Зі слів заступниці директора Департаменту економічного розвитку ОДА Світлани Полторацької, на Чернігівщині створено 42 ЦНАПи. Ще 15 громад мають їх створити до кінця року. На черзі відкриття ЦНАПів у Понорницькій, Седнівській, Киїнській, Малодівицькій громадах.
9 серпня Киїнська сільська рада утворила відділ «Центр надання адміністративних послуг». До складу Киїнської територіальної громади входять села Гущин, Жавинка, Киїнка, Павлівка, Трисвятська Слобода і Шестовиця. 4 грудня у Киїнці відкриють ЦНАП.
Як відкриття ЦНАПу змінює життя маленьких громад? На це запитання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: Олександра Хомик – директорка Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА, Андрій Головач – голова Киїнської сільської ради, Юрій Винник – керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Киїнської сільської ради, Ірина Мельникова – начальниця Киїнського ЦНАПу.

Як відкриття ЦНАПУ змінює життя маленьких громад?

Микола Силенко, виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України, серед проблем, які впливають на відновлення громад Чернігівщини, називає низьку щільність населення, велику протяжність кордону з країнами-агресорами, загрозу повторного наступу, обмежені бюджетні можливості громад.
Ратан Ахмедов, Корюківський міський голова, одним із головних викликів для прикордонних громад бачить відсутність людей. Він говорить, що треба думати, як повернути додому тих, хто виїжджає, і не лише з прикордоння.
Світлана Бицько, Добрянська селищна голова, вважає, що прикордонню треба приділити особливу увагу, адже саме прикордонні громади є воротами в державу.
Про планування розвитку прикордонних громад Чернігівщини говорили в черговій програмі «Праймвечір. Акценти» з Володимиром Бойком – директором Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації та Світланою Бицько – Добрянською селищною головою.

Нові плани розвитку прикордонних громад Чернігівщини | Праймвечір. Акценти

У Ріпках підвищили тариф на воду. Постачання та відведення кубометра води з 1 січня 2024 року коштує 220 грн. Таке рішення ухвалив виконавчий комітет селищної ради.
Чому в громадах зростає тариф на комунальні послуги?
На це питання відповідав Микола Силенко – виконавчий директор Чернігівського відділення Асоціації міст України. Він говорить, що його організація продовжить діалог з урядом, аби громади отримали компенсацію за різницю в тарифах. Зареєстровано відповідний законопроєкт.
Якщо його розглянуть і будуть внесені зміни до державного бюджету, це частково дасть можливість компенсувати витрати й утриматися від підняття тарифів.
І все ж якесь зростання тарифів неминуче, вважає Микола Силенко: «Якщо мінімальна платня зростає за рік на 20 відсотків, це означає, що й тарифи мають зростати в якійсь пропорції. Треба бути реалістами та позбавлятися соціалістичної парадигми, яка була за часів СРСР, що держава все покриває та компенсує. У держави немає ніяких своїх коштів, у державі кошти лише платників податків».

Чому в громадах Чернігівщини зростають тарифи на комунальні послуги?

Понад 10 тисяч жителів Чернігівщини проживає у межах прикордонної смуги вздовж російського і білоруського кордону. Кожен із цих жителів, включно із неповнолітніми, повинен мати дозвіл, виданий органом Держприкордонслужби. Як отримати цей документ, на який період він видається, кому може бути відмовлено у наданні дозволу, в ефірі Українського Радіо Чернігів розповідають начальник відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності Михайло Заболоцький та начальник відділу організації прикордонної служби Денис Зубик.

Дозвіл на перебування в прикордонній смузі Чернігівщини

10 років тому розпочалася реформа органів місцевого самоврядування (децентралізація), українські територіальні громади отримали повноваження та ресурси.
Як економічно зміцнити територіальні громади в умовах війни? На це запитання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: Микола Силенко – виконавчий директор, бізнес-консультант Чернігівського відділення Асоціації міст України та Олександр Підгорний – голова правління Чернігівського Центру Прав Людини.
Гості говорили про необхідність підтримки громад з боку держави і про міжнародну спонсорську допомогу.
Микола Силенко розповів, що після того, як у громад забрали ПДФО, найбільше постраждали прикордонні області. Наприклад, за рік і квартал Чернігів втратив мільярд гривень ресурсів.
Словаки допомагають у Семенівці ремонтувати санвузли в бомбосховищі. Для продовження робіт у громади немає коштів на виготовлення проєктно-кошторисної документації, це приблизно 200–300 тисяч гривень.
Щоб люди залишалися в громадах, необхідно створювати відповідні умови життя: робочі місця та місця для дозвілля, якісні дороги, сучасні автозаправки.

Як економічно зміцнити громади Чернігівщини в умовах війни

Сонячна електростанція, що забезпечить центральний водозабір: 6700 жителів Сосниці будуть з водою навіть при повній відсутності центрального електропостачання. Це вже друга гібридна сонячна станція в місті, що забезпечує електроенергією комунальні підприємства. Перша була встановлена у лікарні.
Про це в ефірі Українського Радіо Чернігів розповідає голова Сосницької громади Андрій Портний.

Сонячні електростанції в Сосниці

Тридцять громад із Чернігівської, Сумської та Харківської областей розпочали роботу над стратегіями розвитку.
Микола Силенко, керівник проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», і Володимир Бойко, директор Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації, експерт, були гостями програми «Праймвечір. Акценти» на Українському Радіо Чернігів. 
Говорили про стратегії розвитку громад Чернігівщини.
«Цей проєкт реалізує громадська організація «Сіверський інститут регіональних досліджень» в рамках діяльності великого проєкту, який підтримується USAID «Говерла». 
Він спрямований на територіальні громади трьох областей: Чернігівської, Сумської та Харківської.
В кожній області відібрано десять територіальних громад, яким в рамках проєкту буде надана допомога з розробки п’яти документів. А саме: соціальний економічний профіль громади, власна стратегія розвитку громади, план заходів з реалізації, звіт про стратегічну екологічну оцінку і презентаційна версія стратегії», – говорить Володимир Бойко.
«Сьогодні міжнародні партнери запитують, які планувальні документи є у громади. Що громада має? Якщо громада має, наприклад, план відновлення чи стратегію, де визначені оперативні цілі та завдання. І часто міжнародні партнери запитують, як готувалася ця стратегія. Чи були залучені цільові групи? Чи там була громадськість? Чи проводили опитування людей? Це стратегія, вибачте, начальників, які сіли десь, закрилися у кабінеті та щось там собі написали, сказали, оце документ. Чи це спільна стратегія всієї територіальної громади як спільноти? От ми будемо працювати в цьому проєкті саме так, щоб максимально широкі верстви та цільові аудиторії були залучені, і щоб громадськість могла свій голос під час засідань робочих груп презентувати», – додав Микола Силенко.

Стратегія розвитку Чернігівщини

У 2024 році Менська громада залучила значну міжнародну підтримку. Понад 50 донорських організацій фінансували різноманітні проєкти, що дозволило громаді залучити кошти, еквівалентні річному бюджету. 

Загалом, донорські кошти в сумі понад 30 мільйонів гривень надійшли через спеціальний фонд бюджету громади.
Секрет успіху Менської громади в залученні міжнародної допомоги полягає в тісній співпраці всіх структур. Соціальні служби, медики, освітяни – кожен визначав найнагальніші потреби своїх установ. Відділ міжнародних відносин та економічного розвитку координував отриману інформацію і допомагав у підготовці проєктів.

Як зазначає секретар Менської міської ради Юрій Стальніченко, "успіх наших проєктів – це результат спільної роботи всієї громади".

Хто та чому допомагає Менській громаді

Як працюють Чернігівські поліцейські офіцери  громади?
На це запитання відповідали гості програми «Праймвечір. Акценти»: Андрій Кондратенко – начальник сектору взаємодії з громадами та Володимир Петунов – т.в.о. начальника сектору поліцейських офіцерів громади.
Чернігів – перший прикордонний обласний центр в Україні, який повністю замінив дільничних офіцерів поліції на поліцейських офіцерів громади.
У Чернігові працює 40 поліцейських офіцерів громади. Кожен офіцер громади забезпечений транспортним засобом. Місто Чернігів виділило кошти на придбання 15 автомобілів, а решту грошей надала Національна поліція України.
Кожен транспортний засіб забезпечений певним переліком інструментів: бензопила, набір побутових інструментів, гідравлічний різак, медикаменти для надання первинної допомоги.
Іншими словами, поліцейський офіцер громади підготовлений до того, аби розв'язувати різноманітні проблеми – від дерева, яке перегородило дорогу, до світлофора, який не працює.
Чернігів поділено на поліцейські дільниці, і одна дільниця – це 7 тисяч населення.
У Чернігові працює п’ять поліцейських станцій, у кожній станції функціонує кімната для приймання громадян.

Як працюють поліцейські офіцери громади Чернігова

З метою покращення енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та забезпечення сталого енергопостачання, в Україні на законодавчому рівні визначена норма щодо необхідності підготовки та впровадження на рівні громад Муніципальних енергетичних планів.  Такий план розроблений і вже прийнятий у Менській громаді. Що він передбачає та як позначиться на майбутньому житті громади, як можна залучати додаткові кошти до бюджетів громад та наскільки такий проєктний підхід ефективний – про це в ефірі Українського Радіо Чернігів говорили з гостем студії, секретарем Менської міської ради Юрієм Стальниченком.

New tracks tagged #отг