Knocking' On Heaven's Door (Cover)


Обителе моя, несправжня і химерна, 
Де серце золоте у клітці золотій, 
Де голос золотий відлуннями осквернено. 
Де спогад золотий — і вже, мабуть, не мій.

Ген вітер застогнав — засни і не вслухайся. 
Його дороги суть несправжні, як слова. 
Зблід вечір, перечах. Обителе, сховайся 
У зернятко дрібне — хай виросте трава.

Я знов про щось забув, моя маленька мамо, 
Згадай мені усе, що я уперше ЗНАВ — 
Про те, що є печаль, що ми колись так само 
Травою проростем — посеред інших трав.

Музика: Анна Монастирська http://vk.com/marvelous_moon
Слова: Маріанна Кіяновська

TWOOє