У вересні 2023 року в столиці Болгарії Софії відбулася прем’єра вистави «Гаага». П’єсу про дівчинку-сироту з Маріуполя, яка уявляє трибунал над Путіним, написала драматургиня-документалістка, українка за походженням Саша Денісова. В Національному театрі Болгарії її поставив режисер Галін Стоєв. Протягом багатьох років він працює за кордоном і зараз є художнім керівником Національного театру в Тулузі (Франція). Коли він побачив виставу у Польщі, то відразу вирішив, що він обов’язково повинен поставити її в його рідній Болгарії. Частина населення країни досі перебуває під впливом російської пропаганди та підтримує Путіна. 
На прем’єру вистави прийшов уряд Болгарії, у залі на 850 місць був аншлаг, а організатори боялися провокацій від проросійських партій. Актор, який грав роль секретаря Радбезу РФ Миколи Патрушева, відмовився від своєї участі перед прем’єрою. Йому здавалося, що за ним слідкують і він боявся, що його отруять «Новічком». Попри все вистава у Софії далі йде з повними залами. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить з режисером Галіном Стоєвим про вплив на постановку конфлікту з його батьками щодо війни в Україні, як «Гаага» змінила акторів Національного театру Болгарії, про відповідальність «колективного Путіна», як поєднати комічне та трагічне у виставі і чому Стоєв зараз не читає російську літературу.

ENG Галін Стоєв про трибунал над Путіним на сцені та чому болгарські актори боялися «Новічка»

Denise Dresser is a renowned Mexican political analyst, columnist, and professor. She has been the target of over 100 attacks by Mexico's current president, Andrés Manuel López Obrador, in his daily morning speeches for her criticism of the government's actions. He was also deeply disappointed by her visit to Ukraine in 2023. Dresser observes that many Latin American presidents are playing geopolitical games or trying to figure out what they can gain from supporting Ukraine or maintaining a perceived neutrality. However, Latin American societies are not pro-Russian, despite Russian propaganda and the increasing number of Russian diplomats in these countries. In her view, if Mexico, which is currently experiencing a democratic backsliding, were to return to authoritarianism, the biggest geopolitical beneficiary would be Russia. "It is in their interest to see a more authoritarian Mexico that embodies a narco-state with a large number of criminals. This would force the Americans to deal with another open front and another international conflict, and a conflict right on their borders," the professor says.
Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Denise Dresser about the increase of Russian influence in Mexico, attitudes towards Ukraine, drug cartel violence, how Mexico has become a political piñata in American politics, and her personal "3 A's" strategy that guides her through life.

Why Latin America's Support for Ukraine is Weak? Denise Dresser explains

Деніз Дрессер — політична аналітикиня, публіцистка та професорка з Мексики, яка є дуже відомою у своїй країні. Нинішній президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор понад 100 разів атакував її у своїх щоденних ранкових промовах за її критику дій влади. Він також залишився дуже розчарованим її візитом у 2023 році до України. Дрессер каже, що багато латиноамериканських президентів грають у геополітичні ігри або намагаються з’ясувати, що вони можуть отримати від підтримки України чи збереження нібито нейтралітету. Проте латиноамериканські суспільства не є проросійськими, незважаючи на російську пропаганду та збільшення кількості російських дипломатів в цих країнах. На її думку, якщо Мексика, де зараз можна спостерігати демократичний відкат,  повернеться до авторитаризму, то чи на найбільшим геостратегічним бенефіціаром цього стане Росія. «Це в їхніх інтересах бачити більш авторитарну Мексику, яка б уособлювало собою наркодержаву з великою кількістю злочинців. Це змусило б американців мати справу з ще одним відкритим фронтом і ще одним міжнародним конфліктом і конфліктом вже на їхніх кордонах», — каже професорка.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Деніз Дрессер про збільшення російського впливу в Мексиці, ставлення до України, насильство з боку наркокартелів, як Мексика перетворилася на політичну піньяту в американській політиці та про особисту стратегію трьох «А», яка допомагає їй по життю.

Чому в Латинській Америці слабка підтримка України і до чого тут США? Пояснює Деніз Дрессер

Ольга Онух —  британська науковиця, дослідниця та професорка порівняльної та української політології Манчестерського університету. В травні 2024 року виходить українською мовою книжка «Ефект Зеленського», яку вона написала у співавторстві з  американським дослідником Генрі Гейлом. Зокрема, автори проаналізували промови президента Володимира Зеленського, номери «95 кварталу» та навіть серіал «Слуга Народу». В книжці є частина, присвячена нинішньому президенту України, але це не ключова річ, зазначає авторка Ольга Онух. Насамперед вони досліджували сучасну громадянську українську ідентичність так званого покоління незалежності. Саме вона сформувала не тільки Зеленського, але й інших українців. 
Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Ольгою Онух про ефект Зеленського, найважливішу ідентичність українців з 90-х років та чого не зрозуміли про українців Путін, декотрі галичани та більшість світу.

Ольга Онух про ефект Зеленського, його зв’язок з українською ідентичністю та що змінила велика війна

Ibrahim Olabi is a British lawyer of Syrian origin. He had always intended to pursue a career in commercial law. However, as Olabi says, fate had other plans. The war in Syria broke out in 2011. He immediately switched gears to studying criminal law and human rights advocacy in order to help Syrians. This particular conflict has become his life's work for the past decade. In his legal work, he has almost exclusively focused on this war. He has only made an exception for Ukraine since the start of Russia's full-scale invasion. "What Russia is trying to do in Ukraine, it has already done in Syria," Olabi is convinced, seeing the same warfighting strategy on the part of the Kremlin. He heads the legal team of the war crimes documentation initiative The Reckoning Project. In April 2024, the project team and a witness from Ukraine filed a criminal complaint for torture by the Russians with the Federal Court of Argentina.

Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Ibrahim Olabi about the choice of Argentina as the venue for the lawsuit, about Russia's identical "playbook" for waging war, how Syrians are trying to achieve justice, and how to make life difficult for war criminals.

How to Make Life Difficult for War Criminals

Ібрагім Олабі — британський адвокат сирійського походження.  Своє майбутнє він пов’язував виключно з комерційним правом. Однак, за словами Олабі, за нього все вирішила доля. У 2011 році розпочалася війна у Сирії. Він відразу перекваліфікувався на вивчення кримінального права та захист прав людини, щоб допомогти сирійцям. Саме цей воєнний конфлікт став для нього справою його життя протягом останніх десяти років. Він майже не відволікався на інші війни у своїй юридичній роботі. Тільки для України він зробив виняток після початку повномасштабного вторгнення Росії на її територію. «Те, що Росія намагається зробити в Україні, вона вже робила в Сирії», — впевнений Олабі, який бачить ту ж саму стратегію ведення війни з боку Кремля. Він очолив юридичну команду ініціативи з документування воєнних злочинів The Reckoning Project. В квітні 2024 року команда проєкту та свідок з України подали кримінальний позов щодо тортур з боку росіян до Федерального Суду Аргентини. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить з Ібрагімом Олабі про вибір Аргентини для подачі позову, про однакову «методичку» ведення війни Росією, як сирійці намагаються добитися справедливості та як ускладнити життя воєнним злочинцям.

Як ускладнити життя воєнним злочинцям?

Ярослав Грицак  — український історик, письменник та публіцист. Він впевнений, що кожна молода держава, якою є і Україна, має пройти спокусу авторитаризму. Хоч зараз в країні практично відсутнє політичне життя, але, за оцінками історика, українське суспільство вже шукає собі нового лідера. «Воно не хоче більше Зеленського, але готове терпіти його, поки не скінчиться війна.  Бо воно розуміє, що не можна міняти президента під час війни», — каже Грицак. Кожна влада тяжіє до авторитаризму. Не є виключенням і нинішній президент та його найближче оточення. Але щодо великих шансів на встановлення «зеленого авторитаризму» у історика є великі сумніви. Певні запобіжники такому повороту заклала сама історія України. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Грицаком про спокусу авторитаризму, чому він не любить говорити про історичну пам’ять, момент розходження траєкторій розвитку Росії та України, нову етнічну домну в середині країни та що може радикально вирішити питання безпеки України.

Ярослав Грицак про спокусу авторитаризму, байстрюків Європи та майбутній золотий вік України

At the end of May 2024, the UN International Court ruled that Israel must immediately cease its advance on the city of Rafah in the Gaza Strip. Israel must also open access to the Gaza Strip and keep ground crossing points open, including the Rafah crossing point. Israel insists that it has the right to defend itself against the threat of Hamas and will continue the military operation it began in October 2023 after Hamas militants attacked. Meanwhile, a humanitarian catastrophe has unfolded in Gaza due to the siege.
Rock musician Raji al-Jaru moved with his family from Gaza City to the southern part of the Gaza Strip at the beginning of the Israeli military advance. Throughout this time, he has been trying to survive there and plans to start a crowdfunding campaign to raise money to leave the Gaza Strip. According to him, intermediaries are asking for about $5,000 to evacuate one person from there. Gaza journalist Ahmed Alnaouq has been living in Great Britain for several years and runs a platform with stories of Palestinians called "We Are Not Numbers." At the end of October 2023, more than 20 members of his family were killed in an Israeli airstrike on their house.
Journalist Angelina Kariakina speaks with Raji el-Jaru and Ahmed Alnaouq about how civilians are surviving in Gaza now, their attitude towards Hamas after October 7, the music that can convey the stories of Palestinians, and their love for Gaza.

Israel is advancing on Rafah. How are the residents of Gaza surviving right now?

В кінці травня 2024 року  Міжнародний суд ООН постановив, що Ізраїль має негайно припинити наступ на місто Рафах у Секторі Ґаза. Також Ізраїль має відкрити доступ до Сектору Ґаза та підтримувати відкритими наземні пункти пропуску, зокрема пункт пропуску «Рафах». Ізраїль наполягає, що має право захищати себе від загрози ХАМАС та продовжить військову операцію, яку він розпочав у жовтні 2023 року після нападу бойовиків ХАМАС. Водночас через облогу у Ґазі розпочалася гуманітарна катастрофа. Рок-музикант Раджі ель Джару ще на початку наступу ізраїльських військ переїхав разом із своєю родиною з міста Ґаза на південь сектору. Протягом всього цього часу він намагається вижити там та планує розпочати краудфандингову кампанію зі збору коштів, щоб покинути Сектор Ґаза. За його словами, посередники просять близько 5 тисяч доларів за вивіз однієї людини звідти. Журналіст з Ґази Ахмед Альнаук вже кілька років проживає у Великій Британії і веде платформу з історіями палестинців під назвою «Ми не числа». В кінці жовтня 2023 року через ізраїльський авіаудар по будинку його родини загинули понад 20 членів його сім’ї.
Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Раджі ель Джару та Ахмедом Альнауком про те, як виживають цивільні зараз у Ґазі, про їхнє ставлення до ХАМАС після 7 жовтня, про музику, яка може донести історії палестинців, та їхню любов до Ґази.

Ізраїль наступає на Рафах. Як зараз виживають жителі Ґази?

Carolina Amoroso is an Argentine international journalist. She first came to Ukraine at the beginning of Russia's full-scale invasion of Ukraine. As soon as she got here, she realized that she knew nothing about the country despite her thorough preparation for the trip. But even then, she understood that this war for Ukrainians is an existential one, a war for their own identity. In May 2024, Amoroso visited Ukraine for the fourth time, even cutting her honeymoon in Europe short for this purpose. In particular, she reported from the south of Ukraine on the lives of ordinary people. The journalist is sure that there is no fatigue from the stories of life in Ukraine among the international audience, it is present only in the media themselves.

Journalist Natalia Gumenyuk talks with Amoroso about the hypocrisy of human rights defenders in Latin America, the romanticization of Cuba, why the Pope remains a mystery to her, what to expect from Argentina's President Milei, and how political violence has become a thing of the past in her country.

This publication is made possible by the support of the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the Human Rights in Action Program implemented by Ukrainian Helsinki Human Rights Union.

Carolina Amoroso on the Pope, Milei, and how the rejection of violence defined Argentina's future

Кароліна Аморосо — журналістка-міжнародниця з Аргентини. Вперше в Україну вона приїхала на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як тільки вона опинилася тут, то усвідомила, що нічого не знає про країну попри свою ретельну підготовку до поїздки. Але навіть тоді вона зрозуміла, що ця війна для українців є екзистенційною, війною за їхню власну ідентичність. У травні 2024 року Аморосо вже вчетверте приїздила до України, спеціально скоротивши для цього свій медовий місяць в Європі. Зокрема, вона робила репортажі з півдня України про життя звичайних людей. Журналістка впевнена, що втоми від життєвих історій з України у міжнародної аудиторії немає, вона присутня тільки у самих ЗМІ.  
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Аморосо про лицемірство правозахисників у Латинській Америці, романтизацію Куби, чому Папа Римський залишається для неї загадкою, що чекати Україні від президента Аргентини Мілея та як політичне насильство залишилося в минулому її країни. 
Публікація стала можливою за підтримки USAID - US Agency for International Development у рамках програми «Права людини в дії», яку реалізує Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ.

ENG Галін Стоєв про трибунал над Путіним на сцені та чому болгарські актори боялися «Новічка»

Коли все має значення

Related tracks