Самобутня та неповторна «Надія»

У вересні 1986 року в клуб приміського селища Семенівка прийшла працювати Валентина Сергіївна Кравченко. Вона сама дуже любила співати і була впевнена: в селі повинні бути співаючі люди. Відразу ж знайшлися такі жінки. Коли Валентина Сергіївна їх почула, зрозуміла, який скарб несподівано відкрився перед нею.

Через три місяці, на честь Нового року, в Семенівському клубі відбувся перший концерт. Клуб був сповнений селян. Так відбулося народження нового фольклорного колективу, який отримав назву «Надія». 

У нього входили десять учасників пенсійного віку – один дідусь і дев'ять бабусь. Старенький дідусь незабаром покинув сцену, тому у вокальному ансамблі залишилися тільки жінки. В їх репертуарі налічувалося більше двохсот пісень, які співали ще їхні бабусі та прабабусі: весільні, ліричні, колядки та ін. Всі пісні жінки тримали в голові і ніякими записами ніколи не користувалися.

У кризові 1990-ті роки клуби селищ Абазівка, Семенівка і Новоселівка були об'єднані в єдину централізовану клубну систему, керівником якої була призначена Валентина Сергіївна Кравченко. Після закриття Семенівського клубу любов до пісні привела співаючих жіночок у новоселівський клуб.

Свої перші нагороди ансамбль завоював дуже швидко. В основному це були дипломи обласних фестивалів народної творчості. Але поступово популярність семенівських бабусь переступила межі нашої області. Вони об'їздили зі своїми піснями багато міст України, підкорили столичну сцену і були удостоєні звання «Народний фольклорний колектив».

У 2001 році ансамбль «Надія» брав участь у заключному гала-концерті Міжнародного фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець». Зал приймав їх нарівні з такими метрами, як Людмила Гурченко, Анне Веске і Віллі Токарєв. У той же день на сцені Палацу «Україна» вітали із золотим весіллям солістку ансамблю «Надія» Олександру Іванівну Литвиненко. Наші співачки також виступили на відкритті авангардної виставки в Українському домі.

У 2003 році директор централізованої клубної системи Валентина Кравченко, творець і художній керівник «Надії», була нагороджена Почесною грамотою і відзнакою колегії Міністерства культури України.

А семенівські жіночки продовжували підкорювати Київ. У 2004 році в Київському театрі оперети проходив Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Київська Русь». Серед професіоналів і аматорських колективів з усієї України Донеччину представляв фольклорний ансамбль «Надія». Самобутня творчість наших землячок викликала непідробний інтерес. 

Більше 20 років радував своєю творчістю чудовий фольклорний ансамбль «Надія». Природні, прості, такі як є, літні жінки виходили на сцену і співали немов для власного задоволення, але їх спів безпомилково знаходив шлях до сердець глядачів. Вони співали так, що зал завмирав.

Фахівцям вдалося записати найвиразніші пісні з репертуару Семенівської пісенної традиції. Частина матеріалів увійшла в публікації, також був випущений аудіоальбом з двох дисків в серії “Фольклорні скарби Донеччини”.

Автор цього проєкту - методист Донецького обласного учбово-методичного центру культури, член національної Спілки журналістів України Людмила Васіна. Керівник проєкту - директор Донецького обласного учбово-методичного центру культури Галина Миколаївна Ладигіна. Запис здійснено 2006 року у концертній студії Донецького обласного радіо на замовлення управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації. Звукорежисер - Дмитро Скрипка.

Завдяки цьому проєкту вдалося зберегти саме крихке надбання нашої спадщини - пісні селища Семенівка в їх оригінальному звучанні. Тому ми маємо чудову можливість почути неповторні голоси вокалісток фольклорного ансамблю “Надія”. Склад учасників на момент запису: Олександра Іванівна Литвиненко, Євгенія Афанасіївна Кожухар, Надія Лук’янівна Васильченко, Віра Трофімівна Машір, Олена Вікторівна Довгаль, Марія Іванівна Керасіменко та художній керівник Валентина Сергіївна Кравченко.

Unknown album (23.07.2021 16:41:02)

45. Як би черепеньки

https://www.facebook.com/volodchenkoyuliya

45. Як би черепеньки

YuliaV