☀ вознесення

❂  регенерація

6 - сум через розгадку таємниці, текучість часу

☁ сезон дощів

🍯 алхімія

1- перебування в пустоті

☼ блукання

whhp - швидко летять хмари під місяцем

Ввечері я вийшов на двір. Це було моїм рішенням. Ніхто мене до цього не спонукав. Просто пішов у вітальню, спокійно вдягнувся, і вийшов. 
Сьогодні ввечері велике свято, всі вдома зі своїми родинами, моя родина також святкує. Хоч вже і темна пора настала, цебто – ніч, але ще досі світло надворі. У вікнах вбачається це свято. На вулицях же навпаки, надзвичайно тихо і пусто. Тепер кожний забрав у свою кімнатку той шум, що він міг створювати тут.
Я не схильний замикатись у собі, та й так ніхто ніколи не казав. Зараз же я також не назвав би це відчуженням. Я наче спілкуюсь з вулицями, стовпами, тьмяним небом. Так рідко виходить це зробить…
Він йшов по вулиці в далину, було помітно як він поглинається туманом і в результаті повністю розчиняється. Розчиняється в цьому вечорі.

jagors

досі світло надворі

Гілки лагідно шуміли над головою, сонечко кидало свої промінчики деінде. Я намагався йти і не наступати на них. Крізь вологий папороть я продирався, мої ноги відчули свіжість – холодний струмочок розтікався ледь покриваючи камінці. Я зрозумів – я вже поряд. Каміння ставало дедалі крупнішим, сонце потроху схиляло свою голівоньку над обрієм. Я вірив – я встигну.
Пришвидшивши ходу, я помчав вгору – дерева рідшали, вологість зникала, а разом і папороть. Я знаю, вже скоро сонце зовсім сяде, але я вибігаю на прогалину, де мені видно – сонце притуляється до гори, і поринає в неї…

Гілки лагідно шуміли

На березі моря, набережній, стояла іржава лавка, на спинці якої вже розсипались дві дощечки. Кожного вечору тут було все залито помаранчевим заходом сонця. В ці хвилини час зупиняв свій плин, море стихало і завмирало, а камінчики поряд робились меньш потрісканими.
Хтось казав, що лавка іржава через те, що море час від часу сипле свої бризки на неї, але очевидніша інша позиція – що іржа утворилась від інтенсивної помаранчевої атмосфери, що панує тут вже не першу вічність.

променада

Паслось стадо вівць. Декілька собак оберігали їх. Пастух збудував тинок, щоб стадо не бродило, і не заходило занадто близько до лісу.
Ліс сам підкрався до тинка, і став могутньою стіною коло нього. Високий хвойний ліс.
Пастуха непокоїв не ліс, а вовк що там жив. Справа в тому, що вовк був не такий як інші вовки, він був дуже спокійний, неначе він рівня людині. Нерідко різні люди розповідали, що вовк іноді сидів, і просто дивився на них, хоча був не так і далеко.
В отарі було одне ягнятко, яке знало і цікавилось цим сірим незнайомцем, котрий приходив дивитись на отару, сидячи поміж могутніх дерев лісу. Собаки гарцювали, але він не зважав. Ця маленька овечка, знала, він дивився завжди на неї. Коли вона засинала, думала про його жорстке хутро, яке здавалося їй м’якеньким, думала про його гострі вушка, його могутні лапи… морду він мав зовсім благородну, його чисті очі не давали їй заснуть до ранку.
Все стадо гомоніло про це. Всі вважали – це дурна ідея, перестрибнуть тинок, для знайомства з цим «дикуном з лісу».
Був обід, що плавно перетікав у вечір – вовк сидів на одному з коренів могутнього хвойного дерева. Палаючим поглядом він глядів на Неї. Вона все таки наважилась перетнути тинок, і опинилась прямо перед Ним. Він як і раніше дивився спокійним і одночасно палаючим поглядом, Вона заворожено стояла навпроти. 
Вона відчула цей металевий поцілунок… гострий та спокусливий, що вп’явся в її плоть. Пастух бачив як не поспішаючи вовк побрів у пітьму густого лісу, оминаючи могутнє коріння і лишаючи теплу червону стежинку.

вовк і ягня

whhp - війнуло життям

whhp - стрепенись

whhp - анемія

whhp - полювання ні4ного кажанчика

whhp - я прокинувся, а бузок розцвів

whhp - похитування сосен

whhp - плавав окунець по-під скелями

whhp -- дощитиме весь день

whhp -- Милувався видом з сухого дерева, але прилетіли шершні

íåðâîâà ä³ÿëüí³ñòü

гематоенцефальний бар`єр

клунок нейромедіаторів

пірамідні шляхи

блукання Вагуса

Летить мій черемош на захід

Нашій команді надзвичайно важливо знайти учасників невдалої міссії «Бетельгейзе». Тому ми прямуємо до духовного санаторію на Фомальгауті.

 Прибувши в точності на те місце, як зазначено у знайденому письмі ми не знайшли жодних ознак «санаторію». Крім величезних брил нічого немає! Хоча … там написи!!! Хутко, читаймо! …
«Так, це дійсно те місце. Так це дійсно ми, екіпаж міссії «Бетельгейзе». Так ми дійсно тут були, в цьому чудесному санаторії. Так, тут одні брили. Так, ми відповідаємо на ваші питання, без нашої присутності. З нами все гаразд, не варто перейматись. Знаю, ви б хотіли мати таку здібність як заглядати у майбутнє, бачити хід долі. Нажаль, повідомляю вам, що не всі люди можуть навчитись цієї майстерності. Бачите, ви навіть не зрозуміли що валуни і брили – і є санаторій. Тільки сміливим пригодошукачам відкривається сей дар. Ви дійсно відкриваєте нові світи, ступаєте там, де не ступала нога людини, але ви це робите по плану, виконуєте «міссію». Ми також мали такий шлях, але трапилась халепа, цебто вже якась пригода. Признаємось, спочатку було кепсько, через затьмарений світогляд, ми, певно як і ви панове, сприймали світ наш тільки з однієї сторони. Але нам допомогли побачити з різних сторін, як ми можемо допомогти вам, адже це вже для вас пригода. Прошу, рідні мої, вибір за вами.»
Внизу мав місце допис:
«Я, Ганс Вічіш, капітан міссії спочиваю на VI  планеті зорі Дубхе, серед безмежних пісків вітер – то я»
«Я, Рауш Зокран, астролог (хоча думав, що і екстрасенс) спочиваю на ІХ планеті зорі Беллатрікс, десь у ядрі тектонічні зворушення – то я»
«Я, Єхат Пхонк, біолог (хоча думав, що і лікар) спочиваю на ІІІ планеті зорі Антарес, спостерігаючи за дивними кам`яними грибами, а хто ж сіє ті гриби? – то я»
«Я, О`бетель Хейззе, дипломат (думала, що втратила свою команду; і так, бідненький ДМТ7077) спочиваю у зорі Альголь, підштовхуючи до розвитку племена горгон, раса «Горгон», що повідомляє про флору і фауну VІІ планети – то я»
 Судно «О`смол-о-да» відправилось від Фомальгаута виконувати свою міссію. Згодом брили перетворились на пісок, що надало санаторію нового стилю. 
Після декількох повторних інцидентів із IV планетою зорі Бетельгейзе, вирішено було детонувати планету і знищити. 
Ні один айдімей не постраждав.

13 Санаторій

Запис3
Досліджую планету VI системи Дубхе. Помічена енергетична активність притаманна розумній істоті. Спробую дослідити данний об`єкт.
Планета утворена цілковитою дюною.
Флора:
--
Фауна:
Мікроорганізми (різні особини невідомого нам виду, щось між спірохетою і бордетеллою) 
Розумних істот не виявлено, але мій корабель атакував загін піратів. Атаку відбито. Пошкоджено 46% судна, але судно функціонує.
Декілька спор відпало. Інші продукують сильне тепло, метали навколо нагріваються до 600-800 градусів по Цельсію.
Покидаю планету і систему.

10 Засідка В Дюнах

Запис2
Досліджую планету ІХ системи Беллатрікс. Помічена енергетична активність притаманна розумній істоті. Спробую дослідити данний об`єкт. Погодні умови на планеті просто жахливі, весь час землетруси і блискавки. Дозволю собі жарт «планета-катаклізм».
Флора:
Неможливо дослідити
Фауна:
Неможливо дослідити
Населена шаровими блискавками і іншими видами блискавок. Схоже в них йде війна за домінування певного виду блискавок. Етіологія землетрусів не з`ясована.
Спори дають тепло.
Покидаю планету і систему.

09 Планета - Катаклізм

Отримавши наказ про колонізацію ХІ планети зорі Брахіум екіпаж комічного корабля «О`смол-о-да» вирішив залетіти на перепочинок у зоряну систему Алькор і знайшов уламки космічного судна та блок із записами. Ось що було знайдено:

Запис1
Досліджую планету ІІІ системи Антарес. Помічена енергетична активність притаманна розумній істоті. Спробую дослідити данний об`єкт. Планета сяє по очевидним причинам – там гаряче.
Флора:
--
Фауна:
--
Світ повний мінералами, і закам`янілими грибами та спорами. Встановити контакт з цією загадковою расою майже неможливо (не знають загально галактичної мови).
Схоже декілька жителів тієї вулканічної планети причепились до мого корабля, кам`яні спори зовні вказують на це.
Покидаю планету і систему.

08 Пекельні Спори

Запис#00870870 від 16/09/хх18 23:39:04 

Склад команди:
Єхат Пхонк ………… х
Ганс Вічіш ……………..х
О`бетель Хейззе ….v
Рауш Зокран ……..  х

Я ,О`бетель Хейззе, єдина вижила в цьому безумстві нашого капітана Вічіша Ганса, просто таки дивом врятувалась. Ще й напів живого дроїда ДМТ7077 привезла на борт.
Відтепер я дрейфую космічним простором. Це вже не заради нашої місії, яку можна вважати безуспішною, а заради дивовижної краси космосу. Я спускаю офіційний прапор на моєму судні і йду у відкрите плавання. Милуватимусь світом, як це робили ще в далекі часи наші чисті від побічних ефектів прогресу предки.

07 У Пошуках Кращого Життя

16 вересня 00:00 (по місцевому часу)
Якісь створіння!!!. Вони вилізли з води, о боже боже, що робить! Це явно якась раса, яка живе у воді. Так… думай думай… всі теж в паніці і розгублені, як і ці створіння, якісь амфібіозні тварини. Хмм… раз ми вже тут, то треба завершити нашу місію успішно! Може їх просто перебить? Людина володар всесвіту – їй все під силу! Вперед, виконаємо нашу місію друзі!
…
Спочатку дроїди привезли зброю і самі трансформувались у плазменні кулемети. Потім, ми використали Автоматичне спорудження фортифікаційної цитаделі і засіли там. Ці амфоси (так називав їх Єхат) просто з цікавісю ходили і роздивлялись наші споруди і речі які ми полишили. Мені на секунду стало навіть шкода що доведеться стерти з лиця цієї майбутньої «Нової Землі» цих прекрасних створінь, та я вже відсканував їх особу, заніс в базу нашої фортеці цей вид і вибрав функцію – «винищити цей вид тварин» -- «100%» --« без залишення «ковчегової пари» -- «старт»
Я відчував цю перевагу людини над істотою з дикої планети і був на висоті$#&^%$@#$^$$%w546ew46524er526ref52d5e24помилка запису…
…
(схоже, що стався різкий потоп)
… 
Неможливо відтворити, вибачте. Дякую що скористались нашими послугами, чао-какао.

06 Непорозуміння

15 вересня 12:56
Ми у зоряній системі Бетельгейзе, сузір`я Оріона; я втомився. Команді набридла ця довга дорога. Скоро зійдемо, нарешті походим, розімнем в`язи. 
16:40
Ми на IV планеті ! Нарешті! всі мершій полетіли на планету, залишили дроїдів на борту. 
Планета виглядає дуже багатою на воду (понад 80% всієї площі)
Острова мають рівну геометричну форму, що дивно.
При висадці на поверхню, опинились в хащах, майже джунглях. Різновидів рослин не багато.
Флора:
Широколист зеленовічний флюр
Широколист багряновічний 
Тонколист лимонний вючкий
Кульбаба гігантська (не плутати гігантейською розмір якої 60-80 см, розмір цієї ж сягає 6-8 м!!!)
Різні мохи та лишайники
Гриби (як відмітив знавець біології Єхат Пхонк – деякі мали психоделічні властивості; довів це екпериментально)
Багато сухих водоростей на гілках дерев, на кущах навіть є свіжі
Фауна:
Дрозофіла смугаста
Дрозофіла пухнаста
Дрозофіла криласта
Дрозофіла куляста
Дрозофіла довгаста
Їжак смердючий (можливо наш біолог-дослідник Єхат Пхонк переплутав його з мертвим їжаком(їжаком???) хоча це він заперечує)
Журавель новосілківський
Пацюк іграшковий (згідно з даними біолога-дослідника Єхата Пхонка звісно)
Жаба дворога
Кажанчик ні4ний
Єдинорог високохмарний веселкошлейфовий
Все це було досліджено в перший день висадки. Ми залишимось тут табором, щоб вивчити максимально інформативно дно і почати будувати колоніальні споруди.

05 Вивчення Зразків Життя

23 серпня 03:33
Ми починаємо сильніше розганятись, команда нервує, Рауш дійсно панікує, говорить що дарма це все, йому снився віщий сон, де він бачив нереїд і русалок, і Посейдона на троні, який вразив Рауша своїм тризубцем. Але я тільки ще більш радію, нарешті швидкість, як я люблю швидкість! Нехай не вигадує Рауш Зокран свої глибоководні байки, ми прекрасно минаємо кільця Сатурна. До речі, яка краса ці кільця здалеку, і як вони виглядають з близька… як багато сміття різного, з супутників його мабуть вивозять сюди.

05:27
Пролітаємо Нептун. Ось я вирішив поспать, як прокинувся від кошмару, наче тонув. Щось з вентиляцією і  системою постачанням кисню. Запросив дроїда ДМТ3045 щоб полагодив.

04 Дрейфування В Кільцях Сатурна

22 серпня 18:43
Сумую потроху за тобою. Хоча скільки там пройшло, всього доба! Та все ж відстань відчувається… Не знаю, чи це космічно- зоряна хвороба, чи галюцинації від психологічного і емоційного перевантаження, але я бачу тебе у зорях… твої витончені вигини… ах як далеко і вони, ці прекрасні ліхтарики.

03 У Зірках Бачу Тебе

22 серпня 00:03
Ми летим. Дуже впевнено. Всі дуже раді (наша команда: Єхат Пхонк (біолог і лікар), Ганс Вічіш (я, капітан), О`бетель Хейззе (дипломат і дослідник космічних рас), Рауш Зокран (екстрасенс і телепат, астролог). Але непогода змінила трохи всім настрій, та не зіпсувала! Невеликий дощик пішов… астероїдний, та це нічого, в нас гарний корабель. Оснащений найсучаснішим обладнанням СпецАрморТіш`ю757.
00:06
На хвилинку здалось, що я знаходжусь в комп`ютерній грі 90-их, ранніх 2000-их… про космос. Грає схожа мелодія в голові.

02 Астероїдна Злива

Reincarnations:
@whhp001 (proto)
@whhp002
@whhp003
@whhp004
@whhp005
@whhp006
@whhp007
@whhp008
@whhp666 (early proto)

whhp006

Popular tracks