На кладовищі «Забарівка», що в Чернігові, були поховані воїни, які захищали місто від російського вторгнення. Столики й лавочки, які родичі загиблих збудували власними силами, знесли. Мами померлих синів вимагають поваги до пам’яті своїх дітей.
Забарівське кладовище офіційно не зареєстроване, розташоване в межах Новобілоуської сільської ради, територія цвинтаря належить державному лісовому фонду. Забарівське кладовище межує з найбільшим водозабором Чернігова. Начальник служби водопровідних мереж КП «Чернігівводоканал» Ігор Грищенко говорить, що якщо площа цвинтаря збільшуватиметься, то водозабір треба закривати й призупиняти водопостачання міста.
Що робити з кладовищем у мікрорайоні Забарівка?
На це запитання відповідали матері й родичі загиблих: Наталія Саєнко, Ольга Зубок, Зарема Товстенко, Георгій Кузьменко, Ганна Іваніченко та директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко.

Що робити з кладовищем на Забарівці?

У програмі «Праймвечір. Акценти» говорили про вартість поховання на чернігівських кладовищах, економічну рентабельність створення в обласному центрі крематорію, замовлення послуги прибирання могил.
Гість ефіру Костянтин Борсук - начальник виробничої бази «Яцево» КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Чернігівської міської ради.

Кладовища Чернігова: робота та умови функціонування під час війни

Микола Данілішін, мешканець села Івківці, стверджує, що на цвинтарі, де поховані жертви Голодомору 1932-1933 років, були проведені роботи, внаслідок яких поховання знищені. За його словами, жителів села ніхто не попереджав про ці роботи.
Голова Ладанської ОТГ, Роман Ювченко, заперечує проведення будь-яких робіт на території кладовища. Він стверджує, що згідно з програмою доброустрою, прибирали лише прилеглу територію. Додаткових обговорень чи рішень виконавчого комітету або сесії з цього приводу не було. Роботи проводилися з використанням техніки, але без зняття родючого шару ґрунту. Ювченко також наголошує, що кладовище не має офіційного статусу і не діє з 1946 року, тому там ніколи не проводилися очищення чи прибирання.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті, вважає, що згідно із законом про Голодомор 1932-1933 років, місцеве самоврядування зобов'язане було обстежити та забезпечити збереження таких поховань.
Як опікуються похованнями жертв Голодомору в Івківцях? На це питання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті, та журналіст Віталій Назаренко.

New tracks tagged #цвинтар