Пам'ять, творчість, єдність – це ресурси, завдяки яким ми проходимо через травми війни. Як пам'ять про втрати допомагає знайти точку внутрішньої опори, а творчість стає способом висловити все, що болить? Про це у дев’ятому епізоді «Менталочки» наші Олексій Удовенко та Яна Пекун говорять з Іриною Панчук, фронтвумен і авторкою пісень гурту Renie Cares. Чому важливо вчитися говорити про втрати? Як творчість допомагає нам залишатися стійкими? Як пам'ять про загиблих та їхні цінності стає тим, що дозволяє нам не втратити себе у важкі часи? Як через творчість можна рефлексувати біль та краще зрозуміти себе? Як війна об’єднала всіх нас, ніби частини єдиного організму?

Дивіться новий епізод на YouTube-каналі «Менталочка» та слухайте на улюбленій подкаст-платформі! Проєкт реалізовується МолоДвіжЦентром із мережі молодіжних просторів ТВОРИ! в рамках гуманітарного реагування UNFPA, Фонду ООН в галузі народонаселення в Україні.

Менталочка – S4 Special Episode – Творчість, що зцілює

Словацький фонд OSF зацікавився громадами Чернігівщини та висловив готовність підтримати за трьома напрямками: відновлення пошкодженої критично важливої інфраструктури, посилення безпеки через будівництво і ремонт укриттів та створення умов для тимчасового розміщення ВПО. Реалізовано 8 спільних проєктів у 7 громадах області.
Про відновлення Чернігівщини та підтримку регіону європейськими партнерами говорили з гостями програми «Праймвечір. Акценти»: Федором Блащаком, директором «Фонду Відкритого суспільства Братислава», Миколою Силенком – виконавчим директором у Чернігівському регіональному відділенні Асоціації міст України та Інною Яківець – менеджеркою проєкту.
«З лютого-березня цього року ми реалізували об’єкти у дев’яти громадах Чернігівщини: Іванівці, Киїнці, Куликівці, Городні, Сновську, Корюківці, Семенівці, Коропі, Тупичеві та Куликівці. Це здебільшого укриття в освітніх закладах, також це були мобільні укриття. В Городні це пункт тимчасового розміщення ВПО, в Іванівці – ремонт адмінприміщення. Але більшість об’єктів стосується саме укриттів в освітніх закладах. Завдяки гарантовим давальницьким угодам від фондів пройшло більше мільйона доларів, які вкладено в інфраструктуру територіальних громад. Це були тристоронні угоди, тобто ми знаходили підрядників на конкурсній основі та укладали тристоронні угоди», – розповів Микола Силенко.
«Майбутнє всього Європейського Союзу вирішується саме тут, в Україні. І тому ми допомагаємо саме тут. А чому саме в Чернігівській області та в Чернігові? Тому що наша пані президентка Зузана Чапутова, минула президентка, була тут і пообіцяла, що саме ми будемо допомагати в розвитку і відновленні Чернігівського регіону», – сказав Федор Блащак.

Мільйон доларів на відновлення Чернігівщини

У черговому випуску програми «Пліч-о-пліч» говорили про організацію «Відлуння війни» та досвід незрячого ветерана Віталія, на позивний Верес.

Організація «Відлуння війни» — це про досвід реабілітації ветеранів Другої світової та нинішньої війн

Чи знали ви, що навіть кілька годин природного світла у кімнаті можуть впливати на ваше здоров’я та настрій? Або що простір навколо нас здатний не лише заспокоювати, але й допомагати відновлюватися? У четвертому епізоді подкасту «Архітектура, що лікує» ми говорили про те, як простір може лікувати. 
Разом із:
– Тетяною Гавриш – юристкою, стратегинею фундації «Здорові рішення для відкритого суспільства»;
– Дарʼєю Ожигановою – архітекторкою та директоркою бакалаврської програми Харківської школи архітектури;
– Вікторією Тимошевською – лікаркою та виконавчою директоркою благодійного фонду «Здорові рішення для відкритого суспільства».

Як архітектура може впливати на ментальне здоров’я? Чому учасницький підхід у проєктування змінює правила гри? Чи обов’язково зносити старі будівлі, щоб створювати щось нове? Як зробити лікарні комфортними для пацієнтів та медиків? Яка роль архітектора сьогодні – митця чи медіатора? Відкривайте для себе нові ідеї про архітектуру, яка може змінювати суспільство. Слухайте на платформах: Apple Podcasts, Spotify, MEGOGO Audio та SoundCloud. Та дізнайтеся, як зробити простір навколо себе дружнім і таким, що надихає.

«Архітектура, що лікує» – це унікальне поєднання лікарської експертизи та архітектурного досвіду в становленні інклюзивної країни. Спільний подкаст Харківської школи архітектури та благодійного фонду «Здорові рішення для відкритого суспільства».

Архітектура, що лікує – Е4 – Старі норми та нові виклики, учасницький підхід і людиноцентричність

У цьому епізоді подкасту «Генплан: відбудова» ведучий Володимир Носков говорив про людей, ремонт житла та інфраструктури в Роганській селищній громаді. Гостею стала начальниця Роганської селищної військової адміністрації Марія Черненко.

Роганська громада розташовується по сусідству з Харковом. Буквально з другого дня повномасштабного вторгнення росіяни почали скидати авіабомби, гатити з «Градів», мінометів і танків по тутешніх населених пунктах. Цією територією проходила лінія фронту ростовською трасою, а отже, Рогань і Докучаєвське постійно були під шквальними обстрілами. За період активних бойових дій у сірій зоні — з 1 по 18 березня — російський агресор устиг розбити водонапірні вежі, електричне обладнання підстанцій, ліцеї, багатоквартирні будинки, Роганську картонну фабрику, фармацевтичну компанію і багато іншого. 

А втім, як сказала начальниця Роганської СВА Марія Черненко, щойно українські війська відтіснили у травні армію агресора, селище не просто стало оговтуватися, але й приймало переселенців, допомагало людям ремонтувати помешкання і відбудовувало інфраструктуру громади. Їй особливо цінно відчувати плече своїх земляків, які після пережитих страхіть війни долучаються до толок, щоб після руйнувань разом зробити своє село або селище комфортним. Це пані Марія сказала у відповідь на державну нагороду — орден княгині Ольги III ступеня, який вона отримала цього тижня від Президента України Володимира Зеленського.

Роганські свідки боїв радіють із кожного відремонтованого будинку

3 січня 2025 року по Чернігову росіяни завдали ракетного удару. У результаті одна людина загинула, семеро дістали поранень. 
Як спрацювали відповідні служби на місці подій? Яких пошкоджень зазнали будинки? Яку допомогу було надано на місці і на яку компенсацію можуть претендувати постраждалі? Наскільки велика черга за відшкодування? Куди слід звернутися постраждалим для  отримання допомоги? Кому скаржитись на зачинені укриття під час повітряних тривог? 
На ці питання відповідав начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.

Ракетний удар по Чернігову: як отримати компенсацію?

Порятунок Держпрому — пам’ятки національного значення, що постраждала внаслідок російського обстрілу, — це насамперед справа рук самої громади міста, уважає архітекторка Ольга Клейтман. Якщо покладатися тільки на допомогу міжнародних інституцій, є ризик утратити пам’ятку історії та культури або опинитися на цій межі, як це сталося з автентичними інтер’єрами пам’ятки архітектури, будівлі венерологічного диспансеру на Благовіщенській вулиці. 

Щоб розпочати роботи зі збереження одного із символів Харкова, потрібні його точні обміри, 3D-модель, а сьогодні є лише зроблені у 2001 році вручну. Ольга Клейтман оголосила збір на створення цифрового двійника Держпрому, який погодилася зробити харківська геодезична компанія із 30-річним досвідом.

Докладніше про задум Ольга Клейтман та її колега архітектор-реставратор Віктор Дворніков розповіли в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем».

Радіо «Накипіло»

Порятунок Держпрому — справа громади Харкова, — архітекторка Ольга Клейтман

Унаслідок російської агресії у місті Лозова на півдні Харківської області зруйновано місцевий ліцей № 8 і Палац культури. Ліцей, зведений наприкінці XIX століття, пережив Другу світову, а от російсько-українську війну — ні. Палац відновили напередодні повномасштабного російського вторгнення. Там, зокрема, планували проводити всеукраїнські змагання з баскетболу, але тепер це — самі руїни. 

Яка вартість відбудови й чи передбачають її найближчим часом — слухайте в програмі «Накипіло з Алікою Піхтеревою».

У Лозовій планують відновити зруйновані Палац культури та ліцей

Як лідеру не вигоріти та вчасно відновлюватись? Чому деякі лідери тримаються навіть у найважчих умовах, а інші вигорають? Як втому перетворити на ресурс, а не на шлях до виснаження? Чи можна розвинути стійкість так, щоб навіть після складних ситуацій повертатися до своєї форми? У третьому епізоді «Лідерського подкасту» Андрій Рождественський – виконавчий директор Центру лідерства УКУ, тренер та експерт – розбирається з темою вигорання. Він пояснює, як суб’єктивний добробут і резилієнтність допомагають протистояти стресу, чому важливо не лише «заряджатися», а й грамотно витрачати енергію, та що саме визначає витривалість лідера. Лідерство – це не лише про відповідальність, а й про баланс. Задум подкасту – це не лише навчання, а й діалог. Пишіть свої запитання у коментарях і, можливо, саме воно стане наступною темою нашого епізоду! Дивіться епізод на YouTube-каналі Radio SKOVORODA або ж обирайте зручну для вас подкаст-платформу: Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio. Можливо, саме він допоможе вам переглянути свої підходи до роботи та життя.

Андрій Рождественський https://www.instagram.com/andrewrozhdestvensky/ 
Центр Лідерства УКУ https://www.instagram.com/leadership.center.ucu/
Radio SKOVORODA https://www.instagram.com/radioskovoroda/ 

«Лідерський подкаст» – авторський проєкт Андрія Рождественського, створений у партнерстві Центру Лідерства УКУ, що формує майбутніх лідерів, та Radio SKOVORODA – голосу сучасності.

Лідерський подкаст – Е3 – Де лідери беруть ресурс?

Чи завжди ми справді піклуємось про себе, чи просто виконуємо звичні ритуали втечі? Коли прогулянка – про турботу, а коли – про уникнення? Чому ми так часто стаємо рятівниками для інших, забуваючи про власні межі? Як навчити дітей відновлюватися, якщо самі цього не вміємо? У третьому епізоді MRIYDIY Podcast говоримо про самопіклування як важливу навичку, занурюємося в глибоку, щиру розмову про те, чому бути в ресурсі – це відповідальність, а не примха.

Наш гість – Руслан Анчаков, психолог школи МрійДій, учасник Всесвітньої організації позитивної психології, психотерапевт-практик. Разом з Лідією Білас, ведучою подкасту та засновницею мережі освітніх проєктів МрійДій, досліджують: 
Як щоденні дії на кшталт сну, води чи прогулянки впливають на наш емоційний стан?
Чому самопіклування – це не егоїзм, а форма дорослості?
Що таке трикутник Карпмана і як виходити з ролі «вічного рятівника»?
Як приклад дорослого впливає на емоційну безпеку дитини?

Заварюйте чай – в ефірі буде багато практичних порад, а деякі з них ми спробуємо разом просто під час розмови. Руслан ділиться корисними інструментами та вправами, які варто зберегти у свою «аптечку відновлення».  Діліться своїми враженнями про новий сезон у коментарях та слухайте на подкаст-платформах Radio SKOVORODA – там багато цінного і для дітей, і для дорослих!

Ведуча: Лідія Білас https://www.instagram.com/bilaslida 
Гість: Руслан Анчаков https://www.instagram.com/psycholog_ua 
Школа МрійДій: https://www.instagram.com/mriydiy.school 
Radio SKOVORODA: https://www.instagram.com/radioskovoroda

MRIYDIY podcast – S5Е3 – Коли видих рятує: розмова про самопіклування як важливу навичку

В студії Українське Радіо Чернігів лунало багато історій. Сьогодні свою розповідає Дмитро Семенюк: військовий, який дев’ять місяців після тяжкого поранення (Дмитро отримав майже 30% опіків тіла) перебуває на лікуванні та реабілітації в різних медичних закладах України. Його історія про те, як прийняти іншого себе і не зупинитися, не здатися, не зламатися. Це історія про те, що мотивує жити та працювати над собою. Це історія про те, як хобі – а саме вишивання хрестиком – допомагає відновлювати роботу рук. Разом з Дмитром до студії завітали й представниці Чернігівської міської лікарні №4: клінічний психолог Тетяна Тернопольска-Чернікова та ерготерапевт Тетяна Косенко.

Вишивання допомагає ветерану відновити роботу рук

Молодь Харківщини може взяти участь у програмі «ВідНОВА:UA». Проєкт дає можливість не тільки спрямувати сили на відновлення України, але й познайомитися з різноманітними куточками країни, послухати лекції з різних цікавих тем та й просто відпочити.

У відновленні яких громад можна взяти участь найближчим часом, що для цього потрібно та як минає день учасників програми — у «Накипіло з Філіппом Диканем» розповіла представниця всеукраїнської програми із залучення молоді до волонтерства через організацію молодіжних обмінів «ВідНОВА:UA» і голова Студентської ради ХНУ імені В. Н. Каразіна Софія Панасюк.

Зареєструватися для участі в програмі можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScury8ZuT51agMGjcywwkiathqv95Ud1eTdLRaUk7hRliq2aQ/viewform

Молодь Харківщини запрошують до відновлення України

ВідНОВА: UA Як на Кіровоградщині відновлюють молодіжний простір

Уряд спрямував гроші на відновлення міста Ізюм. Другого липня Кабінет Міністрів виділив 540 мільйонів гривень містам України, які зазнали значних руйнувань унаслідок російських атак.

Як повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, кошти отримають Запоріжжя, Миколаїв, Буча, Макарів та Ізюм. Гроші мають витратити на ремонти приблизно 200 багатоквартирних будинків. Фінансування проєкту відбувається за підтримки Світового банку.

Скільки грошей отримає Ізюм і на що їх вистачить — в етері Радіо «Накипіло» розповів начальник Ізюмської міської військової адміністрації Сергій Федченко.

Уряд виділив гроші на відновлення Ізюму: на що вистачить

У Римі 10–11 липня відбулася Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference). Це вже четверта зустріч, на якій представники міжнародних фінансових інституцій, бізнесу, громадянського суспільства й місцевої влади обговорюють питання післявоєнної відбудови України.

Захід називають наймасштабнішим як за кількістю учасників, так і за підсумками: за даними Мінрозвитку громад та територій України, на відновлення України вдалося залучити 3,5 мільярда євро та створено Європейський флагманський фонд для відбудови України. Докладніше про подію говорили в етері Радіо «Накипіло».

Ukraine Recovery Conference в Італії: підсумки заходу для України й Харкова

На початку тижня російські пропагандисти почали ширити телеграм-каналами новину, нібито їхні війська захопили контрольно-пропускний пункт «Гоптівка», що в Дергачівській громаді Харківщини. Але аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) не підтвердили цього. У понеділок, четвертого серпня, коментуючи російський фейк, начальник Дергачівської міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко підтвердив спробу штурму, проте він наголосив: «Бійці 58 окремої мотопіхотної бригади ліквідували понад десять загарбників, а десятки інших утекли назад до росії. КПП “Гоптівка” перебуває під повним контролем Сил оборони України».
З очільником Дергачівської громади ми зустрілися для розмови напередодні описаної події. А втім, В’ячеслав Задоренко розповів: села на лінії кордону з країною-агресоркою постійно зазнають атак FPV-дронами й КАБами. Ворог нищить житло, комунальні підприємства й критичну інфраструктуру. У таких нестерпних умовах досі живуть люди, переважно старшого віку. Закликам влади виїжджати із сіл прикордоння жителі Козачої Лопані, Проходів Малих та Великих, Гоптівки та інших населених пунктів опираються. Спільно з благодійними фондами влада привозить їм гуманітарну допомогу: воду, хліб, ліки тощо. Окрім того, допомагає забивати дерев’яними плитами вибиті вікна — лагодить дахи приватних будинків.
Тим часом після окупації майже половини території Дергачівщини й обстрілів самого адміністративного центру громади капітальних ремонтів потребують багатоповерхові будинки, школи, інклюзивно-ресурсний центр. Нині там зводять підземну школу. А в дергачівській лікарні облаштовують підземний простір, де можна буде оперувати людей у разі активних боїв у місті.
У подкасті «Генплан: відбудова» говорили про виклики, які долають дергачівці під час війни, про відповідальність жителів та влади і, звісно, про відбудову. У студії був начальник міської військової адміністрації В’ячеслав Задоренко.


Як живе та відновлюється прикордонна Дергачівщина

Родини ветеранів війни із Солоницівської, Зміївської та Нововодолазької громад беруть участь у пілотному проєкті обласного ветеранського простору «Пліч-о-пліч» із соціальної та психологічної адаптації.

Нещодавно захисники та члени їхніх сімей повернулися з тижневого курсу реінтеграції, що відбувався на базі одного із санаторіїв-профілакторіїв Харкова. Докладніше про проєкт розповів директор ветеранського простору «Пліч-о-пліч» Ігор Шишко.

Соціальне та психологічне відновлення захисників та їхніх родин — проєкт ветеранського простору «Пліч-о-пліч»

Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» в межах програми Shelter допомагає власникам пошкодженого війною житла з легкими та середніми ремонтами. Людям, які втратили житло, видають гроші на оренду. У деокупованих громадах благодійники утеплюють будинки, закуповують дрова та буржуйки, а також допомагають матеріально — щоб оплатити комунальні послуги.

Які програми підтримки підготував «Карітас» напередодні опалювального сезону — в етері Радіо «Накипіло» розповів Максим Антонюк, менеджер проєктів програми житлових рішень Shelter від міжнародного благодійного фонду «Карітас України».

Допомога з ремонтом житла й дровами, матеріальна підтримка: проєкт Shelter від «Карітасу України» на Харківщині

Що потрібно, щоб посадити ліс майбутнього? Як поєднати технології, науку й любов до природи в одному рішенні? Чи може цифрова платформа змінити філософію лісового господарства? Хто створює інструменти, що дозволяють садити «правильні» ліси? І як волонтерство в ІТ стає рушійною силою екологічних змін? У четвертому епізоді подкасту «Це солюшн: добрий код» говоримо про відновлення лісів України через дані, технології та людську відданість.

Спікери епізоду:
Богдан Вихор, виконавчий директор (на момент запису) Всесвітнього фонду природи WWF Україна https://www.instagram.com/vykhorbodik 
Катерина Ліман, бізнес-аналітикиня SoftServe і OpenTech https://www.instagram.com/lim_ka 
Ведучий подкасту – Олег Гергіль https://www.instagram.com/olehherhil 

Говоримо, як народжується цифрова платформа, що допоможе садити відповідальні, науково обґрунтовані ліси – і як спільна праця громадського сектору та ІТ змінює країну. Коли технології стають частиною природи – починається справжнє відновлення. Дивіться на YouTube-каналі Radio SKOVORODA і дізнайтеся, як «добрий код» здатен виростити ліс. Посилання на Платформу відновлення лісів України https://forestoration.wwf.ua 

Спільний проєкт Radio SKOVORODA та OpenTech – благодійної програми ініційованої працівниками SoftServe https://www.instagram.com/softserve_people

Це солюшн – S2E4 – Як технології допомагають відновлювати ліси: WWF-Ukraine

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

New tracks tagged #відновлення