/**
* Короткометражка про сім’ю, яка не відбулася.
* Дорослі трагедії в дитячій формі.
* Зіткнення американського міфу з українським побутом.
*/

Текст/Запис: Бакі Г'юберт
Музика/Зведення/Мастеринг: Максі Кренк (ig: @maksikrenk)
Обкладинка: Софія Литвинчук (ig: @sofiialyt)

Зараз як в «Сімпсонах». Стало депресивно.
Харош, ще один тейк. Стало депресивно.
Це мій реп з пересохшим горлом.

В плані музла в мене жирний улов. Нині
Намолов хуйні немало (мелю рими ломані).
Описав би тебе альбомами,
Ніби Шейді клявся про Хейлі —
Я все профейлив.
Фейлю постійно, моє життя відстій,
А твоє життя, дитя, минуло в пизді.
Були би стіни, 
Та чомусь нікому не потрібен ремонт:
Мамі — аналгін, цитрамон,
Татові — канабінол і бонг.
Тату треба дати в їбло.
Мама зараз де фронт, 
А я пробую депресію бороти.
Не виходжу в паритет,
Але здали обороти.
Заїбав зал, робота. Взяв наркотики
І знов з мамою подумки
Де київський вокзал.
Коли три банки «Десанту» влив залпом,
Я cказав: «Якщо в неї сльоза, я злизав би».
Сенси цих рядків не встиг актуалізувати, бо
Мамі завдяки саме, позривали з себе замки

Тому зараз передишка.
Син, викупаєш, зараз тяжко.
Син, просто шариш,
Син, такі часи.

Стало депресивно.
Скільки зим у мене сил нема,
Світобачення базоване на символах.
Школа не їбала, було по цимбалах,
Та виник реп і з класу сьомого я цим палав.
Зараз все як в «Сімпсонах»
(Маю на увазі епізода про «Sadgasm»),
Тільки нас час солідно так зіпсував
І як мантра слова:
«В аскезі — в екстазі».
Збіса питань. Погас вміст на екрані
І не буде у вітальні нашій ґеґів на дивані,
Ма нестерпних істерик: «Дай грошей!», «Де машина?»
І не стане мемом сцена, де душитиму тебе за шию.
Стерті з етеру, до себе тепер
Нас не забере з «Метінвест» Містер Бернс,
Адже тут не Америка. Батько-Гомер
Сплутав Evergreen Terrace із проспектом Бандери.

Тому зараз передишка.
Син, викупаєш, зараз тяжко,
Син, просто шариш,
Син, такі часи.
Тому зараз передишка.
Син, викупаєш, зараз тяжко,
Син, просто шариш,
Син, такі часи.

Образоруйнуюче Мистецтво

OM (IA - Iconoclastic Art)

Сімпсони (The Simpsons)

<!-- Претензія -- >
/**
* Вступна декларація.
* Критика артиста-симулякра й індустрії без ідей.
*/

Текст/Запис: Бакі Г'юберт
Музика/Зведення/Мастеринг: Максі Кренк (ig: @maksikrenk)
Обкладинка: Софія Литвинчук (ig: @sofiialyt)
Цитата: Дмитро Корчинський (ig: @dmytrokorchynskyi)

Бакі Г'юберт. Образоруйнуюче мистецтво.
З самої залупи йобаного інфопростору.
Сумніви в справності компасів.
З самої залупи, блядь, засраного інфопростору.
Засраного флудом, блядь, і несмаком.

Хронологічно це третє з інтрів
Продемонструє стиль робіт 
Позамейнстрімових майстрів,
Трекам наперекір
Зі стрімінгових стріх.

Там Бакі би не зустрів, бо 
"Менестрель в підарів" — артистів рівень.
X-Zibit пиздів з телевізора —
Реп не auto.ria. Повір.

Це жанр авторів, у рідерах яких X3M
І між вами прірва —
Результат праці продюсерів.
А ти мене уздрів,
Бо Бакі Г'юберт френдлі до юзерів.

Приволочивши сюжетів черговий мішок
(Їх пишу ретельно ше до зошита зі школи),
За чотири роки врешті до мікро дійшов,
Шоби ви втикали Монті Пайтон, а не «Маппет-шоу».


Срав на ваш попит. 
Сумніви в справності компасів.
Суть тої купи рукописів —
Сумніви в справності компасів.
Суть тої купи рукописів —
Сумніви в справності компасів.
Срав на ваш попит. 
Сумніви в справності компасів.


А ціна цій праці — моя дезінтеграція
Із соціуму, у якого в сраці я,
Тож не дивувався, коли плацебо від Васяна
Якогось залітало на трансляції.

Відсутня кореляція у музиці між 
Тим, шо сунуть публіці
І здатністю довести до овацій.
В курсі, що ці фактори не мають рації? 
Вклався в пошук сенсу, а не створення сенсації.

Не лизати яйця в автофеляції —
Ціль моя, не косплей Шевченка.
Чемно на банці
Реп для декларацій, а не декорацій
І це в першу чергу

Творчий процес. Концентрат.
Роками це збираю нестандартними квадратами. 
На тобі обридлу депресивну кавалькаду, де 
Ні рими, ні рядка за репресивний апарат. 


Срав на ваш попит. 
Сумніви в справності компасів.
Суть тої купи рукописів —
Сумніви в справності компасів.
Суть тої купи рукописів —
Сумніви в справності компасів.
Срав на ваш попит. 
Сумніви в справності компасів.

От у нас проблема не в талановитих людях. Їх достатньо.
Проблема в талановитій публіці.
А шедевр стає шедевром не тоді, коли він написаний,
Не тоді, коли він виконаний,
А тоді, коли публіка влаштувала бурхливу овацію.
Коли українець стикається з чимось талановитим українським, він поховає це в собі.

Срав на ваш попит.

N.S.E.W.

/**
* Документальна хроніка.
* Родовий архів, записаний у формі фольклору.
*/

Текст/Запис: Бакі Г'юберт
Музика/Зведення/Мастеринг: Максі Кренк (ig: @maksikrenk)
Обкладинка: Софія Литвинчук (ig: @sofiialyt)
Цитати: Марія Михайлівна (бабуся, сімейний архів)

То там стояла хатинка така, старенька хатинка була.
Потом та хатинка згоріла.
В тата була любовниця, цяя, шо його забила.
То іменно через нюю мама моя в тюрму попала.

Маю я для тебе цілий жмут бувальщин.
Доцільно навіть вжити слово «ящик»
(Бараболі з дощок,
Висаджений за садочком щойно,
перед тим, як заперіщив дощ).
Веселилася світлиця і з веранди дід сміявся —
Ставалося так рідко, щоб збиралася сім'я вся.
Під зливою із ринви хтось купався,
Ну а бабця говорила про дитинство, в нервах теребила пальці:
«Отець працює на станції, 
А мамця горбиться на полі в ланці. 
На мізинця налила винця 
Мені бабуся у день Сталіна кінця. 
З динства одиночка,
Мене повела до школи подружка.
Отож, бо тата взяли в каталажку,
Тато дошкуля возному голови колгоспу».
— Серйозно?
— В синьому бешкеті збив каштета, ударивши в башку.
«Батько — боднар і столяр, але батько не був апостол.
Батько міг бахнути по сто, з коханкою в кукурудзі.
Мама могла залетіти в город і Содом рознести в пизду.
Мати коханки за заступ, та в мами моєї
Сильшими руці були загартовані в праці.
Мама пішла в контрнаступ.
Мама нарвалася на суд. На горбі хатина палала —
Сухі бадилини при грубі лишила розгнівана мама, 
Яка відсиділа раніше за тата. А доці привезла м'яча —
Дарунок з в'язниці до шестиріччя, коли гнила алича.
Пройшов час. Я доросле дівча, починаю навчання,
Привикаю до становища.
Та дивні сни ночами — я шукаю тлумача.
Її знайшла в особі жінки, у якої домочадила.

Вранці зустрілись на кухні, вгорі гасли зорі,
Поблизу блимали ліхтарі».
— Василівно, слухайте сон:
Засохлий Барнахів став, де дно заросло осокою,
Посеред нього свиней стадо паслось у повнім спокої.
— Марусь, переб'ю, зупинись, зрозуміло.
Тут погане діло — у тебе бути біді.

«Повертаюсь на рідний поріг, Новий рік скоро —
У домі культури піонери вили хором.
Йду під місяцем додому, стало чути до воріт,
Як тато дає на горіхи у сусідньому дворі.
А коли півні кукурікали, то пустувала постіль, 
Тата не було досі, це не перший такий досвід.
Він спав у сестри, ніколи не вертався досвіту.
Господарює мама, я у сіни йду босою,
Там татовий друг. «А де Михась? Не второпаю»
Він уже лежав трупом у рові під воротами.
Та вбито не отрутами — сокирами порубано.
«В коханчиного брата і у неї були в крові руки», —
З'ясував судмедексперт по волосині, вранці
З топора яку зняли.
Хололи голки акації»

Чую, двері відкрилися, приходе друг його.
А мама каже до него, шо «Де ти відвечерничив Міхаська?»
А він каже до неї: «Він авон забитий».
То голова порубана, руки... вопшем всьо порубане було.
Тій вже міліція приїхала, стали глядіти опшем, пси тоєво всьо...
Топора, найшли топора. Взяли його на експертизу.
І там, де забивається ручка, найшли волосок.

Бувальщина (The Story)

/**
* Не проповідь, а сповідь.
* Пошук Бога, якого не видно.
*/

Текст/Запис: Бакі Г'юберт
Музика/Зведення/Мастеринг: Максі Кренк (ig: @maksikrenk)
Обкладинка: Софія Литвинчук (ig: @sofiialyt)

В мене, крім як поки шо живий, мало хорошого.
Я віддав свої кращі роки на його пошуки.
Обмежений коштами. Скажи, як можна?
Та я із бару шотом своє п'яне тіло в мош кидав.
Далі засинав виснаженим і прокидався спустошеним,
Довело до того, шо я жив ніби безбожник —
Чую тишу, де шуми господонього престолу, 
Попри то, шо прикрашаю шию хрестом.

І таке росло, ніби небесам на зло.
Мені не пестили слуху благовіста передзвони,
Тому зламаний, здоланий, стомлений прикрашаю шию хрестом.

Час пройшов і бурса більше не нав'язує розклад.
Пора вибрати собі, шо би зміг визнати за основу.
Поки зовсім не здолали особу психічні розлади,
Властиво дорослим, я осмислив ремесло.
Мене несло в музло.
Собі навмисно бив «Слово» —
Село Боже Слово прививає ше з лона.
Але не полилася пісня із уст акатистом,
Попри то, шо прикрашаю шию хрестом.

Браму до храму Христа переступав не раз,
Екзорцизм і причастя переніс без сарказму.
Захитало, далебі, натовпу на палубі 
Бракне того, хто сказав би і хвилі збавили бій.
Тож не бачу Бога в рясах, церковних прикрасах,
Православних месах, постах, іконостасах.
Це десь мерч і мистецтво, процесія десь
Без осмислень — Месія сюди ввезений,
Як і ритуали — ладан у кадило й запалить.
А я прийму правила, як закон чи заповідь.
Тоді проймає втіха тим, шо минаю гріх.
А див? 
Ні, не треба аби по воді, як по тверді ходив.

І таке росло, ніби небесам на зло.
Мені не пестили слуху благовіста передзвони,
Тому зламаний, здоланий, стомлений прикрашаю шию хрестом.
І таке росло, ніби небесам на зло.
Мені не пестили слуху благовіста передзвони,
Тому зламаний, здоланий, стомлений прикрашаю шию хрестом.

Шию Хрестом (Neck Cross)

/**
* Дорослішати страшніше, ніж здавалося
*/

Текст/Запис: Бакі Г'юберт
Музика/Зведення/Мастеринг: Максі Кренк (ig: @maksikrenk)
Обкладинка: Софія Литвинчук (ig: @sofiialyt)
Цитати: Андрій Миколайчук, Денис Гапонюк (репортаж Радіо Свобода Україна, автор Володимир Миколайчук)

Перший похорон для дітей завжди це стрес, вони переживають.
А потім, згодом, відносяться як до роботи.

За такі сценарії треба пиздити автора.

Морально важко було, коли знаєш людину добре.
Він жив в сусідньому, можна сказати, селі.
Я грав з ним, і футбол грав.
Шкода, але не стараюсь думати про це.

Прокинувся, лице ховав, ніби коли малим був
У між ліжка і стіни, тепер без килима, щілину.
Нарізками з фінтами Роналдіньйо в інстаграмі
Дитячі спогади догнали цим зимовим ранком.
Світ такий незрозумілий у мої ранні роки,
Попри небезпеки пледом обіймав м'яким.
Всі загрози нищили бурундуки-рятівники,
Або мутанти черепашки нінзя, або батьки.
А тепер не забіяки стали небезпекою —
Міжнародний рекет, зриви експорту ракет.
І я в цьому той самий недалекий куципердик,
Скільки б не тиснув на кнопки атаки в Теккен.
За такі сценарії треба пиздити автора,
Коли в кінці хронометражу, на останніх кадрах
Туди, звідки диктатори рекли погрози Заходу, 
Завтра нафтодолари залиють без дозатора.

Атланти знизали плечима,
Їм почепили в якості прикрас із аксельбантів зашморги на шиї.
Стерв'ятників стирає інтенсивно недостатньо стрілка часу,
А русні сафарі сайгаків Асканії — на диво справно.
Я так сприймаю це:
Ми центр катастрофи, на якому все тримається.
Рятує лиш примара справедливості та правди
І віра, шо примата прогодує супермаркет.

Кошмар (The Nightmare)

🎉 Happy Birthday, Дімон! 🚗💨  @dimasik-889922665
19-річний вайб на повну: нові горизонти, баси в новій "BMW", мрії, що стають планами, і м’яч, який треба хуярити! 🏎️⚽
Від прогрьобки до траси життя — Дімон за кермом, DJ навалює, кава недопита, а свято качає до ранку.
Тост за мрії, дії та кожен момент, що стає добром! 🥂
Boom! Scratch! Розриваємо SoundCloud на Дімонів день!
#HappyBirthdayДімон #19 #УкраїнськийРеп #ВайбНаПовну #МячНеЗабувай

З Днем Народження, Дімон!

"Їбануті під дощем" — гімн божевільної свободи, де злива не опади, а топовий біт для стрибків у калюжах. Хмари нависають, краплі хльостають по шкірі, а ти — без парасольки, ігнориш чужий "піздьож!" Буря змиває всю хуйню, робить тебе "Справді Живим" 
"Дякую, кохана, що ти така ж їбанута!" Це про ту романтичну історію: раптом поруч вона — рухи магічні, долоні до неба, сміємось очима, мокрі й незнайомі, але вже іскра летить. У спогадах слоу-мо: ми вдвох у зливі, у душі навколо, танцюєм, як закохані психи, і життя на максималках. 

*бануті Під Дощем

Слухай трек на інших платформах:
fanlink.tv/keeroo-hypnosis

Поміж прикладів і задач пустих
Пошук істини
Наздогнати раз і побачити
Тільки зі спини
Перетнути вбрід русло висохле
Де була вода
Загубити, знайти і залишити
Мир і злагода
Накопичити сотні і тисячі
Нерозв’язаних
В павутинні липкому висячи
На низу застиг
Залишається тільки розум нам
Неприкаянним
Чи присутнє ще вільне місце там
Після зла і мли?
Ми не встигли звільнити свої думки
Поневолені
І з під світла шарів проростає це
Тягне корені
Крізь зіниці очей, через розуми
Розповзається
Жодного лиця не минаючи
Жодного лиця
Проливає чорне поміж голів
Гіпнотизованих
Повертає віру до праху слів
На губах своїх
Келихи до країв пусті, до дна
Випиваючи
Вибору нема, пігулка одна
Вибору нема

А коли все закінчиться, нарешті
Ми збагнем, що нас залишилось мало
І що чорна потвора простягує клешні
Норовить затягнути під свою владу

Кропива обпікає шкірний покрив
Емпіричністю
Це доведено нам і без зайвих слів
Через біль митцю
Відкривається щось незвідане
І горить вогнем
Випробовуєм силу імені
І дотошність ген
Через сотні літ, мільярди мрій
Покалічених
Може, врешті, прийде фінал сумний
Все закінчиться
На останній ноті зависне світ
Не розв’язаний
Монументи міст, пам’ятки доріг
Лиш бетон німий
І зіллються всі голоси в один
Першоджерело
У повітрі нуль, не в ціні бензин
Досягнуте дно
Там нема вини, тільки смерті факт
Голосів луна
Між пітьми нічим та світлом брак
Тиша голосна
Ми не встигли звільнити свої думки
Поневолені
І з під світла шарів проростає це
Тягне корені
Крізь зіниці очей, через розуми
Розповзається
Жодного лиця не минаючи
Жодного лиця

А коли все закінчиться, нарешті
Ми збагнем, що нас залишилось мало
І що чорна потвора простягує клешні
Норовить затягнути під свою владу
А коли все закінчиться, нарешті
Ми збагнем, що нас залишилось мало
І що чорна потвора простягує клешні
Норовить затягнути під свою владу

гіпноз

Фрагменти з пʼяти треків, які я писав протягом останніх двох років.
Цей мініалбом — результат глибокого самокопання після серії внутрішніх руйнацій і намагання знайти щось надійне у світі, навколо чого можна почати себе відбудовувати.

Повна версія мініальбому буде доступна 1 грудня на стрімінгових платформах, або вже зараз за платним доступом:
👉 Отримати доступ: send.monobank.ua/jar/7KALP67MzX

Усі тексти написані Бакі Г’юбертом
Виконання: Бакі Г’юберт
Продакшн: Максі Кренк
Зведення та мастеринг: Максі Кренк
Обкладинка та візуальна концепція: Софія Литвинчук та Бакі Г’юберт
Спеціальна подяка: Ягуніто, [object Object], Герцогиня
Записано в: 2023–2025
Локація: Україна


Семплер EP «ОМ (IA - Iconoclastic Art)» (short)

Цей трек — гімн справжньому коханню, яке змінює світ навколо. Кожен куплет — це історія про те, як любов перетворює буденність на щось неймовірне, наповнює життя сенсом і барвами. Від перших нот ти відчуєш, як серце починає битися в ритмі щастя, а слова — це не просто тексти, а відображення тих емоцій, які здатні підняти тебе вище хмар.
Любов тут — не просто почуття, а дар долі, який надихає, дарує силу і віру в себе. Це про те, як дві половинки знаходять одна одну, долають труднощі разом і святкують кожну перемогу, наче це останній день на землі. Це про те, як кохання робить нас кращими, сильнішими і щасливішими.
Трек наповнений глибоким змістом, легкістю і світлом, які передають всю силу справжнього почуття. Він для тих, хто вірить у любов, яка здатна змінити все навколо. Для тих, хто знає, що кохання — це не просто слово, а цілий всесвіт, де ти і твоя друга половина — одне ціле.
Прослухай, відчуй і згадай ті моменти, коли твоє серце билося в унісон з серцем коханої людини. Бо справжнє кохання — це не просто емоція, це сенс буття.

Ти не жив, якщо не знав її

I never knew I'd play music but still playing I never knew I'd perform on the stage but still performing

Поміж прикладів і задач пустих
пошук істини...

Укр кфз, йопта!
0342
🇺🇦

Читаю реп на «Розради Калі». Слухаю реп на Радіо «Бобер»

New tracks tagged #хіп-хоп