Докторантка Бірмінгемського університету Ярослава Барб’єрі вивчає механізми підриву українського суверенітету з боку Росії. З 2014 року найбільше зусиль держава-агресор вкладала саме у мілітаризацію та індоктринацію дітей на окупованих частинах Донбасу та в Криму. Через програми патріотичного виховання, «Юнармію», зустрічі із російськими солдатами, ветеранами та членами ЧВК «Вагнер» вони намагаються нав’язати їм російські цінності. А саме те, що найвищою формою буття для людини є жертвування собою заради інтересів держави. Тим самим Росія відкрито краде українських дітей для потреб своєї імперії. 
Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Ярославою Барб’єрі про різницю цінностей українців та росіян, про парадокс реінтеграції окупованих територій Кремлем, ріст насилля з боку загарбників через опір Півдня та чого навчилася вона від своєї бабусі, поетки Ліни Костенко.

Публікація стала можливою, зокрема, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID в
рамках проєкту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Погляди та інтерпретації не обовʼязково відображають погляди USAID, Уряду США та інших партнерів. Відповідальність за вміст несуть виключно автори та ЛЖС!.

Імперія понад усе. Як Росія перевиховує українців на окупованих територіях

Ібрагім Олабі — британський адвокат сирійського походження.  Своє майбутнє він пов’язував виключно з комерційним правом. Однак, за словами Олабі, за нього все вирішила доля. У 2011 році розпочалася війна у Сирії. Він відразу перекваліфікувався на вивчення кримінального права та захист прав людини, щоб допомогти сирійцям. Саме цей воєнний конфлікт став для нього справою його життя протягом останніх десяти років. Він майже не відволікався на інші війни у своїй юридичній роботі. Тільки для України він зробив виняток після початку повномасштабного вторгнення Росії на її територію. «Те, що Росія намагається зробити в Україні, вона вже робила в Сирії», — впевнений Олабі, який бачить ту ж саму стратегію ведення війни з боку Кремля. Він очолив юридичну команду ініціативи з документування воєнних злочинів The Reckoning Project. В квітні 2024 року команда проєкту та свідок з України подали кримінальний позов щодо тортур з боку росіян до Федерального Суду Аргентини. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить з Ібрагімом Олабі про вибір Аргентини для подачі позову, про однакову «методичку» ведення війни Росією, як сирійці намагаються добитися справедливості та як ускладнити життя воєнним злочинцям.

Як ускладнити життя воєнним злочинцям?

Ярослав Грицак  — український історик, письменник та публіцист. Він впевнений, що кожна молода держава, якою є і Україна, має пройти спокусу авторитаризму. Хоч зараз в країні практично відсутнє політичне життя, але, за оцінками історика, українське суспільство вже шукає собі нового лідера. «Воно не хоче більше Зеленського, але готове терпіти його, поки не скінчиться війна.  Бо воно розуміє, що не можна міняти президента під час війни», — каже Грицак. Кожна влада тяжіє до авторитаризму. Не є виключенням і нинішній президент та його найближче оточення. Але щодо великих шансів на встановлення «зеленого авторитаризму» у історика є великі сумніви. Певні запобіжники такому повороту заклала сама історія України. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Ярославом Грицаком про спокусу авторитаризму, чому він не любить говорити про історичну пам’ять, момент розходження траєкторій розвитку Росії та України, нову етнічну домну в середині країни та що може радикально вирішити питання безпеки України.

Ярослав Грицак про спокусу авторитаризму, байстрюків Європи та майбутній золотий вік України

At the end of May 2024, the UN International Court ruled that Israel must immediately cease its advance on the city of Rafah in the Gaza Strip. Israel must also open access to the Gaza Strip and keep ground crossing points open, including the Rafah crossing point. Israel insists that it has the right to defend itself against the threat of Hamas and will continue the military operation it began in October 2023 after Hamas militants attacked. Meanwhile, a humanitarian catastrophe has unfolded in Gaza due to the siege.
Rock musician Raji al-Jaru moved with his family from Gaza City to the southern part of the Gaza Strip at the beginning of the Israeli military advance. Throughout this time, he has been trying to survive there and plans to start a crowdfunding campaign to raise money to leave the Gaza Strip. According to him, intermediaries are asking for about $5,000 to evacuate one person from there. Gaza journalist Ahmed Alnaouq has been living in Great Britain for several years and runs a platform with stories of Palestinians called "We Are Not Numbers." At the end of October 2023, more than 20 members of his family were killed in an Israeli airstrike on their house.
Journalist Angelina Kariakina speaks with Raji el-Jaru and Ahmed Alnaouq about how civilians are surviving in Gaza now, their attitude towards Hamas after October 7, the music that can convey the stories of Palestinians, and their love for Gaza.

Israel is advancing on Rafah. How are the residents of Gaza surviving right now?

В кінці травня 2024 року  Міжнародний суд ООН постановив, що Ізраїль має негайно припинити наступ на місто Рафах у Секторі Ґаза. Також Ізраїль має відкрити доступ до Сектору Ґаза та підтримувати відкритими наземні пункти пропуску, зокрема пункт пропуску «Рафах». Ізраїль наполягає, що має право захищати себе від загрози ХАМАС та продовжить військову операцію, яку він розпочав у жовтні 2023 року після нападу бойовиків ХАМАС. Водночас через облогу у Ґазі розпочалася гуманітарна катастрофа. Рок-музикант Раджі ель Джару ще на початку наступу ізраїльських військ переїхав разом із своєю родиною з міста Ґаза на південь сектору. Протягом всього цього часу він намагається вижити там та планує розпочати краудфандингову кампанію зі збору коштів, щоб покинути Сектор Ґаза. За його словами, посередники просять близько 5 тисяч доларів за вивіз однієї людини звідти. Журналіст з Ґази Ахмед Альнаук вже кілька років проживає у Великій Британії і веде платформу з історіями палестинців під назвою «Ми не числа». В кінці жовтня 2023 року через ізраїльський авіаудар по будинку його родини загинули понад 20 членів його сім’ї.
Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Раджі ель Джару та Ахмедом Альнауком про те, як виживають цивільні зараз у Ґазі, про їхнє ставлення до ХАМАС після 7 жовтня, про музику, яка може донести історії палестинців, та їхню любов до Ґази.

Ізраїль наступає на Рафах. Як зараз виживають жителі Ґази?

Carolina Amoroso is an Argentine international journalist. She first came to Ukraine at the beginning of Russia's full-scale invasion of Ukraine. As soon as she got here, she realized that she knew nothing about the country despite her thorough preparation for the trip. But even then, she understood that this war for Ukrainians is an existential one, a war for their own identity. In May 2024, Amoroso visited Ukraine for the fourth time, even cutting her honeymoon in Europe short for this purpose. In particular, she reported from the south of Ukraine on the lives of ordinary people. The journalist is sure that there is no fatigue from the stories of life in Ukraine among the international audience, it is present only in the media themselves.

Journalist Natalia Gumenyuk talks with Amoroso about the hypocrisy of human rights defenders in Latin America, the romanticization of Cuba, why the Pope remains a mystery to her, what to expect from Argentina's President Milei, and how political violence has become a thing of the past in her country.

This publication is made possible by the support of the United States Agency for International Development (USAID) in the framework of the Human Rights in Action Program implemented by Ukrainian Helsinki Human Rights Union.

Carolina Amoroso on the Pope, Milei, and how the rejection of violence defined Argentina's future

Кароліна Аморосо — журналістка-міжнародниця з Аргентини. Вперше в Україну вона приїхала на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як тільки вона опинилася тут, то усвідомила, що нічого не знає про країну попри свою ретельну підготовку до поїздки. Але навіть тоді вона зрозуміла, що ця війна для українців є екзистенційною, війною за їхню власну ідентичність. У травні 2024 року Аморосо вже вчетверте приїздила до України, спеціально скоротивши для цього свій медовий місяць в Європі. Зокрема, вона робила репортажі з півдня України про життя звичайних людей. Журналістка впевнена, що втоми від життєвих історій з України у міжнародної аудиторії немає, вона присутня тільки у самих ЗМІ.  
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Аморосо про лицемірство правозахисників у Латинській Америці, романтизацію Куби, чому Папа Римський залишається для неї загадкою, що чекати Україні від президента Аргентини Мілея та як політичне насильство залишилося в минулому її країни. 
Публікація стала можливою за підтримки USAID - US Agency for International Development у рамках програми «Права людини в дії», яку реалізує Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ.

Кароліна Аморосо про Папу Римського, Мілея та як відмова від насильства визначила майбутнє Аргентини

Michael McFaul is a professor at Stanford University and an American diplomat. For five years, he's been working in the administration of Barack Obama. Initially, as a presidential assistant for national security affairs, and then from 2012 to 2014, as the U.S. Ambassador to Russia. By coincidence, he finished his work as ambassador in February 2014, the day Putin entered Crimea was the day he left Moscow. Michael McFaul believes that the right actions of the United States were when they tried for many years to engage with Russia to become a civilized state and to respect international rules and laws. "Our mistake was not this game. Our mistake was that we did not hedge our bets. What we should have done was to hedge our bets. What we should have done was to expand NATO as quickly and as far as possible when we had the opportunity to do so in the 1990s, and Russia couldn't do anything then," he is convinced.

One of his current areas of work is to reduce Putin's money for waging war in Ukraine. He coordinates an international group of independent experts proposing various sanctions against Russia. It is often called the "Yermak-McFaul group." He evaluates its work as excellent. However, the main problem is that the governments of other countries have not accepted all their ideas. If they had, Russia would now be in a much weaker position, McFaul believes.

Journalist Natalia Gumenyuk talks to Michael McFaul about the Biden administration and its work with Ukraine, American elections, what has changed in his attitude toward Russians, how sanctions reduce Putin's money, and why Barack Obama's voice is not heard now.

You use nuclear weapons when you're cornered like a rat. Putin thinks he's winning — Michael McFaul

Майкл Макфол – професор Стенфордського університету, американський дипломат. П’ять років він працював в адміністрації Барака Обами. Спочатку помічником президента з питань національної безпеки, а потім у 2012-2014 роках послом США в Росії. За збігом обставин у лютому 2014 року він завершив свою роботу послом. День, коли Путін увійшов до Криму, був днем, коли він виїхав з Москви. Майкл Макфол вважає правильними діями США, коли ті протягом багатьох років намагалися взаємодіяти з Росією, щоб та стала цивілізованої  державою і поважала міжнародні правила та закони. «Нашою помилкою була не ця гра. Наша помилка полягала в тому, що ми не застрахували свої ставки на випадок невдачі. Що ми повинні були зробити — так це застрахувати наші ставки. Що ми повинні були зробити — це розширити НАТО так швидко і так далеко, як це було можливо, коли у нас була можливість це зробити в 90-х роках, і Росія тоді нічого не могла вдіяти», — впевнений він. 
Один із напрямків його роботи зараз — це зменшити кількість грошей Путіна на ведення війни в Україні. Він є координатором міжнародної групи незалежних експертів, які пропонують різні види санкцій щодо Росії. Часто її називають «групою Єрмака-Макфола». Її роботу він оцінює як чудову. Однак основною проблема є те, що уряди інших країн не прийняли всі їхні ідеї. Якби вони це зробили, то зараз Росія була б у набагато слабшій позиції, переконаний Макфол.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить з Майклом Макфолом про адміністрацію Джо Байдена та її роботу з Україною, американські вибори, що змінилося в його ставленні до росіян, як санкції зменшують кількість грошей Путіна та чому не чутно голосу Барака Обами зараз.

Ти використовуєш ядерну зброю, коли ти як щур у кутку. Путін думає, що перемагає, — Майкл Макфол

Jason Stanley is an American philosopher who is one of the world's leading left-wing intellectuals. His interests include fighting fascism, authoritarianism, anti-colonialism, propaganda, and freedom of speech. He is convinced that everyone fighting fascism should regularly visit Ukraine and see how Ukrainians are resisting fascist Russia. And he does just that. He is an Honorary Professor at the Kyiv School of Economics and comes to give lectures to Ukrainian students from time to time. He divides his salary for teaching in Ukraine between the "Come Back Alive" fund and supporting local civil society.
One of the most interesting things for him is to observe how the process of understanding who is Ukrainian and what Ukrainian identity should be is taking place in the country. By identity, he means the way people strive to organize their society and their self-awareness as a society. "If this (Russian-Ukrainian) war is only about whose folk dances are better and whose folk dances will win, then no one will be interested in it," says Stanley.
Journalist Nataliya Gumenyuk talks to American philosopher about Russia's fascist and colonialist behavior, healthy nationalism, global leftists, Ukrainian student provocations, and how to explain the situation in Ukraine through the concepts of US civil rights movement theorist Du Bois.

Healthy Nationalism Sees a Country's Wrongdoings in Its History, — Jason Stanley

Джейсон Стенлі — американський філософ, який є одним із провідних лівих інтелектуалів у світі. Його цікавлять теми боротьби з фашизмом, авторитаризму, антиколоніальної боротьби, пропаганди та свободи слова. Він впевнений — всі, хто бореться з фашизмом, мають регулярно приїжджати до України та дивитися як українці протистоять фашистській Росії.  Він так і робить. Він є почесним професором Київської школи економіки, час від часу приїздить читати лекції українським студентам. Свою зарплату за викладання в Україні він ділить між фондом «Повернись живим» та підтримкою місцевого громадянського суспільства. Одна з найцікавіших речей для нього — спостерігати за тим, як в країні відбувається процес з’ясування хто такий українець та якою має бути українська ідентичність.  Під ідентичністю він розуміє те, як люди прагнуть організувати своє суспільство та їхнє самоусвідомлення як суспільства. «Якщо ця ( російсько-українська) війна лише за те, чиї народні танці кращі і чиї народні танці переможуть, то нікому це не буде цікаво», — каже Стенлі. 
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із американським філософом про фашистську та колонізаторську поведінку Росії, здоровий націоналізм, глобальних лівих, провокації українських студентів та як можна пояснити ситуацію в Україні через концепції теоретика руху за громадянські права в США Дюбойса.

Імперія понад усе. Як Росія перевиховує українців на окупованих територіях

Коли все має значення

Related tracks