Шамбала

Розкололися шляхи, чесності та правоти
Згаснула уся країна, об’єднались бандюки
Я ж прийму буддійський стан, нехай кажуть наркоман
Буду я ходить по світу, відшукаю правду там

Приспів : Харі Крішна, Харі Рама, забирай мене нірваниа		
		Я не хочу жити в пеклі хочу буть як Гаутама
		Харі Крішна, Харі Рама, забирай мене нірваниа		
		Я не хочу жити в пеклі хочу буть як Гаутама

Світ думок та світ надії, я заходжу в свої мрії
Бачу там країну рай, чесність правда аж за край
Коли відкриваю очі, то лише знаходжу я
Те що не забрать нікому, це моя позиція 

Приспів : Харі Крішна, Харі Рами, я заходжу до нірвани
		Бо не хочу я залежать від ніякої програми
		Харі Крішна, Харі Рами - ми життя будуєм з вами
		Відкривайте люди очі, відшукайте правду  самі

Гаутама

День іде, іду і я
Переді мною пустота
Заковтує мене сповна
Вона мабуть також сама...

Немає волі, нема бажань
Немає сміху, втекла печаль...
Немає радості, нема біди
Усе в єдиній пустоті

Так, жити важко в пустоті
Тому вигадуєм собі
Тривогу, радість і печаль
Життя скрутило у спіраль
 
Бажання, поспіх та страхи
Які вигадуємо ми 
Будують все нові шляхи
Неспокою - дипресії ...

Відкидуєм всі чинники
І знову ми у пустоті
Мабуть вона і є життя
А ми лише її дитя
 
Зробити вибір та втекти, 
Від страху або пустоти
Це все вирішуємо ми
І маєм те що вибрали...

День іде зникає гра
Пробудження… нема вже Я
Лишилась тільки пустота
Така от істина життя

Пустота

Я відчуваю гори, я відчуваю море, я відчуваю ліси
Я відчуваю горе, я відчуваю долі, я відчуваю біль в собі

Як же побачити, нарешті гарні сни
Як подолати страждання звідусіль

Відкрити очі в світ, де ти частинка всіх
Як же відчути знов Любов…

Сніги вкривають гори, хвилями носить море
Вітри сполохують ліси

Очистить серце горе, приймемо свої долі
Біль стане часткою душі

Як же побачити, нарешті гарні сни
Як подолати біль страждання звідусіль

Відкрити очі в світ, де ти частинка всіх
Так і відчути знов Любов…

Я відчуваю гори, я відчуваю море, я відчуваю ліси
Очистились ми горем, прийняли свої долі
Біль стала часткою душі   

Відчуваю

Я відкриваю очі, ти ти стоїш у темній сукні
Ногами тисну в стіни, вже оніміли мої ступні
Я відчуваю голод, але мене він не тривожить
Я відчуваю холод, ле мене не переможе – він, мене, він мене

	Бо я не сам, коли відчуваю тепло
	Я не сам, коли відчуваю добро
	Я не сам, коли поруч мене є ти
	Я не сам, заплющую очі, не йди, не йди, не йди, не йди…

А день минув і в мене залишилась ніч
Я заснув, н віки покладений в піч
Своїх снів, і не забирає їх день
Час забув, мене вже немає, але ти знаєш… 

  	Я не сам, коли відчуваю тепло
	Я не сам, коли відчуваю добро
	Я не сам, коли поруч мене є ти
	Я не сам, заплющую очі, не йди, не йди, не йди, не йди…

Не сам

Очі відкрий, то твої крила
Серцем пізнай у чому сила
Не відпускай свої вітрила
Віра твоя вітрила відкрила

День промине, залишаться ночі
Те що знайдеш, шукати не схочеш
Не відпускай свої вітрила
Віра твоя вітрила відкрила

Shambho....

Сила у тиші, сила не в мові
Якже цю тишу залишити в собі?
Скільки думок, стільки ілюзій
Ті хто ми є та хто наші друзі

Поділ, оцінка, та рішення свої
Причина чому живемо у болі
Біль в глибині, на поверхні не видно
Відчуєш її, якщо тонеш неспинно

Shambho....

Не відпускай свої вітрила
Віра твоя, то твоя сила
Не поділяй, оцінка зрадлива
Тиша в тобі вітрила відкрила

Shambho

Візьми надію в руки, 
Тебе знайде вона
Ми вийшли на поруки, 
У світ де йде війна

Холодне серце вдарить,
Потоком крові в мить
Життя тебе направить 
І хвилі не спинить

Затягне павутина, 
Ти її вірний раб
Уся твоя рутина, 
Проходить певний шлях

Вже понад сто мільярдів 
А ти один із них
Прожили на планеті 
Та хто ж рахує їх

Чому ти все ще дикий?
Чому все йде війна ?
Чому ми ділим землю?
Не нами створена земля…

Війна

На річці нема чистоти, на річку не підемо ми
В річці не плаває риба, в річку підлили токсина
Хто?... Люди

Немає чим дихати в місті, машини забрали в нас кисню
Машини керують людьмиб та хтож ми насправді такі

Пластмаси в Карпатах немало, розкиданої де попало
Невже вам приємно іти, та жити в своєму  ж лайні
Хто ви?... Люди

Рубають ліси все їм мало, ерозія ґрунту настала
Від повені змило село, до чого це все призвело
Хто ви? … Люди

Сміття приберіть за собою, залиште природу в покої
Цінуйте її це ж вона, вона всім нам дала життя 
Хто ми? Люди…


Хто ми люди?

Винесли на сміття, старий черевик
Він не рваний, він іще живий
Всі забули його, його час вже минув
Але він ще живий, хто приютить його

Всі забули він сам-і-тник, він старий, старий черевик
Всі забули він самі-і-тник, мов старий, старий чоловік

Скільки днів без пари, та залишились сліди
Він учора був коханий, а сьогодні вже один
Він колись був най поважний в своїм колі чоловік
А тепер він непотрібний, непотрібний робітник
 
Всі забули він сам-і-тник, він старий, старий робітник
Всі забули він самі-і-тник, мов старий, старий черевик

Всі забули він сам-і-тник, він старий, старий чоловік
Всі забули він самі-і-тник, мов старий, старий черевик

Черевик

Я живу немов в машині, а мій мозок як пружина
Виштовхує мене, виштовхує мене…
Але я світ зупиняю та дверцята закриваю
На зовні тільки гра, це все лиш тільки гра
	
За кермом кермо втрачаю, я на швидкості влітаю
У стіни – почуття, тривоги від життя (депресію життя)
Знов понурююсь в рутину, знов несе мене машина
Я тисну на гальма, спинити сприйняття
	
Я відновлю рівновагу, усвідомлю перевагу
На зовні тільки гра, це все лиш тільки гра-а
Я живу немов в машині, а мій мозок як пружина
Виштовхує мене, виштовхує мене…

Немов в машині

Кажуть що у морі риби, спокій не знайдуть собі
Бо кидають динаміти пропливаючі човни
Так і в світі все це схоже, дим війни нас полонив
Та добро нам допоможе від очей відвести пил

	Прокидайся, світ хороший я хороший добрий я
	Тільки разом, добротою ми відкриємо серця

Кажуть що люди б’ються, б’ються за своїх ідей
Кажуть гроші правлять світом, а в людей нема грошей
Та ми ж самі вибираєм, чи приймати нам цю гру
Чи відкриємо для себе ми свободи чистоту

	Прокидайся, світ хороший я хороший добрий я
	Тільки разом, добротою ми відкриємо серця

Прокидайся

Я не знаю навіщо мені потрібен цей день
Ранок настає, але мені вже зле
Я вдягаю майку, та застеляю свою постіль я
Виходжу на вулицю з хати хоча там багато-багато сміття
	У-у-у-у-у-у-у багато, багато сміття
Люди ходять як шкварки бо жарко, 
В зруйновані атмосферою дні
Дихають пилом, ковтають бацили
Коли ж смерть настане бацили в житті
	  У-у-у-у-у-у-у смерть бацили в житті
Тайфуни і в’юги змивають навкруги
Усе що живе усе до біди
Така ось природа, ти хоч не лізь в воду
Бо витік із станцій, не пийте води!!!
	У-у-у-у-у-у-у не пийте води

Екологія

Переді мною проминає
Чи то мій сон, чи то життя є
Я відкриваю свої очі
Та  чи відкрив, чи тільки хочу…
  	Де я був, де я був, де я буув…
Я бачу світ, яким я хочу
Та мантру спокою щепочу
Думки   заплутують свідомість
Бажання створює натомість
 	Де я був, де я був, де я буув…
Коли немає порівняння
Зникає все розчарування
Нема ілюзій у житті...
Того що створюємо ми, самі…
  	Де я й був, де я й був, де я й буув…

Де я був

Зачиняєш очі рано, ти не спиш тобі погано
Як не знав так і не знаєш, що насправді відчуваєш

Небо каже вітру у пустелі Гобі
Зорі кажуть людям, розібратись в собі
Небо каже вітру, вітри кажуть дують…
Зорі кажуть людям, а вони не чують

П’ять хвилин до краю, я у собі сам блукаю
День іде, життя стоїть… Та до мене хтось кричить 

Небо каже вітру у пустелі Гобі
Зорі кажуть людям, розібратись в собі
Небо каже вітру, вітри кажуть дують…
Зорі кажуть людям, а вони жалують

Небо каже вітру, вітри кажуть дують…
Зорі кажуть людям, а вони не чують… 
Небо каже вітру, вітри кажуть дують…
Зорі кажуть людям, а вони не чують

Сприйняття будує світ, як сприймаєш так і маєш по той бік
Життя, то лише, твоє дивне сприйняття подій
Страх вганяє, кожну думку нашу в тінь
Краса, тільки там, де спокійно і страху нема

	Як закриваю очі і життя не йде
	Як закриваю очі і мій страх мине
 	Ми будуєм світ навколо в своїй голові
	Так давайте ж будувати світ щоб в красі

Жорстокості навколо, жорстокості війни
Та хто ж накреслив коло, з якого не втекти
Усі шукають винних,  винний тільки ти…
За те що залишаєш конфлікти у собі

	Як закриваю очі і життя не йде
	Як закриваю очі і мій страх мине
 	Ми будуєм світ навколо в своїй голові
	Так давайте ж будувати світ в красі

Сприйняття

Мама, я був твоєю грою… Чи мав я вибір входу в гру?
Моє життя тобою дане, для власної забави
Для ролі в твоїй грі…
А тепер я граюся  з собою сам, та йти шляхом яким йдуть всі
Мені набридло… Вигадую мотиви, та граю як дитина...
Та кожна нова гра - привязка до життя 

	Якою б гра не була, та змісту в ній нема
	Є зміст лише в підході, з яким ведеться гра…

Яким мій буде день, вирішую я вранці
Прожити в радості, чи провести в нещасті
Простий же вибір той, та він завжди один
Я вибираю радість - свободу повну сил

	Яким життя не було б, та змісту в нім нема
	Є зміст лише в підході з яким живеш життя 

	Якою б гра не була, та змісту в ній нема
	Є зміст лише в підході, з яким ведеться гра…

Шамбала

Running Pilgrim