Янголи ходять по підвіконням у вигляді синіх котів.
Утому і сум вони знімуть рукою та знову зникають в ночі.
Крилами сірими десь за луною. Їх очі постійно сумні.
Вони заспівають тобі колискову - не плач, не сумуй, а спи.

Янголи ходять по підвіконням

Пісня "Місяць. Хто розбив тебе?" - це виличезний крок для мене як для виконавця. Це мій авторський дебют. Після року музичної кар'єри, я вперше випускаю пісню, яку по-справжньому вважаю своєю, яку я справді доробив. Дуже пишаюсь нею, написав дуже особистий текст і дуже ціную якщо ви звернете на нього увагу!!🌙❤️‍🩹

Текст:

П'яте червня, двадцять друга двадцять два
Хмари налились рожевим сяйвом та тебе лише цікавлять плями, що лишились на руках, але та кров так високо і вкрита тонким шаром хмар
І вона тече як рвана річка
Їй нема кінця, немає чогось глибше
Наврядчи буде час - вона знайде кінець
Я запитаю у небес: "O місяць, хто розбив тебе?"

Я відчуваю знов і знов мої німіють пальці 
Не пам'ятаю як давно я живу в цьому стані 
Знову я вигораю
Це напевно востаннє
Я спокійно зітхаю
Під статичне мовчання
Захід горить у ванні
І води коливання

Перше лютого, сімнадцять двадцять три
Я пам'ятаю менше кратерів було на місяці
Хоча я не придивлявся, мої очі різав страх не прокинутися вранці чи побачити в дверях незнайомих лиць
Піду на вулицю - там знову вони, я пробую зажмуритись
Вже перші тріщини на місяці.
Розплющуй очі. Невже ти його розбив?

Я не бачу тебе,
Але знаю ти є 
Поки ллється та кров
Із небес
Я не чую тебе,
Але знаю ти є
Повернувшись лицем,
Ти зі мною..

Місяць. Хто розбив тебе?

Текст:
Брудна зелена плитка у графіті 
Шумлять ряди люмінесцентних ламп 
Вода в іржавих кранах зупинилась 
Всюди уламки скла, всюди уламки скла 
 
В її руках, на тілі та в обличчі 
Дрібні шматки від розбитих дзеркал  
Криваві плями на новий спідниці 
Не в перший раз 
 
Все пройде з часом 
Ми змінемось на краще 
Все пройде з часом 
Ми змінемось на краще 
Все пройде з часом 
Ми змінемось на краще 
Все пройде з часом 
І змиється дощем 
 
Таксі як завжди стало так не зручно 
І знов тісний прокурений салон  
Вона уперлась у вікно автівки 
По склу стікає кров, по склу стікає кров 
 
Водій не помічає її рани 
Хоча у них блищать уламки скла 
З любов'ю про доньку розповідає 
Чому я не така?

Все пройде з часом

Може я не помічав забагато проблем
У твоїх складних очах зашифрований день
Я митець, ворую фарби, зачиняю музей
Дайте гроші на проїзд до коханих очей

Я ховаюсь в підворотнях наче перші слова
Що застигли на губах у скаженого пса
Розірвати поцілунок коли бачу мента
Ми ментально так близьки, бачиш світлі місця

Ледве в пам'яті будую фасади обличчя
Ношу книжку лао цзи і задовгу спідницю
Відшаровується лак, тільки з декількох нігтів
Ми ментально близькі!!

Помічати лиця на асфальті не зручно
Їх не може змити вода
І починаєш помічати знайомі, Ти чуєш? 
Все скінчиться як я сказав
Сподіваюсь що це літо мене таки здує
Де заброшка тліє моя
Неймовірно близько та нестерпно гучно
Пам'яті забутий сарай

Лао Цзи

Я не знаю, може бути даремно було брати до рук кришталеву кулю,
Полюбити її за сяйво і звук, коли прикладеш вухо.
Я хотів би забрати слова з її скла і залишити відблиск
І тримати її увесь час у руках, щоб вона не розбилась.
Я не бачу більше свого обличчя у ній і не знаю чи маю,
Залишаю тільки брудно-темні сліди в місцях де доторкаюсь.
Те як в квітні раптово посипався сніг я побачив крізь неї.
Всі ті тріщини що я чомусь допустив заливатиму клеєм.

Коли місяць зірвався з небес
Уламками в твої очі,
Я не вірю що це було вдень,
Я не вірю що це було зі мною.
Коли місяць зірвався з небес
Скалками на підлогу,
Я не вірю що це було вдень,
Я не вірю що це було зі мною..

Popular tracks tagged #щонесу