Мабуть, поламалась важлива деталь.
А жаль...
Хтось ніби косою жагу до життя
віттяв..
Це коло замкнулось, замкнулись пісні
в мені...
Час краплями скрапує з леза ножа
Ну де межа?

Під чороною марлею блисне 
свідчадо, здригнеться свіча...

І тієї ночі 
мелатонін не допоможе.
нам стулити очі.
Пообіцяй, що доки ще 
вогонь не згас
Будеш ти поруч 
Повсякчас...
Допоки 
смерть 
не розлучить нас.

Ти вибач за те, що мовчала коли
мої слова могли
Зарадити тому, що сталось. Та бач,
Коркую в пляшці плач.
Маленький уламок розбитого скла,
Записка край стола.
Ми скоро побачимось, пообіцяй.
Бо я не казала "прощай".

Мелатонін

куплет 1:
Він жив в стіні.
Писав вірші
І шепотів на вушко їх вночі.
Колись у мене друг таємний був
Та нині вже, мабуть, мене забув.

Подруги казали, що я дивна
І кривили кутики тоненьких губ.
Сльози на кілочку - я ж не винна - 
Він бо тут...

приспів:
Ніч ввібрала запах літа.
Тієї ночі ти
Сказав я мушу йти далі...
в світи...
Побачимося знов
Наприкінці життя твого...

куплет 2:
Отак сказав.
Сказав і зник.
А я ще довго глипала в той бік.
Та відчуваю - завжди поруч він.
У дзеркалах я бачу його тінь...

Він оповідав, що після смерті
Сам покаже шлях в нове життя.
Пам'ятаю крила напів-стерті,
Уві сні я чую їх биття...

приспів:

куплет 3:
Я все життя пишу йому пісні.
Мій дивний друг так довго жив в мені.

Уявний Друг

НЕЗАБУДЬ(КА)
•
Там, де колись
Гарячі сльози лились,
Там де розверзлась земля
Від ударів ворожих ракет
Цвіт проросте.
Ти маєш вірити в те,
Що я вернусь назбирати тобі
незабудьок букет.

Ті пси не мають ні крихти жалю;
Вони не знають докорів сумління.
Не перегризти їм моє коріння,
Не занехаяти клятим 
усе, що люблю.
Бережися, рости козаків
І промовляй кожен вечір молитву.
Коли, дасть Бог пережити цю битву
Завтра почуємось, серце
Я скоро вернуся домів.

Як у кіно,
Скотчем заклею вікно.
Ще сподівалась, що вибухів звуки
були тільки сном. 
Сонце зійде;
Із календарика викреслю день -
Ти ж обіцяв, мій коханий,
Ну де ж бо ти? Де ж бо ти? Де?!


Рана горить. 
Страшно, як жити лишається мить.
Щемко за діток, які народились 
в часи лихоліть
В березні сніг -
Бог надивився тієї борні.
Білою ковдрою вкриє солдатика, 
най вже поспить..

Ті пси не мають ні крихти жалю;
Вони не знають докорів сумління.
Не перегризти їм моє коріння,
Не занехаяти клятим 
усе, що люблю.
Тут немає твоєї вини,
Що я лягаю кістьми за Вкраїну.
Запам'ятай, моя мила, відині
В цілому світі не матимуть 
поступу вражі сини.

(с)

НЕЗАБУДЬ(КА)

Я - сьогодні Ти.
Згадай це перш ніж ступиш
у безодню перший крок.
А втім, лети.
Відчуй свободу хоч на мить
і стань на рівень ближче до зірок.

Зникнути зовсім - окей, 
ба гірше лишатись.
В світі Людей Без Ідей
і сам себе втратиш.
Та нехай знають усі -
ми в нормі.
Надиво спокійно на дні
сирої безодні. 

Та Я - ще досі Ти.
Я та, кого ти любиш 
і волієш вберегти.
Тому прости
та ти для мене - цілий світ
і я забороняю тобі
йти.

Дай мені руку, молю я -
загояться шрами.
Жоден із них не вартує
й сльозиночки мами.
Та нехай знають усі -
ми в нормі.
Ми топимо чорні думки
у чорній безодні. 

Я - сьогодні Ти.
Нехай 
моя любов тебе 
провадить у житті.

Sofia F.

Popular tracks