переслуховую вже 72749957590 разів 

Ха! Щось цей програш мені нагадує))

Текст Сергія Жадана

ПЛАСТУНКА N

Так відступало твоє дитинство –
ставився голос, губились друзі,
високо в небі міцно і стисло
висло життя, мов сережка у вусі.

Так ми жили – голосні й недолугі,
вплетені в часу стрічку трофейну,
блудні поборники буґі-вуґі,
скурвлені діти міцного портвейну.

Ти одягала військові боти,
бігла до школи – пенал, олівчик.
Все ще попереду – перші аборти,
татові джинси, мамин ліфчик.

Ще підіймало звивисту хвилю.
Срібна розгромлена клавіатура
ще формувала основи стилю –
так починалася контркультура.

З теплими гільзами “Біломору”,
з ковдрами битих студентських акцій
так наполегливо рвався угору
змучений блюз твоїх менструацій.

Що нас єднало? Загоєні сварки
падали в ніч, як у воду весла.
Ми відкривались, творили шпарки.
Теплі вітри мимоволі занесли

смуток у душі, мов мед у соти.
Як ми трималися, Бога ради! –
попри усі божевільні гризоти,
попри задрочки радянської влади.

Цим і завершилось. Тлінь мажорна,
стишена хвиля, сутінь озерна.
Схиблений час розтинає, мов жорна,
спільного досвіду темні зерна.

Тільки я знаю – між гострого віття,
в перенасиченій біосфері
так лише варто вживати повітря,
так лише слід прочиняти двері.

Липне до уст почуття морфеми –
альтернативна прозора вода ця.
Те, що було, не розіб’єш на теми.
Так ми кохали. І нам – воздасться

1997

Плач Єремії – Пластунка N

Kosmopolis - Вальс

Лінія Маннергейма, Сергій Жадан - Вони навіть можуть жити в різних містах Перший виступ у Києві

Лінія Маннергейма- Вони навіть можуть жити в різних містах (Дебют проєкту, 21.05.2017. Київ, Наживо)

Кімната Гретхен - Смузі (single 2016)

***
Стежить за ними літо
Крізь відкриті вікна
Їм двадцять сім і п'ять 
Але непомітно
Вона на квитках й валізах
Похуй на телевізор 
Серце кричить наскрізно
Забирайся звідси 
Стежить за ними всюди
З милих плечей їі всюди
Арендованим фургоном
Схованим серед Босфору 
Небові залишаю фору
Втомлену і хвору
і солодку жовту пору
А воно мені кордони 
А поки стежить за нами літо 
Крізь відкриті вікна
Я тобі лишаю фору сховану на дні Босфору 
І солодку жовту пору
Втомлену і хвору
Я тобі лишаю фору
Я тобі лишаю фору

Босфор

Їй п’ятнадцять і вона торгує квітами на вокзалі.
Кисень за шахтами солодкий від сонця та ягід.
Потяги завмирають на мить і рушають далі.
Військові їдуть на Схід, військові їдуть на Захід.

Ніхто не зупиняється в її місті.
Ніхто не хоче забрати її з собою.
Вона думає, стоячи зранку на своєму місці,
що навіть ця територія, виявляється, може бути бажаною і дорогою.

Що її, виявляється, не хочеться лишати надовго,
що за неї, виявляється, хочеться чіплятись зубами,
що для любові, виявляється, достатньо цього вокзалу старого
і літньої порожньої панорами.

Ніхто не пояснює їй, у чому причина.
Ніхто не приносить квіти на могилу її старшому брату.
Крізь сон чути, як у темряві формується батьківщина,
ніби хребет у підлітка з інтернату.

Формуються світло й темрява, складаючись разом.
Літнє сонце перетікає в зими.
Все, що діється нині з ними всіма, називається часом.
Головне розуміти, що все це діється саме з ними.

Формується її пам’ять, формується втіха.
В цьому місті народилися всі, кого вона знає.
Засинаючи, вона згадує кожного, хто звідси поїхав.
Коли згадувати більше немає кого, вона засинає.

Їй 15

Ne Movchy by The Gitas 

Recorded at Stagg Street Records
Sound Design by: Ihor Kirilenko
Engineered and Mixed by: Josh Franks
Mastered by Nick Townsend
Cover Art by: Gosha Vinokurov

Ne Movchy

Вона не хотiла за нього виходити. Андрій Любка.

Конфіскат

Озеро (feat. Фагот)

Я помру від застуди (Вальс)

Новий трек від П'ятий Вимір "Так тихо"
New track from 5 Vymir

Заходьте до нас та коментуйте
Follow us:
vk.com/5vymir
www.facebook.com/5vymir

Вона не хотiла за нього виходити. Андрій Любка.

moodyperson

Recent comments

pashok

User 305511433

світі

delta

Related tracks