У Коропі релігійна громада святителя Феодосія Чернігівської єпархії ПЦУ хоче повернути приміщення музею у володіння церкви. До 30-х років минулого століття в приміщенні розташовувалася Феодосіївська церква. На початку 30-х з храму зняли куполи, а будівлю використовували як кінотеатр. Згодом у колишньому кінотеатрі створили місцевий регіональний музей.
Тамара Гриценко, директорка Коропського регіонального історико-археологічного музею, говорить, що це приміщення перестало бути культовою спорудою. Експонати закладу є частиною музейного фонду України, і, за Законом «Про музеї та музейну справу», у випадку перенесення установи музей потребує рівнозначної будівлі. Якщо пропозиція стосовно нового приміщення для музею знайде підтримку депутатів селищної ради, де буде розташований музей, невідомо.
На момент створення програми на Українському Радіо Чернігів депутати Коропської селищної ради не голосували за передачу приміщення музею релігійній організації. У Коропі зареєстровано дві громади ПЦУ й одна УПЦ.
У якому приміщенні буде Коропський музей? На це запитання можна отримати відповідь, послухавши чергову програму «Праймвечір. Акценти» на Українському Радіо Чернігів.
Гості програми – релігієзнавиця Ольга Гейда та історик Федір Юхно.
Свої думки також висловили: Володимир Куніцин – Коропський селищний голова, Микола Мисник – депутат Коропської селищної ради, Тамара Гриценко – директорка Коропського музею, Віктор Шкурко – представник Святофеодосіївської релігійної громади ПЦУ, Анатолій Мілюков – представник релігійної громади Вознесіння Господнього ПЦУ та Валентина Михайленко – краєзнавиця з Коропа.

У якому приміщенні функціонуватиме Коропський музей

11 вересня 1973 року є поворотним моментом для історії Чилі. До влади в країні прийшли військові на чолі з генералом Августом Піночетом, а тодішній президент країни Сальвадор Альєнде покінчив життя самогубством. Протягом 17 років диктатури тисячі чилійців були піддані переслідуванням, їх висилали з країни, позбавляли волі, катували, вбивали та вони зникали без вісти. Спеціально створенні Комісії Правди та Примирення, які працювали в різний час після завершення правління Піночета та його арешту,  назвали приблизну кількість жертв диктатури. Понад три тисячі людей були вбиті та зникли без вісти, 38 тисяч пройшли через численні катівні. На чолі кількох комісій була Марія Луїза Сепулведа, якій довелося вислухати тисячі історій вцілілих або родичів загиблих та зниклих безвісти. Вона стала однією з співзасновниць Музею пам’яті та прав людини. Простору будівлю на кілька тисяч квадратних метрів відкрили у богемному районі Сантьяго Юнгай у 2010 році.  Сепулведа впевнена, що для створення подібних музеїв важливо поважати гідність вцілілих та жертв. Для цих людей завжди складно зіткнутися з їхньою власною історією і ніколи не можна прорахувати що саме може стати тригером для них під час експозицій. «Цей простір пам'яті, на мою думку, повинен бути простором для компромісу і для розуміння того що саме сталося і що це не може повторитися», — каже співзасновниця Музею пам’яті та прав людини у Чилі. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Сепулведою про ті історії, які вона почула під час роботи Комісій правди і примирення, чому в Чилі не має досі консенсусу щодо постаті Піночета, як правильно організувати музеї пам’яті та як говорити із вцілілими та родичами жертв, щоб не перетворювати подібні простори на кладовища. 
Публікація стала можливою за підтримки USAID - US Agency for International Development у рамках програми «Права людини в дії», яку реалізує Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ.

Як в Чилі створили музей пам’яті жертвам диктатури Піночета, який досі є популярним в країні

Як музеї стають центром формування історичної пам’яті? Дізнатися як культура перетворюється на інструмент дипломатії, можна у третьому епізоді третього сезону подкасту «Культура Проти Агресії»! Марта Троцюк, ведуча подкасту, спілкується з Юрієм Савчуком – кандидатом історичних наук, дослідником, куратором понад 20 музейних проєктів. Він очолює Національний музей історії України у Другій світовій війні. 

Чому виставка «Україна-Розпʼяття» отримала «музейний Оскар» у Лондоні? Що означає демонтаж радянського герба на монументі «Батьківщина-мати»? Що потрібно для організації виставки за кордоном під час війни? Як музейна команда впроваджує інновації та формує новий національний наратив? Які країни підтримують українську культурну дипломатію та чому це важливо? А також якими проєктами українські музеї дивують світ? Долучайтеся до розмови у коментарях та діліться враженнями! Підтримайте проєкт «Культура проти агресії», зробіть репост або поділіться епізодом з друзями. Слухайте на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud та MEGOGO Audio. 

«Культура проти агресії» є авторським проєктом Галереї 101 у партнерстві з Radio SKOVORODA. Вдячні Дмитру Ламперту за віру у важливість культури, особливо в час війни, та за підтримку третього сезону подкасту! Сайт Галереї 101 https://gallery101.com.ua/podcast-culture-against-aggression/

Культура проти агресії – S3Е3 – Музеї у час війни: деколонізація та культурний спротив

Краєзнавча година присвячена талановитому художнику, поету, драматургу, археологу, мистецтвознавцю, педагогу, активному громадському діячу, нашому земляку – Никанору Харитоновичу Онацькому. 
Йому завжди боліло, аби жила і не вмирала серед трудового люду любов до волі, до рідної землі, до краси.

Видатні постаті Сумщини. Никанор Онацький

Къщата, в която е живяла Райна Княгиня в София вече е готова да бъде музей. По предложение на бившия кмет на район „Сердика“ Тодор Кръстев сградата е обявена за паметник на културата от местно значение. През годините тя е била надстроявана и достроявана. Целта е да се възстановят всички автентични елементи и заедно с артефактите да бъдат част от музейната експозиция, разказваща за българката, ушила главното въстаническо знаме на Панагюрския революционен окръг за Априлското въстание. Запазени са пианото, на което Райна Княгиня е свирила, както и извезани от нея знамена и различни нейни вещи.
Официално сградата беше открита от настоящия кмет на район „Сердика“ Момчил Даскалов.

Къщата на Райна Княгиня става музей І Неразказани истории

65 років тому вперше відкрив свої двері музей Олександра Довженка в Сосниці. Що було в садибі Довженків до створення музею? Яким було відкриття? Які унікальні експонати зберігаються в музеї? Про це в ефірі Українського Радіо Чернігів розповідає директорка музею Ольга Ярмуш.

Історія музею Олександра Довженка в Сосниці

Урокi гiсторыi - Музэі Максіма Багдановіча

В Україні триває евакуація музейних предметів, які є державною частиною музейного фонду України. Із шести музеїв Чернігівщини евакуюють експонати. Про що не можуть розповідати керівники та працівники музеїв в контексті теми вивезення державних музейних фондів? Хто і в яких випадках приймає рішення про евакуацію музейних колекцій? Якщо вивозять колекції, то що залишається для містян, гостей міста й туристів? Чи зароблятимуть гроші колекції там, куди їх вивезуть (приміром, на виставках)? Хто матиме доступ до музейних експонатів у сховищах, куди їх пере  возять? Вивезти музейні експонати: наскільки це тривала і складна процедура? Як позначиться на працівниках евакуація музейних колекцій (чи вплине це на рівень зарплати або чи потягне це за собою скорочення робочих місць)? Про це, а також про досвід вивозу колекцій за кордон і які гарантії, що ці колекції повернуться до наших музеїв розповідають директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського Дмитро Мельниченко, директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана Юрій Ткач та в.о. директора Чернігівського обласного історичного музею імені Василя Тарновського Максим Блакитний.

Музейні колекції з Чернігівщини почали вивозити вже давно

Ця пісня про генія українського театру Леся Курбаса, який проживав на території Старого Скалата, провів тут свої юнацькі роки та дуже любив це місце)

Лесь Курбас

Не просто читання поезії, а цілий власний віртуальний музей. У вівторок, 29 липня, у Літературному музеї поетка Ганна Яновська поділиться віршами, які особливо цікаво слухати, коли перед очима те, про що їх написано.

Серед експонатів віртуального музею Ганни: те, чого неможливо занести в дім, — мозаїки в підлозі палацу; те, чого не можна винести з музеїв, — експонати під склом; те, що оселилося у її домі; і те, що вона щодня носить на собі як частину тіла й біографії. Розпитали Ганну про її музей і вірші.

«Речі, що говорять» — віртуальний музей Ганни Яновської

Територія слова – подкаст Наукової бібліотеки СумДПУ імені А. С. Макаренка. Напрямок аудіофайлів створюється під гаслом "Україна понад усе!". 
Знайомимо з пізнавальною інформацією про письменників та книги. Ведемо розмови на інтелектуально-культурні теми. Читаємо уривки творів улюблених авторів, слухаємо музику.

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

Официалният подкаст профил на Българското национално радио | Всичко за музика, култура, литература, икономика и дигиталния свят

New tracks tagged #музей