Журналістка Тетяна Трощинська втратила свого 18-річного сина Тараса від онкозахворювання у 2023 році. Після цього вона випустила подкаст «Любов не минає» про те, як люди проживають втрату  своїх близьких. Тетяна не хотіла би асоціювати себе виключно з темою втрати, але публічна і відверта розмова про неї дала змогу озвучити багато суспільних стигм, застережень та очікувань. Вона впевнена: втрата автоматично нікого не робить кращими. Але кожен наступний день життя є  величезною роботою над собою. Якщо людина намагається знайти сенс у своєму повсякденні, в робочій рутині, не зважати на дрібне і бачити ширше, то вона змінюється. «Сенсу після втрати нашому життю надає пам’ять», — каже вона.

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Тетяною Трощинською про синусоїди життя із втратою, соціальні уявлення, що заважають горювати, як змінюється українське суспільство через велику кількість смертей під час війни, світлини з вбитими дітьми у соцмережах та готовність пробачити собі, що наші слова можуть не допомогти людині із втратою. 


Я все одно більше, ніж моя травма | Тетяна Трощинська

Проживання втрати — тема вкрай важлива, але особливо не проговорювана в суспільстві. Як поводитися тим, хто оточує людину, що втратила на війні когось із рідних? Які слова дібрати? Які, навпаки, не треба вживати? Як допомогти на роботі? 

Один із важливих і потрібних способів допомоги працівникові, який утратив рідну людину на війні, — це відпустка з роботи. Вона потрібна, щоби влаштувати поховання і відновитися. У деяких країнах, як-от у США чи Великій Британії, є таке поняття, як «відпустка зі співчуття», коли працівник, який утратив близьку людину, за угодою з роботодавцем може взяти певну кількість днів відпустки. В українському законодавстві такого поняття немає. Нині громадські активісти працюють над тим, щоб відпустка зі співчуття стала частиною допомоги тим, хто втратив рідних на війні.

Докладніше про етику допомоги людям під час проживання втрати у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» розповіла керівниця проєкту «Центр сили “План Б”» й учасниця руху Veteranka Тетяна Борис.

Відпустка зі співчуття: що це й чому важливо

Яку роль відіграє мистецтво в тому, щоб подолати травму? Як поезія чи музика допомагають в оплакуванні й горюванні? Чому дуже важливо випускати емоції з тіла? У «Неспішному ранку» говорили зі психоаналітичною психотерапевткою Вікторією Мельман про те, як це — відпускати травму, і як навчитися бути другом собі.

Мистецтво в опрацюванні травми

Символічна втрата — це втрата чогось не об’єктного, але символічно значущого для людини. Про неї й поговорили в новому випуску «Психп’ятихвилинки».

№207 Символічні втрати

Днями Анастасія Федченко, удова полеглого захисника Андрія Кузьменка, написала у фейсбуку, що деякі тези, якими суспільство прагне підтримати людину в горі, є недоречними та травматичними. Поговорили із психотерапевткою Євгенією Ширяєвою про те, чи є універсальні слова та дії, якими можна висловити співчуття. Із журналісткою Оксаною Расуловою також з’ясували, яка шкідлива стигматизація людського горя нині простежується у ЗМІ та як цього уникнути.

Як підтримати людину в горюванні

Попри те, що бойові дії не торкнулися нас усіх, війна сильно впливає на наші життя, бо ставить під загрозу безпеку й стабільність кожного. 

Проте найбільш вразливими й соціально незахищеними сьогодні є військовослужбовці, ветерани і їхні рідні. Саме їм "Нова Доба" присвячує цей випуск подкасту "Свої люди".

У першому епізоді нашого нового проєкту – черкаська психологиня Наталія Мисан, котра працює з військовиками, ветеранами і їхніми рідними з часів АТО/ООС. 

Вона розповідає, що повномасштабне вторгнення відрізняється більшою жорстокістю, масштабністю болю і руйнувань. Саме тому усім нам у ці складні часи так важливо вчитися любити, підтримувати й шанувати один одного. Бо лише коли ми ділимо біль – хоча б на двох, то він стає трошки легшим 💔

Про чекання, розлуки, розлучення, втрати й людяність попри все. Слухайте, діліться своїми історіями й будьте опорою для себе та своїх близьких! 

Як пережити розлуку, втрату й невідомість під час війни? — психологиня в подкасті «Свої люди» №1

Пісня-прокляття, написана як крик душі за всі втрати, завдані війною. Це особистий біль, помножений на біль цілої нації.

Назва: За біль від втрати

[Куплет]
Який же жах від болю втрати,
Це неможливо передати...
І всесвіт весь його багато
Зтискається в маленький атом...

[Приспів]
Російський мір — творіння пекла,
Під управлінням люцифера...
Прихильники — безвольна секта...
Прокляття шле вам вся планета!

[Куплет]
За вбивство воїна-солдата,
За втрачених сестру чи брата,
За біль від втрати мами, тата,
За ненароджених — їх так багато...

[Приспів]
Російський мір — творіння пекла,
Під управлінням люцифера...
Прихильники — безвольна секта...
Прокляття шле вам вся планета!

[Куплет]
За запуски ракет шахеда,
За те, що скрізь луна сирена,
За те, що хтось сім’ю не створить,
За психіку, що не відновить...

[Приспів]
Російський мір — творіння пекла,
Під управлінням люцифера...
Прихильники — безвольна секта...
Прокляття шле вам вся планета!

[Куплет]
За всі зруйновані будинки,
Райони, села та пожитки,
За стрес, отримали тваринки,
За те, що все це — без зупинки...

[Приспів]
Російський мір — творіння пекла,
Під управлінням люцифера...
Прихильники — безвольна секта...
Прокляття шле вам вся планета!

За біль від втрати

Щира, особиста пісня-присвята брату, якого вже немає. Це зворушливий монолог про втрату, пам’ять і бажання жити далі — за себе і за нього.

Назва пісні: Мій брат

[Куплет]
Мій брат, пробач, що був я не з тобою,
В мені ти бачив силу та опору,
І поруч буть хотів завжди зі мною —
Різниця в віці розділила нас з тобою.

[Приспів]
Лиш спогади та смуток —
Про те, що вже не повернути...
І неможливо це мені забути —
Могло б цього, напевно, і не бути.

[Куплет]
Ти б знав, як іноді тебе не вистачає,
І часом ком під горло натискає.
Я б був з тобою поруч зараз, звісно,
Та вже тебе нема — і дуже пізно.

[Приспів]
Лиш спогади та смуток —
Про те, що вже не повернути...
І неможливо це мені забути —
Могло б цього, напевно, і не бути.

[Куплет]
Життя якесь таке — незрозуміле:
Молодшим — в голові багато пилу...
В житті — якусь допущену помилку
Ми виправить не завжди маєм силу.

[Приспів]
Лиш спогади та смуток —
Про те, що вже не повернути...
І неможливо це мені забути —
Могло б цього, напевно, і не бути.

[Куплет]
Мій брат, так є — і це нам не змінити.
Продовжую й за тебе, брате, жити,
Та щось в житті за тебе ще зробити —
І жити, жити, жити, жити, жити.

[Приспів]
Лиш спогади та смуток —
Про те, що вже не повернути...
І неможливо це мені забути —
Могло б цього, напевно, і не бути.

Мій брат

Як говорити з дітьми про втрату? У новому епізоді подкасту «Меморіалізація війни» розмовляли з письменницею і психологинею Аліною Отземко — авторкою книжки «Чому тато загинув?», яка допомагає розповідати дітям про смерть на війні.

Говорили про:
– вікові особливості дитячого сприйняття смерті;
– ролі дорослих: хто і як має говорити з дитиною про втрату;
– те, що важливо враховувати в шкільному середовищі, щоб не посилити травми;
– те, як будувати діалог, якщо дитина уникає розмов про біль;
– те, чому важливо розрізняти поняття «смерть» і «загибель» та як говорити про справедливість;
– те, як ритуали підтримують зв’язок із пам’яттю про загиблого.

Цей епізод для батьків, педагогів, соціальних працівників і всіх, хто хоче навчитися бути поруч із дитиною у важкий момент.

Книжка Аліни Отземко «Чому тато загинув?» наразі у друці. Передзамовити можна тут: https://chomutatozahynuv.store/

«Чому тато загинув?»: як дитина проживає втрату

This song is dedicated to Iryna, in memory of her life and dreams,  
and to all the girls who lost their lives to injustice.


Iryna was only 23.
Her dreams were stolen, but her light lives on in this song.
We remember. Always.
Ця пісня присвячена Ірині, на пам'ять про її життя та мрії,  
а також усім дівчатам, які загинули через несправедливість.

Ірині було лише 23.
Її мрії були вкрадені, але її світло живе в цій пісні.
Ми пам’ятаємо. Завжди.

این آهنگ تقدیم به ایرینا است، به یاد زندگی و رویاهای او،  
و به تمام دخترانی که جان خود را به دلیل ظلم از دست دادند.

Danix Reny

Iryna

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

New tracks tagged #Втрата