Композитор — Володимир Губа
Виконавець — Євген Громов (фортепіано)
Продюсер — Вірко Балей

Володимир Губа (1938-2020) — Консонанси

🎯 «Українська композиторка написала хоровий твір на слова Зеленського», – такими заголовками майоріли Classic FM та інші світові музичні ЗМІ, що написали про прем’єру твору «Тихої ночі» Наталії Цуприк (Natalia Tsupryk), української композиторки, яка мешкає у Лондоні.

Сьогодні о 10:00, 15:00 і 21:00 слухайте нашу розмову з Наталею, а також музику композиторки.

🌑 Як виникла ідея написання «Тихої ночі», чому він насправді на слова Жадана і де там Зеленський.

🌑 «Енергодар», «5 колосків» та інші твори, присвячені Україні.

🌑 Навчання в Nat. Film & Television School – одній з найкращих кіношкіл світу, випускники якої тричі за шість років номінувалися на «Оскар».

Композиторка Наталія Цуприк про життя у Лондоні і твори, присвячені Україні

⚫️ Навіщо під час війни створювати музичний ансамбль, який виконує барокову музику?
⚫️ Які прогалини в системі освіти і в механізмі музичної індустрії ставлять хрест на перспективах молодих диригентів в Україні? 

👉 Обговорюємо ці питання з диригентом Антоном Буланенком 

▶ islndradio.com

Антон Буланенко і Char Orchestra. Перспективи диригента в Україні

📀 «Passion for Ukraine»! Мецо-сопрано Олена Бєлкіна (Lena Belkina-Leser)та піаністка Віоліна Петриченко (Violina Petrychenko) записали альбом українських солоспівів, до якого увійшли твори Анатолія Кос-Анатольського, Григорія Алчевського, Кирила Стеценка, Михайла Жербіна, Іллі Разумейка, а також народні українські пісні. Альбом уже доступний для прослуховування на стрімінгах.

👉 Слухайте обрані треки з релізу, а також інтерв'ю з Оленою Бєлкіною на такі теми:

⚫️ Образ України крізь призму концепції альбому
⚫️ Як пояснити іноземцям, чим українська вокальна лірика відрізняється від російської
⚫️ Виступи у Росії до 24 лютого, ставлення до війни, питання ідентичності
⚫️ Чому відокремлювати російський народ від влади — помилка
⚫️ Про розрив з агентством, яке не відмовилося від співпраці з росіянами
⚫️ Як опиратися російському лобі в Європі, відстоювати інтереси України і при цьому побудувати успішну кар'єру
⚫️ Як перетворити короткочасний імпульс закоханості в українську музику у світі на сталий процес її виконання

Олена Бєлкіна про новий альбом, війну, "хороших рускіх" і презентацію української музики у світі

Спілкуємося з Альбертом Саприкіним, співзасновником Kyiv Contemporary Music Days, про підсумки діяльності організації впродовж 2022 року:

🌑 Реструктуризація діяльності: збереження української музики та культурна дипломатія
🌑 Благодійний фонд на підтримку українських музикантів 
🌑 «Порфтоліо» - підбірка фахівців, що представляють сферу сучасної музики в Україні, покликана полегшити співпрацю з іноземними партнерами
🌑 Культура як основний фактор самоідентифікації, чому важливо донатити на культуру
🌑 Ставлення у Європі до «слона в кімнаті» -- російської культури
🌑 Як влаштована робота команди і як вдається працювати над кількома проєктами одночасно 
🌑 Де шукати серотонін та мотивацію для роботи

Більше про Фонд підтримки української академічної музичної спільноти можна дізнатися тут: https://www.kcmd.eu/support

Зробити внесок у Фонд: https://www.kcmd.eu/support#h.gt4iq47ndqe5

Подати заявку на підтримку від Фонду: https://www.kcmd.eu/support/request

Альберт Саприкін. Збереження української музики та культурна дипломатія

🎯 Цієї осені на Бетховенфесті у Бонні прозвучало Скерцо Третьої симфонії Бетховена з хором на слова Миколи Хвильового.

Незвичне аранжування канонічного твору створив відомий український композитор Максим Коломієць (Maxim Kolomiiets), музика якого звучить у Європі значно частіше, ніж в Україні.

Слухайте нашу розмову з Максимом, а також запис його твору із Бетховенфесту. Обговорили такі теми:

⚫️ 10 європейських прем’єр впродовж кількох місяців

⚫️ Чому культурний фронт тримає не держава, а окремі ініціатори

⚫️ Чому не відбувся квантовий стрибок у презентації української музики у світі

⚫️ Особиста війна, роль композитора під час війни і як війна проступає у творчості

⚫️ Культ Ростроповича у Кеннеді-центрі і як США просуває російську музику

⚫️ Чому українські оркестри за кордоном соромляться грати твори сучасних українських композиторів

⚫️ Імперіалізм, який проявляється у носіїв російської культури, незалежно від їхньої політичної позиції

Максим Коломієць. Як поєднати музику Бетховена з поезією Хвильового

Микола Лисенко — людина, яка заклала фундамент української академічної музики — навчався в одному із провідних музичних вишів свого часу — консерваторії Лейпцига. Там  композитор вів щоденник, у якому ретельно занотовував освітній процес, щоб згодом імплементувати його в Україні.

Лисенко відмовлявся від регулярних запрошень ставити опери в імперському театрі у Петербурзі, свідомо відрізаючи себе від великих грошей та більшої слави. Бо був зайнятий, як кажуть, активною громадською діяльністю у Києві й поза його межами — створював і курував музичні гуртки й події, підтримував і навчав молодь. І зрештою 1904 року відкрив першу в Україні національну Музично-драматичну школу. 

Та хто і що було до Лисенка? Що зробили його учні для подальшого становлення української академічної музики? І як велося українським композиторам за радянських часів? Про це, а також про те, чим сильна та приваблива українська академічна музика, хто її ключові герої та хто за нею стоїть зараз, і чому один із головних вишів країни не може носити імʼя Петра Чайковського, говоримо в третьому епізоді нового подкаст-проєкту  DTF Magazine. 

Гості подкасту — Анна Гадецька, співзасновниця й програмна директорка Open Opera Ukraine, а також Стас Невмержицький, головний редактор «Радіо Ісландія», першого українського онлайн-радіо класичної музики. 

▫️Що таке MOТ?
«Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті https://donttakefake.com/don-t-take-fake-predstavlyaye-mot/

#3. Коротка історія української академічної музики w/ Анна Гадецька та Стас Невмержицький

Анатолій Баженов | Квартет ім. Лисенка, записи української музики, концерти і побут в СРСР

Liatoshynsky Foundation: новий погляд на постать, творчість та бренд українського композитора

Final song, appeared in the theatrical play based on Anthony Burgess's "...Orange" is a piece of indie-industrial music, exploring the strangest parallels between St. Jerome's letter to Innocent and the philosophical concepts of Burgess's novel. 
It is all around 'society', 'violence', 'divine interventions' and the bigger concept of immaculacy or. if you will, 'Divinity'.

Vocals: Sasha Polovynska 
Music: Dmytro Danov
Lyrics: Franky Freyr

Letter I. To Innocent

Гостя нового випуску подкасту «Чекаю» — випускова редакторка Радіо «Накипіло» Наталя Некипіла. 
Її чоловік Дмитро загинув на війні рік тому. 
Ми поговорили про переживання втрати, соцмережеву етику та які зміни в суспільстві нам потрібні.

На жаль, під час запису цього випуску через технічні негаразди виникли проблеми зі звуком, яких не вдалося усунути. Просимо вибачення в наших слухачів і слухачок.

Радіо «Накипіло»

Історія № 6: Наталя Некипіла

Виконавець — Євген Громов (фортепіано)
Продюсер — Вірко Балей

Консонанси (1977)

Сповідь (1967)

Три замальовки (1962) — Портрет

Три замальовки (1962) — Арабеска

Три замальовки (1962) — Мотив

У затінку (1958)

Усна історія класичної української музики.
Розмови з провідними композиторами та виконавцями

Консонанси (1977)

Радіо Ісландія

Related tracks