Є автостанції, кому вони належать? Є маршрути автобусів, хто їх складає? Є перевізники, які можуть брати гроші "в кишеню", така ціна дешевша, ніж на автостанції. Якщо автобус із віддаленого села приїжджає до населеного пункту раз на тиждень, то що робити тим людям, яким необхідно виїхати в інший населений пункт, коли автобуси не ходять?
Про пасажирське перевезення на Чернігівщині говорили з гостями програми «Праймвечір. Акценти».
Гостями програми були: Віталій Кром – мешканець Новгород-Сіверської громади; Люся Горлач – начальник Чернігівської автостанції; Тимофій Волочков – заступник директора, начальник управління економічного моніторингу, транспорту та зв’язку Департаменту ЕТЗ та ЖКГ Чернігівської ОДА; Максим Власов – начальник відділу транспорту та зв’язку Департаменту ЕТЗ та ЖКГ Чернігівської ОДА.

Пасажирські перевезення Чернігівщини: проблеми та перспективи

У Чернігові виокремлюють з міської лікарні №2 центри первинної медико-санітарної допомоги, створюючи як окремі юридичні особи ще два комунальні некомерційні підприємства Чернігівської міської ради: ЦПМСД №1 та ЦПМСД №2. Виділ юридичних осіб з комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня №2" відповідає вимогам законодавства, зокрема враховує норми постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 року №1503 "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році". Про те, як відбувається процес, чому взагалі постало питання виокремлення та, головне, що зміниться для пацієнтів, розповідає генеральний директор Чернігівської міської лікарні №2 Владислав Кухар.

Лікарня без поліклініки: що зміниться для пацієнтів

Чим туристів приваблює Чернігівщина? Чи варто мандрувати під час війни в Україні? Як розвиток туризму на Чернігівщині може підтримати громади? Чому одні історичні пам’ятки відновлюють, а інші залишають занепадати? Як змінилося ставлення мешканців громад до історії свого краю?
На ці питання у програмі «Праймвечір» відповідали Анжеліка Михайлова та Андрій Ткач — адміністратори сторінок на Facebook «Мандруй з Анжелікою» та «Сосничина туристична».

Розвиток туризму на Чернігівщині на четвертому році війни

Допомогти тим, чиї чоловіки зараз на фронті: групи підтримки жінок захисників формуються у Ніжині та Чернігові. Детальніше про те, хто і як може долучитись та яку допомогу отримати, розповідає Людмила Подзиваловська – керівниця відокремленого підрозділу ГО Міжнародна асоціація психологів та тренерів-експертів у Чернігівській області.

Групи підтримки дружин військових у Чернігові та Ніжині

Кудрівка та Киріївка, два села Східно-Старостинського округу на Чернігівщині, що належать до Сосницької громади, стикаються з проблемою зменшення кількості учнів у місцевій школі. 
На кінець навчального року було 66 учнів. Діти, які випустились з 9 класу, написали заяви до 10 класу. Також набирається 6 учнів до 1 класу. 
Завдяки місцевому меценату запущено  програму: запрошення сімей переселенців з дітьми. Їм безкоштовно надається житло (оплачують лише світло), а люди діляться з ними одягом, побутовими речами та їжею. 
Мета – не лише допомогти переселенцям, а й зберегти школу, збільшивши кількість учнів. Вже сім сімей з 22 дітьми переїхали до Кудрівки, переважно з прикордонних районів. За останній місяць приїхали ще 3 дитини.
Окрім житла, переселенцям пропонують роботу на місцевій сироварні, а для педагогів є вакансії у школі. 
Особливий інтерес становлять діалекти, які, за словами Тетяни Гончаренко, ідентичні говірці Київської Русі. Наприклад, у Кудрівці кажуть "пошов пастись кинь", а в сусідніх Ляшківцях – "пашов" та "карова", що свідчить про польський вплив у минулому. Староста активно збирає спогади старожилів про історію та діалекти, щоб зберегти цю цінну інформацію.

Загроза закриття школи на Чернігівщині та ініціатива порятунку

Як енергетики зберігають Кам'яницю Лизогубів у Седневі?
Про це говорили учасники програми «Праймвечір. Акценти» на Українському Радіо Чернігів.
"У мене є фото тих часів, 1999 року. Воно, м'яко кажучи, відрізняється від сьогоднішнього зовнішнього вигляду. Немає вікон, немає дверей, стіни обмальовані, підлога відсутня. Ну, така собі кам'яниця... жахливий, жахливий її стан був. У 90-х роках стан будівлі — пам'ятки національного значення, кому б вона не належала, на балансі якого б управління вона не знаходилася, — був жахливим", — каже Валерій Журбін, директор з персоналу АТ "Чернігівобленерго".
У 99-му році було видано розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації про передачу будівлі в безкоштовне користування за умови тримання її в належному стані. 
На сьогодні Кам'яниця Лизогубів перебуває в безстроковій оренді АТ "Чернігівобленерго", яка передбачає утримання її в доброму стані.
Опікується Кам'яницею Лизогубів і отець Тимон — настоятель Свято-Георгіївського храму.
«Ну, взагалі, дуже пов'язана з моєю родиною ця місцина. Церква і кам'яниця. Воно, знаєте, своє, рідне».

Нове життя Кам'яниці Лизогубів

Ігор Ігнатенко, голова Спілки захисту культурної спадщини, звернувся до очільника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса з ініціативою надати Регіональному ландшафтному парку "Ялівщина" статус національного. 
Цей крок, на думку Ігнатенка, є ключовим для збереження унікальної території, адже він забезпечить краще фінансування та надійніший захист від неконтрольованої забудови.
Ігнатенко підкреслює, що Ялівщина має не лише виняткову природну цінність, але й багату археологічну спадщину, що сягає бронзової доби та часів Київської Русі. 
На її території вже ідентифіковано дев'ять археологічних пам'яток, включно з городищем Ялівщина національного значення. 
Археолог наголошує на загрозі руйнування цих об'єктів через господарську діяльність.
У підсумку, Ігор Ігнатенко закликає до створення робочої групи для розробки матеріалів, необхідних для отримання Ялівщиною національного статусу, а також до популяризації знань про її цінність серед громадськості.
 Це, на його думку, допоможе об'єднати зусилля фахівців та небайдужих громадян для захисту цієї унікальної території.

Майбутнє Ялівщини: парк чи комерційна зона

З метою покращення енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та забезпечення сталого енергопостачання, в Україні на законодавчому рівні визначена норма щодо необхідності підготовки та впровадження на рівні громад Муніципальних енергетичних планів.  Такий план розроблений і вже прийнятий у Менській громаді. Що він передбачає та як позначиться на майбутньому житті громади, як можна залучати додаткові кошти до бюджетів громад та наскільки такий проєктний підхід ефективний – про це в ефірі Українського Радіо Чернігів говорили з гостем студії, секретарем Менської міської ради Юрієм Стальниченком.

Як залучати додаткові кошти до бюджетів громад

Затяжні тривоги: як працює Чернігів

СОVID-19. Інформація від спеціалізованих структур каже, що є підвищення захворюваності. Чи справді слід хвилюватися через збільшення кількості хворих, які прогнози роблять епідеміологи, що кажуть на сьогодні інфекціоністи, пульмонологи та світова медична спільнота, а також, чи очікувати нових вірусів, розповідають завідувач відділу епідеміологічного нагляду та профілактики інфекційних хвороб Павло Лаптєв, завідувачка інфекційного відділення Чернігівської міської лікарні №2 Іванна Олексієнко та лікар-пульмонолог, завідувач загальносоматичного відділення Чернігівської обласної лікарні Іван Тельнов.

New tracks tagged #чернігівщина