Проєкт до 100-річчя Українського Радіо. Як робота цього медіа змінює життя людей? Історії слухачів, регіональних редакцій та відповідальності за достовірну інформацію.

Проєкт створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Суспільного Мовлення і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Лист на радіо

Саме завдяки Українському Радіо у березні 2022-го люди з Тростянця дізналися, що планується «зелений коридор». Радіо було єдиним зв'язком між покинутим хутором та цивілізацією і це врятувало життя.

Тростянець

Після ефіру Українського Радіо.Дніпро науковці зацікавилися територією Новопавлівської громади. Саме там орнітологи помітили птаха, який майже повністю зник в Україні. Радіо спричинило неабиякий резонанс і нині йде мова про те, щоб створити у регіоні природоохоронну зону.

Дніпро

Що мотивує допомагати іншим людям? На Хмельниччині у героїні програми перший досвід волонтерства відбувся завдяки Радіо! І це лише один приклад того, як радіо допомогло хай трішки, але змінити чиєсь життя.

Хмельницький

На Волині завдяки резонансу після програми на радіо, знайшлися люди, які підтримали бійця, а саме придбали дороговартісне обладнання на передову. Довіра до журналістів Українського Радіо, за кілька перших діб повномасштабного вторгнення допомогла волонтерству створити пункт збору допомоги.

Волонтери з Волині

Слухачі звертаються на радіо з різними проблемами різного масштабу. Якось на Чернігівщині серед предметів першої необхідності погорільці, будинки яких були зруйновані після російських обстрілів, вказали радіо. Тож журналісти Українського Радіо. Чернігів придбали радіоприймачі для громади.

Радіоприймачі у подарунок. Чернігівщина

З початком повномасштабного вторгнення в Україні волонтерський рух набув особливої важливості та розмаху. Комунікація у волонтерській діяльності відіграє важливу роль, і в ті непрості часи саме Українське Радіо. Рівне підтримало волонтерів інформаційно. Завдяки цій підтримці вдавалося масштабно й оперативно допомагати всім, хто потребував допомоги в регіоні, змінювати життя людей.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Національної суспільної телерадіокомпанії України і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Рівне. Підтримка волонтерів

Панівна висота над Донецьким кряжем, Часів Яр. У наші дні росіяни наступають на місто: шматують бронетехнікою колись акуратні вулички, ворожа піхота з кожним штурмом знищує пам’ять про минуле життя. Про минуле міста свого дитинства, дідобабів Часів Яр, розповідає історикиня, письменниця Олена Стяжкіна. 


Олена Стяжкіна. Часів Яр

- штучний інтелект та етика
- нова промислова революція?
- і до чого тут 8-годинний робочий день?

Чому Лев XIV говорить про штучний інтелект?

Чумак  Люди з  інвалідністю

У цьому епізоді шоу Селекція 14 українських прем'єр!

Втілення багатогранності жіночого я: badactress презентує новий альбом "ПУРПУР".

Коли кохана - центр Всесвіту: Brykulets випустив альбом позитивних історій "Лучше чим твій бивший"

Твоє серце палає, як зоря: Verloka і TAB настрій сонячного літа відтворили у новій пісні "Бермуди".

Усе було штучно: Golubenko презентує новий трек "Хаос".

Найліпші друзі – земля та поля: Гурт NAZVA до Дня Піхоти видав нову пісню "Ми степ".

Я б хотів на море, а потрапив на війну: Олександр Положинський представляє новий альбом "ЗСУВ".

Завдяки платформі "на її основі": IRYN, Badwor7h і Popil випустили спільний трек "Голосові". 

Ми також презентуємо треки, що випустили Женя Галич, Ziferblat, Туча, Matsutska, Після Дощу, Jerry Heil і Віталій Козловський.



Трек-ліст: Jerry Heil - Хвилі (solo version), Віталій Козловський - Пінаколада, IRYN & Badwor7h & на її основі & Popil - Голосові, Ziferblat - Of Us, Після Дощу - Щастя, Олександр Положинський - Танцюй солдате, NAZVA & Культурні Сили - Ми степ, Matsutska - Душа-Зима, Verloka & TAB - Бермуди, Golubenko - Хаос, Туча - Комета, Brykulets - Донбас - Барселона, Женя Галич - Ліфт, badactress - Лавандове поле.



Продюсер і ведучий шоу Олександр Стасов, редакторка Валерія Федченко, звукорежисер Дмитро Кожухар.

© Радіо Промінь, Національна Суспільна Телерадіокомпанія України 2025.

Українські прем'єри 9-16 травня: Brykulets, badactress, IRYN, Verloka, NAZVA, Golubenko, Женя Галич

"Це намисто і дукач. Монетки, які висять, це бронза, латунь і різні сплави металів. Ну і плюс корал. На мені і спідниця, і нагрудник, — розповідає про своє вбрання одна з учасниць святкування Дня вишиванки у Харкові Ольга Толстая. — Це шила мені моя мама, але останнім часом з'явилось дуже багато майстрів, які спеціалізуються на виготовленні такого одягу, котрі створюють прикраси, різні елементи. На щастя, в останні три-чотири роки, порівняно, наприклад, з тим, яка ситуація була 10-15 років тому, є багато можливостей зібрати ось прям такий канонічно-традиційний стрій і навіть не просто щось схоже на українське вбрання, а конкретно відтворений одяг з різних регіонів, наприклад. Тому це дуже цінно".

15 травня, у День вишиванки, вперше від початку повномасштабного вторгення у Харкові провели вишиванкову ходу, розповів співорганізатор акції Володимир Чистилін. З міркувань безпеки акцію спланували не надто масовою і стислою в термінах.

"Сьогодні найкраща вишиванка — кольору пікселя. Ми сьогодні стоїмо не тільки за себе, за тих хлопців і дівчат, які зараз на фронті. Для нас це не просто одяг, який ми одягаємо раз на рік", —  каже Чистилін.

Цього року святкування проходило під гаслом: «Окупована Росією спадщина – це тимчасово. Українська культура – вічна». У Харкові люди збиралися по обіді біля пам'ятника Тарасові Шевченку і пройшли ходою на майдан Свободи тримаючи вишитий рушник завдовжки 50 метрів, сказала представниця "Просвіти" та ще одна співорганізаторка Галина Куц.

"Зараз найголовніше, що це свято вишиванки. Насправді у кожного є своє розуміння, своє бачення, як людина має виглядати, звідки вона прийшла і куди вона піде після цього. І у нас, слава богу, вже є як парадні вишиванки, так і повсякденні", — говорить старша наукова співробітниця відділу "Український етнологічний центр" Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України Валентина Сушко.

Про головне. 16.05.2025

"Все, що об'єднує націю — це круто і правильно". Як харківці відзначили День вишиванки

З 1 травня в Україні розпочався Місяць обізнаності про ментальне здоров'я. Сумщина  теж долучилася до кампанії обізнаності «Сенси поряд. Ти як?», що проводиться в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Про те, які програми психологічної підтримки діють в області та кому допомагають фахівці Центрів ментального здоров’я, в ефірі УР-Суми розповіли: Микола Торгачов, заступник генерального директора Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб; Жанна Сидоренко,  регіональна координаторка Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?»; Ірина Каймук, завідувачка  сектору з питань впровадження та реалізації програм психосоціальної підтримки управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Які програми психологічної підтримки доступні для жителів Сумщини?

Дайте своєму мозку глюкози, бо цей випуск несе вам багато нових знань і руйнує деякі застарілі уявлення. У студії в журналістки Саші Поворозник – історик Вадим Назаренко. 

Як харчувались давні та порівняно недавні українці? Чому ми їмо гречку не так, як наші предки? Для чого солили сливи? Діловий етикет часів Котляревського, або що носили на ралець. Обговорили також рожки кандійські, млинці й вареники на Масляну, паски з шафраном і страждання української аристократії навколо «нормальної селянської куті».

Свято – коли є смачні продукти

Мавки, русалки, лісовики… Таких міфічних істот можна буде побачити у лісі біля села Головківка. Мова йде про благодійну виставу “Вирій” соціального проєкту «Театр в лісі» за постановкою режисера та військового Олександра Бондаренка яка відбудеться 25 травня. Про особливості вистави та як долучитися до цього дійства, поговоримо сьогодні. Наші гості директорка Головківського ліцею, ініціаторка створення театру в лісі Наталія Канюка та учениця 9 класу Головківського ліцею, акторка театру Аніта Марченко.  

У Головківці на Чигиринщині орг. благод. виставу "Вирій" соц.проєкту «Театр в лісі»:як долучитися

Соціальний проєкт "Діти Захисників" другий рік реалізують у Черкасах: хто з дітей може до нього долучитися та які заходи задумали для них цьогоріч?

Разом із гостею студії -- медичною директоркою з амбулаторно-поліклінічної роботи КП Волинська обласна лікарня Наталією Чурсіною аналізуємо причини збільшення випадків захворювання на туберкульоз у дітей на Волині.

Рівне. Підтримка волонтерів

Суспільне Мовлення

Related tracks