ua-all

Другий сингл з майбутнього нового альбому. 2015.

Якби я міг врятувати світ - 
Ім'ям назвав би твоїм.
Зробив би так, щоб все навкруги
Завжди співало ним і дихало твоїм коханням.

Тепер я знаю, це кохання.
Зі мною вперше і востаннє
Тобі так личить моє кохання.

Якби я міг долати час
Я б золотий вік знайшов.
Спитати всіх тих фараонів і богів
Чому зі мною ти, вся з ніг до голови з кохання.

Тепер я знаю, це кохання.
Зі мною вперше і востаннє
Тобі так личить моє кохання.

Для нас з тобою цей велетенський світ
Стає такий легкий.
Розправим крила і полетим.

Pianoбой - "Кохання"

Без меж

Осінь

Життя починається знов

Хтось в небо летить

Еверест

Не твоя війна

Мить

Сонце

Не йди

Віддай мені (свою любов)

Студійна версія каверу Pianoбой на пісню "Шампанські Очі" групи Скрябін. 

Слова та музика - Андрій Кузьменко. 
Виконання - Pianoбой 
Запис - студія ДЫШУ
Зведення, мастеринг - студія На Хаті Рекордз
Піаніно, вокал, саунд-продюсування - Дмитро Шуров
Барабани - Андрій Надольський
Бас - Коля Кістеньов
Бек-вокал - Оля Шурова

Офіціфний відеолкіп: https://www.youtube.com/watch?v=zxSNsKKVLwk



Pianoбой - Шампанські Очі (Скрябін cover)

Оркестрова, україномовна версія пісні "Родина" з альбому "Не прекращай Мечтать", яка народилась, коли у лютому 2017 року Д.Ш. отримав листа від Катерини Галенко з міста Лисичанськ (Луганська область), у якому був її переклад пісні на українську мову. 

Музика - Дмитро Шуров
Текст - Дмитро Шуров, Катерина Галенко
Аранжування оркестру - Дмитро Саратський

Тобі знайоме почуття спустошення, 
Коли ідуть бої без оголошення, 
Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу, 
А у душі тепло замінюють морозами.
І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі, 
Прийшов до тями, опинившись на платформі... 
Пульсує в грудях серце посеред самотності, 
І вже ось-ось почнеться відлік незворотності...
І ніби до повітря доступ перекрили, 
Та через мить ти підірвешся на ворожій міні… 
І ніби місто охопила революція: 
Скрізь падає каміння, палають вулиці. 
А на майданчиках дитячих гуляє вітер, 
Порожня гойдалка, там де вчора були діти
І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати, 
Луна довічний сум твоєї втрати. 

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, 
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.

Тобі знайоме прощавання нескінченне 
Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах… 
Квиток в один кінець і ти стоїш на станції 
І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції. 
У голові прокручуєш з життя світлини, 
Щоб все запам’ятати до останньої краплини. 
І вже нема часу триматись за руки, 
І наче мить проносяться години. 
А далі потяг їде на шаленій швидкості, 
Від рідної землі твоєї долає відстані, 
Туди, де з гір зриває ріки водоспадами, 
Та крик птахів розлітається по автострадах. 
Туди, де ми навік пов’язані з тобою, 
Туди, де час ніколи нам не дасть спокою 
У цих миттєвостях та їх дрібних частинках, 
Ми разом до останньої життєвої сторінки. 

І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я, 
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.

ua-all

user187