Виконавці: Антитіла

Першим було світло,
Далі вже я і ти.
Променями проникло,
В темряву пустоти.
В ній освітило душі,
В ній возвело світи,
Людині дало заповіт: люби, люби, люби!

Ти - саме та, яку,
Ти - саме та, кому,
По колу десятому,
Далі співатиму, що люблю.
Ти - саме та, яку,
Ти - саме та, кому,
Небо триматиму,
І навіть не знатимеш, бо люблю.

Іноді був занудним,
Іноді як їжак,
Іноді від твоїх ідей,
В мене зривало дах.
Де тепер стеля й стіни?
Де їх новий кордон?
Ми разом, але alone, alone, alone…

Ти - саме та, яку,
Ти - саме та, кому,
По колу десятому,
Далі співатиму, що люблю.
Ти - саме та, яку,
Ти - саме та, кому,
Небо триматиму,
І навіть не знатимеш, бо люблю.

Антитіла - Ти Саме Та (generated by Suno AI)

[Куплет 1]
Я тобі би показав недосяжну даль
Але нині, мила, не гуляй
Закрий всі двері на замок, я так сильно змок
Хай би вітер лиш на мить замовк

[Приспів]
Тут літає зграя мертвих птиць
Небо закриває, ліпше не дивись
Тут літає зграя мертвих птиць
Небо закривавлене, проясниться колись

[Куплет 2]
Я тобі би показав, де брудна вода
Аби ти часом не випила
Стоятиму на варті сну, це так вартісно
Кажуть твої коліжанки знов

[Бридж]
Тут літає зграя мертвих птиць
Небо закриває

[Приспів]
Тут літає зграя мертвих птиць
Небо закриває, ліпше не дивись
Тут літає зграя мертвих птиць
Небо закривавлене, проясниться колись

Паліндром - Тут літає (generated by Suno AI)

На Чорному морі чужі кораблі,
Та вам і не снилось, які там світанки,
Про що не забудуть акації ці,
На Чорному морі стоїть до останку
Розхристана вітром південним, розквітла стіна
І, наче папір, вигорає солодке літо...
Слухаю, слухаю, слухаю, слухаю як
Цілуються з берегом хвилі, то я цілую...
Слухаю, слухаю, слухаю, слухаю як
Без тебе я буду... Без тебе я буду... Я...

Я в тому морі тонув, я у ньому горів!..
Я ніжність твою переплавив в свинець холодний,
Віддай мені спокій, собі забери чорний біль,
Ти зовсім не знаєш мене, та сьогодні
Слухаю, слухаю, слухаю, слухаю як
Цілуються з берегом хвилі, то я цілую...
Слухаю, слухаю, слухаю, слухаю як
Без тебе я буду... Без тебе я буду... Я...

На Чорному морі, як прірва, гроза,
І десь на піску не залишиться й сліду...
Ці хліб і вино між світлин... Завтра я
Від тебе поїду... Від тебе поїду...
Розхристана вітром південним, розквітла стіна
Й так хочеться тиші побути удвох наостанок!..
Слухаю, слухаю, слухаю, слухаю як
Цілуються з берегом хвилі, то я цілую...
Слухаю, слухаю, слухаю, слухаю як
Без тебе я буду... Без тебе я буду... Я...
І квіти на рани забрала весь спокій війна,
Навряд я пробачу!.. Навряд я забуду!..

Фіолет - На Чорному морі (generated by Suno AI)

Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт, як струна.
То чому згубився твій самотній слід –
Знаєш ти одна, ти одна...
Але осінь отой слід листям ще не вкрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила...
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!..

Приспів:
Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас!
Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.

Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой, глибокими, навесні.
Квіткою наснишся синьоокою,
Вдалині мені, вдалині...
Але осінь отой слід листям не вкрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила...
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки!..

Приспів.

Бо твій голос, бо твій голос – щедра повінь,
Я мов колос, зелен-колос нею повен!..
Спаде жовтий лист і виросте зелений,   |
А ти в пісні будеш завжди біля мене!..

Пісня буде поміж нас - Володимир Івасюк (generated by Suno AI)

Слова: Тарас Шевченко
Голос: Володимир Івасюк (generated by Suno AI)


Бандуристе, орле сизий,
Добре тобі, брате, –
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну,
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою,
Та хто привітає?

Приспів:
Я тут чужий, одинокий,
І на Україні
Я сирота, мій голубе,
Як і на чужині.
Чого ж серце б’ється, рветься?
Я й там одинокий.
Одинокий... а Україна,
А степи широкі.

Там повіє буйнесенький,
Як брат заговорить.
Там в широкім полі воля,
Там синєє море.
Виграває, хвалить Бога,
Тугу розганяє.
Там могили з буйним вітром
В степу розмовляють.

Розмовляють, сумуючи,
Отака їх мова:
"Було колись та минулося,
Не вернеться знову".
Полетів би та й послухав,
Заплакав би з ними.
Та ба, доля приборкала
Між людьми чужими.

Приспів

Бандуристе, орле сизий,
Добре тобі, брате –
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.
Тепер летиш в Україну,
Тебе виглядають.
Полетів би за тобою...
За тобою...
За тобою...

Бандуристе, Орле Сизий (Українська народна пісня голосом Володимира Івасюка)generated by Suno AI

Слова: Степан Галябарда
Виконує: Степан Гіга 
пам'яті Назарія Яремчука
(generated by Suno AI)


Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Chorus
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

У райськім саду (Яворина) (generated by Suno AI)

Слова: Степан Галябарда
пам'яті Назарія Яремчука
(generated by Suno AI)

Я на світі прожив, наче спалах зорі на світанні,
Наче крапля роси, наче крик журавля - тільки мить.
Я не вірив ніяк, що й до мене прийде день останній,
І в жертовнім вогні моє серце на попіл згорить.

Я ж так щедро кохав, я так вірив у зорі і очі,
І душею своєю я вас, як умів, причащав.
Але видно Господь мені краще життя напророчив,
І до себе забрав, щоб у райськім саду я співав.

Chorus
На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Хай душа переселиться в дивний той рай потойбічний,
Де таких, як і я, назліталася ціла сім'я.
Тільки нащо мені ті блаженства розкішні і вічні,
Як мені не всміхнеться донька-сиротинка моя.

У далеких світах якось раптом усе я покину,
Бо ввійде мені в душу сльозиною і чебрецем,
І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину,
І легенько війну над твоїм, Україно, лицем.

На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

[Текст пісні "Люцифер"]

[Приспів]
Рідне наше небо, вічно молоде та юне
Кличе наше серце знову у політ
Голубочком білим над нашою землею
Летить наш птах залізний в безкраю далечінь

[Куплет]
Я важкий багатоцільовий високоманевровий
Всепогодний винищувач четвертого покоління
Це моє прокляття, мій камінь
Я хотів би заплакати, але я всього лише машина
В моєму чорному ящику десяток років зубожіння та злиднів
Батареї зимні в гуртожитках моїх пілотів у порваних носках
Кращих у свому ділі
Блять, яка там москва?
Я так ненавиджу людей
Вони породжують сором, страх, біль, сміх
Вони пестять своє его так, наче геніталії
Дивляться за мною зі своїх VIP-лож
Лиється пиво з присмаком сечі під Козацький Марш
Підборідки у безпеці покажуть на екіпаж
Пальцем, який би мав бути відрубаний
Колючим дротом, який я вдіну просто за мить

[Бридж]
Я падаю вниз
Як Люцифер
Я падаю вниз
Як Люцифер
Як Люцифер
Як Люцифер
Як Люцифер
Як Люцифер
Як Люцифер
Як Люцифер

[Приспів]
Рідне наше небо, вічно молоде та юне
Кличе наше серце знову у політ
Голубочком білим над нашою землею
Летить наш птах залізний в безкраю далечінь

[Аутро]
Я падаю вниз
Як Люцифер
Я падаю вниз
Як Люцифер
Як Люцифер
Як Люцифер

Паліндром Люцифер (generated by Suno AI)

Verse 1
Осінній жовтий лист кружляє зверху вниз, мені наспівує пісні.
Ти кажеш - не журись, я повернусь колись - не обіцяй цього мені.
І марно не кажи, і не тривож душі, мені лишилися пісні.
І знаєш ти сама, що йде до нас зима, і так далеко до весни.

Chorus
Золотава осінь розпустила коси і птахом у небо летить.
За тобою буду все життя жаліти і серденько буде боліть.
Золотава осінь йде простоволоса, шепоче мені - зупинись.
І питає вітра, де так довго він баривсь?

Verse 2
І знову жовтий лист - від осені сюрприз - дарує усміх золотий,
Кажу слова не ті, гублюсь на самоті, лиш на прощання погляд твій.
І марно не кажи, і не тривож душі, мені лишилися пісні,
Бо знаєш ти сама, що йде до нас зима і так далеко до весни.

Золотава осінь (generated by Suno AI)

[Куплет 1]
Брате, скажи, як тебе звати?
Брате, згадай, чи ми ще солдати?
Чи наша земля ще є під ногами?
Чи бачиш у снах ще посмішку мами?
Мушу просити тебе, побратиме
Бийся за двох, якщо я загину
Перші віднесуть Богові душі
Останніх не буде – бо всіх не подушать

[Приспів]
Нам готують прем’єри
Зовсім чужих вистав
«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав»
Герої серцями палають яскраво
Навіть напів накалу
Ти на коліна не стала, Героям Твоїм Слава!

[Куплет 2]
Встаньте брати, не майте страху
Ми не поляжемо в цьому бою
Бо рано до Раю шукати дверей
Тримайтеся зброї і вільних ідей

[Приспів]
Нам готують прем’єри
Зовсім чужих вистав
«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав»
Герої серцями палають яскраво
Навіть напів накалу
Ти на коліна не стала, Героям Твоїм Слава!
Нам готують прем’єри
Зовсім чужих вистав
«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав»
Герої серцями палають яскраво
Навіть напів накалу
Ти на коліна не стала, Героям Твоїм Слава!
Нам готують прем’єри
Зовсім чужих вистав
«Ніщо не зупинить ідею, час якої настав»
Герої серцями палають яскраво
Навіть напів накалу
Ти на коліна не стала, Героям Твоїм Слава!

БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ – Героям (generated by Suno AI)

За чужими не бачу, де поділись наші,
Хто нічого не взяв, всього себе віддавши.
І колишні щенята поставили вовками,
Рідні зорі горять над чужими містами.
Кому вина на стіл, кому голі кості,
Принесли чуже повітря непрохані гості,
Густо віється дим над розбитим асфальтом,
Ріже світла лезо темряву ватну.

Відчай мій, я не прошу полегкості,
Стільки мрій не стало сили й твердості.
Відчай мій, мої герої впали,
Стільки мрій не стало від металу.

За чужими не чую, як сміються наші,
З дому вийшли одні – повертались інакші,
Де колишні щенята поставали вовками,
Поки зверху сидять за тугими столами.
Ти за вітром ніс, за новинами пильно
Гинуть молоді, коли жити повинні.
Що якщо твій дім став дорогою й пилом,
Що якщо ця тінь знов не тих накрила.

Вітер, вій, розвій тривоги й болі,
Хто для нас здобуде кращу долю.
Вітер, вій, мої герої встали,
Де серця сильніше від металу.

За сльозами матерів церковних дзвонів не чути,
Острови свободи захищаються люто,
Сіроманці вовки б'ються з дворовими псами,
Ми не станем рабами, ні, ми не станем рабами.

Вітер, вій, розвій тривоги й болі,
Хто для нас здобуде кращу долю.
Вітер, вій, мої герої встали,
Де серця сильніше від металу.

Герої - Фіолет

Verse 1
Уночі
Я тобі так просто під гітару
Заспіваю всі свої пісні
Розкажи, чому лише про тебе
Написані вони

Bridge
Я тобі так просто під гітару
Заспіваю аж до темноти
Як зізнатися в всьому не знаю

Chorus
Що я на небі! Мила моя, на небі
Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов
І я на небі, мов на земному небі
Мила, коли з тобою - літаю і знов, і знов

Verse 1
Там, де для когось тільки лютий за вікном
На моїй вулиці давно уже весна
І дух захоплює немов від висоти
І так живу, немов літаю я, так немов літаю я
Кожну мить, коли зі мною ти

Bridge
Уночі
Я тобі так просто під гітару
Заспіваю всі свої пісні
Розкажи, чому лише про тебе
Написані вони

Я тобі так просто під гітару
Заспіваю аж до темноти
Як зізнатися в всьому не знаю

Verse 2
І коли не знаю що сказати
Коли не можу більш дібрати слів
Через пісню краще передати
Те що я давно хотів

Чи знімуть про нас з тобою фільми
Чи вийдуть ненаписані вірші
Залишу лиш на пам'ять все у пісні
І заспіваю тут тобі

Уночі
Я тобі так просто під гітару
Заспіваю всі свої пісні
Розкажи чому лише про тебе
Написані вони

Я тобі так просто під гітару
Заспіваю аж до темноти
Як зізнатися в всьому не знаю

І я на небі! Мила моя, на небі
Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов
І я на небі, мов на земному небі
Мила, коли з тобою - літаю і знов, і знов

І я на небі! Мила моя, на небі
Зоре моя, на небі, відколи тебе знайшов
І я на небі, мов на земному небі
Мила, коли з тобою - літаю і знов, і знов

Літаю і знов, і знов
Літаю і знов, і знов

YAKTAK & Святослав Вакарчук - На нічному небі (generated by Suno AI)

Strophe 1
Uns wurde ein Garten gegeben und unzählige Pfade,
Jedes Atom ist Kunst, ein Paradies aus smaragdgrünen Fluten.
Doch gibt es jene, die sich freuen, Shahed-Drohnen in ein Kinderzimmer zu schicken –
Einfach ein Fehler Gottes, ein unvollständiger Code.
Und der Körper, das größte Kunstwerk des Schöpfers,
Rudert im Sowjetstil in einer Welt voller Geigen und Skripte.
Halb um die Welt entfernt vom Zuhause, seit Geburt schon verwildert,
Gierig nach Blut – das pure Böse.
Mit der Gabe beschenkt, Liebe und Akkorde zu verweben,
Tauche ich in diesen Surrealismus ein, wo ich Leben erbauen könnte.
Denn wenn nicht wir, dann töten uns diese Horde-Gesichter,
Unsere Welt ist wieder zerbrochen, wir sind die neuen Lebensingenieure.

Refrain
Hinter den Abraumhalden geht die Sonne auf,
Die Welt gibt den Überzeugten, was ihnen gehört.
Babylon brennt bereits, und wir stehen in den Reihen mit Schwertern,
Denn das Feuer brennt die Entschlossenen nicht.

Strophe 2
Uran für das Volk hier, wo der Geist stärker ist als ewige Erze,
In Städten aus Kopfsteinpflaster und tierischem Dreck.
Wenn du nur Schlacke bist, helfen keine Reichtümer,
Wir sind die Kerne, die der Welt ewigen Schwung geben.
Stolz und stur, fürchten sie den Tod nicht,
Doch grausam wäre es, wenn die Ufer erneut zerrissen werden.
Die Taten der Helden ausgelöscht, die Kinder kolonisiert,
Lieber in den Kampf gehen als ein Rudel Wölfe als in einer Kolonne „Hirsche“.
Verzweifelte Sklaven tauchen in die Theiß,
Wir tauchen auf in Lava, Ruß und Dunst.
Aus den Untertagegruben steigen unaufhörlich Dämonen empor,
Mit den Körpern der Besten nähen wir die Risse der Erde zusammen.

Refrain
Hinter den Abraumhalden geht die Sonne auf,
Die Welt gibt den Überzeugten, was ihnen gehört.
Babylon brennt bereits, und wir stehen in den Reihen mit Schwertern,
Denn das Feuer brennt die Entschlossenen nicht.

Coda
Hinter den Abraumhalden
Brennt Babylon, und wir
Unter den Himmelsdächern
Stehen wie Legionen hier.

Refrain
Hinter den Abraumhalden geht die Sonne auf,
Die Welt gibt den Überzeugten, was ihnen gehört.
Babylon brennt bereits, und wir stehen in den Reihen mit Schwertern,
Denn das Feuer brennt die Entschlossenen nicht.


Текст пісні:

Нам даровано сад і стежок міріади
Кожен атом - мистецтво, рай смарагдових вод
Та є ті, хто радіють запускаючи Шахед в дитячу кімнату
Просто помилка Бога, не дописаний код
І отримавши тіло, найвеличніше витвір для діла
В світі скрипок і скриптів, воно тягне радянське весло
За півсвіту від дому, ще з народження озвіріле
Спрагло живиться кровʼю, просто істинне зло
Нагороджений чарами, сплітати любов і акорди
Я пірнаю в цей сюр, коли б міг будувати життя
Бо якщо не ми, то нас всіх вбʼють ці ординські морди
Наш світ знову зламався, ми нові інженери буття

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

Уран народу тут, де дух міцніше вічних руд
В містах бруківка і тваринний бруд
Якщо ти шлаку пуд, то не збагатять кошти
Ми стрижні, що світу дають вічнопотужний поштовх
Горді і вперті не бояться смерті
Страшно, якщо знову два береги будуть роздерті
Вчинки героїв - стерті, діти - колонізовані
Краще йти в бій в зграї вовків, а не колоні з «оленів»
Раби знедолені пірнають в Тису
Ми виринаємо у лаві, копоті, імлі
З підземних шахт невпинно лізуть біси
Тілами кращих ми зшиваєм тріщину Землі

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

За териконами
Горить Вавілон а ми
Під небесними кронами
Стоїмо легіонамиє

За териконами сонце встає
Світ дає переконаним взяти своє
Вже горить Вавілон, а ми в лавах з мечем
Бо запеклих вогонь не пече

YARMAK - ВАВИЛОН (auf Deutsch)

Слова: Катерина Морозова
(generated by Suno AI)

	
То було незвичне літо, на медах і дикім цвіті,
На траві, росою вмитій, настоялося.
Серед зашарілих вишень до мене дівчина вийшла,
У вінку з п'янкої м'яти суджена моя.

Катерино, чуєш, кличу, Катерино,
Вийди знову на дорогу, Катерино,
В зелен-саді я чекаю, дівчино моя.
Катерино, білий спогад, Катерино,
Щирий усміх, ясний погляд, Катерино,
У промінні ясноплиннім бачу я тебе,
У промінні ясноплиннім, у промінні ясноплиннім,
Бачу я тебе.

У вінку з п'янкої м'яти і з проміння золотого,
Поруч мене, як лебідка, Катерина йшла.
Але літо проминуло, закінчилося жнивами,
Його відгомін лишився тільки в моїх снах.

Катерино, чуєш, кличу, Катерино,
Вийди знову на дорогу, Катерино,
В зелен-саді я чекаю, дівчино моя.
Катерино, білий спогад, Катерино,
Щирий усміх, ясний погляд, Катерино,
У промінні ясноплиннім бачу я тебе,
У промінні ясноплиннім, у промінні ясноплиннім,
Бачу я тебе.

Катерина (generated by Suno AI)

Виконавець: Фліт (generated by Suno AI)

Слова і музика:
Володимир Новіков

Стиль: Панк-рок


Наша розповідь про їжачка
Про маленького неслухняного
Як спіткала малого біда
Вже не жвавого, не рум’яного
В темнім лісі багато пригод
Птахи, равлики, скунси, олені
Та чомусь потягнуло його
На доріженьку асфальтовану

Приспів:
Їжачок! Піднімись, підберись!
Їжачок! Разом з нами посміхнись!
Їжачок! Навкруги озирнись!
Їжачок! Їжачок!
Але він перетвориться в зірку
І лапками весь світ обійме
Не чіпайте його, не треба
Хай він сили у собі знайде (ост 4 рядки – 2)

Міг би бути щасливим кінець
Якби було все по-інакшому
Та біжав він собі навпростець
І раптово тут звідкись машина
І відбулась кривава біда
Ми про неї вам не розкажемо
Але факт – вже малого нема
І сволота зла непокарана

Їжачок - Фліт (generated by Suno AI)

Мій друг

Слова: Сашко Положинський, Олександр Ярмак (YARMAK), Сергій Соловій	
Музика: Kozak System
Виконує: Kozak System, Олександр Ярмак (YARMAK)

Запозичені речення з книжок та фільмів
Ми вживати приречені, ми не надто вільні...
Ідучи на побачення, розсипаючись іскрами,
Раптом знайдемо значення маленької істини...

Приспів:
Мій друг, нам з тобою
Знов засвітить сонце ранньою весною!
Нам з тобою, мій друг,
Зорі вкажуть шлях у семи морях!

Задивляючись в дзеркало, рахуємо втрачене,
Між цирком і церквою різниці не бачимо...
Та в наведенні хаосу і в блуканні світами
Часом робимо паузу подзвонити до мами...

Приспів.

Село неначе погоріло, молодь по містам...
Неначе люди подуріли, все життя в іnsta...
Нам створюють ілюзії, а ми в них віримо,
Втрачаємо людяність, стаємо злими звірами...
Я сам будую свій шлях та власний світ навколо!
Правда - мій щит, моя совість, як залізний шолом!
І коли все зруйнують наші жадібні потреби,
Я - той титан, що до кінця буде тримати небо!

Мій друг, нам з тобою, нам з тобою, мій брате, 
Знов засвітить сонце ранньою весною!           
Нам з тобою, мій друг,                         
Всесвіт допоможе і добра тобі дай Боже!       
Зорі вкажуть шлях у семи морях!                

Понад хмарами-громами сходить сонце розпечене,
Обростають законами запозичені речення...
Кожен сплачує мито: хто - столу, хто - престолу...
Може варто спинитися, озирнувшись довкола?..

Мій друг -  Kozak System  (generated by Suno AI)

Українська народна пісня

Ой, Сербине, Сербиночку
Візьми мене дівчиночку
Ой, Сербине, Сербиночку
Візьми мене дівчину
Візьми мене дівчиночку
У зеленім тай віночку
Візьми мене дівчиночку
У зеленім тай віну
Як я смію тебе брати
Вмерли отець, вмерла й мати
Як я смію тебе брати
Вмерли отець, вмерла й ма
Зчаруй брата рідненького
Йди за мене миленького
Зчаруй брата рідненького
Йди за мене миленько
Вмерли отець, вмерла й мати
Не навчили чарувати
Вмерли отець, вмерла й мати
Не навчили чарува
Ой у полі на підгір′ї
Ой є ж бо там корч калини
Ой у полі на підгір'ї
Ой є ж бо там корч кали
Та вже є там корч калини
А в тім корчі є гадина
Та вже є там корч калини
А в тім корчі є гади
Сонце пече, сонце пече
З гадиночки сочок тече
Сонце пече, сонце пече
З гадиночки сочок теч
Тай набрала сочку того
Дала братові до пива
Тай набрала сочку того
Дала братові до пив
Ой, що ж то, сестро, за пиво
Що в-но мене зав′ялило?
Ой, що ж то, сестро, за пиво
Що в-но мене зав'яли
Ой, Сербине, Сербиночку
Візьми мене, дівчиночку
Ой, Сербине, Сербиночку
Візьми мене дівчину
Зчарувала брата свого
Зчаруєш і миленького
Зчарувала брата свого
Зчаруєш і миленько

Ой, Сербине, Сербиночку (generated by Suno AI)

Українська народна пісня

Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув та раз, два!
Під копитом камінь тріснув та раз!

Під копитом камінь тріснув,
Соловейко в саду свиснув та раз, два!
Соловейко в саду свиснув та раз!

"Соловейку, ти мій брате,
Виклич мені дівча з хати та раз, два!
Виклич мені дівча з хати та раз!

Виклич мені дівча з хати,
Мушу в неї розпитати та раз, два!
Мушу в неї розпитати та раз!

Мушу в неї розпитати,
Чи не била вчора мати та раз, два!
Чи не била вчора мати та раз!"

"Ой хоч била, не сварила,
Що з козаком говорила та раз, два!
Що з козаком говорила та раз!"

Їхав, їхав козак містом (Українська народна пісня) (generated by Suno AI)

Слова: Максим Рубан	
Музика: Максим Рубан
Виконує: Kozak System  (альбом "Закохані злодії")

Розпускай коси, крихітко,
Я сідаю за штурвал:
Буде голосно, глибоко -
Зашаріється вокзал!
І хоч я не Генсбур,
Не співаю прокурено
І зажуреним оком
У ніч не гляжу,
Я прожену сов
Лукавих, нахмурених,
І загубленим болем
Тебе поведу,
Де місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..
Місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..

Малими дітьми лякали нас,
Ми - вітрів краса,
Але в мені ти заплуталась
І загубила страх,
Холодні квіти,
Далекі і байдужі голоси,
Але над нами все синьо,
Ой, як синьо!

Розпускай коси, крихітко,
Я сідаю за штурвал:
Буде голосно, глибоко -
Зашаріється вокзал!
І хоч я не Генсбур,
Не співаю прокурено
І зажуреним оком
У ніч не гляжу,
Я прожену сов
Лукавих, нахмурених,
І загубленим болем
Тебе поведу,
Де місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..
Місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..
Злодії!.. Злодії!..
Закохані злодії!..
Де місяць лиже ніч
І блудять зорі,
Залишені одні
Ми - закохані злодії!..

Закохані злодії  Kozak System  (generated by Suno AI)

"ЗАПОВІТ" YARMAK (Ярмак)  

Де сонця жар пірнає в обрій
Туман над полем золотим
Там люди вольні й хоробрі
Де Бог тризуба в землю вколотив
Це мій край, це мій степ
Де Полісся густе
Від карпатських смерічок і до херсонських пустель
Від донбаських териконів, там де небо пастель
Аж до Таврії мій шлях не заросте
Світ гуде - то пусте
Поки стоять мої міста
Ми і є сучасний епос, наші справи рознесуть вуста
Зламають пазурі усі царі
Бо ця земля народжує красу і справжніх лицарів
Тут мій дім, тут мій рід, тут мій гай, тут мій дуб
Де Софія-мати, де знамений двозуб
Де лине щира пісня, де живе свободи дух
Нас не стерти і не змити, оживає батько-луг
Моя мова - мій кордон
Не схилимось під ордами
Вже час ставати зрілими, вже час ставати гордими
Це Щедрика акорди, це поезія, текстиль
Це український вишуканий стиль
Мій код у цих орнаментах, сила в цьому периметрі
На древньому фундаменті тут в кожному сантиметрі
Живе прадавня міць
Крокуй, як королевич
Я відроджую, Свята, твою віковічну велич
Це час переосмислення, це час для рефлексії
Я піднімаю в небо ще одну зорю
Нехай мовчать усі Америки й Росії
Коли я з тобою, мила, говорю
Ми піднімемось з вогню, Україна буде брендом
Заграє мій Азов, оживе чарівна Тендра
Доля часом нас веде через іспити і нетрі
Хтось із нас колись поверне прапор на гору Ай-Петрі
За біди, що відчули ми, кати не будуть прощені
Ці діти на легендах і героях будуть зрощені
Хай музика лунає - це частина мого спадку
Та мир буде лиш там, де народ тренує вкладку
Там, де Дніпро смарагдовий, долини оксамитові
Де Чорне море хвилями вмиває небокрай
Крізь простір і віки я хочу донести тобі
У тебе під ногами неосяжний власний рай
Ти люби і плекай, бережи, борони
Ще рани заживуть, і ще розквітнуть лани
І де б не заблукав би, як тебе не топила доля
В своїй хаті своя правда, своя сила, своя воля

"ЗАПОВІТ" YARMAK (Ярмак)  (generated by Suno AI)

Palindrom (Паліндром)  "Ангедонія" 

Обличчя перехожих схожі на обличчя змовників
Наші поцілунки з тобою тривожні дзвоники
Які я не чув, бо віддався тобі, зняв підштанники
Ми разом пили вино, курили під фільми Ханеке
А зранку мої емоції стерпли, задубіли як мертва кішка
Шоб я не робив, мене переслідує моє ліжко
Воно просить, шоб я в нього ліг і дивився у стелю
Я нічо не встигаю, але, мабуть, постелю
Мені сняться вагіни, шо співають мені колискову
Я загубив своє лібідо в полі колосковому
Продираюсь крізь хащі парадоксів, тікаю від тебе
Але ти завжди попереду, ніби фантом або демон
Вся їжа на смак як папір і кожен ковток треба обдумати
Сходити до психіатра порадитись, подзвонити родичам
Про всяк випадок зі всіма попрощатись, написати передсмертну записку
Знаєш, я жалію, шо підпустив тебе так близько...

Ти мій рідний бог
Я тебе не знаю
Кожен божий день
Пухлиною росте
Мій великий борг
Від якого я тікаю
Туди де помирають
Збоку біля раю
Ти великий болт
Який я забиваю
Лягаю спати в день
Поки він мине
Ти червоний бонд
Я тебе вдихаю
Кашлем захлинаюсь
Але так тебе люблю

Palindrom (Паліндром)  "Ангедонія" (generated by Suno AI)

Невагомість - Паліндром (palindrom)


Мільйони слонів на моїх плечах
Топчуть мій гнів, давлять мій страх
Мільярди зірок у моїх очах
Підказують шлях, який я почав

Чекати на диво, як може дитина
Дорога як лезо, я можу пройти там
Затримати подих, стати як хмари
Своїми щоками торкатися неба

Стан нашого тіла
Це невагомість, ми наверху
Десь там високо в небі
Я майже навчився
Втрачати вагу

Мій головний біль, мій головний друг
На самоті я схожий на труп
Старого кита, він важить як танк
Всередині я закритий, як птах

Чекати на диво, як може дитина
Дорога як лезо я можу пройти там
Затримати подих стати як хмари
Своїми щоками торкатися неба

Стан нашого тіла
Це невагомість, ми наверху
Десь там високо в небі
Я майже навчився
Втрачати вагу

Паліндром - Невагомість (generated by Suno AI)

Виконавець: Kurgan
Альбом: ПОЛЕ КАНІФОЛІ
Дата випуску: 2025

[Приспів]
Фари світять уночі, ти сказала не мовчи
Я мовчав, бо був п'яний
Світлячки летять в пітьму, у моменті я збагнув
Шо чучуть закоханий

[Куплет 1]
Глек-інтроверт - нахуй етикет
Взять в руки зумів (себе я)
Йшов у села, предки в небесах
Знали - не постіснявсь
І тепер - ти моя краля

[Приспів]
Фари світять уночі, ти сказала не мовчи
Я мовчав бо був п'яний
Світлячки летять в пітьму, у моменті я збагнув
Шо чучуть закоханий

[Куплет 2]
А, капець, я ж твій тягярець
Закриваюсь в собі (на замок)
Наші почуття притуляються
Через двері, та ти їх відкрила

[Приспів]
Фари світять уночі, ти сказала не мовчи
Я мовчав бо був п'яний
Світлячки летять в пітьму, у моменті я збагнув
Шо чучуть закоханий
Фари світять уночі, ти сказала не мовчи
Я мовчав бо був п'яний
Світлячки летять в пітьму, у моменті я збагнув
Шо чучуть закоханий

Курган & Agregat – Світлячки (generated by Suno AI)

Диктатори, королі, імператори
Мліючи в димі хвальби
Роззявили пащі, мов кратери
І гукали:
— Ми — символ доби

[Приспів]
Я кажу прощай
Ось моє НЛО
Заберіть! Мамо, ні!
Ідеальний світ
Не для мене (мабуть, так)
Я кажу прощай
Ось моє НЛО
Заберіть! Мамо, ні!
Ідеальний світ

[Куплет 1]
Хочеш жити - вмій крутитись
Американські гості тулять мені жувачку
Я маю крутіший товар - свободи ціла пачка
Не влазе у кишеню, я гублю по дорозі
Там де унтерменші простягнувши руки вже не просять
Свобода - це мій хрест, який я тягну на Голгофу
Скоріше б розіп'яли, шоб прокинутись і на завод!
Міняти не можна родіну, місце зустрічі, не дай боже стать
Якшо втомились йти у майбутнє і впали - ми вам поможемо стать!
Хіба вам, замало ліверної ковбаси у ваших холодильниках?
Поставте на місце слово своє і на 5 поставте будильника
Аби не проспати наступ раптовий буржуазної гнилі
Не жалійте здоров'я товариші, це всього лише кулі на виліт
Рятуйтесь від демократії, поки вона тут розмахує жалом
Не дайте свободі себе розколоти і нашу єдину державу

[Приспів]
Я кажу прощай
Ось моє НЛО
Заберіть! Мамо, ні!
Ідеальний світ
Не для мене (мабуть, так)
Я кажу прощай
Ось моє НЛО
Заберіть! Мамо, ні!
Ідеальний світ

[Куплет 2]
Годину комендантську показує мій "Полёт"
На Діамантовій руці, а під ногами голольод
І я біжу з заводу в садік, шоб забрати свіжу кров
Червону, як захід сонця в жовтні, це черговий крок
До світлого майбутнього, там де безплатне МРТ
Воно так пахне вафльою, ласкаво просимо в Артек
Їмо яблука печені, чебурашка на екрані
Рівність в порядку черги, ну і я в ній вічно крайній

Паліндром - Ідеальний світ  (generated by Suno AI)

Strophe 1
Eines Tages fragtest du so: Warum bin ich bei dir?..
Ich sagte, so jemanden wie dich gibt’s auf der Welt nicht mehr!
Ich grübelte, lief umher — dann fand ich einige Worte:
Sag’s deinen Schwestern, diese Worte gehören nun dir.
Selbst wenn ich nicht ich bin, bist du trotzdem bei mir,
Darum bist du mein! Darum bin ich bei dir!
Selbst wenn ich schreie, selbst wenn du weinst,
ein Hundebellen steht mitten in der Verzweiflung.
Selbst wenn es weh tut und die Kraft zu ertragen fehlt,
du umarmst mich — und ohne Flügel flieg ich!
Zum Trotz aller Not, wenn wir beide zerrissen sind,
du bist mein, was auch immer kommt! Darum bin ich bei dir!

Refrain
Wir sind erst Menschen dann,
wenn wir sehr stark lieben!
Nur dann, wenn wir lieben,
dürfen wir Menschen heißen!

Strophe 2
Wie oft soll ich noch sagen: Ruf an, du Fauler!
Selbst wenn verloren, wenn’s brennt und schmerzt,
selbst wenn es jederzeit sein könnte — du, nicht ein andrer —
du wirst niemals entkommen, in meinen Adern fließt du...
Selbst wenn es weh tut und die Kraft zu ertragen fehlt,
du umarmst mich — und ohne Flügel flieg ich!..
Zum Trotz aller Not, wenn wir beide zerrissen sind,
du bist mein, was auch immer kommt! Darum bin ich bei dir!

Refrain
Wir sind erst Menschen dann,
wenn wir sehr stark lieben!
Nur dann, wenn wir lieben,
dürfen wir Menschen heißen!

Бумбокс - Люди auf Deutsch (generated by Suno AI)

Паліндром - Ідеальний світ v.2 (generated by Suno AI)

Паліндром - Хаха (Cover generated by Suno AI)

[Куплет 1]
Вдихни перший день свідомості
Калейдоскопи сновидінь зжирали все, що в мене є
Абсурд кульгавої нещирості, меркантильності
Боковий зір вітається із плямой, що сивішає
Розписана автобусна зупинка
Петриківка тягне нерви телепортом через мій скелет
Кривою голкою з минулим голосніше
Коли зло чеснішає, кричи від болю, кулемет
І знову кінець світла, світу, на початку цього літа
Та поступова пустота
Листи, які вакуум роздер на пошті
Не повернули б нам усім старі, сука, посмішки. ХАХА

[Приспів]
Сміятися будуть усі
Коли цей закінчиться світ
Весело в пустоті
Життя нам продовжує сміх
Сміятися будуть усі
Коли цей закінчиться світ
Весело в пустоті
Життя нам продовжує сміх

[Куплет 2]
Мій човен посеред моря, я затикаю усі діри пальцями
Мені снилися крони дерев, які відросли після деокупації
Гармати поросли травою, запах дощу і спокій бентежний
І я там тутешній, війна зачепила кожного, тебе теж, ні?
А зараз головне доплисти до суші, поки їх хтось може замовити
Згадую себе малого: блідий дохляк, під пахвою грію термометр
Здається, там ртуть підкипає, ніби бульйон на великому газі
Поки ми діти, наше діло підпалювати, а пожежники гасять
Води по коліна, дірок більше, ніж пальців, шось я не стягую
Свої на країну насцяють, поки чужі війська стягують
Я це знаю напам'ять, краще за отче наш, богородице діво
До берега ближче, ніж я очікував, як від ремісії до рецидиву
Але я під водою сам не помітив, човен - переповнена чаша
Всесвітній потоп передчасно, в небі господь потилицю чеше
Риби тут так багато говорять, читай по губах, це тобі знадобиться
Навколо тебе пустота, тепер можна сміятись, ніхто не побачить. ХАХА

[Приспів]
Сміятися будуть усі
Коли цей закінчиться світ
Весело в пустоті
Життя нам продовжує сміх
Сміятися будуть усі
Коли цей закінчиться світ
Весело в пустоті
Життя нам продовжує сміх

PositiveDynamicRange

Popular tracks