Тримаючи в руках своє обличчя -
Відчуваєш свою душу менш самотню.
Завмирає образ повноцінних емоцій,
Затерпає постать. Так я хочу.
Знаєш, посмішка твоя гріє
І мов світло ясне бачу.
На завтра відкладаю мрію
І як завжди бажаю вдачі...

Приспів:
Розбивай свої скелі!
Відчиняй інші двері!
Не важливі вчинки минулого!
Змінюй свої дії!
Втілюй свої мрії
І знайдеш початок нового життя.

Вже мариться тобі в очах,
Не розмовляєш ти зі мною.
Насправді вчинок твій - це жах
І сходить сонце за спиною.
Не побачиш у думках
Того, що завтра могло бути.
Не треба марити у снах
І будеш жити ти минулим.

Чомусь не розумієш зовсім моїх слів
І погляд твій я відчуваю досі.
Рахую. Скільки це триватиме ще днів,
Коли відчую запах твого волосся?
Можливо ти не зовсім вільна
І мучать сумніви тебе?
А може й навіть божевільна?
Ти усміхнись і все мине.

Безодня - Скелі

Ми летіли занадто довго,
Ми шукали її усюди.
Промайнула крізь мене знову.
Загубилась між вами, люди.

Далі жити мені без неї,
Розмовляти з розбитим серцем.
І ніщо його не склеє.
І ні з ким вже не зійдеться.

Приспів:
Навіщо мене ти зчарувала
І серце моє в кайдани взяла?
В кайдани взяла.

Загадкові чорні очі,
спокушають до нестями.
І неначе знов щось хочуть...
Буду завжди пам’ятати,
цю безмежну, чисту вроду.
І у снах своїх літати...

Безодня - Навіщо

Знов настане ніч і скоро ранок буде.
Так звичайна річ, але ж ви усюди.
Може навпаки ви проживете
І самі себе знайдете?

Приспів:
Загублені люди не вміють відчувати.
Загублені люди... На все їм наплювати.
У грудях каміння і серця теж немає,
А сонця проміння їм душу обпікає.

Замовкає усе навколо,
Тільки птах співає соло.
Не можливо усе згадати.
Краще зовсім нічого не знати.

Приспів (3)

Безодня - Загублені Люди

о моєму чувак нас кинули
В мене є країна, я її любив
За волошки очі, люди кораблі
Я з нею разом, півжиття прожив
Притулившись тілом до теплої землі

На-на-на най-на-на на-на-на

А тепер тут страшно, я розлюбив її
Злі сірі очі, іржаві кораблі
Ми так хотіли, щоб був колись тут рай
Але зрозуміли шо нас просто

Приспів
Кинули, як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас тут просто..
Кинули, як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас

Нас таких багато, не тільки я один
Посідаєм в поїзд, і втікнем хто куди
Хай шукає щастя, інший хто-небудь
Посеред ворон, які тебе клюють

Приспів
А нас тут просто кинули, як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас тут просто..
кинули, як лохів розвели за спинами
Діла свої зробили, злили нас
Мене з тобою разом в унітаз
Злили нас тут просто..
Кинули, кинули, кинули, кинули,
Знаєш нас тут просто кинули
Кинули, кинули, кинули,
А знаєш нас тут просто
Знаєш нас тут просто кинули
Кинули, кинули, кинули
А знаєш нас тут просто кинули
Кинули, кинули, кинули

Скрябін - Кинули

Ти прийшла в мою хату
Брудна і немита
І постукала в двері церковним дзвоном
Не питаючи згоди до мене вселилась
І спокій забрала не питаючи згоди
Розтрощила мій дім і пішла до сусідів
Хоч і їхні родини ні в чому не винні
Поробила із друзів страшних ворогів
І рахуючи гроші сміялась єхидно
Хто тебе кликав, чому ти прийшла
Стара проститутка, сука-війна?
Хто тобі платить, за наші тіла
Скільки ще треба, яка їх ціна?
Я не хочу вбивати, я хочу любові
Але ти мої руки замазала кров'ю
Навчила чуже життя відбирати
І при цьому радіти, а не ридати
Ти зігнала мене із дивана в окопи
Телевізор мені замінила прицілом
І за день я старію ніби за роки
За що ти із мене звірюку зробила
Хто тебе кликав, чому ти прийшла
Стара проститутка, сука-війна?
Хто тобі платить, за наші тіла
Скільки ще треба, яка їх ціна?
Мої бідні батьки до тебе не знали
Як мало коштує втратити сина
І краще самі би раніше вмирали
Щоб не бачити як гине їхня дитина
Ми складали копійки, ліпили до купи
Своє щастя нехитре на сорок квадратів
А ти заявилася в мене під дахом
Щоби разом із небом його відібрати
Хто тебе кликав, чому ти прийшла
Стара проститутка, сука-війна?
Хто тобі платить, за наші тіла
Скільки ще треба, яка їх ціна?

Скрябін - Сука Війна

Здається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно
Немаючи нічого мати всьо,
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.

Приспів:
Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи
І справжнім друзям не забудь, подзвони
Бо добре чи зле, з тобою завжди вони

Дешеве пиво і сухе вино,
Робили нас щасливими людьми,
І ніби чудо польське радіо,
Нам відкривало той незнаний світ
Ми жили всі так ніби, то був сон
І можна бути вічно молодим,
А залишився тільки цей альбом,
А мрії розлетілися, як дим.

Приспів.

Ми грали примітивну музику,
Так чесно, що пробила би до сліз
Чекали, що прийде такий момент
Коли під ноги впаде цілий світ
Годинник вперто роки рахував,
І кожен так як міг так і зробив
І тільки у альбомі всі підряд
Ми будемо такими, як тоді

Приспів. (2)

Скрябін - Старі Фотографії

Часом буває так що хочеш почути
Речi яких б нiколи не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати

Ти дивишся в кухнi на кран i воду
А правда нi звiдки не виходить
I дивляться в очi тобi знайомi
I їхнi очi тобi говорять...

Приспів:

Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема

Програш.

Часом буває так що в магазинi
Ти хочеш крикнути "Ну в чому я винна"
Тебе окидають розумiючим оком
I дуже болить хоча й ненароком

I ти ростеш, старiєш, вмираєш
А тої правди так i не знаєш
Боїшся її i вiд неї втiкаєш
I в стiнах своїх ти одна засинаєш

Приспів.
Програш.

Приспів:

Спи собi сама
Коли бiля тебе мене нема
Спи собi сама...

Скрябін - Спи собі сама

Можливо, треба було жити, як всі,
А я хотів інакшим бути завжди -
Так скучно плисти по течії з ними...
Можливо, я не дав тобі теплоту
І ти не знаєш погляд через фату. -
Логічно. Як можна було з тим жити?

А пам'ятаєш
Метро нічного Берліна
І наші тіні на стінах -
Місця щасливих людей?
А пам'ятаєш
Балкон під небом Мадріда
І на трибунах Коріди
Місця щасливих людей?..

Тягуча павутина зйомних квартир
І дві душі пробиті сотнями дір,
Так страшно, коли не знаєш, що завтра...
Тепер я оглядаю знаки, часи
І знаю ціну світлої полоси -
Не варто шукати винних крім себе...

А пам'ятаєш
Страшенний шторм на Мальдівах,
На фотках ніс обгорілий,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш
Старий кабак на Бродвеї,
Цибуля, сир і печеня,
Місця щасливих людей?..

Я на перед ніколи не вивчаю маршрут,
Мені не важливо, тільки б ти була тут,
Всерівно куди нас понесе вітер...
В житті не важливий сигнал GPS,
Якщо не один ти рюкзак свій несеш,
То знайдеш для себе десь таке місце.

А пам'ятаєш
Велосипеди в Парижі,
І в Закопаному лижі,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш
Наш Новий Рік в електричці
І Лондон, як на відкритці,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш
Холодне пиво Стокгольма
І знову ми були двоє,
Місця щасливих людей?..
А пам'ятаєш,
Як я втікав з інститута,
Щоби з тобою побути
І до сих пір я тут є!..
А пам'ятаєш?..

Скрябін - Місця Шасливих Людей

Я не твій брат - ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені - хто і в чому є винний на нашій землі -
Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе і поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна
До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі
Так ніби в морі місця нема
І труться бортами, аж стогне земля від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив Бо йому помогли набрати повні трюми води
Бо стати героями тої війни дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті хто вірив і правду знати хотів

Наш Океан знає більше ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі
Люди як кораблі

Гордо пливем - і не вірить ніхто
Шо ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів, які прогризають нам дно

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега в море ідуть
Ті хто вірив і правду знати хотів

Скрябін - Люди, як кораблі

Саня - друг, я пишу тобі лист,
Тому, що вже давно тебе не чув, не бачив.
Сто років вже пройшло з того часу, як ми, колись
Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.

Кухня в хрущовці, розмови до ранку.
Форточка закрита целофановим кульком.
Ніколи не кінчалися пиво і таранка,
Походи у ларьок з пожмаканим рубльом.

Приспів:
Давай повернемось у своє місто, з якого втікнути так хотіли.
Давай одягнемо потерті джінси, в яких у школу нас не пустили.
Давай послухаєм старі касети, які нас жити і любити вчили.
По іменах згадаєм всіх друганів ще, які тоді занадто швидко жили.

Знаєш, час втікає, як вода -
І способу інакшого ми поки що - не знаєм.
І набагато тихше тече життя ріка,
Як що ти свого друга часто зустрічаєш.

Не бери свій мобільний, а краще - два пива,
А потім ще зашлем за добавкою вінця.
Дружба це тоді, коли сльози у мужчини!
Дружба це тоді, коли мужчини до конца!

Приспів:
Давай повернемось у своє місто, з якого втікнути так хотіли.
Давай одягнемо потерті джінси, в яких у школу нас не пустили.
Давай послухаєм старі касети, які нас жити і любити вчили.
По іменах згадаєм всіх друганів ще, які тоді занадто швидко жили.

Давай повернемось у своє місто!
Давай одягнемо потерті джінси!

Саня - друг, я пишу тобі лист.
Саня - друг, я пишу тобі лист.

Саня - друг, я пишу тобі лист.
Саня - друг, я пишу тобі лист.

Скрябін - Лист до друга

Мовчати...
Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, що неможна словами сказати
Неможна писати, не можливо зіграти
А тільки мовчати, тихенько мовчати
Давай мовчати про то, що дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати
Давай про мене и про тебе мовчати
Мовчати аж поки не захочем кричати

Місяць впав темно в кімнаті
Як добре, що ти навчилась мовчати
Про то, що ніколи не змогла би збрехати
Про то, що ніколи мені не спитати
Ми будем з тобою в ліжку лежати
Лежати як сніг водою зтікати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати
А з ними слова яких не сказати

Давай помовчу тобі просто на вушко
Холодною стала чаяна кружка
А ми ще маем про шо помовчати
А ми ще маем про шо полежати
Як світло проб’ється через наші штори
Ми знову с тобою як всі заговорим
А поки ще темно є в нашій кімнаті
Давай з тобою просто...

Святослав Вакарчук - Мовчати (Скрябін Cover)

Spes

Invidia (Neid)

Funamentum

Lesiem - Caritas

Подивись навколо - ми не можемо бути ніким
Подивись навколо - це результат наших зайвих причин
Наче бистрі ріки ми з тобою діти сучасних машин
Подивись навколо - без нас світ був абсолютно пустим

Я ставлю знак оклику
Хоч навкруги суцільні знаки питань
Ми прагнемо спокою 
На перехресті наших бажань

Не врятує книга, якщо попіл сипле з очей
Не врятують друзі, телевізор, кава, цигарки та ціла купа зайво-необхідних речей
Може так і треба, може це прийнятно у всіх нормальних людей
В мене своя вічність
В мене свій індивідуальний життєвий коктель

Я ставлю знак оклику
Хоч навкруги суцільні знаки питань
Ми прагнемо спокою 
На перехресті наших бажань

Я ставлю знак оклику
Хоч навкруги суцільні знаки питань
Ми прагнемо спокою 
На перехрестях наших примітивних бажань

Andrei H

Popular tracks