Пошта - Jerry Heil

Melovin- ти

Місто Марії - квітуче українське місто, де під шум моря народилася я, вокалістка гурту. Війна перетворила його на цвинтар, а мій дім - на попіл та руїни.
Однак наше місто досі живе. 
Воно дихає і благає про негайну допомогу. 
Будь ласка, не хороніть місто Марії. Врятуйте його. 

Присвячується:

Моїй великій родині, яка вижила під обстрілами у Маріуполі:
Матусі Еділє - моєму янголу і найсильнішій жінці цього Всесвіту.
Татові Олександру і двом братам, Глібу та Захару - моїм мужнім захисникам.
Улюбленій хрещеній. 
Прекрасним дружинам братів - Яні та Валерії. 
Маленьким янголяткам - племінникам Давиду та Ксенії, перші тижні життя якої пройшли у підвалі під звуки бомбардувань.

Всім маріупольцям, які досі знаходяться у пеклі. 
Всім маріупольцям, які вибралися з нього. 
Всім, кому не вистачає надії у серці.
Всім, хто хоче повернутися додому. 

Ми будемо гуляти драмом. 
Ми почуємо голос батьків.

Місто Марії було, є і буде Україною!

The Pamphlets - Misto Marii

PATSYKI Z FRANEKA - Ти моя.mp3

Піанобой - Вітчизна

Не плакати надто гірко lily45

Tember Blanche - про Київ

Ostrovskyi - Цілував би

Настя Гонцул - Поділ

Мотор'ролла – 8-ий колір

Оркестрова, україномовна версія пісні "Родина" з альбому "Не прекращай Мечтать", яка народилась, коли у лютому 2017 року Д.Ш. отримав листа від Катерини Галенко з міста Лисичанськ (Луганська область), у якому був її переклад пісні на українську мову. 

Музика - Дмитро Шуров
Текст - Дмитро Шуров, Катерина Галенко
Аранжування оркестру - Дмитро Саратський

Тобі знайоме почуття спустошення, 
Коли ідуть бої без оголошення, 
Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу, 
А у душі тепло замінюють морозами.
І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі, 
Прийшов до тями, опинившись на платформі... 
Пульсує в грудях серце посеред самотності, 
І вже ось-ось почнеться відлік незворотності...
І ніби до повітря доступ перекрили, 
Та через мить ти підірвешся на ворожій міні… 
І ніби місто охопила революція: 
Скрізь падає каміння, палають вулиці. 
А на майданчиках дитячих гуляє вітер, 
Порожня гойдалка, там де вчора були діти
І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати, 
Луна довічний сум твоєї втрати. 

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, 
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.

Тобі знайоме прощавання нескінченне 
Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах… 
Квиток в один кінець і ти стоїш на станції 
І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції. 
У голові прокручуєш з життя світлини, 
Щоб все запам’ятати до останньої краплини. 
І вже нема часу триматись за руки, 
І наче мить проносяться години. 
А далі потяг їде на шаленій швидкості, 
Від рідної землі твоєї долає відстані, 
Туди, де з гір зриває ріки водоспадами, 
Та крик птахів розлітається по автострадах. 
Туди, де ми навік пов’язані з тобою, 
Туди, де час ніколи нам не дасть спокою 
У цих миттєвостях та їх дрібних частинках, 
Ми разом до останньої життєвої сторінки. 

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, 
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.

Піанобой - Вітчизна

cbwbe ✟

Recent comments

User 257745851

User 791448565

Sиn

LSWMAN

Related tracks