Лицар, життя і творчість якого вписали героїчну сторінку в історію нашої країни. Композитор, поет, прозаїк, публіцист, художник, видавець і захисник України.  Левкові Лепкому, якого насамперед знаємо як автора чудових пісень, присвячений цей випуск. Більше про це розкаже Світлана Галась, Радіо Культура.

Левко Лепкий - митець, який боровся за вільну Україну

«Прийде ще час, коли затужиш ти за мною…» – від цієї пісні в ритмі танго 1937 року львів’яни аж мліли: її наспівували на вулицях, у трамваях, на усіх застіллях і забавах. Саме ця композиція по-справжньому сколихнула глибоко полонізований Львів, адже це був чи не перший україномовний танцювальний хіт. У випуску - розповідь про львівського «хітмейкера» Богдана Весоловського. Більш про це розкаже Надія Радкевич, Радіо Культура.

Богдан Весоловський. Пісенні танго Галичини 1920-1930-х

Ветерани з віддалених районів Одещини не мають доступу до реабілітації через великі розміри та протяжність області. Адже переважна більшість цих послуг зосереджено в Одесі. Таку думку в ефірі Українського радіо Одеса висловив очільник Veterans Hub Odesa  Олександр Голопотелюк. А його колега, очільник ГО "Плем’я" Олександр Славський звертає увагу на те, що фактично в нашому регіоні повний цикл реабілітації можуть пройти лише ті, хто потребує фізичного відновлення та реабілітації після ампутації. З психологічною реабілітацією все набагато складніше. 

Разом з тим ветеранська спільнота в Одесі об’єдналася з ініціативи ГО "Плем’я", щоби спільно вирішувати нагальні питання. Наразі якнайбільше ветеранам болить недороблений меморіальний комплекс побіля Одеської ОВА, несистемність нещодавно відкритої Алеї Героїв в Одесі та організація чину поховання загиблих воїнів.

Детальніше про слабкі місця у ветеранській підтримці на Одещині та про ідеї розв’язання нагальних потреб, а також про основні причини повільного розвитку реабілітаційних послуг в області слухайте у розмові із ветеранами та очільниками профільних організацій Олександром Голопотелюком та Олександром Славським.

Ветерани з села не мають повного доступу до реабілітації на Одещині

"Пригадую, що дуже багато небайдужих людей прийшло, коли в Києві сталося побиття студентів. Сад Шевченка увесь був у людях, машини, які їхали, сигналили, був вияв підтримки Києву: "Як це?! Дітей побили! Як так можна!", — згадує учасниця харківського Євромайдану, докторка політичних наук і громадська діячка Галина Куц. — Тут теж нас били. Дуже добре запам'ятала, коли потрапила в гущу, коли хлопці з бітами бігли й нас били. Пам'ятаю, що це був день народження Добкіна, 26 січня, неділя".

Якими були зібрання харківського Євромайдану 10 років тому? Хто боронив учасників? Чому Майдан у Харкові був знаковим, слухайте у програмі Українського Радіо Харкова.

Про головне. Харківський Євромайдан. 19.09.2024

"Тут теж нас били... хлопці з бітами бігли й нас били". Харківський Євромайдан || Галина Куц

Черкащани легалізують власний харчовий бізнес: як це зробити належно та що це дає?

З початком повномасштабного вторгнення РФ у рятувальників побільшало роботи. До гасіння пожеж у житлових будинках, на підпримствах і на полях, боротьби з повінню, викликів громадян додалися ще  ліквідація наслідків влучання ракет та дронів, а також розбір завалів. Впоратися з цим колосальним обсягом невідкладних робіт на Одещині допомагають пожежники-добровольці з Асоціації добровільних пожежників України. 

Олена Халілова провела з добровольцями-рятувальниками і дізналася, як вони працюють і що їх мотивує. Слухайте репортаж у подкасті.

Репортажний проєкт "Незримо поруч": як працюють пожежники-добровольці на Одещині

Про зліт і падіння ВІА «Кобза», а також про новий початок з «Кобза Original» говоримо з фронтменом легендарного колективу Валерієм Вітером.

Перелік пісень епізоду:
1. ВІА «Кобза». «Зачекай». Автори Олександр Авагян, В'ячеслав Криштофович, Валерій Вітер. Друга половина 70-х.
2. Валентина Купріна та ВІА «Кобза». «Голубівна». Автори Богдан Янівський і Богдан Стельмах. 1971 р.
3. ВІА «Кобза». «Кобза». Автори Олександр Зуєв та Олександр Навроцький. 1972 р. 
4. ВІА «Кобза». «Та вже третій вечір». Музика і слова народні, обробка Петра Коваленка. 1987 р.
5. ВІА «Кобза». «Ой з-за гори камʼяної».  Музика і слова народні. 1982 р.
6. ВІА «Кобза». «Моя революція». Автори Володимир Бистряков, Анатолій Драгомирецький. 1977 р.
7. ВІА «Кобза». «Моя земля» («Край, мій рідний край»). Автор Микола Мозговий. 1980 р.
8. ВІА «Кобза». «На все життя». Автори Костянтин Курко та Анатолій Матвійчук. 1989 р.
9. ВІА «Кобза». «Дума». Автори Платон Майборода і Олександр Ніколенко. 1977 р.
10. ВІА «Кобза». «Ти і я - одна сім’я». Автори: Платон Майборода і Михайло Ткач. 1978 р.

Повні архівні записи пісень з епізодів подкасту Анзіп, слухайте на сайті Суспільне Медіатека: https://mediateka.suspilne.media/search?tags=89&q=Unzip

«Кобза»: найпопулярніший ВІА 70-х | Валерій Вітер

Спершу вона спричинила промислову революцію у світі, а за два століття наробила галасу в українському інтернеті. Парову машину знають як важливий винахід в історії людства, а в Україні – ще й як народну пісню, що відродилася й по-новому зазвучала під час повномасштабної війни.

Інформаційний партнер - Dovidka.info, проєкт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Парова машина

Виконувач обов’язків міського голови Чернігова Олександр Ломако заявив про тиск з боку Служби безпеки України на депутатів Чернігівської міської ради. Про це він повідомив 19 вересня під час виступу на заході волонтерів "Українська команда". Шість депутатів міської ради об’єдналися у позафракційну групу волонтерів “Непереможний Чернігів”.
Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус у своєму Telegram-каналі написав, що колишній міський голова Владислав Атрошенко намагався домовитися з ним про закриття кримінальних справ.
Як зміниться робота Чернігівської міської ради після появи нової групи депутатів? Чому Олександр Ломако звинувачує правоохоронців у тиску на себе? Що відбувається в політичному житті Чернігова? На ці запитання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: громадський активіст Сергій Соломаха та політичний оглядач Олександр Рись.

Як змінюється політичне життя Чернігова

Віталій Плевако, директор обласного відділення Українського державного фонду підтримки фермерського господарства, розповідає, що раніше вони працювали з паперовими документами. Люди з усієї області везли стоси паперів та копій. Фермери витрачали свій час і гроші, адже одні мешкали неподалік від обласного центру, а інші їхали за сотні кілометрів. Це створювало для них значні незручності.
Нині кошти надаються виключно через державний аграрний реєстр. На Чернігівщині понад 800 фермерів подали заявки на програму фінансової підтримки для деокупованих територій.
У програмі «Праймвечір. Акценти» на Українському Радіо Чернігів звучали відповіді на питання: Хто може отримати допомогу від обласного відділення Українського державного фонду підтримки фермерського господарства? Як змінилася робота фонду в умовах повномасштабної війни?

Хто підтримує фермерські господарства Чернігівщини

Чому в Чернігові знову виникла конфліктна ситуація щодо недопуску дітей до навчання через відсутність щеплень, хто вирішує, допускати дитину до навчання через відсутність вакцинації чи ні, яким чином директор може не допустити школяра до навчання, які законодавчі недосконалості існують щодо питання обов'язкової вакцинації та права на освіту, що в медичній довідці для школи має писати сімейний лікар або педіатр, а також, скільки може бути відсутньо щеплень, щоб дитину допустили до очного навчання, розповідають генеральний директор Чернігівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ Олександр Чепурний та адвокат Костянтин Серкін.

Левко Лепкий - митець, який боровся за вільну Україну

Суспільне Мовлення

Related tracks