Грузинська журналістка Наталя Антелава пропрацювала на ВВС майже десять років. Але їй набридло робити матеріали без занурювання у контекст. Вона прагнула робити таку журналістику, яка дійсно зосереджувалася б на тому, чому та як щось відбувається. Тому у 2015 році вона стала співзасновницею онлайн-платформи Coda Story. Репортажі та сторітелінг, що розкривають та досліджують глибинні причини світових змін — основний підхід її медіа. 

Зараз один із фокусів досліджень журналістів зосереджений на біг-теху, Кремнієвій долині та її культу у сучасному світі. Наталя Антелава вказує на нездорові відносини між медіа та техгігантами. Вона використовує аналогію міжособистісних стосунків, коли людина розуміє, що опинилася у ліжку не з тим хлопцем і він тут не по любові, а заради вигоди. Тому вона закликає не брати від них кошти та писати про них більше незаангажованих статей. Адже Кремнієва долина насаджує погляд, що технологічний прогрес є єдиним видом прогресу і викинула звідти людину. До того ж керівники техногігантів перетворюються на найпотужнішого гравця на світовій арені. Часто вони готові приєднатися до політиків-популістів і піти проти базових принципів, навколо яких раніше існував суспільний консенсус, як на глобальному рівні, так і в країнах окремо. 

Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Наталею Антелавою про культ біг-теху та перетворення його на нову релігію, її розчарування в медіа індустрії та захоплення журналістикою, інформаційний шум та провину CNN, вплив Coda та цінність свободи для грузин. 

Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations


Наталя Антелава — про культ технологій, гроші біг-теху та роль журналістів у цифровому світі

Термін «цифрова деменція» 2012 року запропонував німецький нейробіолог, психіатр і письменник Манфред Шпіцер. Ним позначають негативний вплив цифрових технологій на когнітивні функції людини: пам’ять, увагу, концентрацію, швидкість мислення та реакції. Доведено, що часте та неконтрольоване використання смартфонів, планшетів і комп’ютерів поступово послаблює наш інтелектуальний потенціал.

№236 Цифрова деменція

Хто може створити безкоштовно технічне рішення, яке інші оцінили у 6 мільйонів? Волонтери-айтівці з OpenTech! У першому епізоді другого сезону подкасту «Це солюшн: добрий код» ми розповідаємо про цифрову платформу для «Школи Супергероїв» – державної установи, що дає можливість дітям навчатися під час лікування чи реабілітації у медзакладах. Ця платформа покликана зменшити бюрократію: адже на погодження вчителя йдуть дні, а дитина цього часу може не мати. «Школа має працювати не на папери, а на людиноцентризм», – наголошує директорка «Школи Супергероїв» Наталія Желінська https://www.instagram.com/superheroes.school 
Про технічну сторону та креативність команди OpenTech розповідає проєктна менеджерка Оксана Лучин https://www.instagram.com/ksju.hertsyuk 
Від перших 11 пунктів до готового рішення – це історія про ініціативність, співпрацю і віру в дітей. Ця історія надихає – дивіться, слухайте і діліться! Незмінний ведучий подкасту – Олег Гергіль https://www.instagram.com/olehherhil 
Спільний проєкт Radio SKOVORODA та OpenTech – благодійної краудфандингової платформи, створеної працівниками SoftServe https://www.instagram.com/softserve_people 

Це солюшн – S2E1 – Школа Супергероїв: платформа, яка допомагає дітям навчатися під час перебування у медзакладах

Чи можна оновити сайт Міністерства оборони, створений понад 10 років тому? Як поєднати вимоги безпеки та зручності для користувачів? Чому волонтери беруть на себе складні цифрові завдання? Скільки викликів виникає під час роботи з великою командою? І як ІТ-рішення можуть ставати частиною спільної стратегії країни у час війни? Цей випуск подкасту «Це солюшн: добрий код» виходить у День захисників і захисниць України – день, коли ми говоримо про різні форми внеску в спільну справу. У другому епізоді другого сезону слухайте розмову про те, як команда ІТ-волонтерів і представників міністерства змогла реалізувати проєкт, що був успішним із четвертої спроби. Ми говоримо про ціну бюрократії й цінність гнучких команд, про виклики кібербезпеки й про те, як навіть «невидимі» цифрові рішення формують нову реальність. Бо «добрий код» – це внесок у майбутнє.

Спікери:
Володимир Паньків, software engineer компанії SoftServe, який долучився до створення нового сайту Міністерства оборони;
Юрій, проєктний менеджер Міністерства оборони України та ветеран, що координує процеси цифровізації https://www.instagram.com/ministry_of_defense_ua 
Ведучий подкасту – Олег Гергіль https://www.instagram.com/olehherhil 

Спільний проєкт Radio SKOVORODA та OpenTech – благодійної програми ініційованої працівниками SoftServe https://www.instagram.com/softserve_people

Це солюшн – S2E2 – Цифровізація Міноборони: від сайту до електронного архіву

Від рельєфно-лінійного шрифту до шестикрапкової писемності Брайля. За останні два століття життя незрячих людей суттєво змінилося. Моветоном уважають називати людей, які не бачать, каліками, сліпими чи позбавленими можливостей. Коректно говорити: «люди з порушеннями зору» або коротко: «незрячі».

Українські незрячі завдяки стрімкому розвитку технологій опановують IT-професії, працюють менеджерами, продавцями інтернет-магазинів та операторами колцентрів банків. Спеціальні цифрові застосунки й програми дають людям із порушеннями зору змогу «побачити», тобто дізнатися номінал грошової купюри, колір сорочки або прокласти маршрут незнайомим містом.

У Міжнародний день білої тростини, який відзначають 15 жовтня, говорили про те, як сучасні гаджети, зокрема, з використанням штучного інтелекту розширюють можливості професійного та особистого зростання незрячих українців. На зв’язку зі студією були голова Харківського соціально-реабілітаційного центру незрячих і засновник інтернет-магазину тифлотехніки та програмного забезпечення для незрячих і слабозорих людей trosti.com.ua Сергій Москалець та експерт із цифрової доступності Олег Шпай.

Міжнародний день білої тростини: як цифрові інструменти змінили життя незрячих

Ветеран Володимир Слепченко після повернення з фронту взявся створювати обладнання і програмне забезпечення для дистанційного керування тракторами та комбайнами на полях прифронтових громад. Так аграрії зможуть на відстані керувати сільгосптехнікою і не наражатися на небезпеку від мін і дронів агресора.

Про те, як складно фермерам орати землю і турбуватися про врожай під час війни, він дізнався, коли воював на Запоріжжі. Тоді у Володимира й виникла ідея застосувати свої професійні IT-навички для створення самохідної техніки.

Стартап ветерана на конкурсі підтримала «Дія.Бізнес». Докладніше про це ми розпитали у Володимира Слепченка — колишнього розвідника, а нині розробника дистанційно керованих комбайнів і тракторів.

Трактор на дистанційному керуванні: ветеран розробив автопілот для сільгосптехніки у прифронтових громадах

Що відбувається, коли технології зустрічаються з вірою? Коли ІТ-менеджер і священнослужитель об’єднують зусилля навколо однієї платформи, яка може стати точкою опори для сотень людей? Як цифрові інструменти можуть змінювати досвід духовної та психологічної підтримки? Де проходить межа між людським і технічним? І що народжується на цій межі? У новому епізоді подкасту «Це солюшн: добрий код» говоримо про те, як створюється платформа духовно-психологічної допомоги «Медичні капелани». 

У студії – двоє людей із різних світів, які вже працюють над спільною справою:
Іван Чмир, проєктний менеджер OpenTech, проєктний менеджер компанії SoftServe https://www.instagram.com/ivan.tchmyr/ 
Отець-доктор Сергій Кирилюк, лікар-психіатр, психоаналітик, доцент Львівського медичного університету та ключовий ідейний рушій цієї платформи https://www.instagram.com/sergiy.kyrylyuk 
Ведучий подкасту – Олег Гергіль https://www.instagram.com/olehherhil 

Разом вони говорять про лімінальність як простір зустрічі різних світів, про нетворкінг і волонтерство як рушії змін, про місце духовності в цифрових екосистемах та про силу тих, хто вміє об’єднувати. Дивіться на YouTube-каналі Radio SKOVORODA і відчуйте, як добрий код здатен змінювати реальність. Спільний проєкт Radio SKOVORODA та OpenTech – благодійної програми ініційованої працівниками SoftServe https://www.instagram.com/softserve_people

Це солюшн – S2E3 – Медичні капелани: платформа підтримки онлайн

Євген Клименко та Юлія Зюзя  аналізують топ-100 інновацій року за версією журналу Time та обговорюють, як штучний інтелект, робототехніка, кліматичні технології й космічна комерціалізація формують нову глобальну мапу інновацій. Китай лідирує у впровадженні, США стикаються з кризою комерціалізації, а Європа робить ставку на сталість і етику. Говоримо про те, чому не винахід, а здатність реалізувати ідею визначає, хто формує майбутнє.

ZORYA – Episode 7: Глобальні інновації та ТОП-100 винаходів року за версією Time

Що потрібно, щоб посадити ліс майбутнього? Як поєднати технології, науку й любов до природи в одному рішенні? Чи може цифрова платформа змінити філософію лісового господарства? Хто створює інструменти, що дозволяють садити «правильні» ліси? І як волонтерство в ІТ стає рушійною силою екологічних змін? У четвертому епізоді подкасту «Це солюшн: добрий код» говоримо про відновлення лісів України через дані, технології та людську відданість.

Спікери епізоду:
Богдан Вихор, виконавчий директор (на момент запису) Всесвітнього фонду природи WWF Україна https://www.instagram.com/vykhorbodik 
Катерина Ліман, бізнес-аналітикиня SoftServe і OpenTech https://www.instagram.com/lim_ka 
Ведучий подкасту – Олег Гергіль https://www.instagram.com/olehherhil 

Говоримо, як народжується цифрова платформа, що допоможе садити відповідальні, науково обґрунтовані ліси – і як спільна праця громадського сектору та ІТ змінює країну. Коли технології стають частиною природи – починається справжнє відновлення. Дивіться на YouTube-каналі Radio SKOVORODA і дізнайтеся, як «добрий код» здатен виростити ліс. Посилання на Платформу відновлення лісів України https://forestoration.wwf.ua 

Спільний проєкт Radio SKOVORODA та OpenTech – благодійної програми ініційованої працівниками SoftServe https://www.instagram.com/softserve_people

Це солюшн – S2E4 – Як технології допомагають відновлювати ліси: WWF-Ukraine

У цьому епізоді Євген Клименко та Юлія Зюзя аналізують феномен дифузії інновацій і те, чому штучний інтелект поширюється найшвидше в історії людства - але водночас створює безпрецедентну глобальну нерівність. Ми говоримо про те, як ШІ охопив понад 1.2 мільярда користувачів менш ніж за три роки, чому розвинені країни стають лідерами впровадження, а Африка та Південна Азія залишаються осторонь. Обговорюємо культурні та інфраструктурні бар’єри, різницю стратегій між США та ЄС, а також те, як мовні упередження та етичні ризики формують нову геополітику штучного інтелекту.

ZORYA - Episode 8: Дифузія Інновацій та Штучного Інтелекту

Радіо «Накипіло». Про Харків. Про Харківщину. Про Людей

📡 92.2 FM — Харків, 90.5 FM — Балаклія, 107.5 FM — Близнюки, Вовчанськ — 100.2 FM

https://radio.nakypilo.ua/

From Ukraine and based in Brussels, Eugene Klymenko is a tech-savvy marketing professional and electronic music enthusiast. He supports Ukraine’s electronic scene and explores the crossroads of technology, creativity, and entrepreneurship.

He co-hosts a biweekly podcast on AI, digital technologies, entrepreneurship, Ukraine, and Europe in Ukrainian and English.
-----------------------------------
Народився в Україні та зараз живе в Брюсселі, Євген Клименко - ентузіаст електронної музики, експерт у сфері технологій і маркетингу. Поєднує креативність із технологіями та підприємництвом, підтримуючи українську електронну сцену.

Веде двотижневий подкаст про ШІ, цифрові технології та бізнес українською та англійською.

New tracks tagged #технології