Прийом

Пісня Проповідь про рибу написана під час Революції Гідності.

Слова та музика Орест Криса.
Запис та додаткове програмування Орест Криса, Андрій Войтюк.
Зведення та мастеринг Євдоким Решетько. 
Дякуємо за малюнок Андрію Єрмоленко. 

Разом до перемоги!

Проповідь про рибу

Вірте в ЗСУ! Україна переможе!

Тимчасова Назва - Чорна Музика

Поезія: Сергій Жадан, Тетяна Власова  
Аранжування: Дмитрий Саратский 
Труби: Антон Ізмайлов

Доброго Ранку, Мила

Війна ділить людей на тих, хто бував на «нулі», і тих, хто навіть не уявляє, як це. У пілотному епізоді подкасту «Прийом» психотерапевт у мирному житті та доброволець зараз Артем Осипян записує повідомлення з-під Бахмута, у яких розповідає, чим військові відрізняються від цивільних, чому фронт затягує та чому не варто просити друзів із фронту привезти череп бурята.

01. Чи є «прірва» між військовими та цивільними

У новому подкасті «Прийом» від The Village Україна ми говоритимемо з психологом і психотерапевтом Артемом Осипяном, який став добровольцем ЗСУ і тепер рефлексує щодо перебування людини в зоні бойових дій. Говоритимемо про стосунки військових із цивільними, травми війни і ейфоричне відчуття фронту. Що питати у військового, чи є алкоголь на фронті, скільки облич у смерті і чому не варто просити друга, який служить привезти череп бурята і вбити орка за тебе.

00. «Прийом» – новий подкаст від The Village Україна

Учасники та свідки бойових дій – це люди, які перебувають у безпосередній близькості до небезпеки. Вони можуть реагувати на цю небезпеку по-різному, але не можуть лишитися тими, ким були до цього досвіду. У другому епізоді подкасту «Прийом» доброволець ЗСУ зараз і психотерапевт у мирному житті Артем Осипян розповідає про емоції та почуття, що наповнюють бійців і людей без зброї, які опинилися на лінії вогню. Про страх, відчуття провини вцілілого та провини цивільного, а також про виснаження та мотивацію в зоні бойових дій.

02. Як участь у бойових діях впливає на особистість людини

У третьому епізоді подкасту «Прийом» доброволець та психотерапевт Артем Осипян разом із редакторкою Іриною Виговською обговорюють атаки на цивільну інфраструктуру, труднощі тилу, як це впливає на військових і чому не варто мірятися болем.

03. «Погано без світла? А як військовим на фронті!»

ПТСР – «наймедійніший» розлад психіки, про який усі говорять, якого всі бояться, але який статистично буде лише в кожного третього-четвертого ветерана. Психотерапевт у мирному житті та доброволець ЗСУ зараз Артем Осипян разом із редакторкою The Village Україна Іриною Виговською розбираються, що таке посттравматичний стресовий розлад, чому це не лише флешбеки, як еволюціонував наш страх за час повномасштабної війни та чим це може нашкодити.

04. Живу війною. Чи буде в мене ПТСР?

Що відбувається з людьми, які пройшли полон і мали досвід тортур. Як змінюється їхнє життя та до чого готуватися близьким. У фінальному епізоді сезону до добровольця й психотерапевта Артема Осипяна та редакторки Ірини Виговської приєдналася експертка Тетяна Сіренко, яка вже дев’ять років працює з людьми, які перебували в полоні.

10. Чи є життя після полону?

Пісня з легендарного села Водяне, яке за 5 км від Енергодару, тут співають унікальним способом, ні на, що більше не схожий цей спів, слушно сказати, що такий він цей стиль один на цілий світ, пісні тут такі що неможливо витримати. Записала в дерев’яному будинку на березі річки Рось у селі Виграїв, серпень 2022р.

«Зацвів терен ще й лоза», с. Водяне, Запорізька область

Live at Lviv Organ and Chamber Music Hall in 2012

“IRMOS” project(heirmos – connection, song  (from the Greek)) – it is artistical anthropological project, the means and fulfillment  which is irmos. That is an orthodox spiritual practice, which is realized in contemporary social-cultural space and embodied in contemporary artistic forms. The aim of the project - the  renewal of the word, healing of the personal territory of service and creativity, new practical cognition of law, canon – through the clearing of the motive of singing the irmos.

Performers:
Natalia Polovynka
Julia Tsviah
NazarRomanuyk
Bohdan Yaskievych
Myroslava Rachynska
Vasyl Pyshkovych

Leaders of the project:  Sergiy Kovalevych, Natalia Polovynka


Не отврати лица Твоєго

ВІА "Смерічка" Платівка "Зачаруй" 1981 рік

Другий студійний альбом рівненської групи Farinhate


1. Нова Ера

Ой не квітни весно

Ой, Чия То Рута-М’ята

Португальська народна пісня, перекладена 18 жовтня 1914 року

„Панно, від усіх гарніша,
Зачекай лиш півмінути!
Поки рожі Розцвітуться,
Мусиш ти моєю бути“.
„Гарний рицарю, джигуне,
Як твоєю маю стати,
Скажи перше, які дари
Мені можеш дарувати!“
„Маю я три замки, панно,
І всі три тобі дарую, —
Два у Андалузії, що їх
З мармуру тобі змурую“.
„Але третій в моїм серці,
Саме так міцний і сильний;
В нім ти будеш панувати,
Доки наш господь прихильний.
„З усіх замків сього світу
Се найліпшая домівка,
Для того, що найдорожче,
Найтайнішая криївка.
„З мармурових можуть маври
Десь-колись мене прогнати, —
Але з серця тебе вкрасти
Ніхто сили не ме мати“.

Try Zamky

Шотландська народна пісня, перекладена 12 липня 1914 року

Ерл Річард поїхав на лови у ліс,
І їхав так скоро, як кінь лише ніс,
На шиї у нього ловецька труба
І меч коло боку й у серці журба.
А як до брам леді моєї прибув,
За перстень від дзвоника торгнув.
Ніхто не явився, лиш леді сама
Браму відчиняє і його прийма.
„Вітай, ерле Річарде, — мовить вона, —
Нічліг тобі в мене готовий;
Нагріта тепленько вже піч кам’яна,
Палає світильник восковий!“
„Не злізу з коня, не ночую я в вас,
Не ввійду до твоєї кімнати;
Одна леді, гарніша від тебе сім раз,
Має нині мене дожидати“.
Він зігнувся зі свого сніжного коня,
Аби твар цілувати рум’яну;
А вона гострий ніж мала в своїй руці
Й задала йому в серденько рану.
„Лежи тут, ерле Річарде, — мовить вона, —
Лежи тут аж до білого рана!
Хай та леді, від мене гарніша сім раз,
Дожидає тебе, свого пана!“
Покликала своїх дівчат по одній,
А потім по дві стала звати:
„У мене тут труп у прихожій моїй, —
Десь треба його нам сховати“.
Одна взяла трупа за руки обі,
А друга за ноги, а третя за чуб,
І ввергли його на подвір’ю в криницю,
Зо п’ятдесят сажнів углиб.
А пташок маленький сидів край вікна,
Почав цвіркотати-густи:
„Хапайся, хапайся, фальшива леді!
Своїм служницям ти заплати!“
„Ходи, любий пташку, ходи тут до мене!
Що ти на гілці співаєш?
У мене для тебе золотая клітка, —
Дістанеш, чого забажаєш“.
Сховайся, сховайся, фальшивая леді!
Не відмов своїм слугам платні!
Що ерлеві Річарду ти учинила,
Вчинила б те саме й мені“.
Якби в мене стрілка була золота
І луток тугенький, за теє
Я встрілила б шпарко на гілку зелену
У те твоє серце гордеє“.

Pomsta Odurenoi

Слухайте трек на всіх музичних платформах тут: https://fanlink.to/umenevgolovi

10. Чи є життя після полону?

The Village Україна

Related tracks