У Маріуполі відновлюють 200-річний цвинтар. Чому виникла така ініціатива і що це за місце?

 Детальніше тут: https://hromadske.radio/podcasts/po-subotakh/16-hektariv-ta-ponad-200-rokiv-istorii-iak-u-mariupoli-aktyvisty-vidnovliuiut-nekropol/

16 гектарів та понад 200 років історії: як у Маріуполі активісти відновлюють некрополь

Про стихійні поховання цивільних осіб в умовах збройного конфлікту на Сході України. Детальніше тут: https://hromadske.radio/podcasts/hromadska-hvylya/my-znaiemo-pro-12-stykhiynykh-pokhovan-u-pryfrontovykh-naselenykh-punktakh-sosons-kyy/

Ми знаємо про 12 стихійних поховань у прифронтових населених пунктах — Сосонський

На кладовищі «Забарівка», що в Чернігові, були поховані воїни, які захищали місто від російського вторгнення. Столики й лавочки, які родичі загиблих збудували власними силами, знесли. Мами померлих синів вимагають поваги до пам’яті своїх дітей.
Забарівське кладовище офіційно не зареєстроване, розташоване в межах Новобілоуської сільської ради, територія цвинтаря належить державному лісовому фонду. Забарівське кладовище межує з найбільшим водозабором Чернігова. Начальник служби водопровідних мереж КП «Чернігівводоканал» Ігор Грищенко говорить, що якщо площа цвинтаря збільшуватиметься, то водозабір треба закривати й призупиняти водопостачання міста.
Що робити з кладовищем у мікрорайоні Забарівка?
На це запитання відповідали матері й родичі загиблих: Наталія Саєнко, Ольга Зубок, Зарема Товстенко, Георгій Кузьменко, Ганна Іваніченко та директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко.

Що робити з кладовищем на Забарівці?

У програмі «Праймвечір. Акценти» говорили про вартість поховання на чернігівських кладовищах, економічну рентабельність створення в обласному центрі крематорію, замовлення послуги прибирання могил.
Гість ефіру Костянтин Борсук - начальник виробничої бази «Яцево» КП «Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» Чернігівської міської ради.

Кладовища Чернігова: робота та умови функціонування під час війни

Микола Данілішін, мешканець села Івківці, стверджує, що на цвинтарі, де поховані жертви Голодомору 1932-1933 років, були проведені роботи, внаслідок яких поховання знищені. За його словами, жителів села ніхто не попереджав про ці роботи.
Голова Ладанської ОТГ, Роман Ювченко, заперечує проведення будь-яких робіт на території кладовища. Він стверджує, що згідно з програмою доброустрою, прибирали лише прилеглу територію. Додаткових обговорень чи рішень виконавчого комітету або сесії з цього приводу не було. Роботи проводилися з використанням техніки, але без зняття родючого шару ґрунту. Ювченко також наголошує, що кладовище не має офіційного статусу і не діє з 1946 року, тому там ніколи не проводилися очищення чи прибирання.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті, вважає, що згідно із законом про Голодомор 1932-1933 років, місцеве самоврядування зобов'язане було обстежити та забезпечити збереження таких поховань.
Як опікуються похованнями жертв Голодомору в Івківцях? На це питання відповідали учасники програми «Праймвечір. Акценти»: Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам'яті, та журналіст Віталій Назаренко.

Як опікуються похованнями жертв Голодомору в Івківцях

Човен

Мунштайн

Мертві Голоси

Мексиканець

Кажани

Громадське радіо — незалежна «розмовна» радіостанція, яку можна чути в Інтернеті та в FM діапазоні у різних містах України. Hromadske.radio - мультимедійна платформа в інтернеті - свіжі новини, репортажі, подкасти, документальні відео-проекти. 

Громадське радио — независимый разговорный интернет- и радиовещатель. Ежедневно на Громадськом радио — последние новости и анализ текущих событий, на которые не влияют власть, бизнес или политики.

Hromadske Radio is an independent ‘talk’ station. Our news is not framed according to the interests of the government, business or politicians.

Popular tracks tagged #цвинтар