Як змінилася робота мережі «Укрпошти» в області на четвертому році війни? Про це говорили у програмі «Праймвечір. Акценти» з Ігорем Ярошем – директором з розвитку мережі «Укрпошти» в Чернігівській області.
Відповідали на запитання: як доставляється пошта до віддалених сіл та на прикордоння?
– Якби ви поспілкувалися з цими людьми, ви зрозуміли б, що це – герої з великої літери. У них є робота, яку вони люблять, у них є клієнти, які на них чекають. Туди ніхто не приїжджає, тільки «Укрпошта». Там немає магазинів, немає банків, там нічого немає – тільки «Укрпошта».
– Люди там нині – мов єдиний моноліт, незламні та сильні, як ніколи. Їхня міць вражає, вони – нова країна, народжена у вогні, – каже Ігор Ярош.

Як змінилася робота мережі «Укрпошта» в Чернігівській області під час війни

З 1 березня почали діяти нововведення, що спрямовані на підвищення прозорості ціноутворення та запобігання маніпуляціям із вартістю лікарських засобів на українському ринку. Зокрема, чітко врегульовані націнки на медпрепарати. Чому постало це питання і з якою метою повернули контроль за цінами в аптеках? Хто почав здійснювати перевірки? Як взагалі регулюються ціни в аптеках? Яких препаратів вони стосуватимуться? Наскільки мають відрізнятися ціни в аптеках, щоб людина могла звернутися зі скаргою? Ці перевірки проводять в приватних чи в державних аптеках? Скільки закладів в області вже перевіряють та скільки людей поскаржилися? Хто може ініціювати перевірку: споживач чи держслужба? Що має зробити споживач, якщо запідозрить, що в аптеці завищені ціни та куди звернутися? Як відбуваються перевірки? Яку відповідальність понесуть порушники? На ці та інші запитання відповідає начальник ГУ Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрій Павлішен.

Ліки в аптеках: хто і чому почав перевірку цін

Журі літературної спілки «Чернігів» та редколегія журналу «Літературний Чернігів» оголосили лауреатів літературно-мистецької премії імені Леоніда Глібова 2025 року.
Лауреатом за вагомий внесок у розвиток краєзнавства на Чернігівщині став історик, краєзнавець, громадський діяч Андрій Курданов.
У черговій програмі «Праймвечір. Акценти» Андрій Курданов розповів про нові технології та краєзнавчу роботу на Чернігівщині, зміни в краєзнавчій роботі у 2025 році, використання соціальних мереж та онлайн-платформ, а також про складність роботи в умовах війни.

Краєзнавство в умовах війни: як зберегти історію Чернігівщини

Кількість пожеж в екосистемах області зросла зі 185 до 579. За спалювання сухої рослинності передбачені штрафи для громадян від 3 060 до 6 120 гривень. Якщо ж траву спалюють представники підприємств та організацій, то штрафи для них становлять від 15 300 до 21 420 гривень.
Випалювання сухої рослинності призводить до загибелі дрібних тварин і птахів, а також до знищення червонокнижних рослин. Крім того, спалювання рослинності становить загрозу для здоров'я людини. Працівники ДСНС в області контролюють території луків та лісів за допомогою дронів.
Чому палії вважають, що краще спалити суху рослинність, ніж вивезти її? 
Це питання обговорювалося в програмі «Праймвечір. Акценти» з Євгеном Сердюком, головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Чернігівського районного управління ГУ ДСНС в області, та Володимиром Шульгою, начальником відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Державної екологічної інспекції в області.

Дрони проти паліїв трави

Микола Данілішін, мешканець села Івківці, стверджує, що на цвинтарі, де поховані жертви Голодомору 1932-1933 років, були проведені роботи, внаслідок яких поховання знищені. За його словами, жителів села ніхто не попереджав про ці роботи.
Голова Ладанської ОТГ, Роман Ювченко, заперечує проведення будь-яких робіт на території кладовища. Він стверджує, що згідно з програмою доброустрою, прибирали лише прилеглу територію. Додаткових обговорень чи рішень виконавчого комітету або сесії з цього приводу не було. Роботи проводилися з використанням техніки, але без зняття родючого шару ґрунту. Ювченко також наголошує, що кладовище не має офіційного статусу і не діє з 1946 року, тому там ніколи не проводилися очищення чи прибирання.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті, вважає, що згідно із законом про Голодомор 1932-1933 років, місцеве самоврядування зобов'язане було обстежити та забезпечити збереження таких поховань.
Як опікуються похованнями жертв Голодомору в Івківцях? На це питання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті, та журналіст Віталій Назаренко.

Як опікуються похованнями жертв Голодомору в Івківцях

Протягом 2024 року працівники АТ «Чернігівобленерго» зафіксували: 968 перерв в електропостачанні внаслідок падіння дерев або гілок на лінії електропередачі; понад 240 тисяч споживачів певний час перебували без електропостачання; 8691 годину в них не було світла.
Внаслідок падіння дерев обірвані дроти й години без електропостачання, перекриті дороги, пошкоджені будинки та автотранспорт, а інколи й фізична шкода здоров’ю людей.
Як уникнути відключень світла через дерева та кущі?
Якою може бути небезпека від зелених насаджень, що перебувають в аварійному стані?
Хто несе відповідальність за зелені насадження згідно з чинними в Україні нормативно-технічними документами?
Яким чином мешканці можуть повідомити про аварійні дерева чи кущі поблизу ліній електропередачі?
Чи є плани щодо модернізації електромереж таким чином, щоб вони були менш вразливими до падіння дерев?
На ці та інші запитання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: Сергій Переверза, заступник технічного директора з низьковольтних мереж; Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології, географії та природокористування НУ «Чернігівський колегіум»; та Катерина Дроздова, речниця «Чернігівобленерго».

Як уникнути відключень світла через дерева та кущі

Маріанна Ваценко, чернігівська майстриня та керівниця студії обласного центру народної творчості, розповідає: «В перші дні війни я написала писанку. Там маленькі люди на моїй писанці тримаються за ручки, єднаються. Єдина жовто-блакитна писанка тоді давала мені надію на все добре і на скорішу перемогу».
У селах Чернігівщини яйця підфарбовували відварами з ягід бузини, весняними травами, кропивою, соком буряка і навіть корою дуба. Поширеними були квіткові орнаменти, а також фарбування яєць у лушпинні цибулі.
«Писанкам Чернігівщини притаманний коричневий колір, тому що в населення було багато цибулі», – пояснює пані Маріанна.
На Великдень майстриня знову робитиме писанки та даруватиме їх родичам і друзям. «Мені приємно не просто подарувати, а нагадати про традиції. Люди забувають про традиції. Мені приємно нагадувати, приємно таке свято у святі робити. Готуємося, святкуємо і віримо в перемогу, все буде добре», – ділиться майстриня.

Чернігівські писанки: від минулого до сьогодення

Примусової евакуації жителів із прикордоння Чернігівщини немає, втім росіяни щодня обстрілюють села, знищуючи будинки. Ті, хто має можливість, виїжджає з обстрілюваних сіл самотужки. Тим, у кого  нема такої можливості, виїхати допомагають, зокрема, поліцейські. Про те, як відбувається евакуація населення, Українському Радіо Чернігів розповів начальник сектору поліцейської діяльності №1 (м. Семенівка) Новгород-Сіверського районного відділу поліції Володимир Єрмоленко.

«Дивитись важко, але людське життя цінніше»: як відбувається евакуація з прикордоння Чернігівщини

В Україні триває евакуація музейних предметів, які є державною частиною музейного фонду України. Із шести музеїв Чернігівщини евакуюють експонати. Про що не можуть розповідати керівники та працівники музеїв в контексті теми вивезення державних музейних фондів? Хто і в яких випадках приймає рішення про евакуацію музейних колекцій? Якщо вивозять колекції, то що залишається для містян, гостей міста й туристів? Чи зароблятимуть гроші колекції там, куди їх вивезуть (приміром, на виставках)? Хто матиме доступ до музейних експонатів у сховищах, куди їх пере  возять? Вивезти музейні експонати: наскільки це тривала і складна процедура? Як позначиться на працівниках евакуація музейних колекцій (чи вплине це на рівень зарплати або чи потягне це за собою скорочення робочих місць)? Про це, а також про досвід вивозу колекцій за кордон і які гарантії, що ці колекції повернуться до наших музеїв розповідають директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Дмитро Мельниченко, директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана Юрій Ткач та в.о. директора Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського Максим Блакитний.

Музейні колекції з Чернігівщини почали вивозити вже давно

З початку року на Чернігівщині реалізують масштабний проєкт Міністерства розвитку громад та територій України, який передбачає створення єдиного (всеукраїнського) маршруту пам’яті, що об’єднує в собі локації, пов’язані з війною росії проти України. На Чернігівщині вже визначили об’єкти, які увійдуть до цього маршруту, а створена робоча група працює над концепцією та змістовним наповненням цих локацій. Як триває робота, що вже зроблено – про це в ефірі Українського Радіо Чернігів говорили із заступником директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій обласної державної адміністрації Павлом Веселовим та представником Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергієм Бутком

New tracks tagged #Чернігівщина