Знову ламаю губи об твою помаду
Коли настане новий ранок, я не встану
Замішаю свою почуття на дні
Мої квіти на стіні, проросли як на весні

І стираю з пам'яті всю свою біль
я не був занадто чесним але вір
Клади руку на мою кість
Заспокій свою злість, заспокій свою злість

І я зненавидів її
Як Тентансйон не любив Дрейка
Твої кулі вже в мені
Я пропадаю у димі
Небеса занадто близько
Я піду десь по зимі

У нас все добре ми сидимо
І дивимось, як в'яне твій світ
Поки їду, верхом у низ
Навколо тебе колючий дріт

Я міг відкрити очі але був сліпий
Ще крок і я не зможу бачити зовсім
Якщо ти хочеш мою кров, то пий
Допий усе і піди на зовсім

Ти кажеш що тримаєш світ у руках
Тримаю парі що твої коліна зламані
Повір я старався здолати страх
Але мою ноги знову втомлені

Тобі жаль, а мені добре, що так сталося
Я п'ю віскі поки ти тягнеш своє вино
Її голова витає на обкладинках
Але знаєш, я забув тебе давно

(2х)
У квіт є вода давай теж рости
Я напиваюся і роблюся ніким
На весні розпущу пелюстки
Твій аромат стає для мене аж гірким

Напиваюся і роблюся ніким

OBRIY