Як класифікувати тоталітарні режими? Які їх фундаментальні ознаки? Що є тоталітаризм? Що таке «нацизм» у розрізі історичної науки? 
Яким чином низовий політичний рух прогресував до ідеологічного ядра тоталітарної держави Третього Рейху – націонал-соціалізму? 
Як та від чого потерпали люди, котрі опинились поза рамками ідеологічного прийняття? 

Про історію однієї з найстрашніших тоталітарних ідеологій минулого століття, реалізація якої призвела до мільйонів людських жертв, котрі абсолютно ні в чому не були винними – у подкасті з Анаталолієм Подольським, директором Українського центру вивчення історії Голокосту.

Анатолій ПОДОЛЬСЬКИЙ: Ідеологія і практика націонал-соціалізму. Щодо питання брутального злочину

Події на Волині у період Другої світової війни нагадували «війну всіх проти всіх», але наша колективна пам’ять схильна зберігати та оперувати хіба що найбільш масштабними та важливими для нас. Проте з-поміж сотень тисяч облич різних груп жертв є ті, які нам нині нагадують: без пам’яті про нас ваше знання про пекло тих часів не буде повним. Як світ кожної людини є унікальним, так і доля кожної спільноти, особливо її трагічні сторінки, здатна принести нам і сьогодні особливий досвід. Якщо, звісно, ми захочемо його засвоїти.

Про те, чому історія переслідувань ромів – яка виглядає наче примітки на полях «великих історій» – насправді важлива, аби її пам’ятати, слухайте у подкасті з істориком Михайлом Тяглим.

Михайло ТЯГЛИЙ: Геноцид ромів на Волині: події та пам’ять про них на узбіччі «великих історій»

Євреї – найбільша група жертв націонал-соціалістичного насильства в окупованій Україні. На жаль, офіційні джерела зберігають мало "живої" пам'яті про цей страшний злочин (зокрема з боку очевидців подій). Значно багатшою є усна історія, вона здатна відповісти на питання:  

Чи були спроби збройного спротиву зі сторони жертв?  
Хто такі місцеві винуватці Голокосту?  
Чому рятівників та помічників більше, аніж тих, кого офіційно визнали Праведниками народів світу?  
Які є джерела до історії Голокосту в Західній Волині і де їх шукати?  

Про способи реалізації Голокосту та стратегії виживання євреїв на прикладі подій у Західній Волині – слухайте у подкасті історика Андрія Усача, голови громадської організації "Після тиші”.

Андрій УСАЧ: «Усе скидалося на страшний сон» – Голокост у Західній Волині, 1941-1944 роки

Де Волинь? Коли для Волині почалася й закінчилася Друга Світова й чи закінчилася Перша? Коли масові смерті,  масові втечі та масові репресії стали майже нормою? В який спосіб минуле – у перспективі двох десятиліть – формувало теперішнє та майбутнє? 

Пошук відповідей на ці запитання наближує нас до розуміння процесу виникнення травми війни, її розвитку, перебігу, наслідків. Відповіді уможливлюють процес лікування історичних ран. 

Про центральну травму "небуттєвості" ХХ ст. слухайте у подкасті з історикинею та писменницею Оленою Стяжкіною.

Олена СТЯЖКІНА: Друга світова. Волиняни. Травма/и окупацій

Населення України в період Другої світової війни, окрім важкого тягаря військових дій, пережило жорстокий окупаційний режим. Його складовою було вивезення і експлуатація людських ресурсів на користь Третього рейху. 

Після повернення додому, до Радянського Союзу, доля "східних робітни/ць" складалась по різному. Та спільним для всіх було неприйняття. Через цю травму багато героїв та героїнь тих страшних подій війни вимушені були викреслити із свого життя кілька років, а водночас і з історії України.

Повертаємо втрачену пам'ять у подкасті з історикинею Віталіною Данильчук.

Віталіна ДАНИЛЬЧУК: «Прощавай, мій рідний краю. Їдемо в неволю!...»

Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв?

Доки існував Радянський Союз полонені червоноармійці – чоловіки й жінки – жили з тавром «зрадника батьківщини» і до 1993 року перебували на обліку КДБ. Але що ми знаємо про долі цих людей? 
Що відбувалося за колючим дротом шталагів? 
Де поховані загиблі в’язні? 
Скільки серед полонених червоноармійців було українців?

Відповіді на ці та інші питання – у подкасті з історикинею Тетяною Пастушенко.

Тетяна ПАСТУШЕНКО: Радянські військовополонені. Що нам відомо і чому ми так мало про них знаємо?

Історія волинських поляків періоду Другої світової війни чи не найдраматичніший епізод міжнаціональних взаємин в регіоні поруч з Голокостом. Ще й досі багато українців та поляків залишаються «невільниками історії»,  а міждержавні взаємини є «отруєними історією». 

На основі політичних цілей та життєвих стратегій польської меншини на Волині намагаємось розібратись, яким чином зав’язався цей гордіїв вузол із істориком Ярославом Борщиком.

Ярослав БОРЩИК: Польська меншина на Волині в роки Другої світової війни

На Волині впродовж віків по сусідству проживали представники різних етнічних груп: українці, поляки, євреї, німці… і також чехи. Історія та історії чехів Волині губляться на тлі історій українських, єврейських, польських. Й напозір питань тут більше, аніж відповідей. 

Хто вони – волинські чехи? 
Як початок Другої світової війни вплинув на чеську екзистенцію на Волині?
В чому була особливість чеського Руху опору?
Як волинським чехам вдалось зберегти життя та громаду в жорсткому протистоянні окупаційного періоду?
Врешті, «чия правда»?

Відповіді на ці питання шукає та знаходить історикиня Світлана Шульга у подкасті.

Світлана ШУЛЬГА: Зберегти життя і громаду. Волинські чехи в роки Другої світової війни

Екстермінація пацієнтів та пацієнток психіатричних клінік, будинків інвалідів, трудових колоній та їм подібних закритих закладів на території окупованої України розпочалась у 1941 році. Це – від 7 до 9 тисяч людських життів, а на окупованих радянських теренах загалом – від 17 до 20 тисяч.

Про цей злочин було відомо дуже мало як під час війни, так і після. Ця категорія жертв нацизму на довгі роки залишилася мовчазною, а її трагедія – не вивченою. 

У подкасті дослідниця Гелінада Грінченко реанімує пам'ять мовчазних жертв нацизму.

Гелінада ГРІНЧЕНКО: Масові вбивства психічнохворих в Україні під час Другої світової війни

Чому сексуальне насильство під час Голокосту довго замовчували і заперечували?
Які функції сексуального насильства під час Шоа? Чи можна його вважати зброєю геноциду євреїв?
Якою була мотивація сексуальних нападників?
Чи можна говорити про агентність постраждалих?
Якими були наслідки насильства для жінок, їхніх близьких, знайомих і спільнот?

Відповіді на ці питання знаходить історикиня Марта Гавришко у подкасті.

Марта ГАВРИШКО: Тіло і влада. Сексуальне насильство під час Голокосту

«СТЕЖКАМИ ПАМ’ЯТІ» – це проєкт, покликаний критично переосмислити події Другої світової війни на Волині, даючи голос тим соціальним групам та етносам, котрі досі його не мали. 

До уваги: серія подкастів про війну та пам'ять, розказану від імені військовополонених, євреїв Волині, ромів, волинських чехів, польських громад, острабайтер/ок, психічно хворих пацієнт/ок, жінок та жертв гендерно вмотивованого насильства... 

Проєкт «СТЕЖКАМИ ПАМ’ЯТІ» реалізується Центром політики пам’яті «МНЕМОНІКА» спільно з ГО «Інша освіта» та інститутом вивчення єврейської спадщини «Центропа» за підтримки фонду «EVZ».

Memory Paths: podcast

Popular tracks