ГО "Інша жінка" допомагає впо на Кіровоградщині вирішувати різні питання: від ремонту місць тимчасового проживання і забезпечення наборами першої необхідності, до надання психологічної підтримки і юридичних консультацій. Як обирають громади, в яких допомагатимуть переселенцям? Що вже вдалося зробити?

Допомога ВПО на Кіровоградщині. ГО "Інша жінка" опікується переселенцями з громад області

Представники благодійного фонду NovaID допомагають родинам безвісти зниклих. Один із фахівців — Віталій — колишній працівник ТЦК. За його словами, претензії з боку родин до роботи працівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки можна пояснити тим, що в цих структурах кадровий голод.

Про роботу фонду, комунікацію, психологічну підтримку та проблеми, з якими звертаються люди, говорили в етері Радіо «Накипіло».

Бракує фахівців, — експрацівник ТЦК про роботу з родинами безвісти зниклих

Як виглядає дослідження гуманітарної роботи «зсередини» очима тих, кого досліджують? У п'ятому епізоді другого сезону подкасту «За лаштунками допомоги» ведуча Тетяна Вдовиченко говорить із двома молодими людьми, чий досвід у громадському секторі надихає:

Костянтин Жибер – член команди Чернігівського осередку «Будуємо Україну Разом (БУР)», волонтер і майстер, що об’єднав у собі роботу на будівельних об’єктах, організацію розмовних клубів та розвиток спільноти.
Юлія Палєнко – волонтерка з Запоріжжя, учасниця громадської організації «Крафтове місто», організаторка арттерапевтичних майстер-класів у молодіжному центрі, що допомагають молоді через творчість пізнавати власні емоції та знаходити ресурс.

Разом розмірковуємо, як молоді волонтери шукають свій шлях у громадському секторі, як досвід БУРчику чи арттерапії стає точкою зростання – і що виявляють дослідження про роль молоді та жінок у гуманітарному реагуванні. Бо найцікавіше відбувається саме «за лаштунками» – там, де народжується сила спільноти та бажання робити більше. А ви колись ставили собі питання «чому я цим займаюсь»? Поділіться в коментарях. Та слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud.

Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» записаний під час події презентації досліджень про роль жінок і тінейджерів у волонтерстві. Дослідження провела команда Open Space Works Ukraine разом із Українським домом у Варшаві та «Простором толерантності» за підтримки Humanitarian Leadership Academy та Фонду ім. Гайнріха Бьолля у м. Варшава.

За лаштунками допомоги – S2Е5 – Волонтерство, арттерапія і БУРчики: особисті історії молодих лідерів

Відтепер близькі родичі та члени сімей українців, які зникли безвісти за особливих обставин, мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу. Це означає, що держава повністю покриває витрати на послуги юристів та адвокатів. Вони можуть представляти інтереси таких родин, зокрема, у судах, а також допомагати зі складанням потрібних процесуальних документів. Щоби скористатися цією можливістю, родичам потрібно звернутися до системи надання безоплатної правничої допомоги.

Докладніше про це в етері Радіо «Накипіло» розповіла начальниця Чугуївського відділу надання безоплатної правничої допомоги Наталія Мазницька.

У будь-якій справі можна звертатися на сайті Центру з надання безоплатної правничої допомоги або зателефонувати за номером: 0-800-213-103.

Безоплатна правнича допомога для родин зниклих безвісти

Що відбувається, коли волонтерство для підлітка перестає бути разовою акцією – і стає точкою відліку для лідерства, професійного вибору та справжніх змін? У шостому епізоді подкасту «За лаштунками допомоги» разом із ведучою Тетяною Вдовиченко розмірковуємо, як підлітки перетворюються з «тих, кому допомагають» на тих, хто формує гуманітарні проєкти для своїх ровесників. Наша гостя – Уляна Устінова, співзасновниця та член правління Київського освітнього центру «Простір толерантності», магістр психології, бакалавр маркетингу, тренерка неформальної освіти, розробниця навчальних матеріалів і координаторка проєктів для підлітків.

Обговорюємо:
Чому волонтерство для тінейджерів – це більше, ніж «допомогти комусь»;
Як онлайн-спільноти можуть стати альтернативою офлайн-просторам під час війни;
Де межа між романтизацією вигорання і здоровою турботою про себе.

Цей епізод – про вибір, який робить молодь: бути не просто учасниками, а творцями середовища довкола себе. А як ви думаєте – що найбільше мотивує сучасних підлітків об’єднуватись заради спільної справи? Поділіться в коментарях. Слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud.

Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» записаний під час події презентації досліджень про роль жінок і тінейджерів у волонтерстві. Дослідження провела команда Open Space Works Ukraine разом із Українським домом у Варшаві та «Простором толерантності» за підтримки Humanitarian Leadership Academy та Фонду ім. Гайнріха Бьолля у м. Варшава.

За лаштунками допомоги – S2Е6 – Peer-to-peer: чому підлітки можуть навчитись у підлітків

Чи можна перетворити волонтерство з емоційного пориву на системну роботу, а допомогу – з разової акції на довгострокову стратегію? У сьомому епізоді подкасту «За лаштунками допомоги» ведуча Тетяна Вдовиченко спілкується з Анною Білошапкою – директоркою з розвитку Благодійного фонду «СпівДія». Говоримо про те, як за три тижні вдалося створити мережу хабів у 22 областях, чому гуманітарна діяльність і молодіжна політика наче йдуть поруч, але рідко перетинаються, як стигми досі заважають людям просити про допомогу та що з цим робити, і чи може волонтерство бути не просто етапом у житті, а справжньою професією. Анна ділиться практичними кейсами: як залучити молодь, працювати з громадами, будувати довіру та знімати страх просити допомоги. А як ви вважаєте: що потрібно, аби волонтерство стало не просто епізодом, а частиною професійного шляху? Напишіть у коментарях. Слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud.

Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» записаний під час події презентації досліджень про роль жінок і тінейджерів у волонтерстві. Дослідження провела команда Open Space Works Ukraine разом із Українським домом у Варшаві та «Простором толерантності» за підтримки Humanitarian Leadership Academy та Фонду ім. Гайнріха Бьолля у м. Варшава.

За лаштунками допомоги – S2Е7 – Коли молодь не чекає вказівок, а діє: від молодіжного центру до гуманітарного хабу

Чи може волонтерство стати кар'єрою, а дані досліджень – рушієм змін? У фінальному восьмому епізоді другого сезону подкасту «За лаштунками допомоги» разом із Наталією Гарасівкою – аналітикинею OSWU, дослідницею та співавторкою дослідження про участь молоді у гуманітарному реагуванні – і ведучою Тетяною Вдовиченко говоримо про те, що за цифрами та звітами завжди стоять люди й історії.
⠀
Дискутуємо про таке:
Чому молодь стає активнішою і хоче не просто бути почутою, а бути частиною рішень;
Чим якісні дослідження відрізняються від звичних соцопитувань і що ми втрачаємо, коли оцінюємо лише відсотки;
Роль менторства та прикладу «своєї людини» в залученні підлітків;
Дихотомію між трендовістю волонтерства у великих містах і браком можливостей у віддалених громадах;
Як волонтерство стає не лише допомогою іншим, а й способом знайти однодумців і себе.

«За лаштунками допомоги» – це розмова про те, чого ми навчились з практичного досвіду у гуманітарній сфері та як ці знання можна використати на перетворення ситуативності в системність.  Слухайте фінальний епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud – і до зустрічі в наступному, 3 сезоні!

Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» записаний під час події презентації досліджень про роль жінок і тінейджерів у волонтерстві. Дослідження провела команда Open Space Works Ukraine разом із Українським домом у Варшаві та «Простором толерантності» за підтримки Humanitarian Leadership Academy та Фонду ім. Гайнріха Бьолля у м. Варшава.

За лаштунками допомоги – S2Е8 – Молодь через призму досліджень: як не втратити бажання діяти в умовах війни

Відновлення наших захисників після виходу з «нуля»: як це відбувається? В етері Українського Радіо Чернігів розповів Святослав Крайній – старший офіцер відділення оперативної психологічної підтримки 77 центру психологічної підтримки ОК «Північ».

Після виходу з «нуля»: психологічна підтримка

Харківська область у переліку регіонів, де втілюють проєкт «Життя без бар’єрів» від благодійного фонду «Посмішка ЮА». У фокусі його уваги — люди з інвалідністю, діти та громадські організації.

Які ініціативи поєднує проєкт, у чому полягає особливість комплексного підходу до надання допомоги та яку роль відіграють місцеві організації людей із інвалідністю — у «Неспішному ранку» розповіли координаторка проєкту в Харківській області Ірина Хижняк і супервайзерка Олена Каменєва-Омельчук.

«Життя без бар’єрів» — проєкт на підтримку жителів Сходу й Півночі України

У ніч на 20 вересня росіяни атакували безпілотниками Чернігівщину. Поблизу одного з сіл у Чернігівському районі внаслідок ворожої атаки постраждали 6 людей". Як зазначається, постраждали водій цивільного автомобіля та двоє його пасажирів, які в цей час рухалися трасою, а також водій екстреної медичної допомоги та два медики, які виїхали на допомогу пораненим", - повідомили у Нацполіції області. Чи вперше таке сталося із працівниками служби екстреної меддопомоги, як організована робота бригад "швидкої" під час повітряної тривоги та атаки, які ризики виникають для служби 103 на прикордонні та в Чернігові, як координуються дії з іншими службами, розповів гендиректор Обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Ігор Даниленко.

Екстрена меддопомога: "швидка" під обстрілами

Новий сезон – новий ракурс на гуманітарну сферу. Ми відкриваємо третій сезон подкасту «За лаштунками допомоги» й будемо говорити про роль громадянського суспільства України у гуманітарному реагуванні, його виклики та потенціал у відновленні країни. Попереду п’ять епізодів, що розкриють різні дослідження та нові перспективи. Перший епізод – про жіночі організації у гуманітарному реагуванні. Ведуча подкасту Тетяна Вдовиченко спілкується з Наталею Чермошенцевою – гендерною спеціалісткою, фахівчинею з жіночого лідерства та співавторкою дослідження про роль українських організацій, очолюваних жінками, в гуманітарній діяльності в Україні та Польщі у 2022–2024 роках.

Говоримо про:
Унікальність жіночого досвіду в Україні та Польщі після 24 лютого;
Чому жінки стають «страхувальною сіткою» для громад і що це означає на практиці;
Тягар гіпервідповідальності й вигорання, з якими стикаються лідерки;
Чи бачать міжнародні донори й держава гуманітарні організації рівноправними партнерами.

Цей старт сезону – нагадування, що історії жінок формують майбутнє відновлення. Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» базується на дослідженнях Open Space Works Ukraine (2024–2025). Ми говоримо про те, як громадянське суспільство забезпечує гуманітарну підтримку, адаптується до викликів війни й формує основу для відновлення країни. Слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud.

За лаштунками допомоги – S3E1 – Від рушників до системних змін: історії українських жінок у гуманітарній допомозі

У Кропивницькому можна побачити частину міжнародного проєкту "Sunflower Quilt For Ukraine – Печворк Перемоги". Він має стати найбільшою у світі клаптиковою ковдрою. Його шиють майстри з 36 країн світу. Це символ міжнародної підтримки українських захисників і водночас можливість зібрати гроші на відновлювальні реконструкції облич поранених військових. Про це в етері Українського Радіо Кропивницького розповіла координаторка проєкту "Sunflower Quilt For Ukraine", професорка технологічної та професійної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка Людмила Чистякова. За її словами, печворк — це мистецтво шиття з клаптиків тканини. Проєкт "Sunflower Quilt For Ukraine" стартував на початку повномасштабного вторгнення. Тоді австралійська художниця Джаннет Маклафлін (Facebook/Janno Mclaughlin) запропонувала створити ковдру з соняшниками як символ підтримки з України. Для цього їй почали надсилати свої вироби люди з усього світу.

Печворк перемоги у Кропивницькому

Чи можемо ми бути водночас стійкими й вразливими? І чи не стає вимога постійної «резилієнтності» ще одним тягарем для тих, хто допомагає іншим? У другому епізоді подкасту «За лаштунками допомоги» дослідниця Open Space Works Ukraine Саша Целіщева – співавторка дослідження про наративи в гуманітарному реагуванні в Україні – разом із ведучою Тетяною Вдовиченко розбирають, як формуються уявлення про стійкість і вразливість у громадянському суспільстві.

Чому «залізні» люди платять ціну за свою силу?
Як героїчні образи організацій приховують справжній рівень виснаження?
І чи не час нам навчитися визнавати вразливість як частину сили?

Це розмова про чесність, баланс і нові сенси у гуманітарному секторі – там, де допомога стає способом жити. Слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud. Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» базується на дослідженнях Open Space Works Ukraine (2024–2025). Ми говоримо про те, як громадянське суспільство забезпечує гуманітарну підтримку, адаптується до викликів війни й формує основу для відновлення країни.

За лаштунками допомоги – S3E2 – Між незламністю та втомою: чесна розмова про гуманітарний сектор

«Доступне право» для людей з інвалідністю, маломобільних, осіб старшого віку, а також переселенців та інших представників уразливих груп населення Харківщини.

Громадська спілка «Ліга сильних» оголосила про початок проєкту з надання правових консультацій жителям прифронтових громад Сумщини, Чернігівщини й Харківщини. Юристи консультуватимуть усіх, хто звертатиметься на гарячу лінію, або під час виїзних консультацій у громадах.

З якими проблемами звертаються люди на гарячу лінію ГС «Ліга сильних» — запитали у виконавчої директорки Дар’ї Кукуріки.

Правова допомога для людей з інвалідністю і переселенців: проєкт «Доступне право»

Чи може визнання жіночого лідерства бути тимчасовим? І що відбувається, коли жінки, які рятували громади під час війни, поступово відсуваються від процесів прийняття рішень? У третьому епізоді подкасту «За лаштунками допомоги» ведуча Тетяна Вдовиченко говорить з Наталею Чермошенцевою – гендерною спеціалісткою, фахівчинею з жіночого лідерства та співавторкою дослідження про роль українських організацій, очолюваних жінками, у гуманітарній діяльності в Україні та Польщі у 2022–2024 роках. Разом вони досліджують, як короткочасне реагування може перетворитися на стійку систему підтримки, чому довіра стає найціннішою валютою гуманітарної роботи та як жіночий досвід відновлення змінює не лише громади, а й підхід до самої допомоги. Як зробити, щоб жіноче лідерство не зникло разом із надзвичайним станом, а стало основою для відновлення країни? Слухайте відповіді на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud – і відкрийте для себе, як народжується стійкість із турботи.

Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» базується на дослідженнях Open Space Works Ukraine (2024–2025). Ми говоримо про те, як громадянське суспільство забезпечує гуманітарну підтримку, адаптується до викликів війни й формує основу для відновлення країни.

За лаштунками допомоги – S3E3 – Не тимчасове визнання, а стійка дія: як жіночі ініціативи формують нову реальність

Війна позначається на психічному стані не тільки тих, кого називають уразливими верствами населення, людей старшого віку, жінок і дітей, але й чоловіків — як тих, хто воює, так і тих, хто не належить до Сил оборони України.

Як чоловіки переживають війну, утрати, тиск сподівань і потребу триматися? Як підтримати близьку людину й обережно умовити її звернутися по психологічну допомогу? Що сигналізує про те, що варто поспілкуватися з психологом?

Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» говорили з психологинями Центру психологічної допомоги «Конфіденс» Юлією Чепеленко й Олександрою Козловською.

Як психологічну кризу переживають чоловіки

Уже місяць для захисників працює інтернет-портал «Ветеран Pro». Це єдина платформа для ветеранів та їхніх родин, створена Міністерством у справах ветеранів і Міністерством цифрової трансформації, щоби спростити доступ до державної підтримки.

На сайті представлено можливості для ветеранів — від медичних, реабілітаційних і соціальних послуг до програм навчання, працевлаштування чи відкриття власного бізнесу.

Чи буде портал зручним для усіх ветеранів, які сервіси на ньому доступні та які його перші результати — про це в етері Радіо «Накипіло» розповів ветеран і речник Мінветеранів України Геннадій Попенко.

Послуги та програми для ветеранів: портал «Ветеран Pro»

Чи можемо ми будувати справедливу систему допомоги, коли правила гри формуються не в Україні? Це запитання стає центральним, коли говоримо про грошову гуманітарну підтримку – одну з наймасштабніших форм допомоги, яку щодня отримують мільйони людей. У новому епізоді подкасту «За лаштунками допомоги» дослідниця Open Space Works Ukraine Саша Целіщева – співавторка дослідження про роль українських громадських організацій у грошовій гуманітарній допомозі – разом із ведучою Тетяною Вдовиченко розбирають, як насправді працює Cash Assistance в Україні.

Ми говоримо про:
міжнародні критерії vs. реальні потреби громад;
задекларована локалізація vs. обережність донорів;
гідність отримувачів допомоги vs. жорсткі документи та процедури.

Чому через українські ГО проходить лише 3,4% коштів?
Куди зникла частина програм і що робити людям, які більше не отримують виплат?
Хто має «сидіти за кермом» системи допомоги – міжнародні агенції чи локальні організації, які найкраще знають свої громади?

Цей епізод – не лише про цифри. Це розмова про довіру, гідність і право на голос у роботі, яка зачіпає мільйони людей. Слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud. – і діліться думками, адже шлях до справедливої системи починається з діалогу. Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» базується на дослідженнях Open Space Works Ukraine (2024–2025). Ми говоримо про те, як громадянське суспільство забезпечує гуманітарну підтримку, адаптується до викликів війни й формує основу для відновлення країни.

За лаштунками допомоги – S3E4 – 3,4% для України: чому міжнародні партнери не поспішають делегувати?

Так уже склалося у нашому сприйнятті лікарів, що про них говоримо переважно як про міцних і стійких людей. Та медикам якось незручно скаржитися на здоров’я чи виснаження. Одначе вони не роботи: ресурси організму вичерпуються.

У військових лікарів усе набагато складніше: ризик, пов’язаний з ударними дронами та іншою зброєю у так званій кілзоні; високий темп роботи; дуже тяжкі поранені; а на ухвалення рішення в анестезіологів і хірургів лічені секунди. На операційних столах одні поранені змінюють інших. Стабілізували й далі еваком у тиловий шпиталь. Така коловерть у стабілізаційному пункті не те що вимотує медперсонал, але й накладає тяжкий емоційний відбиток. І так у військових лікарів із дня у день утома наростає, немов грудка снігу. А їм попри це потрібно й далі реанімувати, оперувати й евакуювати воїнів на наступні етапи лікування.

Одна зі співзасновниць благодійного фонду Repower Марина Садикова говорить: «У літаку перед польотом зазвичай оголошують: насамперед потрібно надіти маску собі, а потім тому, кого рятуєш. Ось так і з нашими медиками: спочатку потрібно надіти маску на них, щоб вони мали змогу й далі рятувати життя військовослужбовців».

Так вона з подругою-компаньйонкою Катериною Сердюк наприкінці 2022 року заходилися організовувати перший ретрит із відновлення ментального здоров’я для волонтерів і військових лікарів. Вони розуміли, що, отримавши психологічну допомогу в проєкті, медики повернуться і врятують іще тисячі життів. За майже три роки фонд провів у Швеції, Данії та Іспанії 16 програм психологічного відновлення для 1200 українських військових медиків.

У кожен ретрит із командою вирушають висококваліфіковані психологи, які знаються на травмах війни. Упродовж щонайменше десятиденних «канікул» медики занурюються у повний спокій. Для них забезпечують багато сну, індивідуальні та групові практики з психологом, лекції із самодопомоги, арттерапію, прогулянки на природі й чимало емоційно приємних сюрпризів від команди ретриту та міжнародних партнерів.

А цієї осені фонд Repower запустив перший пілотний проєкт в Україні: психологічне відновлення для військових лікарів у Карпатах. Надалі команда планує створити стаціонарний центр відновлення, щоб іще більше військових медиків після проходження курсу ментального посилення могли бути максимально ефективними в лавах Сил оборони.

Наскільки вдалою виявилася перша мандрівка в гори для військових лікарів? Що передбачає пілотна програма «Repower удома»? Нарешті, з якими враженнями повертаються з ретриту у Швеції до своїх стабпунктів лікарі? Про все це ми дізналися у подкасті «Пліч-о-пліч».

Гостями стали Марина Садикова й Катерина Сердюк — співзасновниці благодійного фонду Repower.

У подкасті розповіли історію анестезіолога стабпункту, що працює на Харківському напрямку, Олександра Реготуна. Про нього з певністю можна сказати, що він борець за життя і цінувальник зірок.

До повномасштабного вторгнення у реанімації Олександрівської клінічної лікарні міста Києва молодий лікар чинив без перебільшення серйозне протистояння зі смертю. Тоді, у 2020–2021 роках, світ та Україна зокрема стояли перед викликами пандемії COVID-19. Бігаючи від пацієнта до пацієнта, регулюючи потоки кисню, коригуючи параметри вентиляції, міняючи маски, закриваючи історію хвороби людини через чергову смерть, виснажений Олександр міркував, що це справжній Армагеддон. Але в анестезіолога ще попереду буде справжнє пекло з покаліченими зброєю агресора українськими військовослужбовцями.

Військовий медик Олександр Реготун приймає у стабілізаційному пункті тяжкопоранених із поля бою: знеболює, фіксує, зупиняє кровотечу, накладає пов’язки — разом із командою медиків робить усе можливе для стабілізації поранених, щоб ті змогли дістатися до шпиталю, де їх прооперують.

У подкасті анестезіолог поділився, із чим на війні не може змиритися як лікар і як труба телескопа стала для нього несподіваною реабілітацією.

«Усе починається з атмосфери спокою»: як Repower допомагає оновитися виснаженим військовим лікарям

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

New tracks tagged #допомога