Puryatun

Ukraїner 1

Something i cooked up at 3am on a sunday.

:)
[best heard through headphones]

Lovesick (1k)

Очі відьми мов зорі, очі відьми мов зорі,
Її чорні очі, ніби роси прозорі.
Наче морок безодні, наче морок безодні,
Як той лід холодні, її очі бездонні.

Уночі осінній віє вітер,
На болоті сич старий кричить.
А вранці на покоси вибігає боса
Та розпускає коси, росой змиває сльози з очей.

Очі відьми мов зорі, очі відьми мов зорі,
Її гіркі сльози, ніби роси прозорі.
Серед хащі могила, серед хащі могила,
Там згубили люди, кого відьма любила.

Уночі осінній виє вітер,
На болоті сич старий кричить.
А вранці на покоси та вибігає боса,
Росою миє коси, до лісу квіти носить…

Вій - Очі Відьми

Motorama - Bear

Chomu

Potyag

Mabut

“Поетичний” - це симбіоз ранньої (1909-1921) поезії видатного українського поета Павла Григоровича Тичини та музичних фантазій, що так довго тремтіли-гомоніли і щось там щебетали з іншої сторони чола… і врешті-решт матеріалізувались! Запис здійснено на хуторі “Сміху і Суму та Тиші і Шуму”, що на мальовничій музикотворній Тернопільщині, на засадах: “Усе вживу й усім, що під рукою!”. Увіковічити матеріал допомагали : Сам ґазда сміхошумних угідь Вадік, професійний мисливець за звуками, як урочисто зухвалими так і невигадливо прихованими (а ще вони бувають дуже впертими). Лесик - пильний наглядач за полюванням, приборкувач перкусії та інших втаємничених звуків, стерновий студії “Шпиталь Рекордс”, де і був успішно зведений весь впольований матеріал. За шо їм обидвом велика дяка! Ну, і звісно ж, все це не могло б статись без участі дня і ночі, вогню і води, гаїв і птахів та вітру й дощу... Полювання на музичний гамір для “Поетичного” розпочато о 14.23, 12-го дня червня місяця 2016-го року, та завершене о 17.11, 15-го дня цього ж місяця і року, згідно записів польового журналу. (хоча, насправді все відбувалось у паралельному, невизначеному часовому просторі…)

Поетичний (2016)

...кларнети

Не Зевс, не Пан (1918)

Хоч би чи дощ, чи завірюха (15.12.1911)

idealism
https://soundcloud.com/idealismus
https://twitter.com/idxxlism
https://www.facebook.com/idealismbeats
https://www.instagram.com/lassi_yo

Follow @hipdozer :
• facebook.com/hipdozer
• twitter.com/hipdozer
• http://hipdozer.tumblr.com
• http://spoti.fi/2eHtEpL

<a href='https://theartistunion.com/tracks/2e4588'>Download for free on The Artist Union</a>

Free Download

idealism - falling asleep at 3:37am (ft. Alex Szotak)

макс пташник - воля (Іздрик)

https://open.spotify.com/album/3gTeGqIkzjCyxF4Mr0quqJ

Enjoy and much love to ya'll! <3

Photo by:
Instagram.com/russellrabanal

Finding Her

Forever

У маршрутці я їхав,
Часником і перегаром в ній дихав,
І дивився на людей у маршрутці -
Це культурний шок.

Усі ці йобані свині
Такі упрілі, що аж плями на спині.
Пам’ятаю я все це і до нині,
А в руках кульок!

У Яготин, хай несе мене історії плин!
Доберуся я до Яготина, де живе вона!
Вонючі жлоби, спричиняєте ви стільки журби,
Я тікаю від людської юрби, у Яготин!

Маршрутка прямує,
Нею серце наче шофер керує.
А у тому серці люто вирує 
Почуттів кульок.

А у тому кулькові
Все що мати загорнули в дорогу -
Шкарпетоси, гроші, всього потроху
І смачний періжок!

У Яготин, хай несе мене історії плин!
Доберуся я до Яготина, де живе вона!
Вонючі жлоби, спричиняєте ви стільки журби,
Я тікаю від людської юрби, у Яготин!

А на станції Лєна
Стоїть з торбами із поліетілєна.
З манікюром, і чекає на мене
І на мій періжок!

Голубців накрутила,
Накрасилася і ноги побрила.
На розлив взяла свіжайшого пива -
Де ж це мій мужичок?

У Яготин, хай несе мене історії плин!
Доберуся я до Яготина, де живе вона!
Вонючі жлоби, спричиняєте ви стільки журби,
Я тікаю від людської юрби, у Яготин!

Яготин

Ішов москаль по приліску,
Шукав собі пригоду.
Світило з неба сонечко -
Прєкрасная паґода!
Аж раптом їбануло
І здригнулася земля -
Болванка прилетіла
В молодого москаля!

І москаля нема,
Немає москаля!
Немає ніхуя вопше,
Сама сира земля.
Працює артилерія -
Їбашать пацани,
Одним кацапом менше,
А вторий насрав в штани!

Сидить москаль в окопі
І тримає калаша.
В наколках його тіло,
А в кишені анаша.
Аж раптом їбануло
І здійнялася рілля,
Земля перетравила 
Молодого москаля.

І москаля нема,
Немає москаля!
Немає ніхуя вопше,
Сама сира земля.
Працює артилерія -
Їбашать пацани,
Одним кацапом менше,
А вторий насрав в штани.

Пре колона техніки,
Псковська дєсантура,
А по кущах засіла 
Гереушна агентура.
Аж раптом їбануло
І замовкли дізєля,
Побило дєсантуру,
Пригоріли трусєля.

І москаля нема,
Немає москаля!
Немає ніхуя вопше,
Сама сира земля.
Працює артилерія -
Їбашать пацани.
Одним кацапом менше,
А вторий насрав в штани.

Стояв ращьот кацапський
Міномьотчиків підрозділ.
Їбальники довольні,
На ротацію є дозвіл.
Аж раптом їбануло
Й обірвалося життя,
А разом з тим здоровля
Бойового москаля!

І москаля нема,
Немає москаля!
Немає ніхуя вопше,
Сама сира земля.
Працює артилерія -
Їбашать пацани.
Одним кацапом менше,
А вторий насрав в штани.

І москаля нема,
Немає москаля!
Немає ніхуя вопше,
Сама сира земля.
Працює артилерія -
Їбашать пацани.
Одним кацапом менше,
А вторий насрав в штани.

Арта

Родіна – пісня на перший погляд нетипова для Пирятина. Вона на сто відсотків серйозна і про серйозне. Пафосна, але й не позбавлена своєрідної іронії. Це пісня про любов. Про любов до Батьківщини, про кризу ідентичностей пострадянського українця. Вона про складну культурну еволюцію та болючі але такі необхідні зміни.

Родіна була однією з перших пісень, що взагалі народилася в колективі, на концертах вона звучить давно і регулярно. Але тільки зараз ми дозріли до її студійного варіанту, знайшли аранжування і відчули потрібну пульсацію.

З чого починається Родіна?
З сокири в горбатій спині.
З базарних заношених треніків
На ровному пацані.
А може вона починається
Із напису "лох" на стіні?
Давай, розповім чим кінчається,
А ти візьмеш пива мені.

Кінчається Родіна градами,
І м’ясом в горілій броні.
Дев’ятого травня парадами,
Колонами кацапні.
Кінчається Родіна боляче,
Мов мара в окопному сні,
Де серце солдата палаюче
Холоне у чорній землі.

Не вперше стара поривається
В обійми згрібсти діточок.
Щоб було все як полагається,
Розкохано до кісточок.
І вкотре вона намагається
Ту пєсню, что пєла нам мать,
Чи як воно там називається,
Із “калаша” заспівать.

З чого починається Родіна?
А чи починалась вона?
З кривавого кухля напоєна,
Війна її справжнє ім’я.
А там де кінчається Родіна,
Чужа зловорожа змія,
Там починається рідна
Земля – Батьківщина моя.

Родіна (Single)

Він спорожнів, цей дім, а в ньому привид
Сидить в кутку і дивиться в паркет.
Він охолов і, схоже, втратив привід
Скрипіти чимось. Цегляний предмет.

Ще вчора жив, сопів і гучно дихав
Мій білий дім, який я мурував.
І рапом з нього навіть смисл з’їхав,
Якщо він в цьому домі існував.

Я дивний привид, що живе в макеті,
Де сохне мокра пляма на паркеті.
Я дивний привид, що живе в макеті,
Де сохне мокра пляма на паркеті.

Дивно, але небо плаче,
І, здається, вітер теж.
І всередині гаряче
Шото, плаче, вовком виє. 
Не збагнеш.

Я дивний привид, що живе в макеті,
Де сохне мокра пляма на паркеті.
Я дивний привид, що живе в макеті,
Де сохне мокра пляма на паркеті.

Я дивний привид, що живе в макеті,
Де сохне мокра пляма на паркеті.

Іван Семесюк - текст, голос, горловий спів.
Артем Малюга - музика, інструменти, звукозапис.

foto - Fifi Bristoche

Привид (Single)

Аватар – студійний реліз щирого алкогольного гімну від гурту Пирятин. 

Бути ідейним алкоголіком не так-то й просто, і без стійкого внутрішнього оптимізму побудувати кар’єру справжнього пияка-життєлюба фактично неможливо. Тому пийте, друзі, але пам’ятайте про наслідки і робіть свій вибір відповідально!

Пирятин / Аватар

Батько пив, дід бухав, прапрадід лютував,
Під очима блищать синяки.
Бухаю я, уся моя рідня,
Жінки, старі баби й чоловіки.

Я п’ю вино, розведене гівно,
Горілку і скипидар.
Життя моє – барвисте полотно,
А стиль мого життя – перегар.

Бодун, сушняк, ранковий моральняк.
В крові моїй тече алкоголь. 
Я аватар, потоплений дракар,
І дно – моя щоденна юдоль.

Батько пив, дід бухав, прапрадід лютував,
Під очима блищать синяки.
Бухаю я, уся моя рідня,
Жінки, старі баби й чоловіки.
 
Я п’ю усе,  що вітер принесе,
І хай мене поб’є луципер,
Цей організм усе перенесе,
Якщо і дотепер він не помер.

Бодун, сушняк, ранковий моральняк.
В крові моїй тече алкоголь.
Я аватар, потоплений дракар,
І дно – моя щоденна юдоль.

Бодун, сушняк, ранковий моральняк.
В крові моїй тече алкоголь.
Я аватар, потоплений дракар,
І дно – моя щоденна юдоль.

Музика: Пирятин
Текст – Іван Семесюк
Гітара, банджо – Богдан Буткевич
Бас-гітара – Артем Малюга
Спів – Іван Семесюк
Саундпродюсер – Артем Малюга

Аватар (Single)

Я нічого не знаю про систему судочинства, -
В якому конверті і як, -
І дуже комплексую...
Іду по вулиці і думаю: шо я за дібіл!
Ніколи й хабаря не давав ні мєнту, ні судді!.
І дівчина каже мені: 
Ти нічого не знаєш, 
Не знаєш про жизнь, нє…
Шо я за дібіл, шо я за дібіл…

Я хочу буть своїм чуваком у мєнтовці, 
На концертах у “Клоузері” 
Жерти кокс із морозивом,
Жить в центрі і гордо казать: "мій тато - міністр!",
Співать не в мінорі, зароблять на біткоїнах
І шоб кров мені в жилах текла золотою рікою, -
Тоді я знатиму про жизнь!..

Бо задовбав мене Андрухович, 
Задовбала мене Забужко,
Якби хто сказав слово нове оголене,
А мені каже кожен: “ти нікому не нужен”…

Я не був в АТО, не ремонтував авто
І заробить сто доларів не винісши мозок не можу…
Просто дібіл! просто дібіл!
Просто дібіл!..
Просто Марія...

Просто Дібіл

Мало