18 травня згадуємо один з наймасовіших злочинів тоталітарного режиму СРСР - депортацію кримських татар.

Її свідком через покоління стане юна кримчанка Ельвіна, яка на прикладі історії своєї родини розповідає про долю цілого народу, про трагічні кола історії та загрозу зникнення киримли в результаті нинішнього злочину окупації півострова і геноциду з боку РФ. 

З міркувань безпеки ім'я героїні змінено.

Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Lina Dainiene.

Українська Хвиля: 80-та річниця депортації кримських татар. Історія, що йде по колу

Цей випуск про те, як змінилась культурна дипломатія після повномасштабного вторгнення, відкриття України для світу, але також для українців. Наша війна - є екзистенційною, це не просто сутичка зі зброєю, а боротьба за ідентичність, через протидію знищення національної пам'яті та спадщини. Обговорили питання, якою має бути "база" української дипломатії після перемоги: важливість системності та індивідуального підходу до кожної країни.

Згадували питання про те, чий Крим зараз в іноземному дискурсі, як Україна та росія транслюють дискурс про нього.

6 Алім Алієв: посилення суб'єктності України, чий Крим в іноземному дискурсі, якою є наша м'яка сила

Два народи українці і кримські татари об'єднані мистецтвом  в проєкті
«Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся», для кожного з нас - це шанс дізнатись один про одного. 

Про історію створення проєкту «Yuşan-Зілля:   українсько-кримськотатарське суголосся», співпрацю з Домом Франка, про шанс дізнатись  один про одного, про радість і натхнення, дім і кожного з нас в програмі “Інший погляд” з Ольгою Телипською на Радіо Перше говорили з Ніаль Халіловою - віолончелісткою проєкту і Вікторією Дмитрик - проєктною менеджеркою проєкту 


Ніаль Халілова та  Вікторія Дмитрик «Yuşan-Зілля: українсько-кримськотатарське суголосся»

У цьому подкасті я розповідаю про кримчаків - окрему етнічну групу єврейського населення, яка мешкає на території Криму. Ми дізнаємося про їх історію, культуру та традиції, а також про вплив, який вони мали на історію та культуру Криму.

Випуск 9. Кримчаки — етнос, який майже зник

Кримські караїми є одним з трьох автохтонних кримських етносів нарівні з кримськими татарами та кримчаками.

* У грудні 2018 року традиція приготування караїмських пиріжків аяклак стала елементом нематеріальної культурної спадщини України
* Караїми були одним з найбагатших народів до революції. Кількість мільйонерів на душу населення більше, ніж у інших.
* Фортецю Чуфут Кале правильно називати Джуфт-Кале
* Йосафатова долина в Криму - священне місце для караїмів, вони вважають, що тамтешні дуби посадили ще хазари, а їхня вирубка є страшним гріхом, що карається кровною помстою.
* Але найбільше мене вразило те, що серед караїмів були навіть козацькі отамани, наприклад, гетьман реєстрового козацтва Ілляш Караїмович.

Випуск 10. Караїми: взаємодія іудейського та тюркського начал. Корінний народ України

Деякі вчені вважають урумів, поряд з кримськими татарами, караїмами і кримчаками, мало не четвертим корінним народом у Криму. А багато українців навіть не знає хто вони такі. Тож сьогодні спробуємо зясувати хто такі уруми, румеї  які живуть в Україні вже не одне століття.

У сучасній етнографії урумами (або греками-урумами чи греко-татарами) прийнято називати тюркомовні групи греків. Тобто урумська мова відноситься до тюркських. 

Румеї ж в свою чергу — це греки, котрі розмовляють румейською мовою, що походить від середньовічної грецької мови Візантії і погано зрозуміла жителям сучасної Греції.

Випуск 11. Уруми та румеї або греки Надазов'я: двадцять сім століть разом. Хто заснував Маріуполь

Зовсім скоро настане оптимальний сезон для відвідин рожевих озер — середина літа.

Але найбільше рожевих озер в Україні знаходиться в Херсонській області під окупацією. Тому я вирішила записати цей випуск подкасту — як память про ці дивовижні місця, які паплюжать російські лапті сьогодні. Сподіваюсь, наступного року ми зможемо їх безпечно відвідати.

Випуск 14. Рожеві озера та їх історія: Сиваш, Перекоп, Чонгар, Генічеськ

Знаєте яке місто було другим найбільшим поселенням на території сучасної україни у XIV столітті? ( після Каффи в Криму)

Шехр аль-Джедід

Здивовані?

А що як я вам скажу, що це золотоординське місто існувало поблизу сучасного Запоріжжя, а не десь в Криму? і всього за 18 км від острова Хортиця.  

У 1363 це місто вибирає місцем своєї ставки золотоординський темник Мамай. Хто такий Мамай? військовий діяч з великим бойовим досвідом,  татарський темник з половецького роду, пращур українського шляхетського роду Глинських. 

Скоріш за все, саме Богдан Глинський є прототипом персонажу картини козак Мамай. На думку дослідників слово «мамай» вживалося як синонім слів: «козак», «запорожець», «гайдамака», «розбишака», «волоцюга», «відчайдуха» й означало не ім'я козака, а характеризувало його заняття.

Загалом цікавий персонаж цей темник з міста Шехр аль-Джедід, воював і з Московією, і з Золотою Ордою.

Також згідно з деякими джерелами його називали Еллінським царем. До речі, його могилу знайшов Іван Айвазовський, який крім живопису займався археологією.

Більш того, цього золотоординця називають засновником козацтва…. 
більше розповідаю в своєму подкасті.

Випуск 18. Золотоординський темник Мамай — засновник козацтва?

У День спротиву російській окупації в Криму, який відзначаємо 26 лютого, у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» говорили з Тетяною Козак — головною редакторкою видання «Ґрати», що висвітлює теми правосуддя, стежить за діяльністю правоохоронної системи, пише про порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини.

Крим перебуває у фокусі уваги «Ґрат». За спостереженнями Тетяни Козак, від початку лютого звідти надходить багато новин.

Крим у фокусі уваги. Тетяна Козак, «Ґрати»

ПІДТРИМАТИ: https://www.patreon.com/kultpodcast
ПІДПИСАТИСЯ: YouTube.com/@kult_podcast
СЛУХАТИ: https://li.sten.to/kultpodcast

Епізод про Лесю Українку та її Крим, неологізм “ломикамінь” та недописану п’єсу “Іфігенія в Тавриді”. Говоримо також про сучасний жіночий спротив в Криму та “Злих Мавок”. 

Модерує: літературознавиця Тетяна Огаркова. 

Гостя: Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту, кураторка виставки “Ломикамінь. Жіночий спротив у Криму”. 

На автівки для ЗСУ:

картка: 5457 0822 9092 9368
paypal: ukraine.resisting@gmail.com

ЗМІСТ

0:00 - початок 
1:50 - про виставку “Ломикамінь. Жіночий спротив в Криму” 
3:10 - що означає слово “ломикамінь” і чому так назвали виставку. Слово, образ, історія
4:10 - Леся Українка та її історія в Криму. Як поетичне слово стало науковим. Ломикамінь як ендемік Криму, квітка, яка проростає на високогір'ї
7:30 - про три періоди Лесі Українки в Криму
8:50 про музей Лесі Українки в Криму та його долю в окупації з 2014-го року та після повномасштабного вторгнення 
12:10 - про віллу “Іфігенія” в Криму, де жила Леся Українка та її цікавість до античної грецької культури 
13:30 - про драматичний діалог “Іфігенія в Тавриді”, який Леся пише в Криму 
15:40 - образ Іфігенії як образ жінки, яка добровільно погоджується на власну жертву заради порятунку батьківщини.
21:20 - Від Іфігенії до жіночого спротиву в Криму сьогодні. Чому жіноча тема важлива? 
24: 20 - “Злі мавки” та стратегія партизанської боротьби. “Мавка” - це один жіночий образ з Лесі Українки 
33:30 - про складний життєвий вибір, який робить жінка в окупації 
35:00 - як поєднати українців “тут” і “там” (на окупованих територіях)? 
35:45 - як знищення слідів про Лесю Українку в Криму росіянами є спробою викреслити зв'язок між українською культурою та античною культурою

ЛЕСЯ УКРАЇНКА та жіночий спротив у Криму | Філевська, Огаркова

Двадцять шостого лютого відзначаємо День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Дванадцять років тому на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі українців, кримських татар і представників інших національностей чинити спротив російській окупації й заявити світові про територіальну цілісність України. За різними підрахунками, мітинг зібрав від п’яти тисяч до десяти тисяч учасників.

Наступного дня на світанку до парламенту й уряду Автономної Республіки Крим увійшли регулярні російські війська й захопили адміністративні будівлі. А згодом провели незаконний референдум та остаточно анексували півострів.

Попри переслідування активістів та ув’язнення, спротив російській окупації Криму й безперервна боротьба за його звільнення тривають і досі. Жителі півострова чинять його в різний спосіб — від мирної громадянської активності до участі в захисті України на передовій чи в тилу ворога.

Ільяс Шейхіслямов — син політв’язня Алі Мамутова. На початку 2024 року російські силовики затримали того нібито через заборонену релігійну літературу. Окупанти обвинувачують чоловіка за двома статтями: участь або створення терористичного угруповання і насильницьке захоплення влади антиконституційним шляхом. Це спонукало Ільяса навчатися на юриста, щоб допомагати в правовому захисті іншим потерпілим кримським татарам. Окрім того, Ільяс волонтерить, допомагає Силам оборони України й захоплюється футболом. Ільяс Шейхіслямов — гість Радіо «Накипіло».

День спротиву окупації Криму та Севастополя: Ільяс Шейхіслямов

День спротиву російській окупації в Криму відзначають в Україні 26 лютого. Встановлений він на честь багатолюдного мітингу на захист цілісності України, який відбувся в столиці Автономної Республіки Крим Сімферополі цього дня у 2014 році, коли росія тільки-но розпочинала так звану гібридну війну проти України. 

Про події того дня, атмосферу та очікування, а також про те, як живуть кримські татари під окупацією, чи чутно голос киримли у світі, чи відстоюють українські політики питання деокупації Криму? Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» говорили з фахівцем кримськотатарської мови, перекладачем, викладачем КНУ ім. Т. Г. Шевченка Арсланом Фазиловим.

Наш голос чутно недостатньо, — фахівець кримськотатарської мови, викладач Арслан Фазилов

До 26 лютого, Дня спротиву російській окупації в Криму, Медіагрупа «Накипіло» підготувала інтерв’ю з представником автохтонного народу Криму — кримчаком Петром Кошуковим: https://nakypilo.ua/teksty/interviu-z-krymchakom-petrom-koshukovym/

З головною редакторкою Медіагрупи «Накипіло» Оленою Лептугою у прямому етері обговорили моменти, які згадував герой інтерв’ю: чому не вдалося утримати Крим і політику зачищення росією історичної пам’яті підкорених народів.

«Кримці не хотіли в росію»: спогади про спротив півострова в матеріалах Медіагрупи «Накипіло»

Україна за кермом — подкаст про подорожі найкращою країною в світі.

Ми вже багато років подорожуємо нашою Неймовірною. В цьому подкасті я хочу поділитися найцікавішими місцями які довелось побачити та історіями — які почути.

Чи можна полюбити країну, яку ти ніколи не бачив? Україна за кермом це подкаст про подорожі: локальні і не дуже. Любити можна тільки те, що бачив. Тому, поїхали!
https://sunkissed.com.ua/

КГШ подкаст - це проект Київського Гуманітарного штабу для підтримки наших зборів на медичне та технічне забезпечення наших захисників. В цьому подкасті ми запрошуємо молодих бійців та волонтерів, підприємців та артистів, всіх тих хто будує майбутнє України вже сьогодні.

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

Подкаст про культуру. Автори - літературознавиця Тетяна Огаркова та філософ Володимир Єрмоленко, викладачі Могилянки. facebook.com/kultpodcast. -- Підтримати можна тут: patreon.com/kultpodcast

New tracks tagged #Крим