На Армія FM про свої враження від поїздки в КНДР у 2017 та місцевих жителів розповів Артемій Сурін, громадський діяч, блогер, телеведучий, мандрівник і автор книг.

Люди в КНДР - одержимі, - мандрівник Артемій Сурін

З осені 2024 року солдати Північної Кореї почали брати участь у війні проти України. За оцінками українських спецслужб, на Курщині близько 11 тисяч військових КНДР тоді воювали на боці росіян. Наприкінці січня 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив, що за кілька місяців у боях загинули майже чотири тисячі північнокорейців. Протягом всього часу з’явилися новини та відео лише з кількома полоненими солдатами з КНДР. Втікача з Північної Кореї, пана Р. ( ім’я героя змінено з міркувань безпеки) така мала кількість полонених не здивувала. Адже для північнокорейського солдата полон є найбільшою ганьбою. Майбутнього для такого солдата немає і в КНДР на нього очікує найгірший сценарій, аж до смерті.  Пан Р. служив в армії Північної Кореї сім років. У 2019 йому вдалося втекти з КНДР до Південної Кореї, де він зараз і проживає. Роки в північнокорейській армії він називає найгіршими, без жодної заробітної плати і з видачою одного кілограма рису на місяць. Життя північнокорейських солдат немає жодної цінності і керівництву КНДР байдуже помруть вони чи ні. Вони мають тільки воювати, каже пан Р.  Водночас лідер Північної Кореї Кім Чен Ин вже заявив, що надалі підтримуватиме Росію у війні проти України. Іноземні ЗМІ повідомляють, що в обмін на північнокорейських солдат цього року КНДР запустить власне виробництво дронів, розроблених з Росією. 

Журналістка Наталя Гуменюк говорить із втікачем з КНДР, паном Р. про його роки військової служби у Північній Кореї та як він втік звідти, чому жителі КНДР готові померти за свого лідера, відмінність логіки північнокорейських солдат та як можна психологічно на них впливати. 


Я був солдатом армії Північної Кореї. Історія перебіжчика з КНДР до Південної Кореї

У лютому 2025 року «Лабораторія журналістики суспільного інтересу» організувала панельну дискусію на щорічній міжнародній конференції, присвяченій питанням прав людини в цифрову епоху RightsCon2025 у Тайбеї.  

Цей епізод подкаста присвячений темі збереження уваги аудиторії до журналістських матеріалів, що стосуються прав людини. Учасниці дискусії — журналістки та правозахисниці з України, Південної Кореї та Мексики — діляться досвідом, як працювати з чутливими темами, але при цьому не втрачати довіри аудиторії в умовах поляризації, втоми від новин і поширення дезінформації.

У розмові йдеться про те, чому звичні підходи — емоційні заклики чи спрощені наративи — не завжди працюють, і як адаптувати формат матеріалів, аби вони залишалися переконливими. Обговорюються також приклади, як залучати широку аудиторію до складних тем — через особисті історії, фактчекінг та дослідження мотивації глядачів. Учасниці розповідають, як журналістика може підтримувати суспільну довіру навіть у кризові періоди, і які методи допомагають краще доносити зміст правозахисних матеріалів у різних контекстах — від воєнних конфліктів до авторитарних режимів.

Учасники дискусії:
Наталя Гуменюк – журналістка, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Ангеліна Карякіна – журналістка, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу
Деніз Дрессер – політична аналітикиня, колумністка та активістка (Мексика)
Ханна Сон – виконавча директорка Центру даних з прав людини в Північній Кореї (Південна Корея)
Джейсон Лю – журналіст та правозахисник (Тайвань), модератор дискусії

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


Як тримати увагу: правозахисна журналістика в поляризованому світі

Армія FM — радіо сильних, радіо вільних!
Слухай нас у своєму місті і на сайті https://www.armyfm.com.ua/

New tracks tagged #КНДР