«В багні світів замаячить кров червоних днів. І зачервонить сни заснулих, стомлених. І запече серця народжених борців», – Михайло Яловий, письменник та громадський діяч. Він став першим заарештованим літератором з Будинку Слово. Розстріляли його разом із багатьма іншими українськими митцями в урочищі Сандармох у листопаді 1937 року.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №30. Михайло Яловий

«Чужинець є з тих людей, що ненавидять царя руського, який є синонімом гніту... Адже це він позбавив їхній народ волі», – Олесь Досвітній, письменник та громадський діяч. Він став другою жертвою сталінського терору серед мешканців Будинку Слово. За його справу взялися після арешту сусіда – Михайла Ялового. Вони товаришували і жили двері в двері.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №31. Олесь Досвітній

«Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було», – Микола Куліш, письменник та драматург. Він писав правду про те, як утискають українську мову, як гинуть українці через штучний голод. За це і поплатився життям, став однією з багаточисленних жертв сталінського терору. Як і багатьох письменників-модерністів, Куліша розстріляли в урочищі Сандармох й скинули в спільну братську могилу. Лише в 1997 році місця масових розстрілів віднайшли громадські активісти. У розстрільному списку прізвище Куліша стоїть біля його друга – режисера Леся Курбаса.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №33. Микола Куліш

Юрій Вухналь, письменник-гуморист і сатирик. Ще один мешканець Будинку «Слово», який став жертвою сталінського терору. У віці 30 років розстріляний. 

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №50. Юрій Вухналь

«Мені пропонували орден, якщо я здамся, засуджу офіційно, в пресі, своє минуле і всіх своїх соратників, і засуджу свою літературну творчість як класово ворожу, тощо й напишу велику поему про Сталіна. Я все це відкинув геть», – Іван Багряний, письменник та громадський діяч.

Однією з головних тем творчості Івана Багряного було викриття системи більшовицького терору, показ жорстоких і підступних методів роботи каральних органів. Поету, письменнику та публіцисту Івану Багряному двічі вдавалося вийти з радянських таборів живим.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №54. Іван Багряний

«Хочете загубити масу, яка з вами йде, – підкладайте примусовість під її бажання, і вона їх зірве й розтрощить, як динаміт трощить камінь», – Валер'ян Поліщук, письменник та публіцист. У 20-30-х роках він був одним із найпопулярніших поетів молодої літератури.

Життя такої багатогранної особистості, як Валер’ян Поліщук, обірвалося на 41-му році. Сумнозвісного 3 листопада 1937-го його розстріляли, як і багатьох інших митців, в урочищі Сандармох.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №65. Валер'ян Поліщук

«Це культурна небезпека. Небезпека, що ми будемо українською відміною російського театру й більш нічого», – Лесь Курбас, режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач.

Був основоположником національного українського модерного театру ХХ ст. Він їздив за кордон, з захопленням і задоволенням вивчав театральні тенденції, розумів, наскільки важливо розвивати саме наші, українські мистецькі традиції. Став жертвою сталінських репресій. Як і для багатьох його колег з мистецького середовища, – все закінчилося 3 листопада 1937 року. Розстрілом.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №64. Лесь Курбас

«Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування», – Микола Хвильовий, прозаїк, поет, публіцист.

Майже все життя Хвильовий присвятив просуванню України та боротьбі за її місце в мистецькій Європі. Вчинив самогубство після новини про арешт письменника Михайла Ялового та поїздки українськими селами під час Голодомору.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №9. Микола Хвильовий

На стіні Будинку «Слово» встановлена меморіальна дошка у формі книги – із переліком митців, які мешкали у цих стінах. Історії, про які ми розповідали в епізодах подкасту, – це лише частина того, що зараз ми називаємо «Розстріляним Відродженням». Зараз у Будинку «Слово» мешкають люди, які уже не мають ніякого стосунку до літературних родин.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Епілог

Будинок «Слово» зведений спеціально для письменників та культурних діячів у Харкові на початку 30-х. Хвиля репресій зачепила 40 квартир із 66. Тут починається історія Розстріляного Відродження.

Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

ТІЗЕР

Будинок «Слово» зведений спеціально для письменників та культурних діячів у Харкові на початку 30-х. Хвиля репресій зачепила 40 квартир із 66. Тут починається історія Розстріляного Відродження.

Авторка проєкту – Анастасія Передрій. Ілюстрація Аліни Ольхович. Подкаст виготовлено за підтримки Українського культурного фонду та Міністерства культури Люксембургу.

Квартира №31. Олесь Досвітній

Подкаст «Будинок Слово»

Related tracks