13 бригада Нацгвардії «Хартія» разом зі збірною командою Федерації воркауту України провела перший бригадний Workout-турнір — внутрішні змагання військовослужбовців бригади. Переможці згодом поїхали до столиці, де «хартійці» також посіли призові місця на змаганнях.

Про мотивацію і важливість спорту для воїна говорили з бійцями на псевдо Ципа й Фанат.

«Усе, що треба, — бруси та бажання»: для бійців «Хартії» провели змагання з воркауту

Допомогти тим, чиї чоловіки зараз на фронті: групи підтримки жінок захисників формуються у Ніжині та Чернігові. Детальніше про те, хто і як може долучитись та яку допомогу отримати, розповідає Людмила Подзиваловська – керівниця відокремленого підрозділу ГО Міжнародна асоціація психологів та тренерів-експертів у Чернігівській області.

Групи підтримки дружин військових у Чернігові та Ніжині

У 5 Слобожанській бригаді «Скіф» НГУ піклуються не тільки про поранених військовослужбовців, але й про членів їхніх родин, а також про рідних тих, хто загинув або зник безвісти. Це завдання спеціального відділення.

Як це відбувається і чи повинні нацгвардійці самі звертатися по допомогу — про це в етері Радіо «Накипіло» розповів офіцер відділення соціального супроводу 5 Слобожанської бригади «Скіф» НГУ Олександр Хахлін.

Підтримка військових та їхніх родин: як працює відділення соціального супроводу бригади «Скіф» НГУ

Як Україна ідентифікує своїх загиблих у межах репатріації і чому процес затягується на місяці? Скільки тіл оборонців досі чекають, щоб їх поховали рідні? Нарешті, чому навіть після ДНК-експертиз деякі захисники залишаються «невідомими солдатами»?

У цьому епізоді проєкту «Меморіалізація війни» досліджували, як працює система ідентифікації репатрійованих тіл захисників в Україні, чому вона потребує змін і як це впливає на рідних полеглих воїнів, суспільну пам’ять і державу.

Наш експерт — Дмитро Головін, ветеран і завідувач відділення судово-медичної криміналістики Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, який досліджує проблеми ідентифікації тіл, повернутих у межах репатріації. Він пояснив, чому Україні потрібен комплексний підхід і які сучасні методи здатні допомогти не тільки пришвидшити процес і зменшити його вартість, але й зберегти пам’ять про кожного оборонця.

Ідентифікація повернутих росією тіл: як уникнути кризи в системі

У День Української Державності говорили з тими, хто її захищає. Дмитро Горбань — начальник рекрутингу 22 окремого мотопіхотного батальйону 92 окремої штурмової бригади.

З’ясовували, як відбувається рекрутинг, що таке «персональна відповідальність командира за бійця» і до чого тут тикток-реальність.

Рекрутинг і персональна відповідальність: як набирають бійців до 22 батальйону 92 бригади

Захисники Харківщини передали пам’ятні монети відомим спортсменам, які стали глядачами боксерського поєдинку між Олександром Усиком і Денієлом Дюбуа в Лондоні вночі проти 20 липня.

Командування і бійці 57 окремої мотопіхотної бригади, які боронять Харківщину на Вовчанському напрямку, привітали Усика з історичною перемогою: українець здолав Дюбуа нокаутом і став триразовим абсолютним чемпіоном світу.

Хто отримав сувенірні коїни від захисників і як уболівали за Усика на фронті — в етері Радіо «Накипіло» говорили з офіцером 57 окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка на позивний Арчі.

Підтримати бригаду можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/6kj7rkcB3b

Великий бокс у Лондоні: як захисники Харківщини вболівали за Олександра Усика

Відновлення наших захисників після виходу з «нуля»: як це відбувається? В етері Українського Радіо Чернігів розповів Святослав Крайній – старший офіцер відділення оперативної психологічної підтримки 77 центру психологічної підтримки ОК «Північ».

Після виходу з «нуля»: психологічна підтримка

Про те, як відбувається пошук та архівування імен захисників України, які вже поховані, в чому складність й специфіка такої роботи, що спонукає історика з 2014 року за власним рішенням займатися подібною пошуковою діяльністю, хто допомагає на цьому шляху та скільки на тепер в такому приватному архіві матеріалів, розповідає старший науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.Тарновського Сергій Лаєвський.

Посмертний архів імен захисників України

Хто від імені влади чекає ветеранів і ветеранок у великих містах? Як фахівці із супроводу ветеранів дізнаються про, так би мовити, щойно прибулих додому учасників Сил оборони? Зрештою, чи виявляють вони самі ініціативу або ж чекають у себе в кабінеті, поки до них не запишуться на консультацію? Ці запитання в автора подкасту «Пліч-о-пліч» Володимира Носкова виникли під час останньої розмови із заступником харківського мера Юрієм Шпарагою, який, зокрема, відповідає за питання адаптації та інтеграції ветеранів у міську спільноту. Тож поцікавилися, а як супроводжують воїнів спеціалісти від Мінветеранів у Львові, у місті, що без перебільшення стало всеукраїнським хабом із лікування, реабілітації та відновлення учасників війни.

Пекарська, 41 — це адреса Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій та підтримки їхніх родин. Що цікаво, комунальний центр для ветеранів і ветеранок надає послуги в трьох осередках. Кожен із них має певну спеціалізацію. У центральному офісі, де побував ведучий подкасту, захисників консультують фахівці із супроводу ветеранів та юристи, а також проводять індивідуальні та групові сімейні сесії психологи. Інша філія Центру надання послуг учасникам бойових дій займається підтримкою родин військовополонених і зниклих безвісти. А в третьому осередку ветеранам допомагають із пошуком нової роботи.

Крім того, цього тижня у Львові відкривається ще один комунальний центр, який працюватиме як робочий простір, а також як освітній майданчик, де проводитимуть навчання для ветеранів, тренінги, курси тощо. Колектив міського центру працює за принципом «рівний — рівному»: з воїнами працюють ветерани або рідні військовослужбовців, що пройшли спеціальний відбір і навчання.

У подкасті «Пліч-о-пліч» ви почуєте досвід офіцера Володимира Морпака, який після 15-річної служби в армії і тяжкого поранення у бою повернувся до Львова й став у місті одним із перших фахівців із супроводу ветеранів та ветеранок. Своїми міркуваннями поділився також директор Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій та підтримки їхніх родин, ветеран і бойовий медик Андрій Жолоб.

Чи доступний у великих містах ветеранський супровід

Двадцять першого серпня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Документ уперше на законодавчому рівні закріплює поняття «державна політика національної пам’яті», визначає відповідальність органів влади та створює правові межі для меморіалізації, збереження культурної спадщини й захисту державної мови.

За словами історика й працівника Українського інституту національної пам’яті Івана Стичинського, поява такого закону була нагальною ще із 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення. Водночас він наголосив: сам закон — це тільки рамка, а пам’ять живе тоді, коли її створюють люди.

«Збереження пам’яті — це спільна відповідальність. Не тільки держави, але й громад, активістів і сімей загиблих. Бо меморіал не має сенсу, якщо до нього ніхто не приходить», — сказав історик.

Документ визначає і офіційну назву війни: «війна за незалежність України». Також він передбачає обов’язкове розроблення державної стратегії пам’яті, нові правила меморіалізації та посилює деколонізаційні процеси.

Проте, наголосив Стичинський, питання пам’яті неможливо розв’язати одним законом. Це довгий шлях — від тимчасових банерних меморіалів до архітектурних конкурсів і національних меморіалів. І головне — щоб цей шлях ми проходили разом.

Збереження пам’яті — це відповідальність усіх

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

New tracks tagged #військові