З десяток людей у звільненій Кутузівці поблизу Харкова рік живуть у підвалі. Їхні будинки зруйновані російськими обстрілами. 

Чому люди продовжують жити у сховищі, яка ситуація в громаді та чим допомагає влада — у програмі.

Про головне. Уроки виживання. 23.02.2023

В деокупованій Кутузівці люди зимують у підвалі: як облаштували побут і чому їх не переселяють

Що такого особливого в острові Зміїний? Якими легендами він сповитий? Чи правдивий один із переказів сучасної війни про те, що Зміїний охороняє своїм щитом сам Ахілл і це допомогло нашим захисникам вибити окупанта з острова в 2022 році? Що ми знаємо про минуле Зміїного, яким є сьогодення і що може там бути в майбутньому? 

Про це говоримо з організаторами виставки в Одеському археологічному музеї НАН України в.о. завідувача відділом експонування Оксаною Грицютою та директором Ігорем Піструїлом.

Зміїний: острів, що боронять боги

На Черкащині зареєстрували   гарячку Західного Нілу: якого лікування потребуть пацієнти?

В зимовий період та в міжсезоння на Черкащині фіксують пік захворюваності на пневмонію, про це Українському радіо Черкаси повідомила лікарка пульмонолог Черкаської обласної лікарні Вікторія Царенко.  Нагадаю, 12 листопада – Всесвітній день боротьби із пневмонією.
Яка ситуація із захворюваністю на пневмонію на Черкащині? Про це поговоримо сьогодні. Наш гість: лікар загальної медицини Сергій Млавець.

У міжсезоння на Черкащині фіксують пік захворюваності на пневмонію: яка поточна ситуація?

"Найнебезпечнішим для проживання є лівий берег річки Оскіл, це Петропавлівська, Курилівська й Куп'янська громади, — розповідає начальник Куп'янської РВА Андрій Канашевич. — Там проживає більше ніж 1600 людей. Їм треба виїжджати".

За словами начальника Куп'янської РВА, на Куп'янському напрямку російські війська обстрілюють всі населені пункти, наближені до лінії бойового зіткнення, а також села, розташовані у прикордонні з РФ, це Дворічанська, Великобурлуцька, Вільхуватська громади. 

"Суттєво зросла інтенсивність обстрілів села Кіндрашівка Кіндрашівської громади: кілька днів російські війська застосовують тут РСЗВ, артилерію, дрони", — говорить Канашевич.

Як часто росіяни використовують КАБ для ударів по Купянщині? Що відомо про просування росіян у Дворічній? В яких умовах у громадах району продовжують жити люди і чи є на цих територіях умови, необхідні для життя? 
 
Про головне. 14.01.2025

Що відбувається у Куп'янську, Дворічній і населених пунктах поруч: ситуація у Куп'янському районі

Гранти на розвиток овочівництва та садівництва: якими програмами можуть скористатися черкаські аграрії у 2025-му?

Інновації черкаських учнів у робототехніці: що презентували?

Скільки в області внутрішньо переміщених осіб, звідки переселяються та куди, яку допомогу їм надають на Сумщині та які райони області прямо зараз готові надати житло переселенцям, про це в ефірі УР-Суми розповіла Людмила Мусіяка, директорка обласного департаменту соціального захисту населення.

Яку допомогу надають ВПО на Сумщині?

Поєднання історії та сучасності в писанках: як на Черкащині митці та мисткині сповідують місцеві традиції писанкарства?

Юні спортсмени з Черкащини здобули 7 медалей на Всесвітній гімназіаді: які перспективи дає такий успіх?

Сила духу і міць техніки ракетних військ. 19-та ракетна бригада "Свята Варвара"

За офіційними даними на Житомирщині проживає понад 57 000 переселенців. Люди, які два і більше років орендують житло, або які вже придбали власну оселю можуть отримати допомогу в покращенні умов проживання – провести воду, встановити бойлер тощо в рамках проєкту «Житло для вразливих домогосподарств», який реалізує  БО «БФ «Карітас-Житомир». 

Розповідаємо про те, хто може отримати таку допомогу, які саме видм робіт проводять в рамках реалізації проєкту та як стати його учасником.

У студії: 

-	Наталія Китасюк, координатора проєкту;
-	Юлія Пригорницька, соціальна працівниця БО «БФ «Карітас-Житомир»

Ведуча: Наталя Кулініч


Безкоштовна допомога в покращенні умов проживання для ВПО на Житомирщині: як її отримати

Збереження рідкісних рослин на Черкащині: які заходи нині проводять у регіоні, аби не допустити їх зникнення?

Трубочки для напоїв з конопель. Військовий з Сум виготовляє з технічної коноплі трубочки для напоїв. Чи важко відкрити власну справу і що для цього потрібно, який вид конопель слід висаджувати, щоб отримати якісний кінцевий продукт, який процес виготовлення трубочок,  як, де, кому та куди реалізовувати виготовлену продукцію? Про це в ефірі УР -Суми розповів підприємець із Сум, військовий Євген Кузьмичов.

Виготовляє трубочки для напоїв з технічних конопель: як військовий із Сум відкрив власну справу?

На сьогодні у Степанівській громаді 12 соціальних робітників та  2 фахівця із соціальної роботи допомагають людям впоратися із життєво-побутовими проблемами. Зокрема у кожного такого помічника  під опікою в середньому 13-15 односельців поважного віку. Про те, з якими труднощами  стикаються у своїй роботі та як долають «внутрішнє вигорання»,  в ефірі УР-Суми розповіла Наталія Міщенко, директорка КУ «Центр надання соціальних послуг» Степанівської селищної ради.

Соціальний супровід людей похилого віку: як відбувається Степанівській громаді?

У житомирському музеї Бориса Лятошинського відкрили новий простір, який розповідає про унікальність волинської і житомирської музичної спадщини. В рамках дослідницького проєкту, який вдалось реалізувати завдяки роботі у європейських архівах та у спілкуванні з нащадками митців, презентували виставку та музичну збірку з творами волинських - житомирських композиторів. 

У студії:

 – Дар’я Шміло, членкиня вченої ради музею Бориса Лятошинського

Коментар: 

- Валентина Чудовська, директорка музичної школи ім.. Б.Лятошинського


Ведуча: Наталя Кулініч


Новий музейний простір у Житомирі розкриває забуті імена, пов’язані з музикою Волині

Попри складну безпекову ситуацію в громаді та відчутний брак як матеріальних, так і кадрових ресурсів, сумським  водоканалівцям вдається практично безперебійно подавати воду до осель своїх споживачів. Про те, як в умовах війни працює підприємство та які інвестиційні програми вдається втілювати, в ефірі УР-Суми розповів Анатолій Сагач, директор КП «Міськводоканал» СМР. 

Як, в умовах війни, працює Сумське КП «Міськводоканал»?

Юнаківська пекарня релокувалася з громади близько 5- ти місяців тому. Коли керівництво пекарні прийняло таке рішення, де шукали приміщення, чи усе обладнання вдалося перевезти на нове місце роботи, хто допомагав у релокаціії підприємства, хто наразі випікає юнаківський хліб та на полицях магазинів в яких  районах Сумщини його можна зустріти? Про це в ефірі УР-Суми розповіла керівниця пекарні Наталя Ткаченко.

Юнаківський хліб: як працює пекарня з прикордоння?

Мавки, русалки, лісовики… Таких міфічних істот можна буде побачити у лісі біля села Головківка. Мова йде про благодійну виставу “Вирій” соціального проєкту «Театр в лісі» за постановкою режисера та військового Олександра Бондаренка яка відбудеться 25 травня. Про особливості вистави та як долучитися до цього дійства, поговоримо сьогодні. Наші гості директорка Головківського ліцею, ініціаторка створення театру в лісі Наталія Канюка та учениця 9 класу Головківського ліцею, акторка театру Аніта Марченко.  

У Головківці на Чигиринщині орг. благод. виставу "Вирій" соц.проєкту «Театр в лісі»:як долучитися

У Коробівському НВК на Золотоніщині призначили нову директорку, а попередня з цим не погоджується: юридична складова рішення та позиції сторін

У Черкасах відбувся кінофестиваль "Екран Іллєнка. Спадщина Митця": як завдяки таким заходам популяризують творчість кінематографіста та хто до цього долучається?

Молодіжний форум за назвою "Молодь: тут і зараз" відбувся на Черкащині: які питання порушує молодь регіону та що пропонує для їх вирішення?

На момент свого офіційного «заснування» в 1794 р. Одеса мала іншу назву – Хаджибей. До того ж цю назву в різних варіаціях (Кочубіїв, Качібей, Кучубей, Куджабей, Гаджибей, Аджибей та ін.) вона мала протягом століть. 

В другій частині роуд-муві «До палімпсесту. Що було до того, як російська імперія написала одеський міф» прогуляємось старовинним Хаджибеєм з відомим краєзнавцем, автором книжок з локальної історії Дмитром Ждановим. Дізнаємось, де ще донедавна стояв найстарший будинок Хаджибею, де була мечеть, а де – турецькі бані і знаменита кав’ярня грека Сімона Аспоріді, поговоримо про воду і колодязі, а також на момент спробуємо уявити собі, як могла виглядати типова вулиця Хаджибею.


Прогулянка містом Хаджибей з Дмитром Ждановим

Документальна вистава «Будь її голосом» стала завершенням проєкту «Інтерактивний музей «Голоси жінок Житомирщини», в основі якого — десятки повернутих з історичного забуття історій та сучасних розповідей про жіноче лідерство, гідність і боротьбу. 
Говоримо про те, як проєкт  підсилив жіночі голоси регіону та вплинув на суспільне, політичне та мистецьке життя громад області. 
У студії:
- Оксана Давиденко, голова ГО «Скриня корисних справ» 
Коментар: 
- Вікторія Венгерська, історична експертка проєкту, завідувачка кафедри історії України ЖДУ імені Івана Франка
Ведуча: Наталя Кулініч  


Незнана локальна історія Житомирщини: «Рольові моделі активних жінок існували і раніше»

"Якщо в 22-му шакалів було 17, а зараз 54. І це саме той фактор негативний, яким чином впливає відсутність полювання, — говорить головний спеціаліст Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства Дмитро Бугло. — Найбільше шакалів зараз зустрічається у Берестинському та Лозівському районах. Як будь-який хижак, вони загрожують господарствам. Корову він не потягне, а кури, птиця, кролі, свійська худоба невелика може бути під загрозою".

Поширення шакалів на Харківщині представник управління лісового та мисливського господарства пов'язує із кліматичними змінами. Також з останніми пов'язане і поширення фазанів: "Зими стали м'якішими. Тобто їм легше добувати собі харчі. При цьому упала чисельність куріпки, —  каже Дмитро Бугло. —  А хитрість у чому? Фазан ночує на деревах, а куріпка на землі. Чисельність лисиці теж зросла. От вони його і вибирають".

За його словами, тварини як і люди — шукають кращого життя на тлі ведення бойових дій: "Найбільші популяції оленя благородного, плямистого, лосів, ланей, то це була, зокрема, Ізюмщина, Вовчанщина, тамтешні ліси. Але самі знаєте, що там вже нічого нема. В 22-му, в 23-му роках на деяких полях нараховували до тисячі косуль. Вони переміщувалися через те, що вздовж кордону вибухи, небезпечно. За ними так само ж пішли і хижаки. 

"Взагалі по всіх видах, ті, які не в зоні активних бойових дій, вони на місці, вони збереглися", — додає головний спеціаліст Північно-Східного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства.

Як змінюється популяція диких тварин під час повномасштабної війни, слухайте детальніше у програмі Українського Радіо Харкова.

Про головне. 03.06.2025

Більше шакалів і фазанів: як змінюється популяція диких тварин під час повномасштабної війни

За підрахунками аналітиків "OLX Нерухомість", мешканцю Рівного потрібно майже шість років, щоб зібрати кошти на придбання однокімнатної квартири на вторинному ринку. Таку інформацію оприлюднив сайт "Віледж", який провів аналіз вартості житла в обласних центрах України та співставив її із середнім рівнем зарплат у цих містах.
 - Яка ціна на нерухомість на Рівненщині? 

Рівненщина: ціни на нерухомість

У червні в Черкаській обл.бібліотеці розпочинаються курси з вивчення корейської: хто може долучитися

"Зараз там дуже активні бойові дії. Наразі зв'язку з місцевими немає, за останніми даними на території Дворічної перебували 17 дворічан, — розповідає начальниця Дворічанської СВА Галина Турбаба. — Як нам говорять, бойові дії там тривають, наші сили там перебувають. Про повну окупацію ми наразі не говоримо".

Дворічна Куп'янського району на мапі від проєкту DeepState від 11 червня позначена як окупована територія.

"Станом на 15 червня зведення з місць фіксували бої в тому районі. Дворічна у важкій ситуації, але кілька наших позицій там активні", — повідомив речник ОСУВ "Хортиця" Віктор Трегубов.

"За цей час все бачили, все відчули", — додає керівниця громади, коментуючи ситуацію з російськими обстрілами на Дворічанщині.

Яка ситуація у громаді? Яка територія вільна та скільки там лишається людей? Як вони живуть під обстрілами — чи є там електрика, газ і вода та яку допомогу надають жителям громади і чи можуть вони евакуюватися? Про це слухайте у програмі Українського Радіо Харкова.

Про головне. 16.06.2025

Окупація Дворічної — чи справді це так і чи є життя на окупованих територіях у Дворічанській громаді

"Частина Борівської громади, на жаль, окупована. Деякі села перебувають на "нулі", — розповів начальник Борівської селищної військової адміністрації Олександр Тертишний. — Ми на відстані від 80 до 15 км, з різних напрямків ворог намагається наступати".

У громаді, станом на 24 червня 2025 року залишаються 2200 жителів, на більш небезпечному лівому березі річки Оскіл, за словами керівника громади, живуть
1600 борівчан.

Два будинки зруйновані, ще до 30 зазнали різного ступеня пошкоджень через вечірній удар КАБом по Боровій 23 червня, розповів Олександр Тертишний. Удар прийшовся по центру селища. Люди, за даними начальника СВА, не постраждали: "В ударах по селищу була невеличка перерва, але поруч селища — були влучання. І взагалі: щоденно на територію громади прилітають КАБи, РСЗВ. По населених пунктах, по екосистемі, у ліси — на жаль, пожежі також були декілька днів», — каже Тертишний про ситуацію у громаді".

Наскільки обширна сіра зона на території громади? Чи є у людей змога та бажання виїжджати та як місцева адміністрація намагається організувати життєзабезпечення місцевих, де це ще можливо? Про це слухайте у програмі Українського Радіо Харкова.

Про головне. 24.06.2025

"Небезпека, безумовно, є. Ми щоденно це відчуваємо". Яка ситуація у Борівській громаді

Уманський національний університет - новий формат після приєднання?

 
В Одесі презентують книгу "Полювання на крейсер Москва". Співавтор дослідження Олександр Чудновець розповів в інтерв'ю для Українського радіо Одеса подробиці потоплення флагману російського чорноморського флоту Військово-Морськими Силами України, як у 2014 році крейсер допомагав росіянам окуповувати Крим, як у 2008 році допомагав брати грузинський порт Поті, як побудували флагман російського флоту українці і ми ж його і знищили.

Детальніше про операцію з потоплення "Москви", про те, хто з іноземців цікавиться українським досвідом і як у майбутньому можливо зняти фільм з реалістичними декораціями про цю без перебільшення унікальну операцію ВМС, слухайте у подкасті Українського радіо Одеса.

Чому потопленню крейсера "Москва" раділи грузини

 Василь Вирозуб –  настоятель  Свято-Троїцького храму Православної церкви України в Одесі. Священник провів 70 днів у російському полоні, де пережив жорстокі тортури. Отець Василь був серед чотирьох цивільних, яких незаконно утримували росіяни, взявши в полон під час гуманітарної місії на шляху до о. Зміїний.

Отець Василь Вирозуб  та інші полонені зазнали  катування:  застосовували електрошокери, виривали нігті, травили собаками та били прикладами автоматів, що призвело до фізичних травм. За словами священника, росіяни навчилися лише катувати, але не будувати, молитися чи любити.

Після звільнення та реабілітації  отець Василь повернувся до свого служіння у храмі. Він продовжує проводити велику волонтерську роботу та їздить до військовослужбовців для капеланського служіння. 

Про полон, віру та боротьбу українського народу слухайте в інтерв'ю з Василем Вирозубом.
 


Віра сильніша за тортури: історія капелана Василя Вирозуба

На Одещині вже четвертий тиждень тривають жнива. Перші оперативні дані свідчать про добру врожайність озимого ячменю та зимуючого гороху. Станом на 26 червня було зібрано понад 11 000 гектарів, що дає аграріям надію на успішну жнивну кампанію. Завершується збиральна кампанія в Ізмаїльському та Болградському районах, тоді як північ Одещини та інші райони також активно жнивують.

Цьогорічні жнива стикаються з численними труднощами, включаючи наслідки посушливої осені та безсніжної зими, а також сильних березневих-травневих заморозків, що значно пошкодили сади та озимі культури. Додатковими проблемами є збільшення кількості шкідників та хвороб через теплі зими, різке зростання цін на пальне та необхідність дорогих засобів захисту рослин. Ситуацію ускладнює критична нестача кадрів через мобілізацію та скасування бронювання, падіння цін на врожай в портах.

Ситуацію обговорили:
 Віталій Власенко, заступник директора департаменту аграрної політики Одеської ОВА;
Алла Стоянова, голова депутатської групи "Аграрії Одещини" в обласній раді;  
Віталій Швайко, директор сільгосппідприємства "Дунайагро". 

Виклики жнив-2025: заморозки, посуха, шкідники та брак кадрів

Кодимщина на півночі Одещини - мальовничий край з маловідомими старовинними локаціями. 

Головна принада – культурно-туристичний маршрут "Шпаків шлях". Він охоплює низку пам'яток, зокрема Кодимський музей у садибі 19 ст., старовинні церкви (зокрема,  дерев'яні, збудовані без цвяхів), унікальний вітряк у Будеях, кам'яні житла всередині пагорбів - "башки" та старовинний храм у Шершенцях, а також єврейський цвинтар у Крутих. У Загніткові можна відвідати печеру Устима Кармелюка та катакомби.

Розповіді про цікавинки та поради для туристів зібрала ведуча Українського радіо Одеса Олена Халілова. 

"Шпаків шлях" на Кодимщині: дерев’яні церкви, печера і вітряки

В репортажному проєкті "Незримо поруч" журналіст Геннадій Степаненко знайомить з сучасною одеською майстернею з виготовлення старосвітських інструментів.

Як працює майстерня, розповідають Максим Трубніков та Микола Синяк.

Максим Трубніков – фронтмен рок-гурту "Друже музико", волонтер, реконструктор українських старосвітських інструментів, а також викладач мистецтва та класний керівник у ліцеї №9 міста Одеси. Його день часто включає відвідування шпиталів, де він співає, грає та розповідає про кобзарські інструменти для поранених воїнів. Максим долучився до кобзарської братії приблизно у 2009 році. Його перша власноруч зроблена кобза, створена у 2011 році, була освячена у Михайлівському Золотоверховому соборі в Києві, що символізує відновлення Одеської кобзарської майстерні.


Микола Синяк - майстер з виготовлення старосвітських інструментів. Майстерня, заснована у 2013 році, активно відновлює спадщину кобзарства. Завдяки зусиллям Миколи Синяка вже відновлено колісну ліру,  автентична бандура знаходиться на завершальній стадії. 

Слухайте у подкасті, чим особливі українські старосвітські інструменти і чому в Одесі взялися за реконструкцію автентичних кобз, бандур та лір. 

Як старосвітські інструменти оживають в одеській майстерні

У Черкасах на базі ГО "Перспектива" кілька років розвивають вид спорту боча: досягнення, участь на всеукраїнському рівні та перспективи розвитку

Спортивну базу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу  будуть використовувати для оздоровлення і реабілітації військових. Зокрема, є можливості займатися плаванням у відновленому після обстрілу рф басейні. Також у закладі працює центр ветеранського розвитку. До його фахівців захисники та члени їхніх родин можуть звертатися із різними запитами.

З думкою про захисників

Розвиток Самчиківського розпису як культурного бренду Хмельниччини

В області триває реалізація урядового проєкту «Армія відновлення». За пів року понад 3 тисячі безробітних залучені до виконання суспільно-корисних робіт. Люди отримують оплату до 12 тисяч гривень щомісяця. Направлення видає служба зайнятості. Учасники проєкту допомагають відновлювати інфраструктуру, доставляють гуманітарну допомогу, надають послуги постраждалим від війни. Про різні аспекти цієї стеми у студії розповідає Дмитро Лупін, начальник відділу надання послуг роботодавцям Управління реалізації програм зайнятості Рівненського обласного центру зайнятості.

Армія відновлення - Як працює проєкт на Рівненщині розповідають з Центру зайнятості

Залучення інвестицій у відновлення та розвиток об'єктів інф-ри за новими умовами: як це відбуватиметься із 1-го вересня та що робити громадам Черкащини?

Українське Радіо. Національна мережа

Popular tracks