Тебе побачив на зупинці
На голову падав сніг
Тепло комусь в своїй хатинці
В моїй без тебе лід
 
Бути з теплом цієї зимою
Непевно це мій шанс
Нам двом зігрітися з тобою
Ти знаєш не потрібен газ

Два яскравих силуети
Наших тіл палких вночі
Намалюють нам сюжети
Швидким рухом на стіні
Не потрібна нам одежа
Лиш горить вогонь свічі
Я зігрію тебе взимку
Тільки іскру запали

Вітер несе змову бурю
Та вже був пізній час
Руку давай пішли зі мною
Кохання гріє нас

Бути з теплом цієї зимою
Непевно це твій шанс
Нам двом зігрітися з тобою
Ти знаєш не потрібен газ

Два яскравих силуети
Наших тіл палких вночі
Намалюють нам сюжети
Швидким рухом на стіні
Не потрібна нам одежа
Лиш горить вогонь свічі
Я зігрію тебе взимку
Тільки іскру запали

Одиноким людям сумно
Нема в душі тепла
Робиш вибір ти розумно
Тепер ти не одна

Бути з теплом цієї зимою
Непевно це наш шанс
Нам двом зігрітися з тобою
Ти знаєш не потрібен газ

Два яскравих силуети
Наших тіл палких вночі
Намалюють нам сюжети
Швидким рухом на стіні
Не потрібна нам одежа
Лиш горить вогонь свічі
Я зігрію тебе взимку
Тільки іскру запали

Я зігрію тебе взимку

Раптово геть пішла і не чекаєш звістки
Не знаєш як даремно пролітають дні
Мені, мені нестерпно жити наодинці
Є ціль, з тобою бути разом назавжди

Разом назавжди

Повернути ті часи вже точно неможливо
Ми не зустрінемо з тобою новий день
Колись, колись побачимось на тому світі
Ця мить лиш для нас двох, щоб бути назавжди

Разом назавжди

Холодна ніч і вітер листя ледь колише
Я знаю, ти вже спиш, дивлюсь в твоє вікно
Я йду, я йду до тебе, постріл змінить тишу
Цей біль лиш для нас двох, тепер ми назавжди

Разом назавжди

Разом назавжди

Я знаю як роки минають і як може крити
Не відчуваєш смак життя і втома б'є під дих
За що триматись, коли просто не цікаво жити?
Безлика маса лиш навколо, я один із них

У небі зграями птахи летять вдаль горизонту
Як ті можливості, чіплятись за які не став
На що ти виміняв життя? На зону комфорту?
Якщо це був від долі іспит, я його не склав
Я його не...

Все звиклось, так сумно, роками бездумно
Крокую без тями, що далі? Те саме!
По колу день котрий, ранок, кава, робота
Хист до всього зник, я вже звик, я вже звик у-о-о-о

Собі шукати виправдання я давно вже звик
І щось змінити у житті не вистачає сил
Не встиг почати, вигораю швидше ніж сірник
Своєю лінню від страху невдач себе накрив

Сиджу на самоті в квартирі у вечір суботній
І з алкоголем сам собі давно найкращий друг
Чекаю часу лиш коли торкнусь тої безодні
І кров у венах назавжди припинить свій же рух
Свій же...

Все звиклось, так сумно, роками бездумно
Крокую без тями, що далі? Те саме!
По колу день котрий, ранок, кава, робота
Хист до всього зник, я вже звик, я вже звик у-о-о-о

Я вже звик

Пісня про погоду

Хмарами затягнуто і голови накрило
Небо не блакитне, небо наче захворіло
Сонця промені давно вже не торкались їх землі
Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі

Прогноз погоди був невтішним, люд подумав пронесе
Коли великі хмари насуватись починали
На сході вже дощ крапав, до чого це призведе?
Таких масштабних злив навіть синоптики не знали

Не проводились обряди, нахуй хмари дощові
Загородили сонце, ніби всім так буде краще
І раптом з неба хлинули потоками води
На голови людей, що бог лишив напризволяще

Хмарами затягнуто і голови накрило
Небо не блакитне, небо наче захворіло
Сонця промені давно вже не торкались їх землі
Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі

Хмарами затягнуто і голови накрило
Небо не блакитне, небо наче захворіло
Сонця промені давно вже не торкались їх землі
Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі

Люди ховались від негоди, бо дощів було немало
Правда, від тривалих злив це не допомагало
Руйнувалися будинки, торговельні центри, парки
Сморід мокрого підвалу діти вже вбирали змалку

Лиш одна надія - вітер, він хмари всі рознесе
І сонце в небі засяє, та на землі знову буде спокій
Негода річ циклічна і скоро цей час мине
Залишив по собі щемливі спогади, а поки

Хмарами затягнуто і голови накрило
Небо не блакитне, небо наче захворіло
Сонця промені давно вже не торкались їх землі
Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі

Хмарами затягнуто і голови накрило
Небо не блакитне, небо наче захворіло
Сонця промені давно вже не торкались їх землі
Ллють безмежними потоками й руйнують все дощі

enimkon

Popular tracks