Археологи домовилися про проведення археологічних досліджень на Оболонському острові у столиці. Як вони проходитимуть, у чому важливість цих робот і що буде з будівництвом на острові? Детальніше тут: https://hromadske.radio/podcasts/my-ie-buly-y-budem-informatsiynyy-maraton/ye-spodivannia-shcho-na-obolonskomu-ostrovi-my-znaydemo-horodyshche-kraieznavytsia/

Є сподівання, що на Оболонському острові ми знайдемо городище — краєзнавиця

На території археологічної пам’ятки «Поселення Ялівщина» проводили земляні роботи, корчуючи дерева і перегортаючи верхній пласт культурного шару. Археологи назбирали на землі, яку було порушено, уламки керамічних горщиків доби скіфів, періоду ранніх слов’ян та епохи Київської Русі. Серед знахідок – половинка вудил XII ст. З’ясувалося, що власники земельних ділянок, які корчували землю, викупили ділянки 2006 року в працівників КП «Зеленбуд», які їх отримали в період роздержавлення установи.
В'ячеслав Чаус, начальник Чернігівської ОВА, на сторінці фейсбуку написав, що на приватні ділянки поширюється дія пам’яткоохоронного законодавства. Ялівщина цінна не лише екологічно, а й історично.
Як повідомив Суспільному керівник Чернігівської окружної прокуратури Павло Герасименко, правоохоронці нині розслідують кримінальне провадження щодо незаконного проведення робіт на об’єкті археологічної спадщини.
Чому знищують поселення доби раннього заліза на території Чернігова?
На це запитання відповіли учасники програми «Праймвечір.Акценти»: Ігор Ігнатенко – археолог, Олександр Гашпар – громадський активіст і В’ячеслав Скороход – старший науковий співробітник Інституту археології НАН України.

Чому знищують поселення доби раннього заліза на території Чернігова?

Неподалік Чернігова з берега річки стирчав ніс давнього човна, вимитого водою. Науковці Інституту археології НАН України обстежили човен, частково його розчистили, сфотографували і створили 3D-модель. Коли дослідження було завершене, знахідку засипали річковим піском. Згодом стало відомо, що носову частину дубового човна-довбанки відкопали невідомі, виламали чи відрубали частину, яка нависала над водою. Нині доля цього фрагмента невідома. Решта човна розташована в схилі.
Хто охороняє пам’ятки історії та культури, які нікому не належать? На це запитання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: Ігор Ігнатенко – археолог і Сергій Лаєвський – історик, археолог.

Хто охороняє пам’ятки історії та культури, які нікому не належать?

У Коропі релігійна громада святителя Феодосія Чернігівської єпархії ПЦУ хоче повернути приміщення музею у володіння церкви. До 30-х років минулого століття в приміщенні розташовувалася Феодосіївська церква. На початку 30-х з храму зняли куполи, а будівлю використовували як кінотеатр. Згодом у колишньому кінотеатрі створили місцевий регіональний музей.
Тамара Гриценко, директорка Коропського регіонального історико-археологічного музею, говорить, що це приміщення перестало бути культовою спорудою. Експонати закладу є частиною музейного фонду України, і, за Законом «Про музеї та музейну справу», у випадку перенесення установи музей потребує рівнозначної будівлі. Якщо пропозиція стосовно нового приміщення для музею знайде підтримку депутатів селищної ради, де буде розташований музей, невідомо.
На момент створення програми на Українському Радіо Чернігів депутати Коропської селищної ради не голосували за передачу приміщення музею релігійній організації. У Коропі зареєстровано дві громади ПЦУ й одна УПЦ.
У якому приміщенні буде Коропський музей? На це запитання можна отримати відповідь, послухавши чергову програму «Праймвечір. Акценти» на Українському Радіо Чернігів.
Гості програми – релігієзнавиця Ольга Гейда та історик Федір Юхно.
Свої думки також висловили: Володимир Куніцин – Коропський селищний голова, Микола Мисник – депутат Коропської селищної ради, Тамара Гриценко – директорка Коропського музею, Віктор Шкурко – представник Святофеодосіївської релігійної громади ПЦУ, Анатолій Мілюков – представник релігійної громади Вознесіння Господнього ПЦУ та Валентина Михайленко – краєзнавиця з Коропа.

У якому приміщенні функціонуватиме Коропський музей

У Кіровоградській області на державному обліку знаходяться майже шість тисяч пам'яток історії й культури. Половина з них – археологічні. 95 % пам’яток – поховальні кургани. Решта – стародавні поселення різних культур. Археологи Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка останні розкопки проводили у 2019 році. Викладач Кирило Панченко та студенти працювали у складі Скіфської Правобережної експедиції Інституту археології НАН України у 2021 році.
Як зберігають і досліджують археологічну спадщину на Кіровоградщині? Де працювали археологічні експедиції останні роки? Чи планують поновити розкопки? Яку шкоду завдають "шукачі скарбів" – незаконні копачі археологічних пам’яток?

Збереження і дослідження археологічної спадщини на Кіровоградщині

Магістр історії та археології Валентин Шрамко розповів, як у Каразінському виші зберігають археологічну колекцію, переводячи її у 3D-вигляд.

3D-вигляд. Як у Каразінському виші зберігають археологічну колекцію

Сьогодні може вперше тема випуску відповідає назві самого подкасту, бо Кам'яну Могилу ми відвідали в рамках нашого автор тріпу Миколаїв - Мелітополь - Запоріжжя - Дніпро - Кривий Ріг - Миколаїв, кілька років тому.

Кам’яна Могила — визначна пам’ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя (знаходиться поблизу села Мирне) у Запорізькій області над річкою Молочною, це державний історико-археологічний музей-заповідник, місце сили, старше за піраміди і навіть Стоунхендж

Випуск 13. Камʼяна могила: давнє святилище, перша писемність, шумери

Україна за кермом — подкаст про подорожі найкращою країною в світі.

Ми вже багато років подорожуємо нашою Неймовірною. В цьому подкасті я хочу поділитися найцікавішими місцями які довелось побачити та історіями — які почути.

Чи можна полюбити країну, яку ти ніколи не бачив? Україна за кермом це подкаст про подорожі: локальні і не дуже. Любити можна тільки те, що бачив. Тому, поїхали!
https://sunkissed.com.ua/

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

Громадське радіо — незалежна «розмовна» радіостанція, яку можна чути в Інтернеті та в FM діапазоні у різних містах України. Hromadske.radio - мультимедійна платформа в інтернеті - свіжі новини, репортажі, подкасти, документальні відео-проекти. 

Громадське радио — независимый разговорный интернет- и радиовещатель. Ежедневно на Громадськом радио — последние новости и анализ текущих событий, на которые не влияют власть, бизнес или политики.

Hromadske Radio is an independent ‘talk’ station. Our news is not framed according to the interests of the government, business or politicians.

New tracks tagged #археологія