Записали з Апексом отакий тречок. Давно хотіли щось придумати разом, музику написав мій брат. Записали на nice records, Паша звів ось і вийшов трек. Пишіть в коментах як вам

Мікрочіп

С23 та Апекс- Мікрочіп

Думай

STOSLIV - Hugo Boss

"В час, коли українське око та вухо відвернулось, нарешті, від контенту нашого зло%&учого сусіда - очікуєш ренесансу української культури, адже "all eyes on you". Але ні, український шоу-біз та ті, хто йому потикає, ті, які до нього невпинно прагнуть, починають нести таку відбірну дич, яку, можливо, і не робили до того. Це паразитування старого, зросійщеного грибка на мізках людей, котрі той грибок сумлінно доглядали – не дозволяє бачити творчість по-іншому. Ті самі люди, які були сірими кардиналами артистів фаст-фуд музики лишились на своїх місцях, і тепер кормлять невибагливого слухача лайном українською мовою, під солодкі звуки сопілок. Ми це кличемо Культом Культури і Кон'юктури. Викинь зі своїх плейлистів лайно, адже лайно на вході не дасть чогось класного на виході... і це ми про твої мізки."

Довгий Пес та 121 - ККК (Культ Культури і Кон'юнктури)

Хонест  представляє свій новий сингл «я — порожній будинок», який вже доступний на всіх музичних платформах. Цей сингл з жанру "Spoken word". 
У своєму тексті Хонест звертає увагу на проблеми, з якими стикається сучасне суспільство, та намагається донести до слухачів важливість тих чи інших питань.

Людям подобаються історії, які вони підсвідомо приміряють на себе. Образи та описи, сцени та розвиток подій – це те, що відволікає від реальності або навпаки, занурює та дає змогу уявити себе персонажем оповіді.

У цій композиції, в першу чергу, важливі слова автора, де музика слугує тільки атмосферним підсиленням. Вона надає загального забарвлення історії, що транслюється.

Хонест - я-порожній будинок

Єдине Небо (feat. AIR Max)

Zlele та keeroo на інших платформах: fanlink.tv/zlele-keeroo/

Сьогодні 13 червня, як ми і обіцяли, вийшов трек "засинаючипрокидаюсь" від Zlele та keeroo.

Пісня пройшла досить довгий шлях до свого релізу. Минув майже рік з того часу, як ця колаборація зародилась у головах музикантів. Zlele хотів випустити EP з цим треком включно, проте, обставини внесли свої корективи і Zlele випустив альбом "Чому такий сумний". А цей трек просто не підходив до загального концепту. І ось, настала його черга.

Це досить тривожний і навіть дещо агресивний трек. У ньому змішались упізнаваний аналоговий саунд від Zlele, та абстрактно-агресивний речетатив / текст від keeroo. Ми гадаємо, що описувати про що саме цей трек немає змісту. Назва треку говорить сама за себе. На нашу думку, це досить незвичний і свіжий саунд. Слухайте, лайкайте, поширюйте. Мир <3

Текст:
Дуже різні речі ввижаються перед ночі пикою,
Проте, великою мірою, це те, що накликано,
Моїми ж власними діями та їх наслідками,
Отримав, так би мовити, те що плекав роками.
Своїми руками. Чистими, немов думки дитини.
На мою голову падає все більше різної рутини.
Я приймаю це і терплю, ковтаю таблетки.
З кривого дерева – крива тінь, як казали предки.

По всіх канонах до крапки,
Голодати повинен художник.
Я не малюю! Де, блять, мої бабки?
Без них мені досить тривожно.
В мене немає батьківської зірки.
Тобто, стоп! Зіркового батька…
Замість кешу в кишенях дірки,
Впевнений, просто якесь прокляття.
Бігати між дощу крапель,
Плакати, бо багато втратив.
Вчасно вміти міцно крити матом,
Брати більше брата, ролі грати.
Мабуть ще трохи і я зірвусь,
Відмітка і так нижче нуля.
Дайте мені спокій, клянусь —
Я ж не завинив нікому тут ніхуя.

Відчуваю, що засинаю,
Засинаю, чи прокидаюсь?
Непомітно падаю, каюсь —
Засинаючи прокидаюсь.
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!

Хтось по мені зачитає на похуй написану кимсь епітафію.
Не задаючи питань я заплющую очі і падаю, падаю, падаю!
В цьому лайні засинає все місто і вмить прокидаєтся мафія.
Рима хуйова, шукаю інакшу…і згадую, згадую, згадую.

Я відчуваю, що засинаю,
Засинаю, чи прокидаюсь?
Непомітно падаю, каюсь —
Засинаючи прокидаюсь.
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!

Пенітенціарна система запрошує всіх ласкаво на відпочинок,
Бюлетні розповідатимуть, як відповідати за скоїний вчинок.
Середньозабезпечений індивід, яких по суті, не існує в природі,
Витрачає час, як йому дано. Хто тут крайній на вихід, добродії?

Я відчуваю, що засинаю,
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!

Що ти таке, розкажи мені?
Сам проти себе запитую знову.
Та тільки колеса заклинені,
Задом до переду, то не кайфово.
Проїхати темною вічністю,
Можна не злізти і не помітити,
Ніби початок так близько був,
Тут і кінець. Бракує епітетів.
Ось тобі, страва улюблена,
Та, що найкраще пасує до бідності.
Заморожена скумбрія —
Відповідник твоєї гідності.
Я б не бився, як риба об лід,
Намагаючись кращим стати.
Після мене не кінчиться світ,
Але ще й не пора помирати.
Я відчуваю…

Я відчуваю, що засинаю,
Засинаю, чи прокидаюсь?
Непомітно падаю, каюсь —
Засинаючи прокидаюсь.
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!
Відчуваю, що засинаю,
Засинаю, чи прокидаюсь?
Непомітно падаю, каюсь —
Засинаючи прокидаюсь.
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!
Засинаю, чи прокидаюсь?
Засинаючи прокидаюсь!

засинаючипрокидаюсь

Zlele, keeroo - засинаючипрокидаюсь

Слухати трек на інших платформах: fanlink.tv/zlele-memento

добре памʼятаю з дитинства булінг
вироблені, але ніжні руки моєї бабулі
чорного Чарлі і трохи плямистого Ваську
кашу мамину, подругу сестри — Таську

альбом Метли перший, на касеті з кіоска
Сєрьогу і Фукса, книгу Робінзона, про острів
стройку, в “шкєта” гру, у дворі квадрат
металобазу, жбік, Андрюха, як брат

відчуття, як спалився з сігою баті
і моменти, коли часу було достатньо
Лесю з першого, Антона з останнього
вєлік “тиса”, як я загубив його

“лєсєнку” з кентами, стадіон біля “Товарки”
автосервіс, “Театральне”, лижі у парку
Олєжку і Саню, Ромчика, його сестру
безквитковий на “Руті” до Бурштину

“Соньки” на годину, “Козаки” на ніч
Яника з пивом, синього Пєні діч
літню спеку без вітру, берег “Кірпічки”
було враження тоді, що всесвіт статичний

другий загін табору, блок “Флориди”
бабу Тому і чеки по 5 гривень
Честер по півтори, точку в мому підвалі
як ледь не здох, в лікарню залетів по п'яні

стрибки з качель помню, дядю Женю і Ксюху
Макулатурщика, Фільтра помню без вуха
як впав з балкона і відʼїхав прямо там
коли грали з пацанами в сліпого кота

літаки паперові з девʼятиповерхівки
старих фільмів різних, хеппі-кінцівки
бабу Лєну, з садочка сторожиху, Легенду
Фраєра, Льоліка, з мультика Вжика

всіх сіняків покійних, коло Райки підʼїзду
Кука, Мурзік, Хома…бувало різне
тарзанку між деревами в 14й школі
морву там же і подорожник від болі

валюту зелену, з кущів на лавочку-касу
димовухи з лінійок, то було прекрасно
однокласників помню, у кількості певній
і свою школу, тобто відсутність мене в ній

Йогу, Ізю, Баса, напис “KoЯn” на бараках
коли не розумів фразу “як кіт наплакав”
на трансформаторній будці логотипи банд
потім в зошиті копії, такий талант

раз на раз вискочити, навіть без приводу
щоб адекватну ієрархію в дворі пітримувати
платівок стопку, “Кукринікси” по блату
коли 100 баксів, для мене було багато

як слухали Eminemʼа в Гускіна дома
Джексона, Діабетчика, Грузіна, Сома
Мєлкого згадав, огидний такий чувак
кинув мене в калабаню за просто так

як по колії гуляли і не фоткались
від Надвірнянської ріки до Солотвинської
тренування з боротьби, апендицит
Гошу з сусіднього і як він мені остогид

витягнуту з пошти повістку до суду
на Височана, сорі, я більше так не буду
як Розік відірвав Ширю в одні ворота
“Yo-Yo” як віджали в якогось задрота

мопед "Карпати", який вічно лагодив Руля
тіпа, який погрожував спустити пітбуля
Кірпіча бабу, що била його шлангом
колеса від вагонетки замість штанги

рОбота дивного із цигаркових пачок
сємкі в газеті і “Бон Парі” на здачу
зацепи за бампер автобуса "пʼятірки"
чоботи "winter" чорні, протерті до дірки

Анісімовіча, який казав: "абасцисся"
дитячі мрії, що так і не збулися
сірники розсипом, сірка на кросах
пугачі з пакета і болта просто

“якась куриця жмуриться”, помню таке
веселого командора з “Крутого пікє”
ICTV, “Трансфоремрів” і “Вольтрона”
RTL з приставкою до електрона

із сестрою Дрюлі, поїздку на Лімницю
клей з пакетів розмазаний по лицю
Фєдю з його "а Денис годен вийти?"
помотало пацана, записався в бандити

першу ізмєну по траві, Олю сусідку
Тосіка з плеєром, свого дядьку на підпитку
джип іграшку, той зелений, на фотці
і таке пам’ятаю, прикинь! тупо в шоці

не міг спати як, на тихому в садочку, вошей
як збирали бутилки, заради грошей
за Фокса, R.I.P., який хотів літати
Макса, анкла Жеку, їх на “БАМі” хату

поїздку вночі з Шуріком на раків
пропалену куртку Сєрого, патиком нахєр
наші “нальоти” на городи в переулках
походи в гараж з Льохою і вкрадену булку

перші дитячі спроби до Люди підкатів
магнітофон “Fugison” у моїй кімнаті
можу, буквально, продовжувати безкінечно
але вже змучився, keeroo, щиросердечно

Memento

REC_2

Розбиті мрії

Слухай трек на інших платформах:
fanlink.tv/keeroo-sandbox

достатньо часто чую 
що я вже дорослий 
хоча цей поділ на дітей і ні
тупезна несинітниця в моїх очах
бо й не вважаю що я «виріс»
просто став більший
отримав досвід
кілька хвороб 
відлуння сотень криків з голови
вони з минулого
але минулого нема
минуле тхне оманою
на дотик як вологе повітря 
біля кафе
а я в минулому не був дитиною 
просто беззахисним 
але і зараз я не контролюю простір 
наша домівка оточена тисячами сонць 
готових кинути власну орбіту і спалить
местецтво, технології, прогрес 
усе на що ми кілька тисяч років
молимось і мастурбуємо 
ти кажеш я боюсь померти
я кажу, що люблю життя 
і не люблю відвертість 
і не люблю накази 
і трьохзначні круглі числа

росте черешня на городі в мами збоченця 
сонце для всіх світить яскраво — обрегочешся 
в системі із клітин і кліток ми щось корчимо 
уся галактика — розжарена пісочниця

граємо в ігри, але не ми, то на горі хтось грає
без персонажа вибору. ілюзія така є
зранку — до школи, в обід — робота, ввечері — лікарня
ми не керуємо нічим, намагатися марно
гра триває повільно, а з часом починає летіти
стаєм великі ззовні, по суті, маленькі діти
в нас живе все те, чого не повернути ніколи
зі смаком ванільного неба й ванільної коли
нас контролює все, що завгодно. І це печально
печально, що розуму тупо не вистачає
реклама, пропаганда, інфлюєнсери, зірки шоу-бізу
новини, бренди, соціум, страх і катехізм
скільки ще попереду рівнів? відкрите питання.
перший віддаляється швидко. але де ж останній?
зрештою, фінальний бос. бачу, це його поверх
після, на чорному екрані напис "game over"

Пісочниця

Посилання на відео 
https://www.youtube.com/watch?v=PhUlOFNA1-A&feature=youtu.be

Посилання на публікацію 
https://www.facebook.com/notes/с23/c23намул/2671813456388717/

С23 - НАМУЛ

Уся галактика — розжарена пісочниця.

Укр кфз, йопта!
0342
🇺🇦