Світлана Матвієнко — дослідниця та викладачка в Школі комунікацій при Інституті цифрових демократій університета Саймона Фрейзера у Ванкувері. Окрім вивчення медіа та кібервійн, вона цікавиться таким явищем як забруднення війною. Вона досліджує як  війни впливають на людей та навколишнє середовище і як довго потім території та суспільства від цього оговтуються. Матвієнко обережно ставиться до поняття «кінець війни». Воно створено в горизонтальному мисленні, коли йдеться про території та деокупацію. Але війна через травми, репарації, забруднення буде жити досить довго в ландшафтах, соціумі та людях зокрема. Тому вона пропонує думати про кінець війни вертикально, хоча це більш болюча і песимістична концепція, де її завершення взагалі під питанням.
Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Світланою Матвієнко про повільне насильство війни, ядерний колоніалізм Росії та менеджмент смерті Кремля, а також про пропаганду як частину середовища терору.

Менеджмент смерті. Як Росія впроваджує свою некрополітику через страх, терор та пропаганду?

У пошуку відповіді на питання «хто ми» Україна значно попереду монголів. Про це каже медіадіяч та лідер громадської думки із Монголії Цогтбілгуундарі Хішигбат. Приміром, в країні, яка була сателітом СРСР, залишається багато міст, сіл та провінцій, названих  іменами монгольських радянських лідерів. В столиці, в Улан-Баторі досі один із районів називається «Жуков» на честь радянського генерала. За часів впливу СРСР Монголія втрачала свою історію та самоідентичність. Навіть називати вголос ім’я хана Монгольської імперії Чингісхана забороняли. Зараз країна намагається повернути своє минуле та розвіювати міфи. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Цогтбілгуундарі про сучасний вплив Росії та Китаю на Монголію, тамтешнє сприйняття російської агресії, як згадував президент Зеленський своє дитинство у Монголії та світові міфи стосовно кочівної цивілізації.

New tracks tagged #Колонізація