Богдан-Ігор АНТОНИЧ
НАЗАВЖДИ
Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка,
і тінь замазує панни, мов образи затерті.
У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись
об край вікна й міцний, терпкий і синій пити хо…
Дуже тонко і вишукано)
Дивовижно, і як гарно поєднано спів сестер і вірш Антонича