Які виші обирають українські абітурієнти у 2025 році? Як не помилитися з вибором майбутньої професії та університету? З якого віку варто замислюватися над вибором фаху? Що не так із тестами на профорієнтацію?

Про це в програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» поговорили з профорієнтологинею, магістринею психології та засновницею Центру профорієнтації для підлітків Оленою Полнарьовою.

Українська чи європейська освіта: що обирає молодь і як не помилитися

Чи можна перетворити волонтерство з емоційного пориву на системну роботу, а допомогу – з разової акції на довгострокову стратегію? У сьомому епізоді подкасту «За лаштунками допомоги» ведуча Тетяна Вдовиченко спілкується з Анною Білошапкою – директоркою з розвитку Благодійного фонду «СпівДія». Говоримо про те, як за три тижні вдалося створити мережу хабів у 22 областях, чому гуманітарна діяльність і молодіжна політика наче йдуть поруч, але рідко перетинаються, як стигми досі заважають людям просити про допомогу та що з цим робити, і чи може волонтерство бути не просто етапом у житті, а справжньою професією. Анна ділиться практичними кейсами: як залучити молодь, працювати з громадами, будувати довіру та знімати страх просити допомоги. А як ви вважаєте: що потрібно, аби волонтерство стало не просто епізодом, а частиною професійного шляху? Напишіть у коментарях. Слухайте епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud.

Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» записаний під час події презентації досліджень про роль жінок і тінейджерів у волонтерстві. Дослідження провела команда Open Space Works Ukraine разом із Українським домом у Варшаві та «Простором толерантності» за підтримки Humanitarian Leadership Academy та Фонду ім. Гайнріха Бьолля у м. Варшава.

За лаштунками допомоги – S2Е7 – Коли молодь не чекає вказівок, а діє: від молодіжного центру до гуманітарного хабу

Чи може волонтерство стати кар'єрою, а дані досліджень – рушієм змін? У фінальному восьмому епізоді другого сезону подкасту «За лаштунками допомоги» разом із Наталією Гарасівкою – аналітикинею OSWU, дослідницею та співавторкою дослідження про участь молоді у гуманітарному реагуванні – і ведучою Тетяною Вдовиченко говоримо про те, що за цифрами та звітами завжди стоять люди й історії.
⠀
Дискутуємо про таке:
Чому молодь стає активнішою і хоче не просто бути почутою, а бути частиною рішень;
Чим якісні дослідження відрізняються від звичних соцопитувань і що ми втрачаємо, коли оцінюємо лише відсотки;
Роль менторства та прикладу «своєї людини» в залученні підлітків;
Дихотомію між трендовістю волонтерства у великих містах і браком можливостей у віддалених громадах;
Як волонтерство стає не лише допомогою іншим, а й способом знайти однодумців і себе.

«За лаштунками допомоги» – це розмова про те, чого ми навчились з практичного досвіду у гуманітарній сфері та як ці знання можна використати на перетворення ситуативності в системність.  Слухайте фінальний епізод на Spotify, Apple Podcasts та SoundCloud – і до зустрічі в наступному, 3 сезоні!

Цей сезон подкасту «За лаштунками допомоги» записаний під час події презентації досліджень про роль жінок і тінейджерів у волонтерстві. Дослідження провела команда Open Space Works Ukraine разом із Українським домом у Варшаві та «Простором толерантності» за підтримки Humanitarian Leadership Academy та Фонду ім. Гайнріха Бьолля у м. Варшава.

За лаштунками допомоги – S2Е8 – Молодь через призму досліджень: як не втратити бажання діяти в умовах війни

Світлана Жмихова — голова харківського осередку Фундації регіональних ініціатив (ФРІ).

У новому випуску подкасту «У ритмі Харкова» поговорили зі Світланою про корені ФРІ у двохтисячних, переродження осередків і харківську стабільність. Поділилися тим, як минає літо у фрішників, різними мотиваціями до вступу й відгуком на сьогодення. Розповіли про коливання віку учасників, донації та перспективи.

Про воцап, Укрзалізницю і проблему залучення молоді в активізм слухайте на Радіо «Накипіло».

У ритмі Харкова з Світланою Жмиховою

«Джемборі» в перекладі з мови індіанців означає «збір усіх племен після довгої війни» чи «велика рада». У сучасному контексті джемборі — це зустріч однодумців і дієвої молоді. Табір «Повстанська ватра», що триватиме на Київщині 16–19 жовтня, збирає активну молодь з усієї України — тих, хто прагне навчатися, розвиватися і ставати справжніми державотворцями.

У програмі — лекції та дискусії з ветеранами, активістами й культурними діячами, спортивні змагання, вечірні ватри й неформальне спілкування. Участь передбачає організаційний внесок, для молоді з Харківщини й Сумщини — вхід вільний.

Більше про проєкт у «Неспішному ранку» розповіла організаторка табору Катерина Глущенко.

«Повстанська ватра» на Київщині — табір-джемборі для молоді

Із представницею ГО «Агенція розвитку молодіжних ініціатив» Наталією Гришиною проговорили головні причини відтоку молоді з України та умови, які можуть сприяти поверненню молодих людей. Безпека, відчуття перспективи та підтримка з боку громади й держави – ключові фактори, які визначатимуть, чи залишатиметься та повертатиметься наша молодь в умовах війни. Як зазначила спікерка, треба створювати ціннісні спільноти для молоді, а вагому роль у формуванні приналежності мають відігравати заклади освіти та студентські організації, адже саме вони створюють простір для активності, ініціативності та соціальних зв’язків.

Чому виїжджає українська молодь і що може її повернути

«Бібліотека — центр розвитку людського капіталу громади», — переконані учасники українсько-польського проєкту, що переосмислює роль книжкових просторів.

Бібліотекарі з Біляївської, Олексіївської, Берестинської та Лозівської громад навчалися взаємодії, адже сучасна бібліотека — це не тільки видача книжок, але й виставки, дискусії, мовні клуби та майстеркласи. Найактивніші учасники проєкту вирушили до Польщі й перейняли досвід книгозбірень Поморського воєводства.

До Всеукраїнського дня бібліотек говорили, як бібліотеки стають центрами активності й розвитку громад. На зв’язок зі студією вийшли Ірина Василенко, заступниця начальника управління культури Лозівської міської ради, і Світлана Бараш, завідувачка Краснопавлівської селищної бібліотеки — філії публічної бібліотеки Лозівської громади.

Бібліотека як центр розвитку громади: досвід Харківщини

На Харківщині з’явилася мережа з десяти сучасних молодіжних центрів: у Балаклії, Краснокутську, Пісочині, Вільхівці, Кегичівці, Чугуєві, Лозовій, Златополі, Змієві та Харкові.

За два роки в межах проєкту, який реалізує громадська організація «Український професійний розвиток», відбулося понад 850 заходів для понад 20 тисяч учасників.

Центри отримали нове обладнання, техніку та гранти для розвитку, а їхні команди — навчання з лідерства, менеджменту й соціальної роботи. Мета організаторів — створити простір, у якому будуть працювати й розвиватися місцеві амбітні молоді люди. Їх навчають і підтримують фінансово, поки простір не стає автономним і сталим.

Організатори зазначають: у майбутньому не планують зупинятися, тож є ймовірність, що хабів побільшає.

Десять дружніх до молоді хабів з’явилися на Харківщині

Програма «UActive» у Чернігівській області працює з підлітками з малих, постраждалих від війни громад, щоб створити соціальний капітал та мотивувати молодь залишатися в Україні. 
Менеджерка спільноти Владислава Христенко зазначила, що дослідження виявило головною причиною бажання виїзду молоді не безпеку, а брак можливостей, і саме тому програма навчає підлітків проєктному менеджменту та надає $5000 на реалізацію ініціатив (культурні хаби, STEM-лабораторії, спортмайданчики). 
Ментори, переважно молодь, працюють з командами офлайн, що є елементом соціалізації в умовах онлайн-навчання. 
Учасники з Нового Білоуса, Іванівки та Седнєва, які пережили окупацію та сірі зони, розповіли про свої проєкти, які з'явилися через відсутність безпечних місць для дозвілля та спілкування: спортивний майданчик у Новому Білоусі, профорієнтаційний проєкт в Іванівці та соціальний простір у Седнєві. 
Учасники програми, попри постійну небезпеку (вони зізналися, що під час тривог ховаються вдома, а не в укриттях), говорять, що не планують виїжджати за кордон, бачачи своє майбутнє та можливості саме у Чернігові та своїх громадах.

Як молодь Чернігівщини змінює громади

У п’ятницю, 31 жовтня, у Харкові розпочне роботу виставка-конкурс «Архітектори мрій». Її учасники — діти віком від шести до сімнадцяти років. За допомогою штукатурки вони створили об’ємні картини, якими представляють своє бачення майбутнього Харкова.

Картини вже готові. Із 31 жовтня по 14 листопада їх можна побачити в артпросторі Pinacoteca. У цей же час їх оцінюватиме журі, яке обере переможців у двох вікових категоріях. Окрім того, додаткового переможця можуть визначити і глядачі, залишивши свої коментарі на інстаграм-сторінці артпростору.

Докладніше про конкурс-виставку «Архітектори мрій» у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» розповіла арткураторка проєкту Катерина Кваша.

«Архітектори мрій»: у Харкові відбудеться виставка-конкурс для дітей і молоді

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

New tracks tagged #молодь