З 1 березня почали діяти нововведення, що спрямовані на підвищення прозорості ціноутворення та запобігання маніпуляціям із вартістю лікарських засобів на українському ринку. Зокрема, чітко врегульовані націнки на медпрепарати. Чому постало це питання і з якою метою повернули контроль за цінами в аптеках? Хто почав здійснювати перевірки? Як взагалі регулюються ціни в аптеках? Яких препаратів вони стосуватимуться? Наскільки мають відрізнятися ціни в аптеках, щоб людина могла звернутися зі скаргою? Ці перевірки проводять в приватних чи в державних аптеках? Скільки закладів в області вже перевіряють та скільки людей поскаржилися? Хто може ініціювати перевірку: споживач чи держслужба? Що має зробити споживач, якщо запідозрить, що в аптеці завищені ціни та куди звернутися? Як відбуваються перевірки? Яку відповідальність понесуть порушники? На ці та інші запитання відповідає начальник ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен.

Ліки в аптеках: хто і чому почав перевірку цін

Рекламний блок (Радіо Шансон, м. Чернігів, 106.8 FM, 21.12.2022)

Маріанна Ваценко, чернігівська майстриня та керівниця студії обласного центру народної творчості, розповідає: «В перші дні війни я написала писанку. Там маленькі люди на моїй писанці тримаються за ручки, єднаються. Єдина жовто-блакитна писанка тоді давала мені надію на все добре і на скорішу перемогу».
У селах Чернігівщини яйця підфарбовували відварами з ягід бузини, весняними травами, кропивою, соком буряка і навіть корою дуба. Поширеними були квіткові орнаменти, а також фарбування яєць у лушпинні цибулі.
«Писанкам Чернігівщини притаманний коричневий колір, тому що в населення було багато цибулі», – пояснює пані Маріанна.
На Великдень майстриня знову робитиме писанки та даруватиме їх родичам і друзям. «Мені приємно не просто подарувати, а нагадати про традиції. Люди забувають про традиції. Мені приємно нагадувати, приємно таке свято у святі робити. Готуємося, святкуємо і віримо в перемогу, все буде добре», – ділиться майстриня.

Чернігівські писанки: від минулого до сьогодення

Гість передачі “Українська Хвиля” - ветеран російсько-української війни Олексій Ануля.

До повномасштабного вторгнення Олексій займався професійним спортом, був переможцем міжнародних чемпіонатів з кікбоксингу. 
24 лютого 2022 року разом з батьком пішов добровольцем захищати рідне місто Чернігів. 

10 березня потрапив у полон до росіян. Провів у нелюдських умовах майже 10 місяців, витримавши страшні катування. 
Був звільнений в грудні 2022 року. Додаючи наслідки полону, мав 19 операцій.

Написав книгу про пережиті жахіття російської катівні.
Книга спеціально написана російською мовою, щоб передати правдивість атмосфери полону та щоб про це змогли прочитати російськомовні в Європі. 

Ведучі - Олена і Олег Головатенки.
Звукорежисер - Sonata Jadevičienė.

Олексій Ануля: пройшов російський полон і написав про це книгу

23 травня в Чернігові біля Катерининського собору було урочисто відкрито тимчасовий Пам'ятний знак на честь українських військовослужбовців, загиблих під час російсько-української війни. Відкриття відбулося у День Героїв. Про ідею саме цього варіанту пам'ятного знаку, хто працював над ним, в чому особливість конструкції, які новітні технології використовували для створення та встановлення, а також якими мають бути сьогодні пам'ятні знаки та місця вшанування наших воїнів, розповідають автор проєкту, архітектор Юрій Кайгородцев та співавтор Петро Купріяненко.

Пам'ятники на честь воїнів: від ідеї до втілення

У Чернігові виокремлюють з міської лікарні №2 центри первинної медико-санітарної допомоги, створюючи як окремі юридичні особи ще два комунальні некомерційні підприємства Чернігівської міської ради: ЦПМСД №1 та ЦПМСД №2. Виділ юридичних осіб з комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" відповідає вимогам законодавства, зокрема враховує норми постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 року №1503 "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році". Про те, як відбувається процес, чому взагалі постало питання виокремлення та, головне, що зміниться для пацієнтів, розповідає генеральний директор Чернігівської міської лікарні №2 Владислав Кухар.

Лікарня без поліклініки: що зміниться для пацієнтів

Допомогти тим, чиї чоловіки зараз на фронті: групи підтримки жінок захисників формуються у Ніжині та Чернігові. Детальніше про те, хто і як може долучитись та яку допомогу отримати, розповідає Людмила Подзиваловська – керівниця відокремленого підрозділу ГО Міжнародна асоціація психологів та тренерів-експертів у Чернігівській області.

Групи підтримки дружин військових у Чернігові та Ніжині

Кудрівка та Киріївка, два села Східно-Старостинського округу на Чернігівщині, що належать до Сосницької громади, стикаються з проблемою зменшення кількості учнів у місцевій школі. 
На кінець навчального року було 66 учнів. Діти, які випустились з 9 класу, написали заяви до 10 класу. Також набирається 6 учнів до 1 класу. 
Завдяки місцевому меценату запущено  програму: запрошення сімей переселенців з дітьми. Їм безкоштовно надається житло (оплачують лише світло), а люди діляться з ними одягом, побутовими речами та їжею. 
Мета – не лише допомогти переселенцям, а й зберегти школу, збільшивши кількість учнів. Вже сім сімей з 22 дітьми переїхали до Кудрівки, переважно з прикордонних районів. За останній місяць приїхали ще 3 дитини.
Окрім житла, переселенцям пропонують роботу на місцевій сироварні, а для педагогів є вакансії у школі. 
Особливий інтерес становлять діалекти, які, за словами Тетяни Гончаренко, ідентичні говірці Київської Русі. Наприклад, у Кудрівці кажуть "пошов пастись кинь", а в сусідніх Ляшківцях – "пашов" та "карова", що свідчить про польський вплив у минулому. Староста активно збирає спогади старожилів про історію та діалекти, щоб зберегти цю цінну інформацію.

Загроза закриття школи на Чернігівщині та ініціатива порятунку

Ігор Ігнатенко, голова Спілки захисту культурної спадщини, звернувся до очільника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса з ініціативою надати Регіональному ландшафтному парку "Ялівщина" статус національного. 
Цей крок, на думку Ігнатенка, є ключовим для збереження унікальної території, адже він забезпечить краще фінансування та надійніший захист від неконтрольованої забудови.
Ігнатенко підкреслює, що Ялівщина має не лише виняткову природну цінність, але й багату археологічну спадщину, що сягає бронзової доби та часів Київської Русі. 
На її території вже ідентифіковано дев'ять археологічних пам'яток, включно з городищем Ялівщина національного значення. 
Археолог наголошує на загрозі руйнування цих об'єктів через господарську діяльність.
У підсумку, Ігор Ігнатенко закликає до створення робочої групи для розробки матеріалів, необхідних для отримання Ялівщиною національного статусу, а також до популяризації знань про її цінність серед громадськості.
 Це, на його думку, допоможе об'єднати зусилля фахівців та небайдужих громадян для захисту цієї унікальної території.

New tracks tagged #Чернігів