У першому епізоді подкасту «(Не)Загублені плівки» ми занурюємося в історію Львівського радіо — одного з найстаріших і найвідоміших місць культурної пам'яті в Україні.  

Разом із культурологинею Богданою Ткачук та композитором Остапом Мануляком ми досліджуємо, як радіо стало не лише інструментом поширення музики, а й ареною боротьби за збереження української культурної ідентичності за часів радянської окупації.  

У подкасті звучать свідчення диригента Євгена Козака, піаністки Марії Крушельницької, музичної редакторки Львівського радіо Олени Онуфрів, а також деякі композиції з музичного архіву Фонотеки Львівського радіо Барвінського, Янівського, ВІА «Ватра». 

Проект реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.   

Аудіоматеріали, що використовуються для підготовки та відтворюються є власністю АТ «НСТУ» та публікуються на платформі «Суспільне Медіатека». 

#1 Львівське Радіо: місце творення і місце забуття

У новому епізоді подкасту — розмова з легендою української рокової сцени Віктором Морозовим.  

Ведучі подкасту Богдана Ткачук та Остап Мануляк говорять із гостем про:  

народження нового музичного стилю у Львові;  
цікаві факти про ВІА «Арніка»;  
як і завдяки кому колектив «Арніка» протидіяв партійним утискам.  

У цьому епізоді ви дізнаєтесь про культурні контексти формування року на зламі стилів в радянській Україні, а також послухаєте зразки оцифрованих архівних записів «Арніки» та разом ми порівняємо стильові зміни у звучанні гурту. 

Слухайте новий епізод подкасту «(Не)Загублені плівки» на всіх платформах.

Народження рокової сцени у Львові

Я привык к переменам мест	Am Am
И дверных ключей		A7 A7
И любимых как мед очей	Dm G
Уходя оставлять ничьей	Dm G
Я привык к переменам мест	Dm F E E7 E E7

Я привык под собачий лай
Собирать небольшой чемодан
За меня не нажать стоп кран
В туже ночь голубой вагон
На перроне оставив пыль
Проносившихся сапогов
Унесёт чемодан тот вон
Под собачий вечерний вальс.

Я привык к переменам мест
Из тебя ж я не вышел весь
Зря считать что невест не счесть
На дорогу обнять, присесть
 На дорогу заведено
И дорога – веретено
Посбивает с годами спесь
Я привык к переменам мест.

 
И встречает опять перрон
Здесь быть может мой новый дом
И за станцией поворот
Где вздохну полной грудью враз
Где ещё вспоминать о нас
Под собачий вечерний вальс.

Я привык к переменам мест
Но вдруг близко я так пойму
Как иголкою по стеклу
Как струною да на разрыв
Как наполнив разбить бокал
Как же стал
Без тебя я мал

А ведь ты вот и есть мой дом
И огней твоих мягкий блеск
И ресниц и пьянящих губ
А теперь я так мал и глуп!
И куда бы мне не идти
Мне и целого мира – тесно.
Без тебя – не найти мне места.

Синдром Врубеля - Под Собачий Вечерний Вальс.mp3

Синдром Врубеля - Для Тебя Я Лишь Замороженый Лебедь...

ЛКП «Львівське Радіо» — місце, де перетинаються мистецтво та технології. 
_подкасти 
_події 
_прослуховування

Popular tracks tagged #фонотека