Рибалочка (fishing)

06.Хмаринка

01.Зимонька

ДАЧА
                               В. Нешайный
                      I
Солнце жарит, солнце парит,
Не жалеет ничего.
Сорняки и колорады
Лезут, лезут – о-го-го!
Мои руки, мои ноги,
Моя бедная спина!..
Надо, надо эту чашу
Допивать до дна!

   Припев:
Поработать на природе 
В удовольствие хочу.
После будней, после рабских
На «фазенду» я умчу.
Добровольно позабуду 
Про комфорт и про уют,
Потому, что знаю:
Не напрасен только тут
Мой труд!






















                 

               II
И копаю, и сапаю,
И надеяться хочу:
Будет осень золотая – 
Может что-то получу.
Может, будет ещё время – 
Мы покинем города,
И не надо будет шляться
Нам туда-сюда.

   Припев.

   Припев (#):
Поработать на природе 
В удовольствие хочу.
Я на дачу, я на дачу,
Я на дачу укачу.
В электричку утрамбуюсь – 
Невозможно сделать вдох.
Тяжко, трудно…
Надо! Надо!! Ох!!! Ох!
Осень будет с урожаем
(Даст Бог?)

Дача

ТРИ СЕРЦЯ 
Аранжування: 
В. Сімкін, А. Сімкін, В. Нешайний
                 Вірш: В. Стус
Відчув себе – й досить.
А чуєш, бідо? – 
Три серця, 
          розпухлі наповна.
І не береженого
                      Бог береже
А здумана мука жертовна.

Жертовна молитва,
Жертовна клятьба,
Жертовні любов 
                          і прокльони.
Довіку не буде 
                          із мене раба,
Душа поневажить полони.
Їй хочеться вмерти,
Бо світ цей сліпить,
Бо суще не любить живого.
Чигає на тебе
Засліплення мить,
Та все проривайся до Бога.

Три Серця

ХОТІЛА Б Я...
                             Л. Українка
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.

Щоб геть, аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.

Лунали б тоді мої мрії
І щастя моє таємне,
Ясніші, ніж зорі яснії,
Гучніші, ніж море гучне.

10 Хотіла Б я...

ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
                       В. Самійленко
Тихесенький вечір 
На землю спадає
І сонце сідає в темнесенький гай
       
    Приспів:
„Ой, Сонечко ясне, 
невже ти втомилось,
чи ти розгнівилось? Іще не лягай!”

„Світи ще годину, 
Бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати, 
Теплом обгортай”.
     
    Приспів.
„Без тебе так страшно
І темно на дворі,
Хоч місяць і зорі 
Освітять наш край”
      Приспів.
Не слухає Сонце, за гору сідає
І нам посилає на всю ніч 
                                  „прощай!”
      Приспів.

Вечірня Пісня

КОЛИСЬ НА РІЗДВО
               М. Вінграновський
Цієї ночі птах кричав
У небо відлетіле,
Цієї ночі сніг упав – 
На чорне впало біле.

Цієї ночі уночі 
Ми тихо говорили...
Різдвяні пахли калачі,
Шибки в мороз горіли.
З далеких берегів і лоз
В цю снігопадь лапату
Приніс від зайця Дід Мороз
І дещо нам у хату.
Один лиш птах кричав-болів
За морем, за горами,
І наш різдвяний стіл білів
В кутку під рушниками.

Колись На Різдво

Звёздная Сирень Машина Времени Кавер

Зимно мені (вірш - Ольга Конопацька-Плєхова)

Зимно мені, любий
Аж поніміли губи.
Лячно мені, коханий –
Страх розгриза приспаний.
Сумно мені, милий –
Десь я себе розгубила.
Темно мені, рідний
Вдень ні чорта не видно.
Ти б засвітив мені свічку
Ту, що горітиме вічно
Мо’ б я в ночі не блукала
Давніх примар не шукала.
Мо’ б я залишилась в тебе,
Стелю продала за небо…
Серце більше не просить –
Мо’, серцю цього і досить?

01 Зимно Мені (серцю і цього досить)

МОЙ ГРУСТНЫЙ СТИХ
К. Павлова (1807 - 1893)

Ты, уцелевший в сердце нищем,
Привет тебе, мой грустный стих!
Мой светлый луч над пепелищем
Блаженств и радостей моих!
Одно, чего и святотатство
Коснуться в храме не могло;
Моя напасть! Моё богатство!
Моё святое ремесло!

Проснись же, смолкнувшее слово!
Раздайся с уст моих опять;
Сойди к избраннице ты снова,
О, роковая благодать!
Уйми безумное роптанье.
И обреки всё сердце вновь
На безграничное страданье,
На бесконечную любовь!

Мой Грустный Стих

Боляче (Надія Куліш, 
             Віктор Нешайний)
Отче, скажи, ти є?
Блимни
промінчиком
сонця.
Бачиш, життя моє
Випало із віконця?
Котиться по стерні.
Боляче, Боже, мені.

Боляче

Хай Буде Так (so be it)

Белая берёза
Под моим окном
Принакрылась снегом,
Точно серебром.

На пушистых ветках
Снежною каймой
Распустились кисти
Белой бахромой.

И стоит береза
В сонной тишине,
И горят снежинки
В золотом огне.

А заря, лениво
Обходя кругом,
обсыпает ветки
Новым серебром.

uikhtor

Popular tracks