Цей альбом, є передісторією «Навіщо?». Де можна зрозуміти який він - головний герой та відчути його думки. Альбом про любов та смерть. Можливо, любов до смерті зі сторони головного героя, який закохався в неї, як в образ. Про любов, від якої не залишилось нічого крім касет, котрі нагадають про минуле кожного дня. Про любов в пустій кімнаті. Про любов до останніх кроків. Про любов до мрії та страху. Про любов до тишини, в якій лише касети крутять звук...

Останній Шлях

Sleepy Andy - intermedia (prod. NeroRock)

кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю, що люблю, я не знаю що люблю
наодинці із собою, бачу прірву - ні ногою, 
якщо скажуть - то помру, а як не скажуть - не помру

кожен день одне й те саме, війни, ворог, всі турботи
окропіли нашу землю, поховали там людей, 
кожен день одне й те саме, діти також помирають
я ненавиджу блядей, які вбивають тих дітей

І як міг би то я вбив би, і не раз, мабуть не два, 
За країну, що кохаю, за дітей що мають жити, 
За людей які благають, і за себе, і родину
За людей без надії, за майбутнє, і за мрії


Кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю що люблю, я не знаю що роблю
Кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю що люблю, я не знаю що роблю

І я з батьком попрощався, я не бачив його більше, 
Чую голос я постійно, хочу, буду і я вірю,
Я побачу його скоро, сподіваюсь і надіюсь,
Сподіваюсь і надіюсь, сподіваюсь і надіюсь,

Таких родин дуже багато, хтось багато чого втратив,
Дім, сім'ю, котів, чи близьких, або навіть і життя,
Серце кров'ю заливає, коли чую я проблеми
Таких рідних людей, які сумують більше ніж я

кожен день одне і те саме, кожен день я щось роблю
я не знаю, що люблю, я не знаю що люблю
наодинці із собою, бачу прірву - ні ногою, 
якщо скажуть - то помру, а як не скажуть - не помру 






КоженДеньОднеЙТеСаме (prod. by ssora)

Зробив пісеньку
інст: @chechmek

текст:
На дворі було тепло
Настрій ніби уві сні
Приношу тобі квіти
Все навколо усміхається мені  
Телефон вже більше не хвилює
Музика в вухах така нудна
Твоє волосся вже між моїх пальців 
Моє терпіння уривається

Приспів:
Мою дівчину убито рашисьткою ракетою 
Не відповідає на дзвінки вона
Її кімнату прилетіло моментально
В моїх обіймах більше не зігріється
Зруйновану панельку я видав лише в жахіттях
Але переді мною ось вона
Блять ну що ж мені робити
Летить ракета ще одна

Куплет:
Паніка настала
Все ніби пропало
Так важко на душі
Та спогади навіюють думками
Я пам'ятаю
Як ми з друзями бухали і в день і в ночі
Як атмосферно розмовляли під улюблені пісні
Не вистачало нам грошей на пиво
Коли здавалось що все було зрозуміло 
А тепер пилюка й дим 
Уже ніхто не останеться таким самим
Тепер я тут граю на гітарі
І не знаю що буде далі

Приспів:
Мою дівчину убито рашисьткою ракетою 
Не відповідає на дзвінки вона
Її кімната розбита вщент
Помирає надія моя
Зруйновану панельку я видав лише в жахіттях
Але переді мною ось вона
Боже що мені робити
Летить ракета ще одна

Ракета

Попіл

Попіл (feat. хейтспіч)

KILL! KILL! KILL! - ZOMBIE BOY

Сонце в машині (acoustic)

EP. Навіщо?
Повністю україномовний EP. В цьому релізі кожна пісня має свій сюжет. Але основний сюжет альбому полягає в питаннях, навіщо кожний ранок прокидатись з однією і тою самою думкою. Навіщо ти живеш? Коли стане краще? Ці питання тісно в‘їлись в наші життя. Але вихід є, це рожеві окуляри. Але що буде, коли ти їх знімеш?

Весна

Шум

Mistmorn – Згаслі Вогні

EP "lyho" - це зріз останніх двох років життя. Пісні писались у різні періоди. Від депресії до ейфорії. Найбільше хотілось передати контрасти, яких в житті на щастя, чи на жаль, є достатньо. Це чудово чути по великій кількості оксюморонів і протиставлень у ліриці, а також у змінах аранжувань і настроїв композицій.

drimandr - dreams about october

Two-piece band from Ukraine! KILL!KILL!KILL! KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!vKILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!vKILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!
KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!KILL!