У попередніх програмах з істориком, професором Києво-Могилянської академії Володимиром Маслійчуком ми говорили про виникнення слобідських полків у другій половині XVII століття і про перші спроби їх реформувати з боку царського уряду. 

У цій програмі ми говоримо про остаточне скасування автономії Слобідської України імператрицею єкатєріною II. У якому стані були слобідські полки напередодні уцарення єкатєріни? Корупція, оборудки, свавілля — як імперська влада скористалася вадами слобідської старшини? Хто такий Прокопій Коневицький і яка його роль у скасуванні слобідського устрою? Що розслідувала й до чого дійшла комісія Євдокима Щербініна на Слобожанщині? Чи були протести проти реформувань? Як вплинуло на історію Слобожанщини скасування традиційного устрою?

Радіо «Накипіло»

ЛітМузей про музей №21 — Кінець автономії Слобідської України

Пам'ять – одна з найцікавіших властивостей людини.
Сумська земля зберігає залишки стародавніх поселень скіфів і слов'янських племен, городищ періоду Київської Русі. Історія нашого краю сягає корінням у далеке минуле – реальне та казкове, що в основі всіх міфів, легенд та казок лежать реальні події. Міф чи правда в історичному скетчбуці "Лінії життя нашої Сумщини"

Лінії життя нашої Сумщини

У кожному куточку свої звичаї і традиції. Деякі з них беруть початок з сивої давнини, але так і залишаються на книжкових полицях, а деякі ще присутні у нашому житті… Народознавча мозаїка створена зі звичаїв і традицій українського народу сумського краю.

Немає переводу добрим звичаям народу

"Ці терени історично, з ХVII століття були заселені українцями. Просто їх відчахнула Росія від української території", — розповідає провідний науковий співробітник "Українського етнологічного центру" Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології і́мені Рильського НАНУ, доктор історичних наук Володимир Скляр.

22 січня Президент підписав указ "Про історично населені українцями території Російської Федерації". Йдеться про те, що Росія впродовж століть знищувала і знищує національну ідентичність, пригноблює українців, порушує їхні права і свободи, у тому числі на історично населених ними землях на Кубані, Стародубщині, Північній та Східній Слобожанщині в межах сучасних Краснодарського краю, Білгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей Російської Федерації.

За часів гетьмана Скоропадського усе контролювалося українською владою, говорить історик: "У 20-ті роки ХХ століття навіть велися переговори про передачу українських земель до УРСР. Але усе це було припинено у 1932 році Сталінським указом.

Які українські землі перебувають у складі Росії? Як так сталося та чому тамтешні жителі втрачають свою українську ідентичність?

Про головне. 26.01.2023

Білгород — це Україна? Як, чому і коли етнічні українські землі опинилися у складі Росії

САЙТ ВИННОЙ ШКОЛЫ: vitis.academy/school_vitispro
Запросить медиа-кит: o.kapusta@me.com


Сегодня мы поговорим о винодельческих традициях Слобожанщины. Да, не удивляйтесь, этот край может удивить вас интересными и неожиданными историями. Довольно долго считалось, что там вообще не выращивали виноград. Ведь климат Слобожанщины более суров, чем в Бессарабии, Таврии или даже в Закарпатье. Однако известно, что в 17-18 веке здесь активно закладывались новые монастыри. А там, где монахи, всегда вино.

164. Винная история Слобожанщины

Поширена думка, що мовлення жителів Слобожанщини — це переважно суржик, не зовсім відповідає дійсності. Насправді мовна ситуація в регіоні набагато складніша. Уявлення про мову як щось застигле та чітко окреслене державною територією — хибне.

На Слобожанщині існує власний говір, витоки якого тягнуться з різних регіонів України. Так, суржик тут теж є, але не він визначає мовну ідентичність краю.

У першому подкасті програми «Голоси Слобожанщини» ми розмовляємо з Романом Трифоновим і Галиною Губаревою, доцентами кафедри української мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, аби з’ясувати, чим відрізняється слобожанський говір від суржику та як ці мовні явища співіснують у повсякденному спілкуванні.

На обкладинці — Змієві кручі, фото Максима Назаренка.


Як говорять на Слобожанщині

Як співають на Слобожанщині? Чим вирізняються традиційні пісні цього регіону? Хто й навіщо їх досліджує, записує, відтворює й повертає в культурний обіг?

У другому випуску програми «Голоси Слобожанщини» говоримо з Галиною Лукʼянець, заслуженою артисткою України, провідною методистка лабораторії досліджень нематеріальної культурної спадщини Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва та керівницею фольклорного гурту «Муравський шлях», про те, як збирають, зберігають і повертають до життя слобожанські пісні.

Слухайте також підбірки Радіо «Накипіло» пісень зимового та весняного циклу Слобожанщини у виконанні «Муравського шляху».

Як співають на Слобожанщині

Благодатна на красу наша земля дала поштовх до творчості таких відомих поетів та письменників, як Дмитро Білоус, Олекса Ющенко, Платон Воронько… Людмила Ромен, Олександр Вертіль, Григорій Єлишевич, Сергій П’ятаченко та багато інших.
Саме про таких особистостей і їхню любов до рідного краю ми сьогодні поговоримо в літературній палітрі "Літературний шарм Сумщини" (до 40-річчя створення Сумської національної спілки письменників України).


Літературний шарм Сумщини

Харків і Львів об’єдналися у проєкті «Повернути голоси Слобожанщини: фольклорна колекція Степана Мишанича». У його основі — архів видатного фольклориста Степана Мишанича, сформований у 1991–2005 роках у селах Луганщини, Донеччини, Слобожанщини та Приазов’я.

Цей архів містить неоціненні фольклорні матеріали: пісні, розповіді й мовні особливості, які сьогодні неможливо повторно зібрати, адже більшість інформантів уже померла, а багато сіл зникло або постраждало від війни.

Докладніше про проєкт у програмі «Накипіло з Філіппом Диканем» розповіли його менеджерка Наталія Вальтер-Буйнова та Наталія Олійник, провідна методистка відділу дослідження нематеріальної культурної спадщини Обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, а також Юрій Рибак, кандидат мистецтвознавства й завідувач Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.

Харків і Львів об’єднуються задля збереження пісенної спадщини Слобожанщини

У складі 5 Слобожанській бригади «Скіф» НГУ є танковий взвод «Залізні вовки». Молодший сержант, командир відділення Андрій Сюмка з позивним Локі та старший сержант, командир танку Андрій Соловйов з позивним Сокол стали гостями програми «Накипіло з Філіппом Диканем». 

Як хлопці стали танкістами, як звикали до нової для себе техніки, коли в танку найзручнішем і до чого готуються «Залізні вовки»? Про це й не тільки слухайте у нашому подкасті.

Як воюють «Залізні вовки» 5 Слобожанської бригади НГУ

Територія слова – подкаст Наукової бібліотеки СумДПУ імені А. С. Макаренка. Напрямок аудіофайлів створюється під гаслом "Україна понад усе!". 
Знайомимо з пізнавальною інформацією про письменників та книги. Ведемо розмови на інтелектуально-культурні теми. Читаємо уривки творів улюблених авторів, слухаємо музику.

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

New tracks tagged #слобожанщина