Hych Orchestra Tin Den Sum Гич Оркестр Тінь День Сум

Liubit' Ukrajinu

"Свято грибів і форелів" Перкалабі від ГИЧ оркестру!

SHiF

Очі відьми мов зорі, очі відьми мов зорі,
Її чорні очі, ніби роси прозорі.
Наче морок безодні, наче морок безодні,
Як той лід холодні, її очі бездонні.

Уночі осінній віє вітер,
На болоті сич старий кричить.
А вранці на покоси вибігає боса
Та розпускає коси, росой змиває сльози з очей.

Очі відьми мов зорі, очі відьми мов зорі,
Її гіркі сльози, ніби роси прозорі.
Серед хащі могила, серед хащі могила,
Там згубили люди, кого відьма любила.

Уночі осінній виє вітер,
На болоті сич старий кричить.
А вранці на покоси та вибігає боса,
Росою миє коси, до лісу квіти носить…

Вій - Очі Відьми

ГИЧ Оркестр - Жуки

“Поетичний” - це симбіоз ранньої (1909-1921) поезії видатного українського поета Павла Григоровича Тичини та музичних фантазій, що так довго тремтіли-гомоніли і щось там щебетали з іншої сторони чола… і врешті-решт матеріалізувались! Запис здійснено на хуторі “Сміху і Суму та Тиші і Шуму”, що на мальовничій музикотворній Тернопільщині, на засадах: “Усе вживу й усім, що під рукою!”. Увіковічити матеріал допомагали : Сам ґазда сміхошумних угідь Вадік, професійний мисливець за звуками, як урочисто зухвалими так і невигадливо прихованими (а ще вони бувають дуже впертими). Лесик - пильний наглядач за полюванням, приборкувач перкусії та інших втаємничених звуків, стерновий студії “Шпиталь Рекордс”, де і був успішно зведений весь впольований матеріал. За шо їм обидвом велика дяка! Ну, і звісно ж, все це не могло б статись без участі дня і ночі, вогню і води, гаїв і птахів та вітру й дощу... Полювання на музичний гамір для “Поетичного” розпочато о 14.23, 12-го дня червня місяця 2016-го року, та завершене о 17.11, 15-го дня цього ж місяця і року, згідно записів польового журналу. (хоча, насправді все відбувалось у паралельному, невизначеному часовому просторі…)

Поетичний (2016)

...кларнети

Не Зевс, не Пан (1918)

Хоч би чи дощ, чи завірюха (15.12.1911)

Гаї шумлять (1913)

Італійська народна пісня, перекладена 17 жовтня 1914 року

Сеї ночі в дві години
Я почула плач великий,
Се був плач Павла Гулельмо.
Бравий той Павло Гулельмо,
Тяжко ранений у битві,
Промовля до своїх друзів:
„Ой, прошу вас, браття й друзі,
Ой прошу вас та благаю,
Викопліть мені могилу,
Так широку, як глибоку!
„На вершку ж могили тої
Проробіть мале віконце,
У яке б покласти можна
Все моє вояцьке вбрання.
„А в ногах могили тої
Ви повісьте мою зброю!
Потім напишіть листочок,
Дайте вістку моїй ненці.
„Нехай ненька добре дбає,
Своїх волосків нитками
Хай мені сорочку вшиє,
Кров’ю з кінців своїх пальців
Хай її вона гаптує,
„А з очей своїх сльозами
Її випере начисто,
А огнем свойого серця
Хай потім її осушить
І пришле її до мене
Вітром свойого зітхання.
„Напишіть і моїй милій,
Хай миленька добре дбає,
Вишиє мені хустину
Кров’ю з кінців своїх пальців.
„А як замуж ще не вийшла,
Їй перекажіть від мене,
Хай на мене не чекає,
Собі мужа вибирає!
„А як буде йти до шлюбу,
Хай на площу озирнеться,
Там побачить моїх друзів,
Що муштруються рядами.
„І туди на мою пам’ять
Хай пішле одно зітхання,
І піде воно по церкві
Тихим гомоном до Бога“.

Smert Voyaka

Містичний

09 Сині трупні плями

Солов`їний

08 Ой як умру

Дівчина за 40

і тепер вітер грає із моїм волоссям собі в задоволення
та повік не почую я шум що дрижжать як весняні метелики

Горобчики - співаний вірш

Хрещатик( Радіогед_ковер, Том_Зібров )

Zhuky

Tin' Den' Sum

Аудіослід до проекту "Вівтарі..."
... момент схопленого у звуці ритуалу… містичний речитатив-молитва…
Аудіосупровід як літургічне трактування  історії мистецтва зцілення… сучасна алегорія на архаїчні ритуали… вакцинація як ініціація… пігулка як проскурка… медична рецептура як молитва… кров як першоофірність… зцілюю-зцілюю-зцілюю… і так аж до смерті…

Вівтарі...(зцілюю...)

Я нічого не знаю про систему судочинства, -
В якому конверті і як, -
І дуже комплексую...
Іду по вулиці і думаю: шо я за дібіл!
Ніколи й хабаря не давав ні мєнту, ні судді!.
І дівчина каже мені: 
Ти нічого не знаєш, 
Не знаєш про жизнь, нє…
Шо я за дібіл, шо я за дібіл…

Я хочу буть своїм чуваком у мєнтовці, 
На концертах у “Клоузері” 
Жерти кокс із морозивом,
Жить в центрі і гордо казать: "мій тато - міністр!",
Співать не в мінорі, зароблять на біткоїнах
І шоб кров мені в жилах текла золотою рікою, -
Тоді я знатиму про жизнь!..

Бо задовбав мене Андрухович, 
Задовбала мене Забужко,
Якби хто сказав слово нове оголене,
А мені каже кожен: “ти нікому не нужен”…

Я не був в АТО, не ремонтував авто
І заробить сто доларів не винісши мозок не можу…
Просто дібіл! просто дібіл!
Просто дібіл!..
Просто Марія...

N

seagrass