За свободу слова 15 років і впірьод!

Слава Україні,все буде Україна!😌

Від геройки до публічної хвойди один крок. І навпаки. Війна швидко розвіює ілюзії та знімає маски і як боляче буває розчаровуватися в своїх очікуваннях та ідеалах! 

Проте, так, далеко не всі публічні люди - добросовісні і чесні, навіть із собою. Хтось поширює неперевірену інформацію на мільйонну аудиторію, не думаючи про відповідальність та наслідки. Хтось робить героями абсолютно не тих людей, що цього заслужили. Хтось піариться при кожній зручній нагоді, а хтось взагалі мовчить 😐

Але що з них взяти! Дуже часто ці публічні люди самі собі не належать і їхня свобода слова обмежена десятками контрактів та договорів 🙃 І думають вони насамперед про те, як би врятувати власну шкуру, перекинути відповідальність за війну на когось іншого та втекти з корабля як щури.

Не очікуйте нічого ні від кого, крім себе самих! Ніколи не вимикайте критичне мислення, перевіряйте та аналізуйте всю інформацію, не ведіться на провокації та гучні заяви популістів і вчіться керувати своїми емоціями, які так легко зараз затьмарюють нам розум. 

За нами правда, за нас весь світ і за нами перемога! ❤️ Бережіть себе та своїх близьких 🙏🏻 Слава Україні! 💙💛

P.S Коли нарешті росіяни запам'ятають, що вони не на Україні, а в Україні? Особливо, якщо вони просять у нас вибачення і досі називають нас братськими народами 🙃 Вибачте, брати не вбивають одне одного.

Текст пісні:

О! Геройка! О! Публічна хвойда!
О! Геройка! О! Публічна хвойда!
О! Геройка! О! Публічна хвойда!
О! Геройка! О...

Нам не треба твої покаяння.
Нам не треба голосні зізнання.
Рятуватись пізно вже, приблуди!
Ваш цей сором з вами буде всюди.

О! Геройка! О! Публічна хвойда!
О! Геройка! О! Публічна хвойда!

Я надіну братське «ожерелье»,
Всі повірять, смачно будуть жерти.
Та до чого тут невинні жертви,
Коли постик мій всі будуть шерить?

О! Геройка! О! Публічна хвойда!
О! Геройка! О! Публічна хвойда!

Думайте головою, браття,
Перед тим, як поширювать зізнання.
Ви ж публічні, бляха муха, люди!
Втім, чекати дій від вас не буду.

О! Геройка! О! Публічна хвойда!
О! Геройка! О! Публічна хвойда...

Публічна хвойда

Melovin- ти

Місто Марії - квітуче українське місто, де під шум моря народилася я, вокалістка гурту. Війна перетворила його на цвинтар, а мій дім - на попіл та руїни.
Однак наше місто досі живе. 
Воно дихає і благає про негайну допомогу. 
Будь ласка, не хороніть місто Марії. Врятуйте його. 

Присвячується:

Моїй великій родині, яка вижила під обстрілами у Маріуполі:
Матусі Еділє - моєму янголу і найсильнішій жінці цього Всесвіту.
Татові Олександру і двом братам, Глібу та Захару - моїм мужнім захисникам.
Улюбленій хрещеній. 
Прекрасним дружинам братів - Яні та Валерії. 
Маленьким янголяткам - племінникам Давиду та Ксенії, перші тижні життя якої пройшли у підвалі під звуки бомбардувань.

Всім маріупольцям, які досі знаходяться у пеклі. 
Всім маріупольцям, які вибралися з нього. 
Всім, кому не вистачає надії у серці.
Всім, хто хоче повернутися додому. 

Ми будемо гуляти драмом. 
Ми почуємо голос батьків.

Місто Марії було, є і буде Україною!

The Pamphlets - Misto Marii

PATSYKI Z FRANEKA - Ти моя.mp3

Mashukovsky-Нас не подолати

David Golubenko - Знову (Official Lyric Video)

pakkitka, RXBNQ - Зорі твої очі [RXBNQ EDIT]

Another love українською

ENLEO - Інша Любов

FIINKA — Довбуш

Оркестрова, україномовна версія пісні "Родина" з альбому "Не прекращай Мечтать", яка народилась, коли у лютому 2017 року Д.Ш. отримав листа від Катерини Галенко з міста Лисичанськ (Луганська область), у якому був її переклад пісні на українську мову. 

Музика - Дмитро Шуров
Текст - Дмитро Шуров, Катерина Галенко
Аранжування оркестру - Дмитро Саратський

Тобі знайоме почуття спустошення, 
Коли ідуть бої без оголошення, 
Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу, 
А у душі тепло замінюють морозами.
І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі, 
Прийшов до тями, опинившись на платформі... 
Пульсує в грудях серце посеред самотності, 
І вже ось-ось почнеться відлік незворотності...
І ніби до повітря доступ перекрили, 
Та через мить ти підірвешся на ворожій міні… 
І ніби місто охопила революція: 
Скрізь падає каміння, палають вулиці. 
А на майданчиках дитячих гуляє вітер, 
Порожня гойдалка, там де вчора були діти
І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати, 
Луна довічний сум твоєї втрати. 

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, 
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.

Тобі знайоме прощавання нескінченне 
Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах… 
Квиток в один кінець і ти стоїш на станції 
І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції. 
У голові прокручуєш з життя світлини, 
Щоб все запам’ятати до останньої краплини. 
І вже нема часу триматись за руки, 
І наче мить проносяться години. 
А далі потяг їде на шаленій швидкості, 
Від рідної землі твоєї долає відстані, 
Туди, де з гір зриває ріки водоспадами, 
Та крик птахів розлітається по автострадах. 
Туди, де ми навік пов’язані з тобою, 
Туди, де час ніколи нам не дасть спокою 
У цих миттєвостях та їх дрібних частинках, 
Ми разом до останньої життєвої сторінки. 

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, 
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.

Mashukovsky-Нас не подолати

vnwnawv

Recent comments

Юра Юрченко

User 902600864

Lenaaa

Maya Makoveckaya

Related tracks