Серпень-жовтень 1941 року (частина 2). Чи могли ви уявити собі, що радіо нагороджують бойовою нагородою за активну участь в обороні Одеси? А яких зусиль і ризиків потребувала така робота? Як вдавалося переміщувати передавальну апаратуру, рятуючи її від прицільних бомбардувань, і при цьому видавати в ефір мотивуючі до спротиву ворогові передачі, які звучали вісьмома мовами? Спогади про ці обставини залишили учасники тих подій, вони відтворені у художніх фільмах, про них розповідають архівні документи. Все це стало основою 5 та 6 епізодів «Фабрики звуків».

Радіо в осадженій Одесі: єдине джерело життєво важливих оповіщень

Олена Салтанова з Черкас — дизайнерка інтер'єру. На початку війни кілька місяців з дітьми перебувала у Швеції і писала книгу про Український дім. Коли повернулася і презентувала свою роботу, росіяни вдарили по житловому будинку в Умані. Олену дуже вразила ця подія, тому вирішила віддати відсоток від продажу цієї книги на допомогу постраждалим і Українське Радіо в Черкасах допомогло втілити цю задумку в життя.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Національної суспільної телерадіокомпанії України і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Черкаси. Допомога постраждалим в Умані

Максим Храмов у ресторанному бізнесі понад 20 років. Він створив більше 50 закладів різнх брендів. Ідея створити ще один на Закарпатті прийшла, коли він слухав Українське Радіо.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Національної суспільної телерадіокомпанії України і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Закарпаття. Натхнення на нову ідею після ефіру

Гурій Корнільєв, який ще у квітні цього року жив у Ялті, народився у Росії. Але він усе життя обстоював українську національну ідею в Криму.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Національної суспільної телерадіокомпанії України і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Крим. Відстоювання національної ідеї

Мешканка Чернівців Лідія Анциперова понад 20 років займається громадською та правозахисною діяльністю. У 2019 році пані Лідія захворіла, успішно подолала недугу і очолила  регіональне об'єднання "Жінки за життя" всеукраїнської громадської організації жінок з онкоінвалідністю. Лідія дуже цінує співпрацю з "Українським радіо", адже після того, як вона розповіла свою історію в ефірі "Українського радіо Чернівці", чимало жінок захотіли приєднатися до громадської організації і разом змінювати світ на краще.

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Національної суспільної телерадіокомпанії України і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Чернівці. Співпраця з громадською активісткою

За родинною традицією, він мав стати священиком. Спудей Київської духовної семінарії із дивовижно красивим і сильним голосом був солістом хору собору святої Софії. Унікальний голос і визначив його подальшу долю – юнак потрапив до Петербурга, вчився співу в Італії, був солістом імператорських оперних театрів і згодом став автором першої української опери “Запорожець за Дунаєм”. Більше про це розкаже Світлана Галась, Радіо Культура.

Автор першої української опери - Семен Гулак-Артемовський

Лицар, життя і творчість якого вписали героїчну сторінку в історію нашої країни. Композитор, поет, прозаїк, публіцист, художник, видавець і захисник України.  Левкові Лепкому, якого насамперед знаємо як автора чудових пісень, присвячений цей випуск. Більше про це розкаже Світлана Галась, Радіо Культура.

Левко Лепкий - митець, який боровся за вільну Україну

«Прийде ще час, коли затужиш ти за мною…» – від цієї пісні в ритмі танго 1937 року львів’яни аж мліли: її наспівували на вулицях, у трамваях, на усіх застіллях і забавах. Саме ця композиція по-справжньому сколихнула глибоко полонізований Львів, адже це був чи не перший україномовний танцювальний хіт. У випуску - розповідь про львівського «хітмейкера» Богдана Весоловського. Більш про це розкаже Надія Радкевич, Радіо Культура.

Богдан Весоловський. Пісенні танго Галичини 1920-1930-х

Казочка про чарівного пензлика. Бідний хлопчик Малян завдяки чарівному пензлику здобув надприродну силу: усе, що він малював, оживало й ставало частиною реального світу. Дізнавшись про таке, поміщики села захотіли щоб Малян працював у них. А як хлопець не погодився - вони помістили його у в’язницю. Слухайте у казці всі пригоди хлопчика.

Пензлик Маляна

Майже всі хіти 70-х, які досі знає і співає країна, зокрема пісні Володимира Івасюка, були записані завдяки Українському Радіо. Багато з них — разом з його естрадно-симфонічним оркестром. 

Симфонічний оркестр та хор Українського Радіо звучав у багатьох кінофільмах. А з відновленням державної незалежності розпочався новий етап масштабних оффлайн-проєктів, видовищних шоу, концертів з аншлагами у Будинку звукозапису та гастролей на трьох континентах. За що Симфонічний оркестр Українського Радіо обожнюють в Алжирі, чому нашим оркестром і хором захоплювалася королева Іспанії та які курйози трапляються на гастролях за кордоном, дізнаєтеся з 6-го епізоду проєкту до 100-річчя Українського Радіо «Життя в ефірі».

Програму створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключно відповідальністю Суспільного Мовника і не обов'язково відображає позицію Європейського Союзу.

Симфонічний оркестр та хор Українського Радіо

Про зліт і падіння ВІА «Кобза», а також про новий початок з «Кобза Original» говоримо з фронтменом легендарного колективу Валерієм Вітером.

Перелік пісень епізоду:
1. ВІА «Кобза». «Зачекай». Автори Олександр Авагян, В'ячеслав Криштофович, Валерій Вітер. Друга половина 70-х.
2. Валентина Купріна та ВІА «Кобза». «Голубівна». Автори Богдан Янівський і Богдан Стельмах. 1971 р.
3. ВІА «Кобза». «Кобза». Автори Олександр Зуєв та Олександр Навроцький. 1972 р. 
4. ВІА «Кобза». «Та вже третій вечір». Музика і слова народні, обробка Петра Коваленка. 1987 р.
5. ВІА «Кобза». «Ой з-за гори камʼяної».  Музика і слова народні. 1982 р.
6. ВІА «Кобза». «Моя революція». Автори Володимир Бистряков, Анатолій Драгомирецький. 1977 р.
7. ВІА «Кобза». «Моя земля» («Край, мій рідний край»). Автор Микола Мозговий. 1980 р.
8. ВІА «Кобза». «На все життя». Автори Костянтин Курко та Анатолій Матвійчук. 1989 р.
9. ВІА «Кобза». «Дума». Автори Платон Майборода і Олександр Ніколенко. 1977 р.
10. ВІА «Кобза». «Ти і я - одна сім’я». Автори: Платон Майборода і Михайло Ткач. 1978 р.

Повні архівні записи пісень з епізодів подкасту Анзіп, слухайте на сайті Суспільне Медіатека: https://mediateka.suspilne.media/search?tags=89&q=Unzip

Радіо в осадженій Одесі: єдине джерело життєво важливих оповіщень

Твій подкаст | Суспільне Одеса

Related tracks