Гімн січових стрільців feat. анастимоза & аня

Двоє (Фантом 2 Tribute)

кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю, що люблю, я не знаю що люблю
наодинці із собою, бачу прірву - ні ногою, 
якщо скажуть - то помру, а як не скажуть - не помру

кожен день одне й те саме, війни, ворог, всі турботи
окропіли нашу землю, поховали там людей, 
кожен день одне й те саме, діти також помирають
я ненавиджу блядей, які вбивають тих дітей

І як міг би то я вбив би, і не раз, мабуть не два, 
За країну, що кохаю, за дітей що мають жити, 
За людей які благають, і за себе, і родину
За людей без надії, за майбутнє, і за мрії


Кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю що люблю, я не знаю що роблю
Кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю що люблю, я не знаю що роблю

І я з батьком попрощався, я не бачив його більше, 
Чую голос я постійно, хочу, буду і я вірю,
Я побачу його скоро, сподіваюсь і надіюсь,
Сподіваюсь і надіюсь, сподіваюсь і надіюсь,

Таких родин дуже багато, хтось багато чого втратив,
Дім, сім'ю, котів, чи близьких, або навіть і життя,
Серце кров'ю заливає, коли чую я проблеми
Таких рідних людей, які сумують більше ніж я

кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю, що люблю, я не знаю що люблю
наодинці із собою, бачу прірву - ні ногою, 
якщо скажуть - то помру, а як не скажуть - не помру 






КоженДеньОднеЙТеСаме (prod. by ssora)

Попіл

Попіл (feat. хейтспіч)

KILL! KILL! KILL! - ZOMBIE BOY

Звуки сварки

Погляд

Не мовчи

я не потрібен цьому світу

Відчувай! - Не можу існувати

Mistmorn – Згаслі Вогні

Бали і Кораблі

Київські Вулиці

Two-piece band from Ukraine! KILL!KILL!KILL! KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!vKILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!vKILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!
KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!